П'ятнадцяте березня

Класна робота

Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку

Любі учні, на онлайн-урок перейдіть за посиланням

https://meet.google.com/sgj-zdzd-bgt

Перегляньте відео і виконайте завдання разом з учителем

Домашнє завдання: Ст.. 182 впр. 324 – виписати речення з різними видами зв’язку

09 ТРАВНЯ

ЗАПРОШУЮ НА 1,2 ОНЛАЙН-УРОК ЗА ПОСИЛАННЯМ

https://meet.google.com/eap-sxbk-pza

24.02.2023

Запрошую вас на онлайн уроки (2 і 3), посилання вище

1.ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ В МОРФЕМНОМУ СКЛАДІ СЛОВА: СПРОЩЕННЯ, ПЕРЕРОЗКЛАД, УСКЛАДНЕННЯ.

Презентація до уроку

Домашнє завдання: & 38 ст. 103, впр. 275

2. Словотвір іменників

на позначення назв жителів певного населеного пункту

Презентація до уроку

Домашнє завдання: & 39 ст. 106, впр. 282

Шановні учні, чекаю ваші зошити!!!

30.12.2022

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

Підсумковий урок (2 уроки)

Тема. Повторення вивченого з орфографії та фонетики (тренувальні вправи)

Мудрій людині всюди й завжди добре.

(Г.Сковорода)

Тільки мудра, розумна людина може реалізуватися в житті, здійснити свої мрії, досягти поставленої мети. І от сьогодні ми систематизуємо набуті знання з орфографії та фонетики. І на шляху до мудрості хочу висловити такі побажання:

1. Ловити кожне слово - уважно слухати.

2. До нових віників пам’ятати - дуже довго, тривалий час.

3. Розплутувати клубок - розкривати, з’ясовувати якусь складу справу.

4. Не покладаючи рук - невтомно.

5. Жити своїм розумом - дотримуватися власних поглядів, переконань.

Як називаються ці сполуки слів? (Фразеологізми).

«Комплексна подорож»

А зараз ми здійснимо заочну екскурсію до замку Шенборна. Як ви думаєте, де він знаходиться?

У розкішному парку с..ла Чинадієво, що на Закарпатті, ховається справжнє казкове диво-замок Шенборн. Спочатку з-за крон д..рев з..являється висока башта, прикрашена годинником і родинними г..рбами, а потім нижчі башти чудово оздобл..ні вікна та входи.

Ця споруда нагадує календар, адже в ній 365 вікон (кіл..кіст.. днів у році), 52 кімнати (кіл..кіст.. тиж..нів) і 12 входів (кіл..кіст.. місяців).

Випишіть слова й вставте пропущені орфограми.

У якому реченні, на вашу думку, не вистачає розділових знаків? Чому? (У 2 реченні: кома - при дієприкметниковому звороті, який стоїть після іменника; тире - на місці пропущеного присудка «з’являється»).

Запишіть речення, зробивши синтаксичний розбір.

Надпишіть прислівники.

Зробіть звуковий запис слова «з’являється».

«Уживання апострофа». Чому так? (Усно)

Ø Підв’язати - святкувати

Ø Торф’яний - медвяний

Ø Бур’ян - буряк

Ø Під’їзд - приїзд

Оголошення

10 жовтня біля п(’)того під’їзду будинку загублено зв(’)язку ключів із дерев(’)яним брелком, на якому вирізьблено ім(’)я Св(’)ятослав. Про знахідку прошу повідомити за номером.... Наперед вд(’)ячний (-а).

Чому так:

1. Підв’язати - святкувати?

2. Торф’яний - медвяний?

3. Бур’ян - буряк?

4. Під’їзд - приїзд?

Випишіть слова з апострофом (вибірковий диктант).

Ти - редактор (усно). Відредагуйте подані словосполучення й сполучення слів.

1. Написати об’яву (написати оголошення).

2. Діючий закон (чинний закон).

3. Відповідно закону (відповідно до закону).

4. Підводити підсумки (підбивати підсумки).

Проєкт «Уживання м’якого знака». Чому так? (Усно)

ü Волинський - тернопільський

ü Оленці - Ваньці

ü Промінчик - неньчин

Гра «Третє зайве». (письмово)

1. Дібровон..ці, камін..чик, низ..ко, різ..бяр.

2. Яблун..ці, промін..чик, щас..тя, радіс..тю.

3. Хатин..ці, нян..чити, вос..мий, т..мяний.

Під непарним числом - підберіть слова, у яких не ставиться м’який знак (6 слів).

Під парним числом - підберіть слова, у яких ставиться м’який
знак (6 слів).

Проєкт «Спрощення, чергування приголосних»

Орфографічний тренажер.

Утворіть нові слова з додаванням суфіксів:

-ськ-: Париж, козак, Дрогобич, товариш, Херсон;

-ств-: товариш, брат, юнак, убогий, герцог;

-ин-: турецький, вінницький, галицький, київський, харківський;

-н-: честь, область, проїзд, зап’ястя, контраст, радість, компост.

Звуковий запис:

Контрастний -

Компостний -

«Ненаголошені [е], [и]».

Згрупуйте слова на правила:

а) [е] - [и];

б) з випадним [е];

в) -ере-, -еле-;

г) [и] в корені перед наголошеним -а-;

д) словникове слово;

е) зменшено-пестливі суфікси -ичок, -ечок.

Оч..рет, ч..мпіон, каш..ль, бер..гиня, дол..тіти, відб..рати, л..вада, шел..стіти, пал..ць, ч..кати, завм..рати, міш..чок, вогн..чок, кош..чок, в..лосипед,справ..дливість, запл..сти, кол..ктив, зат..кти, ст..рати, кам..ня.

Як правильно? (Усно)

Клинок - кленок

Виконайте тестові завдання. Які орфограми сьогодні на уроці ми повторили?

Тести

1. Префікс пре- пишеться в усіх словах рядка:

а) пр..чудовий, пр..єднання, пр..лаштувати;

б) пр..кумедний, пр..забутий, пр..мазаний;

в) пр..стол, пр..чистий, пр..зирство.

2. Апостроф треба писати в усіх словах рядка:

а) бур..як, без..ядерний, роз..яснити;

б) під..жджати, зів.ялий, р..ясний;

в) двох..ярусний, черв..як, п..ятдесят.

3. Літеру з треба писати в усіх словах рядка:

а) бе..турботний, ..хаменутися, бе..шумно;

б) ро..питати, ..садити, ..шити;

в) ро..сохся, ..формований, бе..чесний.

4. Орфографічна помилка допущена в написанні слова:

а) предністровський;

б) солов’ї;

в) прибережний;

г) торф’яний.

5. З м’яким знаком пишуться усі слова в рядку:

а) нян..чити, воротар.., молот..ба;

б) ніч.., козац..кий, т..мяний;

в) брин..чати, кізон..ці, біл..ший.

6. Подвоєння приголосних відбувається в усіх словах рядка:

а) священ..ий, безімен..ий, зіл..я;

б) област..ю, спросон..я, жит..я;

в) бездоріж..я, молодіст..ю, ро..зброїти.

7. Кількість звуків і букв збігається в усіх словах рядка:

а) кінь, матір’ю, бджола;

б) сум’яття, доїжджати, куйовдити;

в) морщитися, сусідка, день.

8. Допущено орфографічну помилку в написанні слова;

а) узбережью;

б) величезному;

в) шелестіло;

г) багаття.

9. Буква е пишеться в усіх словах рядка:

а) дж..р..льний, т..мніти, вер..сень;

б) пр..бережний, л..гкий, тр..вога;

в) кач..ня, пр..кручений, мороз..во.

10. Усі слова пишуться з двома буквами нн у рядку:

а) туман..ий, згуртован..ий, зран..я;

б) туман..ість, безсон..ий, прохан..я;

в) знан..я, юн..ат, гречан..ий.

11. Укажіть рядок, у якому всі слова написані правильно:

а) духмяний, схилити, зпитати;

б) червяк, меньший, св’ято;

в) рясно, прибережний, зшити;

12. Префікс при- треба писати в усіх словах рядка:

а) При..глушити, пр..м’ятий, пр..мудрість;

б) Пр..вчити, пр..морозок, пр..кордонний;

в) Пр..гарний, Пр..дніпров’я, пр..пишний.

Дорогі діти, бажаю вам гарного відпочинку!

27.12.2022 (2 уроки)

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

І тема. Стилістична диференціація лексики української мови.

Використання сучасної української літературної мови в різноманітних сферах суспільного життя зумовлює функціонально-стильове розрізнення її лексичного складу і виділення двох груп лексики – загальновживаної та лексики обмеженого вживання.

ТЕОРІЯ

Загальновживана лексика – це слова, які використовують усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які зв'язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо. Загальновживана лексика стилістично нейтральна (міжстильова), тому вільно, без будь-яких обмежень уживається в усіх функціональних стилях мови.

Лексика обмеженого вживання співвіднесена зі сферами суспільного життя та функціональними стилями мови. її поділяють на:

• розмовну лексику, тобто слова, поширені в розмовному варіанті усного літературного мовлення, якому властиві невимушеність, буденність і спонтанність спілкування. Характерне:

використання слів з виразним експресивно-оцінним значенням, вживання розмовних варіантів лексичних одиниць: невмивака, хімічка, питоньки, спатуні, близесенько.
наявність вульгаризмів, варваризмів, жаргонізмів і діалектизмів.

Діалектизми – це слова, які вживаються лише на певній території України , є елементами певного діалекту (говірки). Розрізняють :

акцентуальні (зміщення наголосу): була, вела, піду, дрова, підемо;
фонетичні: война, нарід, хтіти, дєкую, горячий, хворум, трактор;
словотвірні: най, поранок (ранок);
граматичні: баче, їсиш, просе, межою, радости, сей, сього;
лексичні (власне-лексичні та етнографізми): когут, верета, хопта, гижки, суша, бараболя, роскаль, городник, шуфля, черес,
семантичні: квасок (щавель), губа (гриб), стельмах (тесля), тісний (сутужний).

Варваризми – слова з особливо виразним забарвленням іноземності: міні, максі, беж, о’кей, вау, хелоу, чао, tete-a-tete, хепі енд, мерсі.

Вульгаризми – грубі, брутально-лайливі слова або звороти, ужиті в літературній мові (свиняка, мордяка, вилупився).

Жаргонізми – слова, що відрізняються від загальновживаних специфічною емоційною забарвленістю. Виникає переважно серед широких молодіжних груп: хвіст (заборгованість), хата (квартира), телик, мобілка, дерик (директор), пижик (автобус).

• книжну лексику, тобто слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сферою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості. Порівняймо книжні слова усвідомлювати, вирушити зі стилістично нейтральними розуміти, піти чи розмовними кумекати, вшитися. Її активно використовують у функціональних стилях, пов'язаних з виробничо-професійною, науковою, суспільно-політичною, офіційно-діловою сферами. Переважно вони мають писемну форму вияву (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі).

Книжна лексика властива, звичайно, і тим стильовим різновидам усного літературного мовлення, що тематично і структурно зближуються зі стилями писемного мовлення, наприклад, лекція, доповідь, повідомлення, виступи на зборах, ділових нарадах, конференціях, з'їздах тощо.

До книжної лексики належать також особливі поетичні слова, напр.: розмай, вітровіння, приваба, надхмар 'я (художній стиль).

Мова професійного спілкування, зокрема фахівців з економіки, фінансової справи, передбачає широке використання виробничо-професійної та науково-термінологічної лексики.

Виробничо-професійна лексика - це слова чи словосполучення, які пов'язані з певною сферою виробництва (назви процесів виробництва, знарядь праці) та професії. Спеціальні слова та вислови, притаманні мові певної професійної групи, називають професіоналізмами. Виділяють науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні професіоналізми. Звичайно вони виступають як неофіційні, розмовні, а тому часто емоційно забарвлені синоніми-еквіваленти до усталеної професійної номенклатури чи слів-термінів і виходять за межі літературної мови. Наприклад, у мові працівників банківсько-фінансової сфери можна почути професіоналізми зняти касу, підбити (прикинути) баланс; користувачі персональних комп'ютерів материнську плату називають мама, а клавіатуру клава.

Професійна лексика тісно пов'язана зі спеціальною термінологією окремих галузей науки, техніки, освіти. Професіоналізми здебільшого застосовують в усному неофіційному мовленні, у писемній мові вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції, поради). Взагалі в офіційно-діловому та науковому стилях професіоналізми використовують з певним застереженням. Чим вищою буде мовна культура і більш організованим колектив, тим рідше з'являтимуться професіоналізми, особливо в діловому мовленні.

Науково-термінологічна лексика—один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Усі слова, які належать до термінологічної лексики, об'єднуються в мові загальною назвою „термін".

ПРАКТИКУМ

Запишіть, вставляючи пропущені букви, спочатку речення зі словами-термінами, а потім — із професіоналізмами.

1. «Треба розширити квадрат пошуку… Розвідувальні дані, мабуть, ..пізнилися», — повторював пілот (В. Малик). 2. Найпростіший спосіб зменшити ознаки стресу (високий тиск крові, пр..скор..не серцебиття) — релаксія, або розслаблення (3 посібника). 3. Складний для вимови ..біг кількох пр..голосних звуків трапляється рідко, пер..важно в іншомовних словах (І. Ющук). 4. Дід кидав добрий вальок глини на дер..в’яне вичовгане коло, перед тим ро..крутивши його (П. Загребельний). 5. Крім словесної мови, для вираження думок і порозуміння люди користуються немовними комунікативними знаками, розрахованими на слухове чи зорове ..приймання (П. Дудик). 6. Ходив я по наряду у забій, вантажив там лопатою породу (І. Савич).

Запишіть подані слова у три колонки:

• загальновживані; • терміни; • діалектні.

Відповів братові, озеро біля лісу, окличне речення, знав вуйка, червоний когут, пленерний живопис, ловкі кияхи, свіжий гурок, довгий шлях, лісостепова зона, атмосферний тиск, алюмінієва деталь, якісний прикметник, дорога річ, глипати очима, старший від мене, паралельні прямі, тягнеться плаєм, радісні вигуки.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших слів складеться початок прислів’я: «… неволя».

Прочитайте речення. Скажіть, як стилістично нейтральна лексика, ужита в переносному значенні, може надавати оцінної (позитивної або негативної) характеристики. Спишіть, ставлячи розділові знаки.

1. Мамо голубко! Прийди подивися сина від мук захисти! (П. Грабовський). 2. Як не надіялась що її нащадок людиною піде між людьми а він виріс і свинею втерся в життя (Григорій Тютюнник). 3. Катерино серце моє! Лишенько з тобою! Де подінешся у світі з малим сиротою? (Т. Шевченко). 4. Ой ти дівчино з горіха зерня чом твоє серденько колюче терня (І. Франко). 5. Сини мої мої соколи! Не розлюблю я вас ніяк! (В. Сосюра). 6. Не козак ти не лицар! Ти гадюка злодій ти! (С. Васильченко). 7. Там де ти колись ішла тиха стежка зацвіла вечоровою матіолою, житом-долею світанковою дивом казкою юним соняхом сива ластівко сиве сонечко… (Б. Олійник).

Домашнє завдання:& 39 ст. 106, 107, впр. 282, 284

27.12.2022

ІІ тема. Семестрова контрольна робота для 10 класу

Завдання з короткими або розгорнутими відповідями.

Записати в зошит

1. Дайте визначення поняттюю "суржик". 1 б.

2. Назвіть етапи розвитку української мови. 1 б.

3. Доберіть українські відповідники до іншомовних слів. З одним словом, на вибір, складіть речення. (1,5 б.)

Аплодисменти, горизонт, пріоритет, біографія, фонтан, фотографія.

4. Відредагуйте речення. Запишіть парвильні варіанти. (1,5 б)

1. Я вибачаюся за запізнення. 2. Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала рухатись вверх по ріці. 3.Прийшовши додому, мій кіт спав.

5. Поставте наголос у словах. (1 б)

Визначення, діалог, йогурт, чотрнослив, договір, джерело, простий, рукопис, вісімдесят.

6. Запишіть 5 чоловічих і жіночих імен, по батькові та прізвиш, виділіть суфікси. (1 б)

7. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. (2 б)

Безжалісний, зшити, віднісши, запоріжці, дошці, верещати.

8. Наведіть по одному прикладу синонімів( синонімічний ряд), антонімів, омонімів, паронімів, уведіть їх у речення. (2 б)

9. Укладіть довідку для дорослих з 5 слів "Молодіжний сленг" ( 1 б)

23.12.2022 (2 уроки)

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

І тема. Виправдане й небажане вживання іншомовних слів

Українська мова завжди поповнювалася запозиченими словами. На цей процес впливало чимало чинників: розвиток торгівлі, політичні союзи, сусідство та сутички з тюркськими племенами, прийняття християнства, укладення шлюбів із візантійськими, європейськими династіями тощо. Запозичені слова міцно впліталися в слов'янську основу, підпорядковувалися її граматичним і фонетичним законам, навіть впливали на звуковий і буквений склад мови (літера Ф прийшла до нас із грецької разом зі словами, що мають її: філологія, філософія, евфемізм, орфографія). Багато іншомовних слів змінюються за правилами української мови (лексика — лексики — лексиці — лексичний, так само як око — ока — в оці — очний).

Мовознавці виділяють давніші запозичення (слова, що прийшли в українську мову на ранніх етапах її становлення: баштан, казан, курінь, огірок, миска, лиман, крам, хліб, князь, батрак, кухня) й іншомовні (з'явилися пізніше й не повністю асимілювалися: леді, таксі, градація, опція, проєкт, етер, катедра, міт, фоє, феєрія).

Зверни увагу!

Використання іншомовних слів залежить від стилю мовлення. Так, в офіційно-діловому й науковому стилях ці слова допомагають уникнути двозначності, тому що є переважно однозначними. Більшість іншомовних слів — це терміни (префікс, котангенс, африката, омонім, бісектриса).

Інтернаціоналізми доречні в офіційно-діловому спілкуванні, у наукових, науково-популярних працях, у засобах масової інформації. Вони часто не мають українських відповідників й уживаються у фінансовій, політичній, медичній, спортивній, комунікаційній сферах: банк, інфляція, дефолт, президент, прем'єр, холдинг, катетер, фельдшер, хірург, операція, тайм, ринг, нокаут, телеграма, адреса, індекс.

Водночас поряд із іншомовними словами існує багато українських відповідників із тим самим змістовим наповненням. Тому вживання іншомовних слів не завжди виправдане.

Приклад:

Ініціатива — початок, почин; корегувати — виправляти; інертний — млявий; імпозантний — показний; локальний — місцевий; обсервація — спостереження; медикаменти — ліки; мемуари — спогади.

У художньому та розмовному стилях використання іншомовних слів не настільки поширене. Хоча з розвитком новітніх технологій та з огляду на певне стирання меж у спілкуванні між представниками різних країн, професій, культур з'явилася тенденція до надмірного й невиправданого вживання іншомовних слів: конект (зв'язок, з'єднання), олдскульний (застарілий, несучасний), стартап (запуск), коворкінг (співпраця, співтовариство), офіс (контора, кабінет).

Іншомовні слова радимо застосовувати тільки в тому разі, якщо нема прямого українського відповідника.

Переписати речення, розкриваючи дужки. Пояснити правопис слів.

1. Ма(н)а з неба не падає і не впаде (М. Вінграновський). 2. Вся величезна те(р)иторія станції в цей день переповнена військами (О. Гончар). 3. Мадо(н)а — це жінка з маленьким дитям на руках (Л. Забашта). 4. Моє небо підперте коло(н)ами димарів, а земля оперезана поясом лану (В. Лучук). 5. Я слухаю, як свищуть, ніби реї, анте(н)и на дахах у ніч бліду (Д. Павличко).

► Переписати слова й вставити, де потрібно, пропущені букви або апостроф. Пояснити правопис слів.

Р..шел..э, Ц..ц..рон, Т..ц..ан, Вандрі..с, Фе..рбах, П..ємонт, Варб..юс, К..юв..э, Н..ютон, Мол..єр, Рос..іні, Рус..о, Лес..інг, Монтеск..є, Лавуаз..є, Руж..є, Тор..іч..ел..і, Верг..лій, Гал..лей, Гр..г, Д..дро, К..пл..нг, Паган..ні, У..тмен, Хем..нгуей, Шексп..р, Ш..л..ер, Пал..адій, Бокач..о, Гр..м.. .

Записати слова українською мовою. Пояснити написання голосних и, і, ї, е, є, у та подвоєних приголосних.

Ассистент, аккредитив, касеа, аннотация, ассортимент, иррадиация, инновация, барокко, аттестация, пресса, миссия, коммерсант, комиссия, змиссия, тонна, зффект, нетто, брутто, коллектив, территория, интеллект, дифференциация, дискуссия, оппонент, инкассатор, Брюссель, иммиграция, мадонна, Калькутта, голландский, финн, группа, аппарат, вилла, миллиардер, конгресс, жюри, парфюм, парашют, Миссисипи, ренессанс, иррегулярный, иллюминатор, интеллигенция.

Домашнє завдання: &37 ст. 101 впр. 266, 271

23.12.2022

ІІ тема. Активний і пасивний запас лексики української мови

Протягом століть, відбираючи по словечку, по зернятку, геній народу витворив і передав нам у спадок, у вічне користування неосяжне, розкішне у своїй красі й блиску розуму лінгвістичне багатство: майте, гордіться, не будьте німі!

Вивчаючи лексичні групи слів, ми збагачуємо свій словниковий запас, розширюємо свій кругозір.

Кожному з вас доводилося бачити довкола себе явища, речі чи дійства, що дивували й збагачували вас. Щоб передати свої враження від побаченого, почутого, ми вчимося у великих письменників. Так М.Коцюбинський, створивши повість «Тіні забутих предків», зумів відтворити чудовий колорит Гуцульщини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Якими засобами йому вдалося це зробити? (Використанням діалектизмів).

– Що називається діалектизмами?

– Наведіть приклади діалектизмів, ужитих М.Коцюбинським у творі.

Доля слів схожа на людську долю. Вони, як і люди, народжуються, живуть, служать нам, а згодом старіють, вибувають з активного вжитку, відходять убік і навіть помирають. Долю слів визначає не «вік», а частотність використання їх у мовленні.

У Нечуя-Левицького читаємо: «Ніхто до осавули не привітався, навіть не кивнув головою. Увесь тік, більше як на півверсти, був заставлений скиртами. Микола з батьком одбули три дні панщини, а на четвертий пішли жати свої жито».

Для часу, у який творив Нечуй-Левицький ці виділені слова були звичними і зрозумілими всім. Однак життя не стоїть на місці, змінюється, розвивається. Разом з ним і мова, реагуючи на всі зміни, ретельно фіксує їх у своєму словнику. Слова виходять з ужитку по-різному: зникають поняття – і водночас виходять з ужитку слова, що позначають їх, або на позначення предмета, явища з’являється з часом інше слово, яке витісняє раніше вживане і повністю замінює його.

Опрацювання теоретичного матеріалу

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

Лексика найтісніше пов’язана з життям народу. Вона постійно реагує на зміни в соціально-виробничому й культурному житті нації виникненням нових слів і зникненням старих. Це зумовлює наявність у мові постійно двох шарів лексики: активного і пасивного.

– На які групи поділяється лексичний склад мови за вживанням?

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

В активному словнику мови перебувають слова, що на цей час вживаються часто й не мають значення давності чи новизни.

Пасивний запас української лексики становлять такі групи слів:

· Слова, що вже застаріли і вийшли або виходять з ужитку.

· Нові слова, які ще не закріпилися і не стали в мові загальновідомими й загальновживаними.

Весь масив пасивної лексики поділяють на три групи: історизми, архаїзми й неологізми.

– Які групи слів належать до складу активної лексики? Пасивної лексики?

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

- Історизми – це назви предметів старої культури, побуту чи суспільного ладу, які зникли разом із предметами, що вони позначали: смерд, війт, князь, подушне, волость, сап’янці.

- Дайте визначення поняття історизма. Наведіть приклади.

· Архаїзми – це застарілі слова, що вийшли з ужитку, але реалії, названі ними, залишаються й мають уже інші, сучасні назви: ректи – говорити; чоло – лоб; десниця – права рука.

- Які слова називаються архаїзмами? Наведіть приклади.

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

Застарілі слова в художніх текстах виконують різні стилістичні функції:

1) Відтворення колориту певної епохи;

2) Надання тексту ознак піднесення, урочистості

3) Надання образові іронічного забарвлення: Возний: Благоденственного і мирного пребиванія!

Яку стилістичну роль виконують застарілі слова?

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

Які зміни відбулися в лексичному складі української мови за останні 10-15 років?

Лексичний склад української мови активно очищується і збагачується. За останні роки відбулися такі зміни:

- Повернення в активнй вжиток загальнонаціональних звертань: громадо, добродію, пане, панно.

- Активне вживання етикетних формул на зразок: Моє шанування! Якщо Ваша ласка!

- Переведення в пасивний словник назв реалій радянського способу життя: комунізм, марксизм, жовтеня, комсомол

- Відродження й реакривація української та іншомовної лексики, яка в радянський час у словниках української мови подавалась із зірочкою, тобто позначкою застаріле: гривня, гетьман, мапа, потяг, світлина, часопис

- Відродження реалій, а разом з ними і слів: колегіум, гімназія, гімназист

- Оновлення топоніміки: наприклад у Києві: Старокиївський район, замість Ленінського, станція метро «Шулявська» замість «Більшовик» тощо.

Тренувальні вправи (письмово в зошит)

1. Вибірковий диктант

Виписати застарілі слова, пояснити лексичне значення кожного. Визначити архаїзми і історизми.

1) Це твоя корогва, Україно, наді мною клекоче. 2) Мабуть, край лісу тут хорунжі й хорунженки тримали свій редут. 3) Осавула звечора знов загадував за панщину. 4) Громада повинна була одроблять то за чередника, то за титаря, то якийсь вигаданий паном шарварок. 5) Ходить лірник, корбу крутить. 6) Кругом дівчата танцювали в дрібушках, в чоботах, в свитках. 7) Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. 8) Ярослав поцілував наречену в уста.

2. Розподільний диктант.

Диктовані парами застарілі слова та їх відповідники в сучасній мові записати в дві колонки так, щоб спочатку йшло його літературне слово (нормативне), а потім його застарілий синонім. Записані застарілі слова є історизмами чи архаїзмами?

Бій – баталія

Військо – дружина

Комонний – кінний

Вікторія – перемога

Перекладач –толмач

Ректи – говорити

Підліток – отрок

Красило – барвник

Перукар – кауфер

Кольдкрем- мазь.

Мовна норма – це мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обов’язкоий.

3. Словниковий диктант

Які з наведених слів зазнали реактивації?

Соборність, лантух, чумак, боярин, злука, перст, баталія, крамола, рекрут, патронат, світлиця.

4. Пояснювальний диктант

Визначити застарілі слова. За словником з’ясувати лексичне значення кожного

1) Тече ріка велика Борисфен. 2) А серце прагне січі й далини. 3) Чи є між нами Симиренко з калиткою і поетичним вухом? 4) Сам собі сказав хлопчак: «До музею здам личак». 5) Я йшов один, як перст. 6) Нове мотовило аж гуло в її руках і черкалося об сволок. 7) Заплакала мати, покинула праник, присіла на кладці. 8) Омелько Кайдаш був добрим стельмахом.

Застарілі слова ставали й прізвищами людей, коли вони позначали особу за ремеслом Стельмахи, Бондарі, Броварі.

Домашнє завдання: &38 ст. 103-105, впр. 274, 275 письмово, 276 усно

20.12.2022

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

І тема. РМ №12. ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ

На основі опрацьованого на попередньому уроці матеріалу, написати у зошиті твір-роздум

20.12.2022

ІІ тема. Лексика української мови за походженням

Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика

1 Закінчити речення

Лексика – це…

Лексикологія – це…

Лексичне значення слова - це…

Лексичне значення слова пояснюється в …

Є такі типи лексичних значень слова…

Омоніми – це…

Неповні омоніми поділяються на…

Пароніми – це…

Синоніми – це…

Антоніми – це…

Антоніми використовуються для творення таких стилістичних фігур…

З погляду стилістичної диференціації лексика поділяється на…

2. Я - редактор

1. Я хочу спитати у вас лише одне питання. 2. Текст листа має бути лаконічним і стислим. 3. Музичне тріо з трьох виконавців у складі Наталі Марченко, Галини Александрової та Оксани Лихолат чудово виконало сонату Бетховена. 4. Необхідно взаємно допомагати один одному. 5. Ви повинні написати свою автобіографію. (З посібника).

3 Знайти у реченнях тавтологію та плеоназми. Відредагувати.

1. Я хочу спитати у вас лише одне питання. 2. Текст листа має бути лаконічним і стислим. 3. Музичне тріо з трьох виконавців у складі Наталі Марченко, Галини Александрової та Оксани Лихолат чудово виконало сонату Бетховена. 4. Питання про цей препарат досліджувалось у кількох дослідженнях. 5. Необхідно взаємно допомагати один одному. 6. Ви повинні написати свою автобіографію. 7. На нараді було розглянуто комплекс питань, зв’язаних з аграрним комплексом (З посібника).

https://www.youtube.com/watch?v=A2OF6HJBAb4&ab_channel=AMREducation-online

· Вибірково-розподільна робота

Випишіть із тексту слова, що належать до споконвічної української лексики.

Диференціюйте цю лексику на:

1) успадковану зі індоєвропейської прамови;

2) утворену від спільнослов’янської основи;

3) спільносхіднослов’янську;

4) власне українську.

Слалась у далечінь прадавня річка, несучи в своїх берегах розплавлену небесну голубизну, несучи розілляте сонце, переблиски його живі, срібні. Слалась у далечінь вічною незбагненною мелодією, звучання якої — радісне, урочисте — можна було, здається, почути, тільки слід було тонше наструнювати свій слух. Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, де всміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше, вода наче пісню співала весь час (Є. Гуцало).

· Робота з текстом

Старослов’янізми — це такі слова, які до лексичного складу східнослов’янських мов успадковані від мови старослов’янської, що сформувалась в ІХ столітті на основі живих македонських

говорів давньоболгарської мови. Майже всі слов’яни певний час використовували старослов’янську мову в функції літературної, яка мала для них міжнародне значення.

У Х столітті з розвитком Київської Русі старослов’янська мова була запозичена й східними слов’янами. В деяких жанрах, головним чином у церковно-релігійній літературі, вона вживалася протягом ряду століть. Старослов’янською мовою, якій була властива певна літературна організованість, складалися самобутні твори, ще більше нею перекладалися книги різноманітного змісту з грецьких оригіналів. У старослов’янській мові були поширені слова для назв багатьох понять, насамперед абстрактних, для яких

ще не існувало відповідників у живих давньоруських говорах. Такі слова й запозичувалися в давньоруську мову з старослов’янської в першу чергу. Проте серед старослов’янізмів, засвоєних східними слов’янами, могли бути й інші назви, зокрема побутові, що поширилися внаслідок занесення до них від південних слов’ян раніше невідомих речей побуту: плащ, палата, область.

Старослов’янізми характеризуються деякими фонетичними і граматичними особливостями. Найголовніші з них такі:

1. Сполучення ра, ла, ре, ле відповідно до східнослов’янських оро, оло, ере, еле (храм — хороми,

глава — голова, древко —дерево).

2. Наявність префіксів воз-, пред-, со-, суфіксів -знь, -тель, -ство (воздати, предтеча, соратник, приязнь, учитель, братство).

Вони використовуються й для соціальної характеристики відповідних персонажів художніх творів.

Досить часто за допомогою старослов’янізмів створюється високий або урочистий стиль мови. Напр.: Благословенна ти в віках, як сонце наше благовісне.Старослов’янізми виступають й у функції стилістичного засобу, який надає висловлюваній думці зниженого, іронічного або сатиричного забарвлення. Це досягається поєднанням старослов’янізмів із звичайними побутовими словами, а особливо словами зниженими, із значенням згрубілості: Хотілося б зігнать оскому на коронованих главах, на тих помазаниках божих (За М. Жовтобрюхом).

· Пошукова робота

Прочитайте речення. Знайдіть старослов’янізми та з’ясуйте їх функції.

1. Історія — це святая святих народу (О. Довженко). 2. Гримить! Благодатна пора наступає (І. Франко). 3. Я його трійчакам як блисну! — так воно тільки — іве! —та в ярок, як вихор! І чувала забув. Я, правду казавши, і не помітив, кого я поблагословив (Остап Вишня). 4. Що ти тут, старосто мій, — теє-то, як його — розглагольствуєш з пришельцем? (І. Котляревський).

Домашнє завдання

§35 ст. 95-97, опрацювати таблицю, впр. 253, 256

16.12.2022 (2 уроки)

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

І тема. СТИЛІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ОМОНІМІВ, ПАРОНІМІВ, СИНОНІМІВ, АНТОНІМІВ

https://www.youtube.com/watch?v=JgrwRhsajaI&ab_channel=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%90%D0%BB%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

Практичні завдання:

· Прочитайте уривок із поезії Павла Тичини. Скажіть, до якого виду омонімів належать виділені слова. Поміркуйте, з якою метою їх ужито в тексті.

Поезії ясне світило,

З тобою жить, тебе любить!

Понад сто років ти світило

І будеш вічно з нами жить.

Омоніми й пароніми використовуються переважно в художньому і частково в публіцистичному стилях мовлення для досягнення жартівливого або іронічного ефекту на основі каламбуру.

Каламбур — це гра слів, стилістична фігура, побудована на використанні випадкового збігу звучання слів для створення гумористичного, сатиричного ефекту, для словесного дотепу. Наприклад. 1. У таксі спитала такса: «Яка СЬОГОДНІ такса?» 2. СЬОГОДНІ — мовна глухота, а завтра — повна глупота (3 тв. Д. Білоуса).

Прочитайте каламбури. Назвіть у них близькозвучні слова, визначте їхні групи за значенням. Складіть каламбур зі словами сонце — сон це, вище — ви ще. (письмово)

1. Є лагідна болотна лепеха.

Не плутайте із нею лопуха.

Лопух, лиха личина, ще й пиха:

Рослин навколо з грядки випиха.

Д. Білоус

2. Хто це там навколо хижі

Протоптав глибокий слід?

Може, близько звірі хижі?

Обережним бути слід!

В. Плахотников

3. — Скажіть, іграшку цю з вати

Коровою чи вовком звати?

4. Тими самими словами

Різні кажемо слова ми.

В. Плахотников

· Спишіть текст, вставляючи пропущені букви, добираючи з поданих у дужках синонімів один найдоцільніший.

Уночі, йдучи звідкись чи кудись, (раптом, несподівано, неждано, неочікувано) згада..ш про небо, піднім..ні голову — й таке перше відчуття від (безмежної, величезної, незліченної) кількості золотих роїв угорі, наче очі твої, душа твоя зл..тіли підсвіч..но — м..дового (сяяння, блимання, поблискування) і вже там зал..шилися. Чим довше (див..шся, спогляда..ш, вивча..ш) зорі, тим більше набира..ш такої певності: вони, далекі, стають для тебе бл..зькими, що міг би й рукою торкнути. І коли опуска..ш зір додолу, то несподівано все довкола наче відкр..ває перед тобою новий (сенс, смисл, зміст), якого раніше ти чи не хотів помічати, чи він ховався від тебе.

І коли ма..ш отакий (небуденний, святковий, піднесений) настрій, то боляче буває дивитись, як падає зірка. Начебто встигаєш (запримітити, побачити, відзначити), звідки вона зірвалась і куди б мала впасти. Див..шся (вражений, схвильований, розчулений), наче сподіваєшся, що не вмерла зірка, що спалахне в іншому місці. Проте ні, не спалахнула.

Оглянися: прожиті твої дні л..тять слідом за тобою, лишаючи в темряві минулого (завжди, повсякчас, щомиті) згасаючий і все ж таки незгасний слід (За Є. Гуцалом).

На основі синонімії будуються такі стилістичні фігури: евфемізм, перифраза, градація, посилюваний повтор, тавтологія.

Евфемізм — слово або словосполучення, що відтворює зміст у пом’якшеній формі. Евфемізми вживають для заміни грубих зворотів: дурний — немудрий, не хапає зірок із неба; брехати — помилятися, фантазувати, вигадувати. Наприклад: Того часу було нас у батька з матір’ю п’ятерко: найстаршенька сестриця Парася, а за нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик, а після Івасика лелека приніс сестричку Пистинку — потім іще, не пам’ятаю вже де, знайшлися дві сеструні (Остап Вишня).

Перифраза — це описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа називаються не прямо, а описово, через характерні їхні риси. Наприклад: Кобзарем його ми звемо, — так від роду і до роду, — кожен вірш свій і поему він присвячував народу (М. Рильський).

Градація — це стилістична фігура, побудована на розташуванні слів або висловів у міру наростання чи спаду їхніх значеннєвих якостей. Наприклад:

І знов нічна дорога серед довгих червонуватих тіней, мов між трав, і лиш попереду червоний вогник, мов поклик, блимав, танув і мовчав (С. Тельнюк).

Посилюваний повтор — це стилістична фігура, що базується на повторенні того самого слова, але в супроводі інших слів, які посилюють його виразові якості. Наприклад: Дерева мене чекають, і падає листя на стежку, і падають зорі в долоні, і падає сон у траву (І. Драч).

Тавтологія — поєднання спільнокореневих слів для посилення відтінків позначуваних ними понять. Наприклад: Ой на Чорному морі, на білому камені, ой там сидить ясен сокіл-білозірець, низенько голову склонив, та жалібно квилить-проквиляє, та на святе небо, на Чорнеє море іспильна поглядає (Нар. творчість).

Плеоназм — подвоєння близькозначних слів для посилення виразності мовлення. Наприклад: Хто наше злото-серебро плугами кривди переоре, хто серця чистого добро злобою чорною поборе? (М. Рильський).

· Відредагуйте і запишіть речення, усуваючи недоречні тавтології і плеоназми.

1. Я ніяк не міг пригадати, кому дав почитати свою особисту книжку. 2. Зустріч було призначено на дев’ятнадцяту годину вечора. 3. Відтоді щороку в другу неділю травня місяця святкують Свято матері. 4. Знадвору було чути крик дитячих голосів. 5. «Ми зробимо всю роботу!» — обіцяв я бабусі. 6. У своєму творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси. 7. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо Шевченкові слова: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». 8. Праця наших працівників не залишиться непоміченою (3 учнівських творів).

На основі антонімів будуються стилістичні фігури антитеза і оксиморон.

Антитеза — стилістична фігура, що підкреслює виразність мови через контрастне зіставлення протилежних понять, думок, образів. Наприклад: Завірюха сміється і плаче, стогне й шаліє, вона співає весільної і воднораз похоронної, в її співі жура й мажор початку і кінця (Б. Антоненко-Давидович).

Оксиморон — стилістична фігура, яка полягає в поєднанні протилежних за змістом контрастних понять, що зумовлює виникнення нового поняття. Наприклад: В день такий на землі розцвітає весна і тремтить від солодкої муки (В. Сосюра).

· Прочитайте речення. Назвіть антоніми. Скажіть, яку стилістичну функцію вони виконують.

1. Світали ночі, вечоріли дні… Не раз хитнула доля терезами. 2. Життя ішло, минуло той перон. Гукала тиша рупором вокзальним. 3. О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий від кусючих бджіл! 4. Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі — як бідні Міньйони. Хто купляв собі Долю за гріш, а хто — і за мільйони. 5. І я ходжу, володарка темниці, скриплять у тиші двері за дверми, блищать очима слуги темнолиці, мені у ноги стелять килими. 6. І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела, такої дивної отрути я ще ніколи не пила, такої чистої печалі, такої спраглої жаги, такого зойку у мовчанні, такого сяйва навкруги, такої зоряної тиші, такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не вірші, а квіти, кинуті тобі (З тв. Л. Костенко).

· 219. Прочитайте текст. Скажіть, які стилістичні фігури використані у висловлюванні. Спишіть, вставляючи пропущенні букви.

Я завжди тягнувся до всього пр..красного. Не раз інтуїтивно, навпомацки. Я люблю квіти і сонячний день. Я люблю справді похмурий, дощовий день при повному вираж..нні сльотавої погоди… Люблю музику, хоча не завжди розумію її, зате я відчуваю її серцем, а це більше, ніж розуміти і не відчувати… Люблю слово й гармонію слів. Люблю ритм слова як у поезії, так і в прозі й добре знаю, що у слів свої закони і правила. Одні виш..кувані, згруповані доладно, інші схожі на ярмарковий натовп. Одні дають відпочинок, інші натомлюють…

Люблю красивих людей, і мені боляче, коли в цих красивих людей гидкі думки, бридкі душі, некрасиві серця… (І. Чендей).

Домашнє завдання: &35 ст. 95-97, впр. 257 усно, впр. 255 письмово

13.12.2022

ІІ тема. РМ №11. ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ

Поміркуйте, як ви розумієте поняття мораль і етика. Свої міркування порівняйте з визначеннями, поданими у словнику філософських термінів.

Мораль — система поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Найважливішою функцією моралі є узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей, суспільства загалом. Характерною особливістю моралі є те, що вона ґрунтується не на примусі, а на силі переконання, громадської думки, виховання, традиції. Велику роль у моралі відіграє свідомість — як суспільна, так і індивідуальна.

Етика — філософська наука, об’єктом вивчення якої є мораль. Досліджує проблеми щодо того, як має поводитися людина (нормативна етика), та власне теоретичні поняття про походження і суть моралі. Формулює ідеали, моральні принципи та норми людської поведінки (Зі словника філософських термінів).

· Прочитайте твір, написаний десятикласником.

У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ДУХОВНІСТЬ І КОГО МОЖНА НАЗВАТИ ДУХОВНОЮ ЛЮДИНОЮ

Відповідь на ці запитання не знайдені у жодному словнику. Сухими, точними словами не виразити сутності людини. Тож треба хоча б на мить замислитися.

Зараз стало модним змішувати поняття «душевне» і «духовне», особливо в мистецькому середовищі. Проте виражають вони абсолютно різні речі. До душевного належить все, що стосується мистецтва: живопис, театр, поезія, музика, тобто культурні вподобання людини. Часто люди душевної праці залишаються незадоволеними своїм життям, бо всередині — порожнеча, яку годі заповнити просто творчістю, звичайним буденним життям. Вони намагаються втекти, сховатись від цього світу: хтось — у наркотичних ейфоріях, хтось — у езотериці, дехто не витримує і виходить у вікно. Не кожен може знайти свою дорогу вгору. У повісті Дж. Д. Селінджера «Над прірвою в житі» вчитель говорить головному герою: «Можливо, ти дійдеш до того, що в тридцять років станеш завсідником якого-небудь бару і будеш ненавидіти кожного, хто схожий обличчям з чемпіоном університетської футбольної команди. Прірва, в яку ти падаєш, — жахлива, небезпечна. Той, хто падає туди, ніколи не відчуває дна. Він падає, падає без кінця. Це стається з людьми, котрі в якийсь момент свого життя почали шукати те, чого не могло їм дати їх звичне оточення. Точніше, вони думали, що у звичному оточенні нічого для себе знайти не можуть. І вони припинили пошуки. Припинили, навіть не намагаючись що-небудь знайти».

А духовність, на мою думку, — це християнські ідеали і подвиги, прагнення чогось вищого, яке ніколи неможливо втамувати до кінця. Світ, у якому немає вертикалі, немає ієрархії цінностей, — це світ банальності.

Життя духовної людини — постійний рух. Ось слова з пісні людини, яку я вважаю досить-таки духовною: «Я йду по своїй землі до Неба, яким живу». Шлях, звичайно, може бути різним: «крок уперед — два кроки назад» (К. Кінчев). Той самий крок для різних людей може мати неоднакове значення. Якщо людина замість дискотеки піде на концерт серйозної рок-групи, — це, на мою думку, плюс. А от якщо християнин замість служби в церкві піде на той самий рок-концерт, це крок у мінус, спуск на щабель нижче.

Духовний розвиток людини не припиняється, доки вона жива. «Головне — іти. Шлях не закінчується, а ціль — завжди омана: мандрівник піднявся на вершину і вже бачить наступну ціль. А досягнена перестала відчуватись як ціль» (А. де Сент-Екзюпері).

· Розгляньте пам’ятку. Поміркуйте, чи відповідає твір учня всім зазначеним вимогам.

ПАМ’ЯТКА.

Як писати твір-роздум на морально-етичну тему

• Добре обміркуйте тему, визначте основну думку висловлювання. Сформулюйте тезу-твердження, яке ви будете доводити або спростовувати.

• Доберіть фактичний матеріал, який допоможе розкрити основну думку твору. Аргументуйте власні думки посиланням на приклади з життя та художньої літератури. Це можуть бути окремі епізоди із художніх творів, приклади з історії, особистий досвід. Теза потребує доведення.

• Зробіть висновки й узагальнення, що випливають із зібраного фактичного матеріалу. Послуговуйтеся словами отже, як бачимо, на мою думку, на моє переконання’, як видно із наведених фактів, прикладів тощо

• Використовуйте у творчій роботі риторичні фігури (оклики, питання, звертання).

• Доберіть влучний заголовок.

Домашнє завдання: ст. 260-261, впр. 726. Тема «Бібліотеки гинуть мовчки»

13.12.2022

Тема: Синоніми та їх види. Синонімічний ряд. (І тема)

Антоніми та їх види (ІІ тема)

Українська мова – дуже багата мова. Дуже часто в повсякденному житті ми використовуємо слова, притаманні конкретному контексту, хоча вони можуть вживатись і у іншому.

Лексикологія – це наука до якої ми звертаємося для виділення груп слів за їхнім значенням. Лексикологія вивчає широке коло питань мови, пов’язаних із вивченням значень слів, історією їхнього походження, доцільності вживання в тих чи інших ситуаціях, а також розглядає зв’язок одного слова з іншими.

Отже, в українській мові виділяють 3 основні групи слів за їхнім значенням: синоніми, антоніми та омоніми.

Сьогодні ми розглянемо синоніми та антоніми, їх види та функціонування в мові.

Пригадаємо, що таке синоніми та антоніми.

Синоніми – це сукупність слів, які різні за своїм звучанням, але схожі за значенням. Частіше за все за значенням синоніми відрізняються лише відтінком мовлення – тобто, акцентом на тій чи іншій ознаці певного явища або предмета. За ознакою належності до єдиного спільного поняття синоніми виділяють в синонімічні ряди. Самі слова в такому ряді різняться лише емоційним забарвленням, але зазвичай одне слово можна легко замінити іншим з його синонімічного рядку.

Антоніми – це слова, абсолютно протилежні за своїм лексичними значенням. Зазвичай до антонімів належать слова, що вказують на якість або кількість, дію та ознаку дії.

Поняття антонімів не може існувати, якщо їх не поділити на антонімічні пари: одне слово протилежне іншому по значенню. Проти їх об’єднують в пари за принципом лексичної спільності – наприклад, обидва слова вказують на одну й ту саму ознаку, якість якої є протилежною.

Прикладів антонімів дуже багато, і вони представлені різними частинами мови: високо – низько, йти – стояти, від – до.

1. Теоретичні відомості про різновиди синонімів та синонімічний ряд

Отож ми вже пригадали, що таке синоніми. Тепер розглянемо поняття «синонімічний ряд».

Синоніми за своїм спільним основним значенням об’єднуються в синонімічний ряд. Отже, синонімічний ряд утворює систему відтінків одного значення. У синонімічному ряді виділяється головне (стрижневе, опорне) слово – домінанта. Домінанта – носій основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне слово, найуживаніше. В словниках синонімів домінанта стоїть на першому місці: дружний – злагоджений, одностайний; дружній – братерський, приятельський, приязний, товариський, дружелюбний.

Вчені виділяють кілька різновидів синонімів:

1. Абсолютні синоніми (інколи їх називають ще безвідносними) – слова, що однаковісінькі за лексичним значенням, інколи мають незначні відмінності. Наприклад, сферою вживання. Так «оплески» і «аплодисменти» означають: «Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення». Проте перше слово більш характерне для побуту, а друге для документів.

Часто абсолютні синоніми утворюються від запозичення іншомовних слів. Наприклад «азбука» - старослов'янське, «абетка» - українське, а «алфавіт» - іншомовне.

2. Семантичні (ідеографічні, логічні) синоніми відрізняються одне від одного лише відтінками лексичного значення. Емоційно-експресивно вони приблизно однакові. Наприклад, слово «успіх» має цілу низку синонімів: досягнення, удача, здобуток, перемога, талан, щастя, звершення, поступ, тріумф, рекорд.

Кожне з цих слів має своє значення, яке не повністю співпадає зі значенням інших слів синонімічного ряду.

Успіх - позитивний наслідок роботи, справи, змагання.

Рекорд – найвищий наслідок у якійсь роботі.

Тріумф – блискучий публічний успіх.

3. Стилістичні синоніми мають виразно різне експресивне забарвлення і належать до конкретних стилів, обмежені тією чи іншою сферою вживання. Наприклад слово «лице» має нейтральне забарвлення і вживається без обмежень, а застаріле «лик» характерне для поетичної мови, тоді як виразно вульгарне «твар» несе негативний відтінок.

4. Контекстуальні синоніми – цікаве явище в мові, адже зближення за значенням відбувається лише в певному мовленнєвому контексті. Наприклад, не є на перший погляд синонімами слова «високий» і «багатий», однак, коли говориться про урожай, то можна їх взаємно замінювати.

5. Мовознавці інколи ще виділяють окремо фразеологічні синоніми, де будь-який фразеологізм співвідноситься з одним нейтральним словом або іншим фразеологізмом. Наприклад, байдики бити – лінуватися; комарика придавити – спати, давати хропака.

2. Практичні завдання (синоніми)

Визначте типи синонімів, складіть із ними речення. З'ясуйте їхні відмінності у відтінках значення та стилістичні особливості

Жити — мешкати;

байдужість — індиферентність;

зустріч — стріча — побачення;

ознаки — симптоми;

інцидент — пригода — випадок;

вражати — дивувати — приголомшувати;

гарантія — запевнення — запорука.

Прочитайте. З поданих синонімічних рядів виберіть потрібні слова і вставте їх у речення. Свій вибір обґрунтуйте

Обабіч шляху (виднілися, бовваніли, мріли, маячили, майоріли) у степу хутори, (виднілися, бовваніли, мріли, маячили, майоріли) на далеких обріх, як зелені островки по синьому морю (Г. Тютюнник). 2. Темний гай вже забув зимування сумне і красує в зеленім (уборі, одязі, убранні, наряді) (Леся Українка). 3. Рвучкий вітер (крутить, кидає, жбурляє, метає) в шибки вихри дощових бризок (Ю. Збанацький). 4. Над Підгір’ям (світле, ясне, променисте) сонце велично зійшло (І. Франко).

Використовуючи «Словник синонімів української мови», доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. Визначте типи синонімів

Знаменитий письменник, широкий шлях, важкий іспит, запеклий бій, гніватися на товариша, поривчастий вітер, працювати гарно, замело дороги, яскраве сонце, квітучий лан, непроглядна ніч, дзвінко сміятися.

3. Теоретичні відомості про види антонімів

Розподіл антонімів на види не є настільки чітким як в синонімах чи омонімах і охоплює не весь масив антонімічної лексики. Однак для ознайомлення наведемо класифікацію антонімів:

Види антонімів	Характеристика	Приклад
*Градуальні*	Означають два різко протилежні видові поняття в межах родового. Між ними може бути проміжний елемент (молодий — (середніх літ, літній) — старий)	Холод — тепло, всі — ніхто, близький — далекий
*Комплементарні*	Позначають два взаємодоповнювальні поняття. За характером є граничними (не мають проміжного елементу). Заперечення одного з них дає значення іншого	Чоловік — жінка, брат — сестра, живий — мертвий, істинний — хибний
*Векторні*	Позначають дві протилежно спрямовані дії, явища, ознаки, напрями	Туди — звідти, одружуватися — розлучатися, вперед — назад, відчиняти — зачиняти
*Контрадикторні*	Один із членів утворюється за допомогою префікса «не» і не має точної визначеності	Дорогий — недорогий, старий — нестарий

Окрема група – контекстуальні антоніми, якими стають слова лише в певному контексті. Поза ним вони позначають абсолютно різні поняття, які неможливо об'єднати у антонімічний ряд. Наприклад, в поемі «Давня казка» Лесі Українки: «У мужички руки чорні, в пані рученька тендітна…» «Чорна» і «тендітна» протиставлено лише в цьому контексті, це авторська знахідка.

4. Практичні завдання на визначення видів антонімів

Визначте види антонімів

Чорний — білий, небо — земля, широкий — вузький, купувати — продавати, гарний — негарний, недооцінювати — переоцінювати, початок — кінець, повний — неповний, щастя — нещастя, сумний — веселий, вверх — вниз, півень — курка, високий — низький, будувати — руйнувати, щедрий — скупий, винний — невинний.

Прочитайте прислів’я. Знайдіть антоніми, визначте, якою частиною мови вони є. З’ясуйте їх тип та види протиставлення.

1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 2. Маленька праця краща за велике безділля. 3. Що ранком не зробиш, то вечором не доженеш. 4. Вчення — світ, а невчення — тьма. 5. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 6. Правда та кривда — як вогонь та вода.

1. До кожного синонімічного ряду доберіть спільний антонім.

Берегти, зберігати, економити. 2. Блищати, сіяти, горіти,світити. 3. Звільнити, відпустити. 4. Максимум, багато. 5. Поразка, розгром. 6. Прокляття, анафема. 7. Проснутися, пробудитися. 8. Хитрий, лукавий. 9. Чуття, інтуїція. 10. Благородний, великодушний, лицарський.

2. У фразеологізмах визначте антоніми, схарактеризуйте їх.

Що легко прийде, те важко піде. 2. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. 3. Руки білі, а сумління чорне. 4. Ліпше своє мале, ніж чуже велике. 5. На язику медок, на серці льодок. 6. Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий. 7. Хто високо літає, той низько сідає. 8. Краще маленька рибка, як великий тарган. 9. У короткого розуму язик довгий. 10. Знайшов — не скач, а згубив — не плач.

Домашнє завдання

І тема: &34 ст. 93-94 опрацювати теоретичний матеріал, впр. 243, 244

ІІ тема: &34 ст. 93-94 опрацювати теоретичний матеріал, впр. 248, 249, 251 (дві на вибір

09.12.2022 (2 уроки)

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

Тема І. Повні й неповні омоніми

І. Переглянь відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=b-jqaf5TBYg&ab_channel=%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B0

ІІ. Теоретичний матеріал

Розрізняють омоніми повні та неповні. Повні (абсолютні) омоніми зустрічаємо в межах однієї частини мови, їх звуковий склад збігається в усіх граматичних формах: двір (‘господарська ділянка, на якій розміщені будівлі та місце біля них’) і двір (‘монарх і його оточення’); деркач (‘невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, що має характерний скрипучий крик’) і деркач (‘стертий віник’); сага (‘давньоскандинавське чи давньоірландське епічне сказання’) і сага (‘річкова затока’); бігун (‘той, хто може швидко й легко бігти, бігати’), бігун (‘полюс’) і бігун (‘один із двох спарованих каменів для розтирання зерна, подрібнення каміння тощо в дробильній машині’); курити, точити (воду, ножа), моторний, донести; коса, ключ тощо. Такі слова ще називаються власне омонімами.

Неповні омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах, наприклад: биток (‘шматок свинцю, палиця тощо, взагалі предмет, яким б’ють у грі’) і форма родового відмінка однини слова битки (‘круглі котлети з посіченого або відбитого м’яса’). Називний відмінок множини першого слова і другого також збігаються; баранці, кадри, рись, ласка та ін.

Неповні омоніми поділяються на кілька підгруп:

а) омофони –це слова, у яких однаковим є тільки звучання, а значення й написання різні: сонце – сон це, про те – проте, за те – зате, мріяти – мрія ти, по стелі – постелі; орел, сокіл (птахи), Орел, Сокіл (прізвища), гриби – греби, кленок – клинок, тони – тонни, бона – бонна, Роман – роман, Вікторія – вікторія.

б) омографи – слова, у яких однаковим є тільки написання, а звучання і значення різні: óрган – оргáн, зáмок – замóк, білúзна – білизнá, прúклад – приклáд, áтлас – атлáс, гóри – горú, рáдій – радíй, дорóга – дорогá, óбід – обíд, брáти – братú, нáсип – насúп); глáдкий (‘без загинів, виступів, рівний’) і гладкúй (‘який має повне тіло, вгодований, ситий’). Такі слова розрізняються наголосом.

в) омоформи – це однакові форми слів. Це збіг форм слів тільки в одному якомусь граматичному значенні: три (числівник) і три (дієслово в наказовому способі), мила (прикметник) і мила (дієслово), налив (іменник) і налив (дієслово), мати (іменник) і мати (дієслово), шию (іменник) і шию (дієслово) тощо.

У словнику повні (абсолютні, лексичні) омоніми та омографи реєструються як окремі слова. Омофони та омоформи спостерігаються в мовленні і словниками не фіксуються.

Омоніми з’являються внаслідок:

а) розпаду багатозначного слова, коли його окремі значення перестають сприйматися як семантично пов’язані: порох (‘пил’) і порох (‘вибухова речовина’); правий (‘справедливий, ні в чому не винний’) і правий (‘протилежний лівому’); точити (‘виточувати на токарному верстаті, гострити’), точити (‘прогризати, проїдати’), точити (‘цідити, лити’) і точити (‘просівати обмолочене зерно крізь решето’), ключ (‘від сінешніх дверей’) і ключ (‘журавлиний’). Встановити, коли багатозначність переходить в омонімію, можна далеко не в кожному випадку (порівняйте: лист, перо, ручка);

б) звукових змін слів у процесі розвитку мови: вити із вити та выти, ніс із носъ і нєслъ, слати із сълати і стълати;

в) випадкового збігу звучання слова рідної мови й засвоєного з іншої мови: тур (‘дикий бик’) і тур (‘оберт у танці, етап чого-небудь’ – із франц.); чайка (‘птах’) і чайка (‘човен’ – із тур.); горн (‘вогонь у кузні’) – горн (‘сигнальн. труба’ – із німец.); клуб (пилу, диму) – клуб (‘організація’ – із англ.), мул (у болоті) – мул (‘осел’ – із тибет.), як (прислівн.) – як (‘бик’ – із тибет.);

г) омонімії самих запозичених слів: бак (‘посудина для рідини’ – із франц.) і бак (‘частина палуби’ – із голл.); бар (‘одиниця тиску’ – грец.) – бар (‘невеликий ресторан’ – англ.), метр (‘одиниця довжини’, ‘віршовий розмір’ – грец.) – метр (‘шаноблива назва людини, вчитель, вихователь’ – франц.);

ґ) випадкового збігу звучання форм різних слів: за в’яз – зав’яз; не з граба – незграба;

д) словотворення – утворення омонімів від тих самих або різних коренів чи основ: стан (‘ситуація, обставини’) і стан – у техніці і т. п. (однокореневі із стати); ударник (‘механізм’ – від удар) і ударник (‘той, хто працює по-ударному’ – від ударний); зажити (‘загоїтися’), зажити (‘ужити, спожити’), зажити (‘пережити, нажити’ – зажити слави) і зажити (‘почати якось жити’ – зажити по-новому); киянка (жін. р. до киянин) і киянка (від кий); моторний (‘меткий, жвавий’, очевидно, однокореневе з мотати) і моторний (від мотор).

ІІІ. Виконай наступні завдання у зошиті

· Визначте різновиди омонімів. Поясніть їхнє лексичне значення.

1. Конкурс мовознавців проходив у два тури.

2. Виступ кобзаря завжди бере за живе.

3. Прозелень жовта зліта з літа.

4. У таксі спитала такса:

– Для собак яка тут такса?

· Випишіть омоніми, назвіть їх вид.

1. Грубе слово відразу викликає відразу.

2. Прийшла дорога дорога

до нас – до тебе і до мене.

3. Йди до лісу і швидше греби на будь-який смак осінні гриби.

4. Світи мені, завжди світи,

Священне сонце простоти,

В які б я не пішов світи.

4. Поширений жанр японської поезії – танка.

5. Дівчата водили танки та співали веселих веснянок.

6. Прозора пара підіймалася над вечірнім ставком.

7. Закохана пара повільно йде нічним містом.

· Прочитайте поезію. Укажіть різновиди омонімів.

Я не жалуюсь на тебе, доле:
Добре ти вела мене, мов мати.
Таж де хліб родити має поле,
Мусить плуг квітки з корінням рвати.

Важко плуг скрипить у чорній скибі,
І квітки зітхають у сконанню...
Серце рвесь, уста німі, мов риби,
І душа вглибляєсь в люту рану.

А ти йдеш з сівнею й тихо сієш
В чорні скиби й незарослі рани
Нове сім'я, новії надії,
І вдихаєш дух життя рум'яний.

· Запишіть словосполучення у дві колонки: у першу – зі словами-омонімами, що належать до однієї частини мови, в другу – до різних частин мов. Назвіть тип омонімів та визначте частини мови.

1. Важлива справа. Стати справа.

2. Рідна мати. Мати книгу.

3. Бурі ведмеді. Повітряні бурі.

4. Став на якір. Невеликий став.

5. Ніс книгу. Ніс корабля.

6. Полярне коло. Стояти коло дошки.

7. Схід сонця. Схід на гору.

8. Добре яблуко. Працювати добре.

· Редагування.

Відредаговані речення запишіть у зошит.

1. У найбільш людяних місцях Рівного потрібно облаштувати майданчики для відпочинку.

2. Ця неділя була дуже насиченою, дні пролетіли швидко.

3. Відчинилися блискучі дверцята, вийшов якийсь воєнний.

4. Ця високоелітна косметика ефектно прибирає зморшки.

· Лінгвістичне повідомлення про міжмовні омоніми

Існують у мові й міжмовні омоніми – слова, що звучать подібно в кількох мовах. Їх ще називають «фальшивими друзями перекладача» через те, що такі слова легко сплутати. Наприклад, доля в українській мові – це перебіг подій, збіг обставин, що не залежать від бажання й волі людини: складна доля, доля закинула в Крим. Для позначення частини чогось варто використати слово частка (частка правди, а не доля правди). Російське слово неделя варто перекладати українським тиждень, а не неділя (воскресенье). Російське час українською мовою – година (проміжок, що триває 60 хвилин), натомість время якраз і варто перекладати словом час.

· Прочитайте поезію. До виділених слів доберіть омоніми, з'ясуйте їх значення.

СЛОВЕЧКО ПІДВЕЛО

Яка чудесна кожна мова!

Але слова мотай на вус.

Як не уважний ти до слова,

то може трапитись конфуз.

Бо є омоніми міжмовні,

відомі вченим з давнини:

слова однакові назовні,

та з різним значенням вони.

І дуже легко помилиться –

суцільні рифи навкруги:

болгарське булка – молодиця,

вонявка в Чехії – духи,

а білоруське бульба – й зроду

картопля. Он які діла!

Д. Білоус

Домашнє завдання: &33 ст. 89. 90, Впр. 233

09.12.2022

Тема ІІ. Поняття про пароніми

І. Мовознавча довідка

Пароніми — слова, близькі за звуковим складом й однакові за частиномовною належністю, але різні за значенням, вимовою,написанням.

За спільністю / відмінністю коренів пароніми поділяються на:

спільнокореневі (гуманний — гуманістичний — гуманітарний) ,

різнокореневі ( досвід — дослід, проникливий — пронизливий).

За специфікою творення спільнокореневі пароніми поділяються на такі, що виникли внаслідок:

додавання різних префіксів (доглядати — наглядати) ,

творення за допомогою різних суфіксів (сильний — силовий, комунікативний — комунікаційний),

оформлення різними закінченнями (гарнітур — гарнітура) ,

фіксації відмінностей в оформленні кореня (компанія — кампанія).

За характером смислових відношень, що виникають між словами, пароніми можна розподілити на:

синонімічні (тяжко — важко, привабливий — принадливий),

антонімічні (адресант — адресат, прогрес — регрес, еміграція — імміграція, еволюція — революція, густо — пусто),

значеннєво подібні (приносити — проносити, пролазити — прилазити),

тематичні (абонемент — абонент, адрес — адреса, апендикс — апендицит, пам’ятка — пам’ятник). Явище паронімії, використане зі спеціальною художньо-стилістичною метою, називається парономазією.

ІІ. Переглянь відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=guqAYCtMY0Y&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

ІІІ. Виконай у зошиті

· Поясніть значення слів за словником паронімів. Уведіть у речення подані слова (письмово)

1. Гривня (грошова одиниця) – гривна (металева прикраса на шию у вигляді обруча).

2. Аркан – оркан (тропічний циклон).

3. Адаптувати (пристосовувати) – адоптувати (усиновляти).

4. Кампанія (суспільно-політичні заходи, військовий похід) – компанія (група людей).

· Випишіть 2-3 каламбури, виразно їх прочитайте. Поясніть, на основі чого вони побудовані.

1. Дехто вважає себе дуже освіченим, бо обманювать надто досвідчений.

2. Грицю вже не до коси: виплив човен з-за коси, в нім русявих дві коси.

3. Хто пестливе ймення відгадає,

дуже миле у своїх природності,

що в пестливій формі означає

представницю іншої народності?

4. Чом такий яскравий місяць

Та не світить цілий місяць?

Загадковий словниковий диктант

1. Письмове, переважно ювілейне привітання (Адрес).

2. Місце проживання особи (Адреса).

3. Той, хто посилає кому-небудь лист, телеграму тощо (Адресант).

4. Одержувач листа, телеграми, посилки (Адресат).

5. Виділення фонетичними засобами складу в слові (Акцент).

6. Згода на оплату грошових і товарних документів (Акцепт).

Домашнє завдання: &33 ст. 91, Впр. 238

06.12.2022 (І урок)

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

Тема: РМ№10. Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймаються на слух.

1.Пригадай
1. Що таке конспект?
2. Яка основна функція його?
3. Які бувають види конспектів?
4. Чи часто вам доводиться складати конспекти?
5. Чим відрізняється конспектування від складання тез?

Притча про «недаремне навчання»
Один здібний молодий чоловік, який жадав знань і мудрості, вивчав далеко від своєї батьківщини, в Єгипті, фізіогноміку, науку про риси обличчя. Це навчання тривало шість років.
І ось настав день, коли він відмінно склав усі іспити. Радісний і гордий, молодий чоловік верхи на коні повертався на батьківщину. На кожного зустрічного він уже дивився очима людини, котра пізнала мудрість науки, і, щоб розширити і поглибити свої знання, читав вирази їх облич ніби за книгою.
І ось зустрілася йому людина, на обличчі якої він прочитав шість властивостей характеру: заздрісність, ревнивість, жадібність, скупість, користолюбність і нещадність. «Бог свідок, який страшний вираз обличчя у цієї людини, ніколи я ще не бачив і не чув нічого подібного. Ось тут я міг би перевірити свою теорію».

Поки він так думав, незнайомець підійшов до нього з привітним, добродушним виразом обличчя і смиренно сказав:
– О, пане! Уже пізно, а найближче село далеко. Моя хатина маленька і темна, але я буду носити тебе на руках. Яка це була б честь для мене, якби я посмів вважати тебе своїм гостем на цю ніч, і як ощасливила б мене твоя присутність!
Мандрівник з подивом подумав: «Неймовірно! Який контраст між промовами цієї людини й огидним виразом її обличчя».
Ця думка глибоко схвилювала молодого чоловіка, він став сумніватися в тому, що засвоїв за всі шість років навчання. Щоб знову набути впевненості, він прийняв запрошення незнайомця.
Господар тішив вченого чаєм, кавою, соками, печивом і кальяном. Він обсипав свого гостя люб’язностями та увагою. На три дні і три ночі гостинному господареві вдалося утримати мандрівника у себе. Нарешті вчений побажав позбутися цієї неймовірної гостинності і прийняв тверде рішення їхати.
У годину розставання господар простягнув йому конверт зі словами:
– О, пане! Це Ваш рахунок.
– Який ще рахунок? – З подивом запитав молодий чоловік.
Як вихоплений з піхов меч, раптом оголилося справжнє обличчя господаря. Він насупив чоло і злісно закричав:
– Яке нахабство! Що ти собі уявляв, коли їв тут і пив? Чи не думав ти, що все це було даром?
При цих словах вчений відразу прийшов до тями і мовчки розкрив конверт. Він побачив, що все, що він їв і навіть не їв, було вказано в рахунку за ціною у стократ більшою. У нього не було при собі навіть половини необхідної суми. Довелося злізти з коня і віддати його господареві, а на додачу ще й сідло з усією поклажею. Але і цього виявилося мало; тоді він зняв з себе і віддав свій дорожній костюм.
Пішки вирушив молодий чоловік у дорогу. І довго ще можна було чути його захоплені слова:
– Слава Богу, слава Богу, що шість років мого навчання не були марними!

1.Розкриття поняття конспект та його види.
Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів.
Види конспектів:
  Плановий конспект (план-конспект) - конспект, що створюється на основі сформованого плану, який складається з певної кількості пунктів (із заголовками) та підпунктів. Кожен пункт плану відповідає певній частині конспекту. У випадку коли якийсь пункт плану не потребує пояснення, він може подаватися без уточнюючого тексту.
Текстуальний конспект - конспект, який має детальну форму викладу, яка складається із виписки та цитування (з логічними зв'язками) тексту-джерела. Цей вид конспекту дозволяє виявити суперечливі моменти чи хибність тверджень автора.
Довільний конспект - конспект, який включає декілька способів роботи над матеріалом (виписки, цитування, план та ін.). Потребує вміння самостійно та точно формувати основні положення тексту-джерела.
  Схематичний конспект (контекст-схема) - конспект, який має вигляд плану, пункти якого представлені питальними конструкціями, на які потрібно дати відповідь.
  Тематичний конспект - конспект, суть якого полягає в опрацюванні і висвітленні певного питання, теми. Під час роботи над тематичним конспектом може використовуватись більше ніж декілька джерел. У межах тематичного конспекту виділяють оглядовий тематичний конспект і хронологічний конспект.
Опорний конспект - конспект, який має творчу форму (введений у шкільну діяльність В.Ф. Шаталовим). Опорний конспект кодує зміст інформації за допомогою поєднання графічних символів, малюнків, цифр, ключових слів та ін.
Зведений конспект - конспект, який створюється в процесі опрацювання декількох текстів. Створюється при зіставленні, порівнянні і зведенні до єдиної конструкції.
  Вибірковий конспект - конспект, який має на меті вибрати інформацію із тексту на певну тему (для тексту-джерела ця інформація може бути вторинною).
Оформлення конспекту:
Перш ніж розпочати написання конспекту потрібно вказати основні данні, які стосуються безпосередньо тексту-джерела: прізвище автора, назва роботи, рік і місце видання. Під час конспектування допускається скорочення слів, наприклад: стаття - ст., мільйон - млн та ін.. Не допускаються скорочення в назвах та прізвищах. При використанні цитат потрібно слідувати правилам цитування (цитата береться у лапки, записується джерело і номер сторінки).
У конспектах можуть використовуватися таблиці, діаграми, схеми. Для виділення проблемних питань, важливих моментів, можуть використовуватись різні помітки, репліки, оцінки. Наприклад: «!» означає згоду з тим, про що йдеться; «?» - сумніви; «!?» - здивування; «NB» - важливу інформацію; «Y» - найголовніше у тексті.

2. Алгоритми складання конспекту.
Порядок складання конспекту:
1. Уважно прочитайте текс. Під час читання відмічайте незрозумілі місця, незнайомі слова, нові імена, дати.
2. Запишіть на першій сторінці конспекту паспортні дані книги, над якою працюєте.
3. Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час першого читання складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. Під час повторного читання відзначте, як автор доводить основні думки своєї роботи.
4. Прочитайте відзначені місця і коротко послідовно їх запишіть (складіть тези).
5. Помічайте на полях значення нових та незнайомих слів і понять, записуйте власні думки, коментарі, оцінки прочитаного.
6. Намагайтеся передати думки автора своїми словами.
7. Цитуйте лише те, на що можна буде посилатися як на авторитетний виклад думки.
8. Під час конспектування великого тексту вказуйте на полях відповідні сторінки книги.
Основні вимоги до скорочення слів
1. Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно встановлюються за конспектом. Це насамперед часто вживані слова або терміни, які повторюються в тексті. Повторювані терміни рекомендується позначити в конспекті першою великою літерою слів, що входять до їх складу, наприклад6 речення – Р, складне речення – СР, складне синтаксичне ціле – ССЦ, безсполучникове складне речення – БСР, складний дієслівний присудок – СДП тощо.
2.Для ряду слів української мови існують загальноприйняті скорочення, які можна використовувати у своїх записах. Це стосується і абревіатур. Учні можуть дослідити і навести приклади скорочень, абревіатур. Ось деякі з цих скорочень:
акад. – академік
вид-во – видавництво
гл. – глава
зб. – збірник
м-во – міністерство
напр. – наприклад
обл. – область
р-н – район
рр. – роки
с. – село, сторінка
3.   У кінці скороченого слова не повинно бути букв на позначення голосних та м’якого знаку; зберігається корінь слова (книжн., газетн., зв. тощо).
4. Не скорочуються власні назви.
Алгоритм роботи над складанням конспекту
-Установити зв’язок між окремими положеннями висловлювання
-Скласти план
-Подумати, які місця доцільно процитувати
-Уважно прочитати текст
-Оформлюючи власне конспект, виділяти ключові слова чи фрази різними способами(підкресленням, умовними знаками на полях та ін..)
-Виділити головне в прочитаному.

Завдання:
·       Визначити стильову належність тексту. Дослідити, що виражає заголовок: тему чи основну думку. З’ясувати, які терміни вжито в тексті. Сформулювати їх визначення.
Двомовність і культура спілкування
У багатьох суспільствах окремі люди, певні соціальні верстви або й цілі народи у щоденному спілкуванні користуються двома мовами, переходячи з однієї на іншу залежно від комунікативної ситуації. Таке явище називають двомовністю, або білінгвізмом .
Співвикористовувані мови ніколи не бувають симетричними, а двомовні комуніканти (білінгви) ніколи не володіють обома мовами однаково. На цій основі розрізняють першу мову - основну в мисленні й спілкуванні та другу - використовувану рідше або тільки в спеціальних сферах, наприклад, у науковій діяльності, офіційному спілкуванні, контактах з людьми, для яких ця мова рідна тощо. Тому в Україні і українсько-російська й російсько-українська двомовність. Представники національних меншин України: євреї, угорці, молдавани, кримські татари тощо, крім рідної, часто вживають українську й російську мови. Таке явище називається багатомовністю.
Двомовність, а точніше, недостатнє володіння однією або й двома співвикористовуваними мовами є основною причиною порушення культури, а часом і етикетності мовлення. Досконале оволодіння другою (третьою) мовою неможливе без акультурації - глибокого засвоєння культури (цивілізації), яка створюється й обслуговується цією мовою.
Перехід у процесі спілкування з однієї мови на іншу має назву перемикання коду. Це складний процес: мовцеві потрібно «ввімкнути»   психічні механізми, які регулюють вимовляння звуків, наголошування   слів, інтонування фраз, не кажучи вже про слово- і формовживання, поєднання слів, побудову висловлень. Тому дуже часто перемикання коду буває неповним, наприклад, лексика і граматика у мовця українська, а фонетика російська. У такому разі кажуть, що людина говорить з російським акцентом. Трапляється, що і лексика, і граматика в українському мовленні частково російська. Таке мовлення є суміщеним, змішаним - українсько-російським або російсько-українським. В Україні воно іменується суржиком (у прямому значенні суржик - це назва суміші жита і пшениці, ячменю і вівса тощо).
Ставлення культурних, освічених людей до суржика негативне. Треба намагатися говорити чистою мовою, не допускати інтерференції, тобто проникнення елементів однієї мови у мовлення іншої. А цього неможливо досягти без свідомого розрізнення елементів двох мов, а особливо без стійких умінь і навичок використання їх у мовленні, Люди сприймають кожного з нас насамперед через наше мовлення, нашу спілкувальну поведінку. Тому треба, як закликав Максим Рильський, «заглядати у словник», користуватися довідниками і посібниками, аналізувати своє і чуже мовлення.            (Я. Радевич-Винницький)
·       Скласти план прочитаного тексту. Скориставшись відновленим алгоритмом, оформити конспект, зазначивши паспортні дані тексту (його автора, назву, а також назву журналу, газети чи книги в якій він надрукований).

Домашнє завдання:
Тема 12 ст. 243, ст. 243-245 перечитати, впр. 693

06.12.2022 (ІІ урок)

Тема. Поняття про омонімію. Повні і неповні омоніми. Види неповних омонімів: омоформи, омофони, омографи, міжмовні омоніми.

Пригадайте:

1.Що таке лексика?

2. Що таке лексикологія?

2.На які групи за значенням поділяються слова?

Діти, на уроці ми перевіримо, яким є ваш словниковий запас і продовжимо збагачувати його.

v «Лексичний диктант»

Записати слова за поданим лексичним значенням.

Ключ. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то з других букв кожного слова складеться мовознавчий термін, про який йтиметься на уроці.(Омоніми)

· Очко, яке виграє команда, забивши м’яч чи шайбу в чужі ворота.(Гол)

· Невеличкий предмет, який люди носять на тілі, вірячи, що саме він здатний захистити від хвороб, нещасть, невдач.(Амулет)

· Гра, за правилами якої м’яч заганяють в ямки чи лунки через різні штучні перешкоди.(Гольф)

· Перерва між актами театральної вистави.(Антракт)

· Член уряду, який очолює міністерство.(Міністр)

· Зародок людини чи тварини на початковому етапі розвитку.(Ембріон)

· Нещира людина, лукавець.(Лицемір)

Пригадайте, що таке омоніми та на які види вони поділяються, наведіть приклади.

Діти, наша мова таїть у собі багато таємниць. І чим глибше ви заглиблюватиметеся в них, тим ширше розкриватимуться перед вами незбагненно різноманітні закономірності мови та багатогранні зв’язки між словами.

Сьогодні на уроці спробуємо розкрити таємниці слів – омонімів, формуватимемо навички правильного їх вживання у власному мовленні, уміння усувати лексичні помилки.

Омоніми(від гр. homos – однаковий і оnуma – ім’я) - це слова, які однаково звучать, але мають різне значення.

Розрізняють лексичні омоніми повні і неповні. Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад повних омонімів збігається в усіх граматичних формах. Наприклад : ключ(джерело) - ключ (від замка), рукав (елемент одягу)- рукав (річки).

Неповні омоніми - це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. До неповних омонімів належать омографи, омофони та омоформи.

v «Мнемонічні прийоми»

Пропоную вам, діти, «ключики», мнемонічні прийоми, які допоможуть розрізнити ці види омонімів.

Отже, запам’ятайте спочатку, що грецькі за походженням частини слів означають: ом – «подібний», граф – «запис», «написання», «пишу», фон – «звук», «голос».

Таким чином, омофони – це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням. Наприклад: сонце – сон це.

Омографи – це слова, які однаково пишуться, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням. Наприклад : сурма - духовий музичний інструмент і сурма – сріблясто-білий крихкий метал.

Омоформи – це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах. Наприклад: жовте поле – поле город.

У мові існують і міжмовні омоніми. Це слова, що в різних мовах звучать однаково або дуже подібно, але мають різне лексичне значення. Їх ще називають « фальшивими друзями» перекладача через те, що такі слова легко сплутати.

Наприклад: баня (укр., опуклий дах у формі півкулі; зазвичай такими банями прикрашені церкви) – баня (рос., в перекладі «лазня»).

v Вибірковий диктант

Прочитайте рядки, знайдіть та випишіть омоніми, визначте їхній вид.

І в ситуації крутій

Із пастки вислизне крутій.

Співак хваливсь: «Я соло в`ю,

Що не насниться солов’ю!»

Осел про Байкаря: «О, слів

Йому не жаль для нас, Ослів!»

v До наведених слів доберіть міжмовні омоніми.

Українські	російські	Російські	українські
шар	(слой)	шар	(куля)
ось	(вот)	ось	(вісь)
пил	(пыль)	пыл	(запал)
луна	(эхо)	луна	(місяць)

Пошукова робота

Поясніть лексичне значення слів вогнище, бал.

Зразок пошуку

Вогнище: купа дров,що горить ; місце, де розкладали вогнище; своя оселя, родина( у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища ).

Тут усі значення об’єднуються навколо первісного - купа дров, що горить . Це слово багатозначне .

Бал - оцінка

Бал - вечір із танцями. Ці слова мають абсолютно різні значення, вони омоніми.

v Вправа «Займи позицію»

Засперечалися два друга. Один з них твердив, що слово опадати - багатозначне, бо означає «обсипатися», «падати вниз, додолу». Інший твердив, що це слово – омонім, бо має ще й значення – «оточувати», обступати, кого-, що-небудь». Хто з друзів має рацію? (Це омоніми)

v Розподільний диктант

Подані слова розподілити у дві колонки: повні омоніми; неповні омоніми.

Кома, три, образ, мати, балка, графік, шию, міна, планувати, наряд, чайка, деркач,кран, лисичка, діти, брати, бродити, варта, плакати, обід.

v Вправа «Назвіть одним словом»

1.Грошова одиниця в Італії. Старогрецький струнно-щипковий інструмент.(ліра)

2.Місяць року. Хижий, кровожерний, злий, безжалісний.(лютий)

3.Довга, вузька частина струнних інструментів. Печатка, штемпель із зображенням чийого-небудь підпису або якогось іншого рукописного тексту.(гриф)

4. Наказова форма 2-ї особи однини від дієслова гребти. Нижчі безхлорофільні рослини, що мають форми шапки, надітої на ніжку.(греби-гриби)

v «Знайдіть відповідник»

азійський	транспорт
азіатський	метод
громадський	звичай
громадянський	слон
ефективний	чоловік
ефектний	прийом
тактичний	обов’язок
тактовний	вигляд

· Тестування(індивідуальна робота з роздатковим матеріалом )

1.Омоніми й багатозначні слова

а) мають одне й те ж лексичне значення;

б) відрізняються лексичним значенням;

в) використовуються лише в розмовному стилі;

г) використовуються лише в науковому стилі

2. Омографи-це

а) слова, однакові за звучанням, але різні за написанням;

б) слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах;

в) слова які однаково пишуться, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням

3. У якому рядку подано слово-омонім

а) зимній – зимувати

б) приклад-приклад

в) вгору-вниз

г) адрес - адреса

4. Укажіть рядок слів-омонімів

а) три, сім`я, білизна радій;

б) лінія, легкий, вушко,жайворонок;

в) стіл, калина, бузок, плаче;

г) урок, душа, темний, летіти

5.Позначте пару речень, у яких виділені слова є омонімами

а) Хлопець з дитинства почав займатися спортом . Від полум’я в хаті почала займатися покрівля.

б) Рідна земля і в жмені мила. Земля — трудівниця, аж парує та людям хліб готує.

в) Держи язик за зубами. Дурний язик голові не приятель.

г) Наймогутніша зброя — слово. Слово, чому ти не твердая криця!

6. Установіть відповідність між омонімами та їхніми групами

1 руки-руки, білизна-білизна, радій-радій А омоформи

2 мрія ти-мріяти, Віра-віра, спиться-спиться Б омографи

3 злий собака-злий на руки, три двійки-три буряки В омофони

Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручника &33 ст. 89-90, впр. 232, 235

02.12.2022

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

Тема. Пряме і переносне значення слів.

Види тропів (2 уроки)

1. Поміркуйте:

- Яких слів більше – однозначних чи багатозначних? Наведіть приклади однозначних слів.

- Доберіть синоніми до слів «однозначність» і «багатозначність» (моносемія і полісемія).

- Чому шахову фігуру та спортивний снаряд називають конем?

- Яка різниця між прямим та переносним значенням? Свою відповідь ілюструйте прикладами.

- У яких стилях слова в переносному значенні вживаються частіше, у яких – рідко? Чому?

- Як ми на уроках літератури називаємо прикметники, вжиті в переносному значенні? (епітети)

- Які ще тропи творять шляхом перенесення властивостей одного предмета на інший (метафора, метонімія, синекдоха). Наведіть приклади.

Довідка:

Метафора – троп, побудований на вживанні слів у переносному значенні на основі подібності за кольором, формою, призначенням. (Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових звуків. (М.Коцюбинський). На землю швидко напинається пітьма. (У.Самчук).

Метонімія – це троп, побудований на перенесенні значення за суміжністю, тобто на основі тісного внутрішнього чи зовнішнього зв’язку між зіставлюваними поняттями. Зв’язок цей може бути між автором та його твором (читати Шевченка); між дією й знаряддям дії (все пішло під ніж); між посудиною і вмістом (хоч відро випий); між предметом і матеріалом (ходити в золоті й діамантах); між місцевістю й людьми, які в ній перебувають (місто спить).

Синекдоха – троп, побудований на кількісній заміні: однина вживається замість множини, частина замість цілого, видова назва замість родової (І на оновленій землі Врага не буде, супостата. А буде сині буде мати,І будуть люде на землі.(Т.Шевченко).

2. Виконання практичних завдань

1. Розподільна робота

Поділіть подані слова на дві групи: 1) однозначні; 2) багатозначні.

Ясен, лисячий, оксамитовий, червоний, вузький, трійка,м’який, чорний, чистий, блакитний, широкий, здоровий, солодкий, вовчий, шовковий, залізний, круглий, аспірин, Дрогобич, Карпати, година, заєць, гніздо, ручка, ніжка, спинка, вушко, лист, стіл, хек, буква, алфавіт, пенал, цезій, зуб, шапка, сосна, вишня, абсолютизм, сирота, термін, клен, префікс, суфікс, олівець, лис, фонологія, золото, морфема, цунамі, чапля, муха, судак, дев’ятий, меблі, щиглик, бузок, стіна, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, крило, рукав, змія, хвощ, бігти, волейбольний, їсти, гризти, атестувати, клеїти, зняти, читати, шлях, п'ять, дятел, жоржина, голова.

· Які слова переважають серед однозначних?

· До 3 прикметників (на вибір) доберіть такі іменники, які б розкривали багатозначність цих слів.

2. Творче конструювання

За поданими лексичними значеннями відгадайте слова. складіть із ними словосполучення, проілюструвавши всі відтінки значень. Визначте, у яких випадках слова вжиті в прямому значенні, в яких – у переносному.

Наприклад:

Такий, що має велику вагу; той, що завдає фізичних або душевних страждань; такий, що відбувається, проходить із найбільшим ступенем вияву (про горе, температуру тощо); малорухливий, неповороткий, повільний; складний, пов’язаний із великою затратою фізичних або розумових сил; такий, що відбувається з великим напруженням, складний – важкий.

Важка сумка – важка втрата – важка хвороба – важка хода – важка задача – важкі бої.

1) Такий, що має колір сажі, вугілля; непроглядний, густий, темний; пов’язаний з труднощами, незгодами; властивий злісній, підступній людині (темний).

2) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця; не розвіюватися, триматися в повітрі; бути в стані бездіяльності, не діяти, не працювати; не розходитися, заповнюючи який-небудь простір; триматися певний час (стояти).

3) Переміщатися зверху вниз під дією власної ваги; втрачатися, зменшуватися (про віру, надію тощо); зменшуватися кількісно (про обсяги) (падати).

4) З’являтися на світ під час пологів; з’являтися, виникати, створюватися (народитися).

5) Такий, що значний за розміром, величиною; значний, важливий своїм значенням; дорослий; значний за часом; такий, що вимагає тривалого виконання (великий).

6) Одиниця виміру плоского круга, що дорівнює 1/90 частині прямого кута; одиниця виміру температури; одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола; умовна одиниця вмісту алкоголю в деяких напоях; ступінь або міра чого-небудь (градус).

7) Такий, що має гострий кінець, здатний колоти чи різати; такий, що дуже впливає на органи чуття (про смак, запах тощо); надзвичайно сильний щодо міри свого вияву; розвинутий, витончений (про смак, зір тощо) (гострий).

3. Спостереження над мовою

Визначте типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) в поданих словосполученнях. З’ясуйте їх стильове забарвлення. З виділеними словосполученнями складіть речення.

Ходити в золоті, гусениця трактора, випити каву, стріла крана, легкий сніданок, твердий характер, під’їхала п’ятірка, вивчити Лесю Українку, гостра зацікавленість, мати руку в районі, думка летить, підписати папір; підпис під документом; протерлися лікті, переговори Києва з Москвою, читати Франка, цукровий завод, чорне золото, біле золото, золоті руки, таблетки від голови, твердий погляд, собача кропива, скажений огірок, залізна воля, збирати засідання, ноги моєї тут не буде, вершина трикутника, вершина слави, горить обличчя, голодний рік, начальство гнівається, напав на села половецький хан, Мереживо березових віток, краплина люті, спалах любові, невмите небо, зерна правди, навшпиньки підійшов вечір, Україна пробуджується, ліс мовчить, сердиться Дніпро, гострити слово.

4. Робота з текстом

Прочитайте текст. З’ясуйте значення та стилістичну роль слів, ужитих у переносному значенні. Якими частинами мови вони виражені? Який тип перенесення покладено в їх основі?

По вичахлому північному небу, гнані верховим вітром, мчали довгі, схожі на химерні рибини, хмари, й кругла діжа місяця то ховалася за них, то знову викочувалася на небесну оболонь. На краю села на пласкому горбі, над схованою в очеретах та пожухлих осоках річечкою стояла стара, перекрита свіжою соломою хата з новеньким дерев’яним півнем на димарі. На тину під хатою поблискували лисини горшків, посеред двору, важко вронивши на землю голоблі, дрімав віз, на польовому озерці перегукувалося перше перелітне птаство. Терпко пахло грушами, повіви вітру доносили з лугу прогіркло-медовий запах пізнього дрібноцвіту, але всі ті запахи перебивав неприємний, кислий запах вимочених конопель, які сохли під клунею. У лозовій кошарі біля неї ремиґала пара гнідих волів. На яблуні за хатою проспівав північ молодий півник, за ним повторив інший, теж молодий, теж тріскучий, і, немовби сердячись на таку митецьку недосконалість, у хліві вивів своє високе, чисте, дзвінке крещендо старий досвідчений півнячий дискант. Із-за хмари викотився місяць, зеленаво-блідий, вияснений до блиску, на якому брат виважував на вилах брата в даремний пострах усім іншим братам, і освітив сонне село, палаючу хату на горбі (Ю. Мушкетик).

· З’ясуйте лексичне значення виділених слів, поясніть їх правопис.

· Поясніть уживання розділових знаків у першому реченні. Накресліть його схему дайте загальну характеристику.

5. Конструювання-відновлення

Перепишіть текст, вставляючи замість крапок пропущені прикметники. Як від цього змінився текст?

На воді лежали … … листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей. Ці … цяточки чомусь здавалися тут зайвими. …, якийсь … і … колір не пасував до … плеса й … зелені, що була навколо.

І раптом я побачив серед … одну … лілею. Вона не стирчала, як її … сусідки, а вільно лежала на воді. Її … черенці були як …, … руки, що обережно й турботливо тримали вінчик … пелюсток. Кожна пелюсточка була окремо від інших, але всі разом вони утворювали таку … гармонію форм і фарб, що не можна було відірвати очей. Ця … лілея була немов … вогник серед … ночі, немов … зірочка в … небі, немов … обличчя серед інших … тобі облич. (Д.Ткач)

Довідка: широкі, жовті, темно-зелені, жовтий, восковий, мертвий, голубого, буйної, жовтих, білу, зелені, ласкаві, добрі, білих, дивовижну, біла, ясний, єдина, темної, синьому, миле, байдужих.

· Чи всі вставлені прикметники вжито в переносному значенні? Доведіть.

6. Конструювання-дослідження

Прочитайте текст. Назвіть метафори. Як вони впливають на стилістичне забарвлення тексту? Що зміниться в тексті, якщо їх замінити словами з прямим значенням? Зробіть таку заміну в першому абзаці й запишіть. Порівняйте тексти.

Коли скорбота ссе душу, мов гадюка сонце, то з тіла втікає сон. І що тільки не передумає в таку пору людина, стискаючи руками то голову, то серце! І тоді по її болю, немов по хисткій кладці, бреде й пливе пережите, не радуючи, не втішаючи, як не радують і не втішають холодні клубки тіней: під ними можна постояти, приховатися на якусь часинку, але з ними не проживеш. Та хоч який біль чи горе скрутять людину, але випростуватись вона мусить сама, і то нерідко так, щоб стороннє око не бачило ні заподіяного лиха, ні тих милиць, на які спирається стражденне життя.

Споночіло. Заснула хвиля у броді, заснув і присілок над бродом. А до нього ніяк не дотягне своє снування отой волохатий, що так дитинство нагадує, сон: перед жнивами він завжди тільки скрадається за Данилом, а коли й прихопить його, то лише на якусь часину.

Переджнив’я! Це та пора, коли в серці селянина сходяться радощі й тривоги хліба, а між ними снуються й снуються древні, певне, ще з язичницького віку прихоплені хліборобські жалі. Жаль було сивого й золотого колоса, що нагойдався, нашелестівся, наспівався за літечко в полі і вже завтра, зітхаючи, впаде на землю, поїде до добрих людей, ляже теплим хлібом на столі. (М.Стельмах)

7. Поетична хвилинка

А) Прочитайте виразно вірш. Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Який їх тип – метафоричний чи метонімічний? Чи можна ці слова замінити на слова в прямому значенні? Чому?

Що місяцю зіроньки кажуть…

Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі?

Що шепчуть квітки уночі над рікою?

Про що зітха вітер? Що чують тумани,

Коли гай зелений цілують-милують?

Хотів би я знати, про що той струмочок

У мріях своїх гомонить між травою?

Що листячко шепче, мов дише, в садочку?

Про що очерет пісню сумную дзвонить?

Хотів би я знати, – та хто теє скаже!

Хто скаже мені, що могили гадають…

Чого реве вітер північний в діброві,

Чого він лютує, чому так радіє?

Скриплять і ридають дерева під вітром…

Чого? Болить серце, чи доля їх гірка?

Чи давлять важкії, понурії хмари?

І плаче травиця сама при дорозі…

(П.Тичина)

· Із якою метою автор використав питальні речення? Як вони впливають на емоційне забарвлення тексту?

Назвіть засоби фоностилістики, поясніть їх роль у вірші.

Б) Прочитайте виразно вірш. Випишіть метафоричні й метонімічні словосполучення. Як вони впливають на образність тексту?

Надходить дощ. Шумлять бліді берези…

Рвуть блискавиці сірих хмар рядно…

А дужий грім зустрів такі діези,

Що злякано дзвенить вікно!

Тікає день. Скриплять вози на греблі…

Під чередою стогне оболонь…

І раптом шріт – дрібні перлові краплі…

І знову вітер, гуркіт і огонь.

І вже туман пливе, бреде над полем,

Щоб за хвилину сонцем розцвісти,

Щоб навіть я з надією та болем

Твої старі перечитав листи!

(Є.Плужник)

8. Творча робота

Запишіть текст, замінюючи безбарвні сполучення слів більш яскравими.

Осінь закінчувалася. Сонце вже не світило так яскраво. Земля чекала дощу. Та ось небо закрили хмари. Почався вітер. На землю впали перші краплі дощу.

Природа довго противилась приходу зими. А таки мусила скоритись. Ще нижчим здавалося небо. Дерева стояли безлисті. Усе частіше здіймався вітер. А потім прийшла зима. Усе вкрилося снігом. Природа ніби заснула.

Домашнє завдання

§33. Вправи 232, 233, 234

29.11.2022 (2 уроки)

Запрошую вас на онлайн уроки (посилання вище)

РМ №9. Тематичні виписки як спосіб засвоєння почутого й прочитаного

* Пригадай
·       Які види мовленнєвої діяльності вам відомі?
·       Які причини спонукають людей до читання?
·       Чи можна сказати. що підвищення загальної культури людей, їхня освіта, поглиблення і розширення знань пов’язана інасамперед із читанням? Чому?
·       Як потрібно читати, щоб читання принесло користь?
·       Які записи роблять у процесі читання з метою кращого засвоєння і запам’ятання сприйнятого?
·       Що таке тематичні виписки? Для чого їх роблять?

Робота з підручником. Опрацювання пам’ятки “Як працювати над виписками” (с. 134).

Прочитати текст. З опорою на подану в підручнику пам’ятку зробити в процесі читання виписки для виступу на засіданні шкільного історичного гуртка.

Невтомний мандрівник

Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу ноги. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.
1724 року, на двадцять третьому році життя Василь вирушає у мандрівку чужими землями. Він прямує святими місцями до Рима, потім до гори Афону, далі – на Схід. У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустелі просто неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
З Афону мандрівник вирушає святими місцями до Палестини, потім протягом двох років живе в Єгипті, Сирії. Тут він був пострижений у ченці. Проте потяг до подорожей знову перемагає, і ось Василь з нову в дорозі. Якийсь час він живе у монастирі на Афонській горі. Змушений до того обставинами, 1747 року він повертається до Києва, де через шість тижнів помирає.
Подорожні нотатки Барського тривалий час розповсюджувались у рукописах і лише 1778 року коштом князя Григорія Потьомкіна були видані в Петербурзі. “Пешеходца Василия Барского путешествие к святым местам” витримало вісім перевидань. Книжку було проілюстровано власними малюнками автора. Читачів видання приваблювало точністю описів, зрілістю міркувань, чудовим стилем викладу. Надзвичайно цікавими були докладні географічні відомості про землі, якими Барський подорожував, розповіді про звичаї їх мешканців, описи храмів, церковних свят. Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон. Докладно описано руїни палестинських міст, переказано їхню історію.
Твори українського мандрівника, його світобачення є цікавими й для наших сучасників.
За П.Орленком.

* Прочитати текст. З опорою на подану в підручнику пам’ятку зробити в процесі прослухування виписки для роботи над заміткою в газету.

Якщо комусь із Галиних друзів зле, вони йдуть до неї, і вона зцілює їх, виліковує від депресії. Ні, Галина не ворожка, не екстрасенс. Вона – тяжко хвора, змалечку прикута до інвалідного візка. Проте знайомі приходять до дівчини, щоб... перейнятися оптимізмом.
Найперший Галинчин пацієнт – її мама. Вона не втомлюється дивуватися з доччиного життєлюбства. Тільки зачиниться в кімнаті, щоб посумувати й пожаліти себе й бідолашну свою дитину, як з-за дверей дзвінкий голосочок: “Які новини? Які проблеми? Яка біда? Усе в нас гарно!” Враз сльози висихають...
Галина мама, вчителька однієї з Львівських шкіл, щоб не травмувати тяжко хворої дитини, вирішила навчати її вдома. Тому в школі Галинка з’являлася лише в дні іспитів, добуваючись туди на тому ж візку.
На радіо дуже дивувались, коли по виграні Галинкою в різних конкурсах призи й нагороди приходила не сама дівчина, а її мама. Коли ж дізнались про причину, перейнялися проблемами маленької родини. Галине сімнадцятиріччя святкувалося у кількох радіопередачах на різних радіоканалах.
На радіо Галину дуже поважають і за її енциклопедичні знання, і за силу волі. Кажуть, голос в неї завжди такий щасливий, ніби вона тримає в руках Синього Птаха.
Якось, не втримавшись, мама розповіла радіожурналістам, що доччині ровесниці мріють про модний одяг і новеньке взуття, а її дитина мріє мати... здорові ноги. Добре, що цих маминих слів не чула Галина, а то не минути б їй нового сеансу   Галиної “життєтерапії”.
Цього літа Галина Дем’яненко стала студенткою заочного відділення одного з львівських вузів. Ким стане дівчина після захисту диплому? Звісно, психологом. До цього веде її доля. Зцілені нею від песимізму друзі - то довузівська практика. Ні вони, ні хто інший ніколи не дізнаються, що найпотаємніша Галина мрія - побігати босоніж по теплих калюжах. І ще – щоб люди навколо неї, як і сама вона, завжди раділи життю.
За М.Солич.
Словник. Депресія – хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.

Домашнє завдання. Тема 13 ст. 235, рубрики на ст. 246, 247, впр. 697, 698

29.11. ОДНОЗНАЧНІ ТА БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА. ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ОМОНІМИ. ПАРОНІМИ
Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)
1. Повторімо
У кожній мові є слова, що мають тільки одне лексичне значення, тобто називають тільки одну якусь істоту, предмет, ознаку, дію. Це слова однозначні. До них здебільшого належать терміни (епітет, префікс, синус) та побутові слова (ліжко, кишеня, стілець). Крім однозначних, у мові є слова багатозначні, що мають кілька лексичних значень. Наприклад: слово легкий може означати незначну вагу (легкий пух), міру завантаженості (легкий день) та характер складності (легка задача).
2. Робота з підручником: & 33, с.88
3. Розподільний диктант
Запишіть подані словосполучення у дві колонки:
з однозначними словами; з багатозначними словами.
Осіннє пальто, спокійне слово, грубий голос, активний дієприкметник, прямокутний трикутник, чиста вода, постійний епітет, зменшено-пестливі суфікси, антонімічні іменники, активні дії, прямий шлях, лісостепова зона, багате оздоблення, вшанування трудівників, історичний роман, стилістична помилка, важка робота, п’єдестал пошани, льняний костюм.
Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших слів складеться початок прислів’я: «… людину».
4. Вправа 228 (пояснити подані словосполучення гостям-іноземцям, які погано володіють українською мовою)
5. Пригадаймо
Значення, з яким слово поширене в мові, визначається в конкретному словосполученні чи реченні. Це значення може бути прямим і переносним.
Прямим вважається таке значення слова, яке безпосередньо пов’язане з відображенням предметів і явищ дійсності і сприймається як нейтральне, вільне, незалежне від зв’язку з іншими словами. Наприклад: Плачуть малюки, витирають сльози (С. Васильченко). Слово плачуть у поданому реченні й поза контекстом має те саме значення.
Переносне значення виникає в тому випадку, коли мовець свідомо переносить назву одного явища дійсності на інше на основі спільних ознак. Переносне значення виражає здебільшого образне, фігуральне уявлення про предмет, ознаку, стан, дію. Наприклад: Листя жовто-яре сиплеться в саду, і губаті хмари плачуть на ходу (К. Журба). Слова плачуть хмари вжито для образного змалювання дощу.
6. Цифровий диктант
Запишіть номери поданих словосполучень у дві колонки:
• зі словами у прямому значенні; • зі словами в переносному значенні.
1 Дерев’яний віз, 2 тремтливий кущ, 3 золота прикраса,
4 золоте серце, 5 сліз океан, 6 африканський слон, 7 камінна душа, 8 висока стіна, 9 дерев’яний шалаш, 10 народне віче, 11 золотистий абрикос, 12 джерельні ключі, 13 кольоровий вітраж, 14 лляний чуб, 15 сонячні кларнети, 16 їстівні гриби, 17 думки політ, 18 овочевий салат, 19 рятівне коло, 20 подвійне коло.
7. Опрацюйте теорію підручника на с. 89-91
8. Вправа 232 (усно). Складіть словосполучення з поданими словами, підтверджуючи, що вони омоніми

Домашнє завдання: &33,вправа 227 усно, 229, 231 письмово

25.11.2022 (2 уроки)
Запрошую вас на онлайн уроки (посилання вище)
І. Системні відношення в лексиці української мови
1.   Слово — це основна, базова одиниця мови, яка служить для називання предметів, властивостей, дій і процесів.
Є безліч визначень слова, але жодне з них не враховує різних нюансів, притаманних різнорідним словам у мовах світу.

2. «Асоціації» Ознайомтеся із визначеннями слова .
З якими поняттями асоціюється у вас слово як мовна одиниця? (Асоціацію складають на основі визначень.)
"Слово - найважливіша одиниця мови, яка позначає явища дійсності та психічного життя людини і звичайно однаково розуміється колективом людей, які розмовляють однією мовою й історично пов'язані між собою" (P.O. Будагов);
"Слово - граничний складник речення, здатний безпосередньо співвідноситися з предметом думки" (О.С. Ахматова);
"Слово - найменша смислова одиниця мови, вільно відтворювана в мовленні для побудови висловлювань" (Б.М. Головін);
"Слово - мінімальна структурно - семантична одиниця мови, яка виражає своїм звуковим складом поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення між ними, вільно відтворюється в мовленні і служить для побудови висловлювань".              (Д.І. Ганич, І.С. Олійник);
"Слово - оформлена за нормами даної мови, неподільна на менші подібні єдності мовна одиниця, що складається із звука чи комплексу звуків і називає певні предмети, процеси і явища об'єктивної дійсності та їх ознаки або тільки вказує на них чи на відношення між ними, або виражає емоціонально-вольові прояви" (Є.В. Кротевич, Н.С. Родзевич).

Як бачимо, для всіх визначень спільним є акцентування на смисловому аспекті слова (щось позначає). Інші ознаки визначень не збігаються. Зокрема, P.O. Будагов звертає увагу на однакове розуміння слова мовцями, Б.М. Головін, І.С. Олійник та Д.І. Ганич - на те, що слово служить для побудови висловлювання. Подібне відзначено О.С. Ахмановою (складник речення). Вільна відтворюваність слова в мовленні відзначається Б.М. Головіним, Д.І. Ганичем і І.С. Олійником. Є.В. Кротевич і Н.С. Родзевич наголошують на неподільності слова на менші подібні єдності.

Найважливіші ознаки слова:
Ø має певну матеріальну оболонку (складається з одного чи кількох звуків, які внутрішньо впорядковані, його не можна розірвати);
Ø має один наголос (складні слова можуть мати ще побічний наголос, як-от: військовозобов’язаний); деякі складні слова (їх звичайно пишемо через дефіс) мають два головні наголоси, наприклад: воєнно-стратегічний;
Ø має лексичне значення, тобто щось називає чи виражає;
Ø йому властива стійкість лексичного і граматичного значення;
Ø може поділятися на менші мовні одиниці – морфеми (основу і закінчення, префікс, корінь, суфікс, постфікс);
Ø пов’язується з іншими словами в реченні змістовими й граматичними зв’язками, виконує в реченні певну синтаксичну функцію;
Ø слова набирають у реченні певних граматичних форм.
3. Усі слова, що вживаються в мові, становлять словниковий склад мови, або її лексику (від гр. lexis – слово).
Вивченням словникового складу мови з погляду походження слів, їх уживання,вивченням значень слів займається лексикологія (від гр.lexikos-словниковий і logos – учення).
- Пригадаймо, які основні функції виконує мова. (Комунікативну і мислеоформлювальну).
- Чи достатньо набору слів або номінативних одиниць, щоб мова справлялася зі своїми функціями?
- Чи просто слова потрібні для побудови речень?
Отже, щоб мова могла виконувати свої основні функції, щоб можна було правильно будувати речення, висловлювання, необхідно, щоб слова відображали відношення, у яких перебувають явища дійсності. У зв'язку із цим у словах виділяють два види значень — лексичне і граматичне.

4.
Лексичне значення (семантика) — це історично закріплена у свідомості народу співвіднесеність слова з певним явищем.
Граматичне значення — це здатність слова вступати в різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови.
Вправа 1
За лексичним значення визначте слово
·        Винагорода, яку вручають переможцеві конкурсу (приз)
·        Масове інфекційне захворювання (епідемія)
·        Крижана гора, що плаває в морі (айсберг)
·        Слова, які мають протилежне значення (антоніми)
·        Певний режим харчування (дієта)
·        Відступ в першому рядку (абзац)
·        Прохід, прокладений під землю (тунель)
·        Особа, яка очолює вищий навчальний заклад (ректор)
·        Слова різні за звучанням, але близькі за значенням (синоніми)
·        Умовні знаки для секретного письма (шифр)
·        Розмова між двома особами (діалог)
·        Музичний супровід (акомпанемент)
—   Чи всі слова мають лексичне і граматичне значення?
Слова в українській мові, як і в будь-якій іншій, за значенням неоднакові, і їх можна поділити з цього погляду на дві групи — повнозначні, або самостійні, і службові, або несамостійні.
— Визначте різницю між самостійними і несамостійними словами. Які частини мови віднесемо до цих груп?

Вправа 2.
Прочитайте речення . Запишіть , розподіливши слова на самосійні та службові.
Але більше за все на світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав що більш за все я любив слухати клепання коси. Колі тихого вечора, десь перед Петром і Павлом, починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика. Часом і досі ще здається мені, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувся до роботи. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху — косовицю. Я пам'ятаю його з самого малечку.
— Цить, Сашко, не плач,— приказував мені прадід Тарас, коли я починав чогось там ревти,— не плач, дурачок. Приклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші.
І я примовкав, а Тарас тоді, дідів батько, брав мене на руки і розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро.(О.Довженко).

5.
Основна функція слова в мові – називна, або номінативна (від лат. nomen – ім’я ).
Слово може називати не тільки той чи інший конкретний предмет, що бачимо, відчуваємо, а й поняття.       Поняття – це відображення в нашій свідомості спільних і суттєвих ознак явищ дійсності. Ці ознаки й допомагають відрізняти одне явище від іншого.
Слово й поняття перебувають у нерозривній єдності.
Вправа 3.          Поміркуйте , чи всі слова можуть виражати поняття . Розгляньте слова . Які з них не виражають поняття ? Свою думку обґрунтуйте.
Сонце,Запоріжжя, захоплення, ну, кошеня, або, цей, доля .

6.
- Слова, що означають назви, співвіднесені з конкретними предметами, властивостями, діями належать до слів з конкретним значенням. Наприклад, книга, озеро, парта.
    - Слова, що не співвіднесені з конкретним предметами, властивостями, діями належать           до групи слів з абстрактним значенням. Наприклад, мрія, туга, інтелект.

Вправа 4
     Розподільний диктант.
    У першу колонку запишіть слова з конкретним значенням, а в другу – з абстрактним.
Опеньки, вогник, туга, материнство, стрілець, суспільство, лікар, компрес, латаття,     березень, співати, мріяти, черепиця, латинь, дата, кіннота, село, успішність, любов, сестра, дружба, ліс.
Вправа 5       Зберіть ці розсипи народної мудрості.

Від теплого слова,

а злого слова — ні

Не так то він діє,

а слово — душу

Шабля ранить тіло,

А глибше

Слово — не стріла,

голові не приятель

Удар забувається,

і лід розмерзається

Вода все сполоще,

як тим словом сіє

Дурний язик

а слово пам'ятається

Домашнє завдання &33 ст. 88-91, впр. 228, 229, 230, 231 (виконати 2 на вибір)

ІІ. Семасіологія як учення про значення слів і виразів
1. Дайте визначення терміну «значення слова». Порівняйте свої відповіді з думками різних учених.
1. Під лексичним значенням слова розуміється зміст слова, що відображає в свідомості закріплене в ньому уявлення про предмет, дію, властивість (С. Дорошенко). 2. Лексичним значенням називаються співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями, закономірностями реальної дійсності та поняттями про них (3 посібника). 3. І лексичне, і граматичне значення є формами закріпленого суспільною практикою відображення об’єктивної дійсності (Л. Лисиченко).
Коментар. Для того, щоб мова могла виконувати свої основні функції — комунікативну (функцію спілкування) і експресивну (функцію формування і вираження думок) — мало номінативних одиниць.
Для побудови речення, що, як відомо, являє собою слово або групу слів, які виражають відносно закінчену думку, мало того, що слова називають явища. Необхідно ще, щоб у них були елементи, що відбивають відношення, у яких перебувають явища дійсності. У зв’язку з такою складністю функцій, які виконує слово, у ньому наявні два види значень — лексичне і граматичне. В основі лексичного значення лежить історично закріплена у свідомості людей співвідносність слова з певним явищем дійсності. Ця співвідносність виробилась у суспільстві і передається ним усім членам мовного колективу.
Граматичним називається таке додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводять його основний (лексичний) зміст. Граматичне значення забезпечує здатність слова вступати в різні відношення з іншими словами за законами граматики даної мови (Л. Лисиченко).
2. Прочитайте речення. Які значення мають виділені слова? Чи всі слова в тексті мають значення?
1. Моя Україно! Як я тебе любив! Твої луги, твої степи розлогі, Дніпра ревучого славетнії пороги і хвилі золоті твоїх шовкових нив! (М. Старицький). 2. Як материнський образ дорогий — мені земля і сонця схід над лісом (М. Лиходід). 3. Вісточку з рідного краю вітер приніс на крилі: поле... жита дозрівають — берег моєї землі» (Л. Тендюк). 4. Земля мені пахне терпко і солодко, аж до болю, як завжди вона лиш пахне — Вітчизни земля свята (В. Колодій). 5. Гаснуть вранішні зорі, і пливуть, як на морі, хвилі вітру в достиглому житі (Л. Первомайський).
3. Випишіть із тлумачного словника значення слів азбука, вівсяний, глобальний, інтервал, клоун, малювати, розбагатіти. Заповніть таблицю.

Слово

Лексичне значення

Граматичне значення

4. Прочитайте прислів'я та поясніть їх. Поміркуйте над словом заєць.
1. Видно зайця по вухах. 2. Не женися за двома зайцями, бо й одного не піймаєш. 3. Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув. 4. Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти. 5. Погнався за зайцем та коневі голову зламав (Народна творчість).
Коментар. Слово виникає з одним лексичним значенням, але поступово в ньому під впливом різних мовних ситуацій виникають зміни, що ведуть до появи нових значень — похідних. Наука, що вивчає походження слів і їх первісні значення, називається етимологією.
Слова, що мають первинне і вторинне (похідне) значення, називаються багатозначними. Первинне значення називається прямим, вторинні — переносними (З посібника).
4. За етимологічним словником дослідіть походження слів. Назвіть лексичне значення аналізованих слів.
Земля, неділя, дзьоб, відлига.
5. Прочитайте. Визначте в тексті слова, вжиті у прямому та переносному значенні. Поясніть семантику слів із переносним значенням.
Був день як день, як сотні перед ним. Приймач мугикав пісенькі старі. Коли ми їхали у місто Яготин, на нас упав із неба астероїд. Вжахнувся шлях, одскочили стовпи, здійнявся пил, гальмо заскреготало. Творили обрій небо і степи, І сонце, сонце, сонце реготало (Л. Костенко).
6. Складіть три речення зі словом джерело в таких значеннях:
1. Потік підземної води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. 2. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало. 3. Писемна пам’ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження (Словник української мови).
7. Із наведеними словами складіть словосполучення так, щоб ці слова реалізували різне значення.
Кінець, кров, курс, лінія.
Коментар. Слова в лексичній системі перебувають у двох типах відношень — парадигматичних і синтагматичних. Парадигматичні — це відношення між одиницями в мовній системі поза їх сполучення з іншими однотипними одиницями, в цьому разі — словами.
Значення слова в багатозначному слові, в синонімічному ряді перебувають у парадигматичних відношеннях. Синтагматичні відношення зумовлюють сполучуваність слів при побудові тексту. Парадигматичні відношення передбачають можливість вибору (певного значення багатозначного слова, одного з синонімів, одного з можливих стилістичних варіантів тощо). Синтагматика реалізується при послідовному включенні однієї з одиниць парадигматики в текст (За Л. Лисиченко).
8. У наведених рядках знайдіть «зайве» слово. Поясніть, чим зумовлений ваш вибір.
1. Гай, ліс, діброва, майдан, лісок. 2. Лев, кінь, тигр, пантера, барс. 3. Білий, чорний, зелений, сірий, солодкий. 4. Ласкавий, добрий, ніжний, міцний. 5. Навчатися, змагатися, спати. 6. Книга, зошит, олівець, вулиця.

Домашнє завдання: &32 ст. 86-87, впр. 225

22.11.2022

Контрольна робота №3 «Орфоепія. Графіка. Орфографія»

Пеейдіть за посиланням , оберіть варіант і попрацюйте в робочому зошиті
Контрольна робота

Слово як основна одиниця мови

Перегляньте відео

1. Конструювання-відновлення

Із поданих слів утворіть прислів’я. Запишіть. Поясніть пунктограми та орфограми.

теплого, лід, й, слова, розмерзає, від.

словом, мотуззям, а в’яжуть, людину, вола.

коле, словечко, сердечко, гостре .

солодких, буває, слів, і, гірко від.

пес, як, не, словами, кидай, хвостом.

одрубав, сказав, сокирою, як.

глибше, стріла, ранить, слово,   не, а.

пам’ятається, забувається, удар, слово, а.

голову, слово, душу, шабля, ранить, а.

зброя, слово, наймогутніша.
болить, як, ножа, від, від, язика, гірше.

наче, наче, а, коле, стеле, ділами, листом, словами, голками.

не, бо, за, від, слово, болячку, дітей, гірше, вразливе, гоїться.

вбити, врятувати, може, може, людину, слово, і.

· Яку ознаку слова ці прислів’я ілюструють?

· Які з цих прислів’їв мають структуру складних речень? Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.

2. Робота з текстом

Прочитайте текст. Яке, на вашу думку, слово можна назвати «мудрим і добрим»?

Слово – найтонше доторкання до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом… Мудре й добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане й нетактовне – приносить біду (В. Сухомлинський).

·     Складіть перелік із п'яти слів, який можна віднести до рубрики «Жменька слів для доброго настрою»

3.    Робота з тлумачним словником

Знайдіть у тлумачному словнику значення слів

Класифікація, абітурієнт, толерантний, турбулентність, екстравагантний, лаконічний, абстракціонізм.

·     Поясніть правопис слів. Складіть з 2 з них речення.

·     Назвіть випадки, коли за поданим лексичним значенням треба відгадати слово (відгадуємо загадки, розгадуємо кросворди тощо)

4. Кросвордний диктант - усно

Запишіть слова за поданими значеннями (у стовпчик). Підкресливши четверту від початку букву в кожному слові, прочитайте останній рядок поезії Ліни Костенко

1) Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. (стельмах).

2) Точка перетину уявної осі обертання Землі з її поверхнею; один з двох протилежних кінців електричного ланцюга або магніту (полюс).

3) Межа, що розділяє території держав (кордон).

4) Довжина замкненого контура, або сума довжин усіх сторін замкненого многокутника на площині (периметр).

5) Рухома модель земної кулі на підставці, що дає зображення земної поверхні (глобус).

6) Брак дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності (засуха, посуха).

7) Велосипед з двома ведучими механізмами і двома сідлами, розташованими одне за одним (тандем).

8) Тисяча тисяч (мільйон).

9) Трискладова стопа з наголосом на першому складі (дактиль).

10) Віршована строфа, яка складається з 14 рядків, перев. п'ятистопного ямба — двох чотиривіршів та двох тривіршів (сонет).

11) Умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття (символ).

12) Мовлення, не організоване ритмічно, не віршоване (проза).

13) Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести (теза).

14) Місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт (краєвид).

15) Безхребетна тварина роду черевоногих молюсків; равлик.(слимак).

16) Досить велика ділянка земної поверхні без істотних западин та підвищень (рівнина).

17) Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов'язку.(героїзм).

18) Те, що існує в єдиному екземплярі, вигляді, що призначене для кого-, чого-небудь одного (ексклюзив).

19) Строфа, що складається з 4 рядкві (катрен).

20) Художній засіб, який полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості (метафора).

21) Словниковий склад мови (лексика).

22) У літературі — стилістична фігура, протиставлення контрастних явищ, образів і понять (антитеза).

23) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу (слово).

24) Офіційно встановлений розмір оплати, оподаткування чогось (тариф).

25) Самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх (займенник).

26) Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів при вимові такого звука (артикуляція)

Коли я буду навіть сивою,

і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
___________________________!

·       Визначте головну думку поезії Ліни Костенко. Поясніть лексичне та граматичне значення виділених слів.

·       Знайдіть слова з орфограмою «Подвоєння букв», поясніть їх правопис.

·       Назвіть фоностилістичні засоби, використані в поезії.

Домашнє завдання &32 ст. 86-88, впр. 222, 223

18.11.2022

Запрошую вас на онлайн урок (посилання вище)

Тема. Написання слів іншомовного походження.

«І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Т.Г. Шевченко

Перебіг заняття

Жив на світі учень який поставив перед собою мету – навчитися всього. У навчанні йому не було рівних. Одного разу він зрозумів, що знає більше ніж вчитель тому він вирішив попрощатися , але попросив порекомендувати йому ще кращого. І йому відповіли, що немає рівних учителю. Учень довгі роки шукав зустрічі із цим мудрецем і через 20 років добрався учень до Гори Мудрості, де жив учитель , але побачив його уже на смертельному ложі. Єдине, що встиг запитати Учень : «Як стати найосвіченішою й найрозумнішою людиною». І учитель йому відповів : «Знай, нещасний, що нікого й нічого навчити неможливо».

Учень довго сидів на Горі Мудрості, міркуючи над останніми словами вчителя. Минуло ще багато років і сивочолий Учень, бавлячись на лавочці зі своїми правнуками, спостерігав, як діти грають у шахи. І звернувся із запитанням до наймолодшого : « Хто тебе навчив цієї гри?» І хлопчик весело відповів : «Хто мене може навчити ? Я сам захотів і навчився.» У ту ж саму мить Учень збагнув найбільшу таємницю, відповідь на яку він шукав усе своє життя.

Я думаю, що дана притча є дуже повчальною для всіх нас. І слова «Сам захочу і сам навчуся» мають стати девізом нашого життя.

Українська мова завжди розвивалась, збагачувалась, власним самобутнім шляхом. Тому на сьогодні є виразнішою, милозвучнішою за інші. Багато вітчизняних і закордонних мовознавців, письменників, поетів із захопленням говорять про нашу мову як одну з особливих, таку, що відрізняється від інших звуковими барвами, насиченістю досконалої лексики, відданістю носіїв. Наприклад, лише в українській мові чітко розрізняють три звуки г, ґ, х, що передаються відповідними літерами. В інших мовах розрізняються лише два з цих звуків. Нашою мовою складено понад 300 тисяч народних пісень, що свідчить також про багатство й повноту її словникового запасу.

Проте, незважаючи на прерогативи нашої української мови, останнім часом стало дуже модно вживати чужомовну лексику. Ця лексика набула поширення у різних сферах діяльності, у ЗМІ, в усному мовленні і навіть у власних назвах.

Що ж спричинило таке надуживання іншомовної лексики в нашій мові? Брак слів в українській – ні. Українська лексика є самодостатньою і, як уже зазначалося, настільки багатою, що більшість вживаних чужомовних слів можна замінити рідними.

Пригадайте:

1. Яка буває лексика за походженням?

2. Як розрізняти питому українську лексику від запозиченої?

3. З яких мов ми запозичуємо слова? З чим це пов’язано?

4. Які правила правопису слів іншомовного походження?

5. Які іншомовні слова використовуються у професійній діяльності?

6. Чи можлива заміна слів іншомовного походження власне українськими відповідниками?

Пишеться и
у загальних і географічних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш,р (правило «дев’ятки») перед літерами на позначення приголосних (крім й)	дисципліна, система, Алжир, Сирія, Мексика

Пишеться і
на початку слова	ікона, історія
після літер на позначення приголосних, що не входять до правила «дев’ятки»	піраміда, фінанси, бізнес
перед літерою на позначення голосного або й	піаніно, радіус, ажіотаж, позиція
у кінці незмінних слів	таксі, поні, колібрі
в окремих власних назвах	Грімм, Сідней, Дідро, Россіні

Зауважте! У ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою, після літер, що не входять до «дев’ятки», відповідно до вимови пишеться и: лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.

З и, а не з і пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство тощо.

Пишеться ї
після літер на позначення голосних	мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний)

Пишеться у
у словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ч та в словах парфуми, парфумерія	журі, парашут, Жуль

Подвоєння літер на позначення приголосних

Подвоєння відбувається
у власних назвах і словах, похідних від них	Андорра, андоррський
за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово	Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) (але анотація, конотація)
В окремих загальних назвах, які треба запам’ятати: аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно.

Зауважте! У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, комісія тощо.

М’який знак

М’який знак пишеться після д, т, з, с, л, н
перед я, ю, є, ї, йо	ательє, мільярд, консьєржка
відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних	альтруїст, фільм (але залп)
відповідно до вимови в кінці слів	магістраль, каніфоль (але бал, шприц)

М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у: тюль, нюанс, резюме.

Апостроф

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї
після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р	інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва
після кінцевого приголосного префікса	ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура
Апостроф не пишеться
перед йо	курйоз, серйозний
коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного	манікюр, бюджет, бязь

Зауважте! Апостроф пишеться після початкового д, о в прізвищах: Жанна д’Арк, О’Генрі тощо.

Вправа «Перекладач»

Завдання : дібрати до іншомовної лексики український відповідник (письмово).

Комфорт - …, конкурс – …, ліквідація – …, мінімальний – …, симптоми – …, фоловер – …, флешмоб – ..., хобі – …, лайк – … , бутерброд – …, баріста – …, блендер – …, кендібар – …., струдель – …., фреш – …..

Незважаючи на те, що ми з вами активно використовуємо слова іншомовного походження, розуміємо їх значення, все одно робимо багато помилок у мовленні. Найпоширеніші – лексичні помилки. Тому багато завдань у ЗНО присвячені саме цьому типу завдань.

Робота за підручником

Впр. 211, 214 – усно,

Впр. 212, 213, - письмово

Домашнє завдання – опрацювати матеріали уроку, впр. 215 письмово

15.11.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок (посилання вище)
Складоподіл і правила переносу слів з рядка в рядок

11.11.2022
Написання складних слів
І. перегляньте відеоурок

ІІ. Виконання практичних завдань

1.    Диктант-вікторина

Запишіть відповіді на запитання одним словом

Хто вирощує хліб? (хлібороб)

Хто варить сталь? (сталевар)

Хто добре знає свій край? (краєзнавець)

Хто зварює труби? (газозварник)

Яка африканська тварина має на носі ріг? (носоріг)

Яка тварина їсть мурашок? (мурахоїд)

Який птах і яка рослина ловлять мух? (мухоловка)

Яка лікарська рослина може вбити звіра? (звіробій) Чи це правда?

·    Зробіть словотвірний аналіз слів-відповідей. Яким способом вони утворені?

·    Утворіть від перших 4 слів-відповідей прикметники. Який спосіб словотворення використаєте? Як потрібно писати утворені прикметники? Зробіть висновок

·    Пригадайте правила вживання сполучних е (є), о. Наведіть приклади

·    Складіть (усно) схожі загадки, загайте їх однокласникам

2. Вправа з ключем

Випишіть слова, у яких треба вставити літеру о.

Піш..хід, благ..дійник, сін..жатка, кра..вид, житт..пис, сонц..сяйний, круг..верть, тайн..пис, сух..жилля, мил..сердний, місяц..хід, дол…носний, змі..лов, хліб..пекарня, добр..дій, дров..руб, кра..знавець, мор..плавець, дорог..вказ, слов..твір, небосхил, бо..здатний, сонц..захисний, житт..дайний, прав..славний, довг..очікуваний, світл..волосий, ясн..чолий, труб..провід, кул..мет, бур..вій, брон..машина, вінц..носний, ліс..воз, спільн..кореневі, мигдал..подібний, овоч..сховище, корабл..будівний, тих..плинний, тигр..лов, гром..відвід, кул..непробивний, гор..звісний, корен..плід, видр..ока, глух..німий, воєнн../морський, перекот../поле, гор../цвіт, люб../мене

Ключ: пікресливши третю від початку літеру в кожному слові, отримаєте прислів’я.

·    Чи в кожному з виписаних слів літера о служить для поєднання їх частин? Яка роль літери о в словах типу довгоочікуваний, світловолосий?

·    Чи багато в українській мові слів із сполучним є?

·    Поясніть правопис трьох останніх слів.

·    Наведіть власні приклади складних слів, перша частина яких – дієслово наказового способу.

·    Як потрібно писати слово воєнно/морський? Чому? Наведіть власні приклади прикметників, що пишуться через дефіс.

·    Знайдіть у реченні-ключі складне слово, доберіть до нього спільнокореневі слова.

·    Чи будуть спільнокореневими слова дороговказ і дорогоцінний. Обґрунтуйте свою думку.

Робота з підручником. Проведіть лінгвістичне дослідження. Чому жовтогарячий пишеться разом, а сніжно-білий – через дефіс; всвсвітньовідомий (кінорежисер) – разом, всесвітньо-історичне (значення) – через дефіс; вічнозелений (ліс) – разом, а вічно юний (чоловік) – окремо; суспільно-політичний – через дефіс, суспільно корисний – окремо?)

3.      Творче конструювання

Утворіть складні прикметники від основ поданих слів. Поясніть написання.

Південний, схід; північ, захід; південний, Україна; східний, слов’яни; народний, поезія; чорний, брова; широкий, плечі; багато, клітина; хліб, сіль; український, мова; давній, грецький; складне, сурядне; земельний, кадастр; жовтий, блакитний; світлий, зелений; яскравий, червоний; червоний, гарячий; сліпучий, білий; кислий, солодкий; вагон, ремонтувати; орден, носити; тепло, поглинати; судини, звужувати; зерно, збирати; тридцять, поверх; вісім струна; перший, черга.

·    Доберіть іншомовні назви проміжних сторін світу до слів південно-східний і північно-західний.

·    Чому яскраво-червоний слід писати через дефіс, а червоногарячий – разом?

·    Наведіть власні приклади прикметників, утворених подібно до слів теплопоглинальний, судинозвужувальний, зернозбиральний.

·    Зробіть висновок щодо написання складних прикметників, перша частина яких – числівник.

·    Складіть і запишіть складні слова з першою частиною 5, 125; 3 тисячі; 763 мільйони. Перші частини-числівники запишіть спочатку буквами, а потім цифрами. Чи є різниця в написанні? (стадвадцятипятирічний і 125-річний, пятигривенник і 5-гривенник).

4. Спостереження над мовою

Прочитайте. Поясніть написання слів у кожному рядку

Соціал-демократ, націонал-демократ;

Тонно-кілометр, кіловат-година, людино-година;

Член-кореспондент, генерал-майор, прем’єр-міністр, інженер-механік;

Хліб-сіль, щастя-доля, батько-мати;

іван-чай, мати-й-мачуха, євшан-зілля, люби-мене, але горицвіт, ломикамінь;

Хлопець-богатир, дівчина-красуня, буркун-трава, Ведмідь-гора, але трава буркун, гора Ведмідь;

Білий-білий, ледь-ледь, рано-вранці,часто-густо, вряди-годи, більш-ме́нш, ви́димо-неви́димо;

усього-на-всього, без кінця-краю, з ді́да-пра́діда, але кіне́ць кінце́м, одни́м одна́, честь честю, день у день, з боку на бік;

день-два, не сьогодні-завтра, сім-вісім;

будь-хто, чий-небудь, казна-що, хтозна-який, але будь у кого, казна з ким, хтозна в чому,

5. Порівняльний аналіз

Порівняйте написання слів. Зробіть висновок щодо змін у правописі стосовно вживання складних слів

Було

Стало

мікроорганізми, ультрафіолетовий, мультивітамінний, антивірус, полісахариди, ультразвук, екс-президент, максі-спідниця, міні-одяг, віце-адмірал, екс-президент, лейб-медик, обер-лейтенант, унтер-офіцер, штабс-капітан, бліц-турнір, супер-модель, екстра-клас, топ-менеджер, преміям-клас, флеш-інтерв’ю, веб-сторінка, поп-музика, прес-конференція, фолк-гурт, боді-арт, боді-білдинг, медіа-магнат, медіа-центр, але медіатека.

пів-Америки, пів-Європи, пів’ящика, пів’яблука, півогірка, піввідра, півлітра, південь, півколо, півкуля, півмісяць

мікроорганізми, ультрафіолетовий, мультивітамінний, антивірус, полісахариди, ультразвук, експрезидент, максіспідниця, мініодяг, віцеадмірал, експрезидент, лейбмедик, оберлейтенант, унтерофіцер, штабс-капітан, бліцтурнір, супермод ель, екстраклас, топменеджер, преміумклас, флешінтерв’ю, вебсторінка, попмузика, пресконференція, фолкгурт, фолькмузика, бодіарт, бодібілдинг, медіа-магнат, медіа-центр, медіатека.але «Анти-Дюринг», екс-Югославія

у значенні половини: пів Америки, пів Європи, пів ящика, пів яблука, пів огірка, пів відра, пів літра, пів дня

як єдине поняття: південь, півколо, півкуля, півмісяць

·         Запамятайте: слова з частинами напів-, полу- завжди пишуться разом.

·         Запишіть слова з пів відповідно до змін у правописі

Піваркуша, півгодини, півдюжини, півкарбованця, півмісяця, пів’юрти, пів-Києва, півмішка, півкласу, півострів, пів-Одеси, південь, на півдорозі, Півміста, пів-Вінниці, піврайону, півобласті, пів-Київщини, півбанана, пів-Африки, пів’яблука, пів’юрби, пів’явора, пів-Ялти, пів’яру, пів-Юрмали, пів-Єгипту, пів’яхти.

6. Робота з текстом «Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень»

У діловому мовленні лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів.

Складноскорочені слова (абревіатури), утворені з початкових букв або звуків, незалежно від написання словосполучення пишуться великими буквами (без крапок): Міністерство охорони здоров’я – МОЗ, державна автоінспекція — ДАІ, агрофірма – АФ.

Якщо складноскорочені іменники, утворені з початкових букв або звуків, відмінюються, то закінчення біля них дописуються малими буквами: ВАЗи, у **ЖЕКу, СНІДу.

Великими буквами пишуться складноскорочені слова, утворені від іншомовних слів: УЄФА (від англ. UEFA – Union of European Football Associations), НАТО (від англ. NATO - North Atlantic Treaty Organization).

З малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: сільрада, міськвиконком, райдержадміністрація

Малими буквами пишуться такі слова: *рацс*** – реєстрація актів цивільного стану, неп – нова економічна політика.

З великої літери пишуть складноскорочені слова на позначення власних назв: Укрінформ, Нацбанк, Дніпрогес.

Деякі складноскорочені слова пишуться комбіновано: Національний університет «Києво-Могилянська академія» – НаУКМА, Демократична партія України – ДемПУ.

ІІ група:

Від абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі: доц.(доцент), к.т.н. (кандидат) технічних наук), проф. (професор).

У ділових паперах можна використовувати лише загально-нормативні графічні скорочення, не перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення й оформлення.

Не можна скорочувати псевдоніми (не О.Вишня, а Остап Вишня), подвійні прізвища (не І. Н.-Левицький, а Нечуй-Левицький).

Слова на письмі скорочуються на приголосний: громадянин – гр., область – обл., імені – ім., і так далі – і т. д.; але: нашої ери – н. е., острів – о.

При збігу двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: невід΄ємний – невід΄єм., невідємн. Якщо збігаються однакові приголосні, скорочують після першого приголосного: карданний вал – кардан. вал.

У кінці графічних скорочень ставиться крапка: півн.-сх. (північно-східний), проф. (професор), м. (місто). Але крапка не ставиться при скорочених назвах метричних мір: 5 т, 10 м, 3 год 30 хв тощо. Не ставиться крапка й між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp. – роки, тт. – томи.

Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець слова, то на місці пропущених букв ставиться лише дефіс (без крапки): видавництво –
*вид-во**, район* – р-н, товариство – т-во. Такі скорочення не розриваються для переносу.

Частини скороченого словосполучення іноді розділяються похилою рискою: абонентська скринька – а/с, метрів за секунду – м/с.

Під час скорочень слів застосовують відсікання, стягування чи поєднання цих прийомів.

Стягування –скорочування слова вибірковим пропусканням приголосних та голосних літер, під час стягування крапка не ставиться (мільярд — млрд)

Відсікання – скорочування слова відкиданням двох або більше літер в кінці слова. Під час відсікання ставиться крапка (адміністрація — адмін.).

Скорочуючи словосполучення, зберігають написання великих та малих літер, дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-Західн. залізниця.

На відміну від складноскорочених слів, графічні скорочення читаються повністю. Наприклад, пишемо – 2020 р., читаємо – 2020 рік; пишемо – *5 хв**, читаємо* – 5 хвилин; пишемо – і т. д., читаємо – і так далі.

          Таким чином, лексичні й графічні скорочення, якщо ними правильно користуватися, виконують дуже важливу функцію – допомагають створювати стислий, лаконічний текст без втрат інформаційного наповнення.

7. Творча робота

Утворіть від поданих словосполучень складноскорочені слова, поясніть їх правопис.

Вищий навчальний заклад,міський відділ освіти, Міністерство юстиції, театр юного глядача, командуючий армією, дитячі ячла, Сполучені Штати Америки, виконавчий комітет, Національний Банк України, районна державна адміністрація, медична сестра, Харківський тракторний завод, відкрите акціонерне товариство, навчально-виховний комплекс, науково-дослідний інститут, податок на додану вартість, філологічний факультет, санітарна епідеміологічна станція, Служба безпеки України, завідувач кафедри, старший лаборант, завідувач відділу кадрів.

8. Вправа «Скорочення»

Від поданих слів утворіть графічні скорочення. Поясніть правила їх позначення на письмі

Академік, викладач, ампер, факультет, література, гривня, мільйон, роки, фізико-математичний, інститут, університет, Василь Сухомлинський, міністерство, військова частина, 100 кілограмів, член-кореспондент, фізична культура, науково-дослідний, Іван Карпенко-Карий, бібліотека, і подібне, кабінет, професорсько-викладацький, економічний, до нашої ери, та інші, кандидат, Панас Мирний, старослов’янський, сільське господарство.

Домашнє завдання

Запишіть слова, знявши риску.

Шибай/голова, нерозлий/вода, зірви/голова, пройди/світ, Перебий/ніс, Убий/вовк, лікар/еколог, астроном/магнітолог, рай/викон/ком, блок/система, дизель/мотор, стоп/кран, норд/вест, зав/госп, Дон/бас, Приват/банк, авто/кореляція, радіо/техніка, генерал/майор, розрив/трава, ощад/каса,чар-/зілля, школа/інтернат, льон/довгунець, хліб/сіль, двох/сот/ліття, радіо/фото/репортаж, авіа/каса, відео/касета, гідро/споруда, ізо/студія, кіно/зірка, космо/дром, лже/прогноз, гідро/метео/служба, тонно/кілометр, динамо/метр, Івасик/Телесик, дівич/вечір, зелен/сад, голко/рефлексо/терапія, термо/електро/вентилятор, гуси/-лебеді, місто/велетень, велетень/місто, Ельбрус/гора, радіо/й /теле/апаратура, тепло/й/ гідро/електро/станції, три/з/половиною/тисячний загін, хтозна/який, будь/де, куди/небудь, казна/для/чого, дванадцяти/тонка, десь/колись, як/не/як, мимо/хідь, мимо/волі, рано/по/раненьку, в/різно/біч, на/швидку/руч, з/дня/на/ день, пліч/о/пліч, тет/ат/ет, сорока/ восьми/градусний, п’яти/поверховий, двадцяти/ трьох/тисячний, двадцяти/мільйонний, п’ятсот/сімдесят/п’ятий, 3/денний, 120/мільярдний, гірничо/промисловий, глинисто/піщаний, довідково/енциклопедичний, зерно/очисний, камене/дробильний, сірувато/попелястий, складально/пакувальний, скло/плавильний, словниково/довідковий, смолисто/чорний, сніжно/крижаний, біло/сніжний, сніжно/білий, трубо/зварювальний, товарно/грошовий, тяжко/поранений, центрально/африканський, суспільно/ корисний, суспільно/ необхідний, діаметрально/протилежний, щиро/вдячний, жовто/гарячий, червоно/гарячий, фізико/технічний, хіміко/біологічний, воєнно/стратегічний, військово/зобов’язаний, військово/полонений, військово/службовець.

08.11.2022
Вживання великої літери. Лапки у власних назвах
Тема.   Вживання великої літери. Лапки у власних назвах.
"Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування".
                                                                                                                      Іван Огієнко
1.    Пригадайте:
Ø Які це власні назви? (індивідуальні найменування окремих одиничних об'єктів)
Ø Які іменники належать до власних назв? (імена, прізвища, клички тварин, географічні назви, астрономічні назви, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, назви організацій та установ, історичних подій, релігійних свят та ін.)
Ø Загальні назви? (узагальнені найменування однорідних предметів)
Ø Як розрізняються власні і загальні назви? (За значенням і граматично. Загальні мають переважно форми однини і множини: ключ – ключі, а власні вживаються або тільки у формі однини ( Київ, Дніпро) , або тільки у формі множини ( Чернівці, Карпати)
2.    Робота з таблицею (повторення ).
Давайте пригадаємо правопис власних і загальних назв.

Правило

Приклади

1.Імена, прізвища людей, псевдоніми, клички, прізвиська

Леся Українка, Тарас Шевченко,Кайдашиха

2.Назви підприємств,кінотеатрів, художніх творів.

М. Старицький "Талан", І. Франко "Декадент",стадіон "Старт"

3.Присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб

Маріїна сукня, Шевченків "Кобзар", Грінченків словник

4.Астрономічні назви

Земля, Венера, сузір"я Великого Пса

5.Перше слово у назв інститутів, академій,музеїв...

Академія мистецтв, Музей хліба, Будинок актора

6.Назви найвищих державних посад

Президент України, Кабінет Міністрів України

3. Робота з епіграфом уроку
Видатний український громадський діяч Іван Огієнко свого часу сказав: "Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування".
Ось уже більше двадцяти років на карті світу існує держава Україна, яку ми прагнемо зробити взірцевою. Йдучи вперед, втілюючи в життя намріяне, варто іноді озирнутись і поглянути, а чи далеко пройшли, чи не звернули на манівці, чи не згубили чогось важливого.
Здавна люди називають Київ матір’ю міст руських. Історія цього прекрасного міста входить своїм корінням углиб віків. Це місто не залишає байдужим жодної людини, яка в ньому побувала. Це місто дивує, надихає, захоплює і чарує кожного, хто хоча б раз відвідав його. Кожне місто, як і кожна людина, має своє ім’я. Пригадайте легенду про заснування Києва. Більшість міст України мають таку ж давню історію.

ТАБЛИЦЯ
3. 3 великої літери пишуться власні назви
індивідуальні імена людей, по батькові, псевдоніми, клички тварин
Леся Українка, безсмертний Кобзар, собака Сірко (але імена та прізвища людей, що стали загальними назвами, — з малої: донжуан, галіфе, дизель, рентген)
прізвища людей, які вживаються в загальному значенні, але не стали загальними назвами, пишуться з великої літери
Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій (але імена та прізвища, вжиті зневажливо, — з малої: гітлери, квіслінги)
утворені від власних особових назв присвійні прикметники, а також прикметники із суфіксом -ськ-, якщо вони мають значення «імені когось», «пам’яті когось»
Грінченків словник, Франкові поезії, Шевченківські дні, Нобелівська премія (але франків-ські сонети, шевченківська символіка); (з малої літери пишуться прикметники, що входять до фразеологізмів і наукових термінів: ахіллесова п’ята, бертолетова сіль)
назви божеств, міфологічних істот, релігійних свят і постів
Святий Дух_} Матір Божа, Аллах, Перун, Благовіщення, Великий піст (але родові назви міфологічних істот — з малої літери: демон, лісовик, фея)
назви дійових осіб у байках, казках, драматичних творах
Бджола, Шершень, Мавка, Баба Яга (але не як дійові особи, а як загальні назви — з малої: баба-яга)
назви найвищих державних установ і міжнародних організацій
Верховна Рада України, Європейський Союз
назви держав та автономних одиниць
Республіка Польща, Автономна Республіка Крим
назви сторін світу, якщо маємо на увазі краї чи народи
Західна Україна, народи Сходу
астрономічні, географічні назви, назви вулиць, площ, майданів, парків, каналів, архітектурних пам’яток, храмів тощо
сузір’я Велика Ведмедиця, комета Галлея, місто Алчевськ, Стрийський парк, Андріївський узвіз, Софійський собор (якщо у власних назвах означувані слова брід, вал, міст, шлях, яр тощо не сприймаються як родові поняття, то вони пишуться з великої літери: Кам’яний Брід (район міста), Булонський Ліс (парк), Ярославів Вал (вулиця)
у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад
Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН (назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів, чинів тощо — з малої літери: ректор, академік, генерал-лейтенант, барон)
у назвах державних, громадських організацій, партій України й інших держав
Збройні сили України, Верховний суд США
у назвах міністерств і їхніх головних управлінь
Міністерство транспорту і зв’язку України
у назвах установ місцевого значення
Вінницька обласна державна адміністрація
у власних назвах навчальних закладів, науково-дослідних установ, театрів, музеїв, підприємств
Київський національний університет внутрішніх справ. Будинок актора, Інститут української мови
у назвах знаменних подій, свят, епох тощо
День учителя. Новий рік (але День Незалежності України, Свято Перемоги)

3 великої літери та в лапках пишуться
назви художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток
поема «Мойсей», журнал «Український тиждень», «Руська правда» (з великої літери, але без лапок — назви релігійних книг: Біблія, Тора, Коран)
назви аеропортів, станцій, санаторіїв, готелів, кав’ярень тощо
аеропорт «Бориспіль», станція метро «Ботанічний сад» (але Київський вокзал, станція Шепетівка)
назви літаків, автомобілів та інших машин, фірмові та сортові назви
цукерки «Київ вечірній», літак «Руслан»
назви орденів, відзнак
медаль «За відвагу» (але орден князя Ярослава Мудрого, орден Держави)

4. "Зашифроване послання".
З’єднати частини слів у двох стовпчиках і записати назви міст


                          Жито                                                 церква
                          Дніпро                                               ріг
                         Іван                                                     Петро
                         Кривий                                                Франко
                         Білий                                                     мир
                         Звени                                                    город

Відповідь: Житомир, Дніпропетровськ, Івано - Франківськ, Кривий Ріг, Біла Церква, Звенигород

5. "Поміркуймо".
Запишіть назви міст України із суфіксами -ів, -їв. Поміркуйте про походження цих назв.
Відповідь: Харків, Чернігів, Львів, Київ, Миколаїв, Фастів, Ходорів, Бердичів.
Усі ці назви мають форму присвійних прикметників, на що вказують суфікси -ів, -їв. Ми легко впізнаємо імена Лев, Миколай. Інші імена видаються нам трохи дивними. Та коли взяти до уваги, що все це міста давні, то цілком імовірно, що колишні звичні чоловічі імена протягом століть губилися або переставали бути іменами, як скажімо, ім"я легендарного Кия, засновника Києва. Тепер спосіб творення назви стає прозорим: Хто володар міста?- Кий.
6."Я - редактор".
Раніше книги переписували монахи в монастирях, а зараз друкуються у виданнях. Але перш ніж книга потрапить до друку, її редагують.
Відредагувати текст. Пояснити правопис великої літери.
(К,к)иїв — столиця (У,у)країни. Тут працює (П,п)резидент (У,у)країни, (В,в)ерховна (Р,р)ада, (У,у)ряд (У,у)країни. Тут приймаються і затверджуються закони, за якими розбудовується наша незалежна, вільна (Д,д)ержава.
Широко відомі в (У,у)країні та світі центральна вулиця (К,к)иєва — (Х,х)рещатик і центральна площа — (М,м)айдан (Н,н)езалежності, де святкують (Д,д)ень (К,к)иєва, проводять урочистості, мітинги, концерти, змагання. На (М,м)айдані споруджено найбільший фонтан міста, працюють підземні торговельні центри. Керує містом (К, к)иївська (М,м)іська (Д,д)ержавна (А,а)дміністрація. На неї та на киян покладаються обов'язки підтримувати статус сучасної (Є,є)вропейської столиці. Тому бути киянином не тільки почесно, але й відповідально.

7.Дослідження - відновлення.
Відновити пропущені імена або прізвища видатних українців.
Агатангел..(…);                                              Тарас..( …);                                                                                              Сошенко..( …);                                                            Ліна… (…)                                                                                                Лобановський..( …);                                                                                                               Євген … (…)                                                      Старицький..( …);
Леся..( …);                                                           Лисенко..( …).

13. Тестові завдання. Оберіть серед поданих один правильний варіант відповіді :

ВАРІАНТ І

1. А. вінницька обласна державна адміністрація

    Б. інститут Української мови

    В. Київський національний університет внутрішніх справ

     Г. Місто алчевськ

2. А. День учителя

     Б. новий рік

     В. Будинок Актора

      Г. свято перемоги

3. А. перун

      Б. баба Яга

      В. собака сірко

      Г. рентген

4. А. генеральний прокурор України

       Б. Сузір’я «Велика ведмедиця»

       В. Софійський собор

        Г. європейський союз

5. А. цукерки Київ Вечірній

     Б. літак «Руслан»

     В. коран

    Г. станція метро Ботанічний сад

6. А. журнал вечірній Харків

    Б. поема Мойсей

    В. «Різдво»

    Г. Збройні сили України

ВАРІАНТ ІІ

1. А.харківський національний університет

    Б. генеральний прокурор

    В. Верховний суд США

    Г. біблія

2. А. Вулиця блюхера

    Б. Безсмертний кобзар

    В. румунія

     Г. Матір Божа

3. А. Верховна рада України

    Б. Ярослав Мудрий

    В. андріївський узвіз

    Г. цукерки вечірній «Харків»

4. А. трагедія Сава Чалий

    Б. будинок Актора

    В. журнал «Промінь»

    Г. новий рік

5. А. медаль «За відвагу»

    Б. аеропорт Бориспіль

    В. київський вокзал

    Г.благовіщення

6. А. комета «Галлея»

    Б. Великий піст

    В. Леся українка

    Г. Ахілесова п’ята

Домашнє завдання
1.   Пригадайте прислів"я та приказки, у яких є велика літера. Записати 8

04.11.2022

Тема: Складні випадки правопису м'якого знака й апострофа

                                                                                 У мріях і снах, і в книзі життя

                                                                                 Завжди будеш для нас

                                                                                 Ти на першій сторінці.

                                                                                 Люботин! Люботин!

                                                                                 Я-дочка. А я-син.

                                                                                  Всі ми діти твої – люботинці.

                                                                                                                 В.Пасічник

                                ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

1. Розподільний диктант; слова з м’яким знаком та без нього записати в дві колонки).

     Мідь, роль, менший, кінчик, Мінськ, сім, кров, буквар, Харків, тінь, кобзарський, неньчин, батько, Степанчук, тонший, друкар, Оксанчин, дівчиноньці, сільський, сьогоднішній, сопілці, кальці, бурульці, сестричці, бульйон, Болонья, Севілья, каньйон, дьоготь, Дьяконов, Дягилев, Дюма, сьомий, мадяр.

2. Запишіть фонетичною транскрипцією слова, поділіть на склади, позначте наголос

сім’я, кузня; дзвякати, в’ється; мавпячий, роз'єднати

3. Розкрити значення кожного з фразеологізмів, пояснити вживання апострофа. (усно) Ввести фразеологізми до самостійно складених речень (письмово на вибір 2)

Лобом муру не проб’ш. З вогню та в полум’я.

Людям язика не зав’яжеш. П’яте через десяте.

Накивати п’ятами. Розв’язати руки.

4. Тести на вивчені орфограми (у форматі ЗНО)

1. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А кол..оровий, ослін..чик, виріз..блений

Б волос..кий, мал..ва, волин..ський

В дівчинон..ці, ковал..ський, лос..йон

Г байкал..ський, гет..манщина, тис..нява

Д буд..те, задзелен..чати, крад..кома

2. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А мал..овничий, з..омка, опрац..ований

Б давн..окиївський, чотир..ох, ра..он

В кра..овий, пен..ок, прац..овитість

Г с..орбати, сер..озний, багат..ом

Д с..огодні, пізн..ого, кол..оровий

3. Позначте рядок, у якому вживання м’якого знака в усіх словах відповідає нормам українського правопису.

А Грильяж, попадья, баский, розмазьня, прокинься;
Б редьці, близькість, в’язькість, Федьчишин, тарільці;
В голівоньці, рибалці, ковальський, рибальство, селянство;
Г Гриньчишин, Михальчук, безлюдно, женшень, женчики.

4. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.

А Дит..ясла, зішкр..ябувати, під..юджувати, тьм..яний;
Б кав..ярня, п..ятиповерховий, розв..язок, двох..ярусний;
В над..яр..я, з..юрмитися, арф..яр, медв..яний;
Г возз..єднання, моркв..яний, торф..яний, цв..яшок.

5. Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.

А Під’їхати, пів’їдальні, пан’європейський, комп’ютер;
Б п’юпітр, Монтеск’є, порт’єра, Рив’єра;
В перед’ювілейний, зв’язати, В’ячеслав, розпяття;
Г без’язикий, пів’ями, черв’як, арф’ярський.

6. М'який знак на місці пропуску НЕ пишеться в усіх словах рядка

А дівчин..ці, порад..те, сіл..лю

Б кур..йозний, соломин..ці, тон..ший

В батал..йон, сяд..те, ремін..чик

Г куз..ня, смієш..ся, голубон..ці

Д велетен..ський, Галин..ці, посун..ся

Домашнє завдання:

1. Повторити/вивчити правила правопису м’якого знака та апострофа параграф 29,30.

2. Виконати завдання з презентації

Тема 1. З історії становлення і розвитку української графіки й орфографії.

Тема 2.Основні принципи української орфографії.

1.    Пригадайте:

·     Що є предметом вивчення графіки як розділу мовознавства? (сукупність усіх рукописних та друкованих знаків певної писемності (букви, розділові знаки, надрядкові знаки, шрифтові різновиди)

·     Звідки бере початок українська графіка? (від старослов’янського письма)?

·     Сучасний український алфавіт — це видозмінена давня слов'янська азбука. Яку назву вона мала? Чому її так називають? (кирилиця, каку назву вона дістала від імені Кирила, грецького місіонера, що разом зі своїм братом Мефодієм склав цю азбуку (IX ст.).

·     Скільки літер в українському алфавіті?

·     Що таке орфографія? (система загальноприйнятих правил про способи передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі).

·     Чи є абсолютними синонімами слова «орфографія» і «правопис»? (термін грецького походження «орфографія» має ширше значення, оскільки включає ще й пунктуацію).

2. Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Доберіть заголовок. Запишіть зміст тексту у вигляді тез.

У 1798 році вийшла «Енеїда» Івана Котляревського — твір, який став піонером нової української літератури й поштовхом до пошуків сучасних способів відтворення української мови в писемному вигляді. Виникла потреба в зміні традиційного письма. Письменники, які прагнули писати живою українською мовою, мусили шукати засобів для передавання справжнього звучання слова, а не керуватися давнім написанням. У 1818 р. до алфавіту додано букву і, у 1837 — є та буквосполучення йо, ьо, у 1873 р. — ї. Натомість дедалі рідше можна було зустріти літери ъ, ы та э. Швидка й постійна зміна елементів алфавіту та їх різномаїтне вживання породило значну кількість експериментів з українською мовою та створення великої кількості (від 1798 до 1905 р. можна нарахувати близько 50 більш-менш поширених, інколи взагалі індивідуальних) правописних систем.

Найвідоміші серед цих спроб:

·      правописна система Олексія Павловського;

·      варіант «Русалки Дністрової» (1837);

·      кулішівка – правописна система П. Куліша в «Записках о Южной Русі» (1856) та в «Граматиці» (1857);

·      драгоманівка (вироблена в 70-х рр. XIX ст. в Києві гуртом укр. діячів культури під керівництвом мовознавця П. Житецького, куди входив і
М. Драгоманов);

·      желехівка – створена українським ученим Євгеном Желехівським під час праці над власним «Малорусько-німецьким словарем» (Львів, 1886). Цей правопис закріплено в «Руській граматиці» Степана Смаль-Стоцького та Теодора Ґартнера, що вийшла 1893 р. у Львові. З певними корективами желехівку вжив Борис Грінченко у фундаментальному чотиритомному «Словарі української мови» (1907–1909). Більшість правописних правил (практично оперті на фонетиці – «пиши як чуєш»), застосованих у словнику Грінченка, діють і досі.

Праця Грінченка стала неформальним правописом і зразком для українських письменників та видань від 1907 р. аж до створення першого офіційного українського правопису в 1918 р.

17 січня 1918 р. Центральна Рада видає «Головні правила українського правопису», які, проте, не охоплювали всього обширу мови. 17 травня 1919 р. Українська академія наук схвалила «Головніші правила українського правопису», які й стали основою для усіх пізніших доопрацювань та поправок.

23 липня 1925 року Рада Народніх Комісарів УСРР постановила організувати Державну Комісію для впорядкування українського правопису (Державна Правописна Комісія). До неї увійшло понад 20 науковців з УСРР, які висловили бажання запросити також представників Західної України: Степана Смаль-Стоцького, Володимира Гнатюка та Василя Сімовича.

Після майже річної праці у квітні 1926 р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проекту на Всеукраїнській Правописній конференції (26.V – 6. VI 1927 р., Харків), правопис ухвалили згідно з постановою РНК із 6 вересня 1928 р. Він увійшов до історії як «харківський» або «скрипниківський правопис» – від місця створення чи прізвища тодішнього народнього комісара освіти Миколи Скрипника.

1929 року Григорій Голоскевич видав «Правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений із повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія й затвердив Народній Комісар Освіти (6.IX.1928 р.)^[7]

У 1933 р. правописна комісія на чолі зі заступником народного комісара освіти УРСР А. Хвилею затаврувала харківський правопис як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників і без жодного обговорення в дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, що як ніколи до того уніфіковував українську та російську мови. З абетки вилучено букву ґ, а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано в 1930 році. Цю редакцію правопису схвалено постановою Наркома освіти УСРР від 5 вересня 1933.

Ще деякі незначні зміни прийнято в редакції правопису 1946 року й у 1959 (вийшла друком наступного року). Вона була пов'язана з документом «Правила русской орфографии и пунктуации», який вийшов у 1956 р. Від 1960 аж до 1990 р. офіційною була саме редакція 1960 року.

Після початку «перебудови» питання удосконалення українського правопису знову стало актуальним – редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проект обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада 1989, а опубліковано в 1990 році. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма).

Під час I Міжнародного конгресу україністів (27.VIII –3.IX 1991) було прийнято постанову про потребу вироблення єдиного сучасного правопису для українців, що проживають в Україні, так і в діаспорі, котрий мав би опиратися на весь історичний досвід української мови.

15 червня 1994 року уряд України затвердив склад Української національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів. Початковою метою було підготування нової редакції правопису за 2 з половиною роки (до кінця 1996 року), але робота з підготовки оновлених правил значно затягнулася. Остаточно всі напрацьовані пропозиції було передано до Інституту української мови в середині січня 1999 року. Цей проект відомий під назвою «Проект правопису 1999 року» (оскільки серед іншого пропонує відновити йотування перед голосними, як було до 1933 р.).

Деякі сучасні українські видавництва дещо відхилялися від тодішніх правил у написанні, наприклад, запозичених неологізмів та іноземних власних назв. Так, у багатьох географічних, історичних та художніх книгах вони використовують способи транслітерації (з мов, що використовують латинський алфавіт), без огляду на правопис: «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» (Київ) – у серії книг про Гаррі Поттера; «Астролябія» (Львів) – у серії творів Толкіна («Володар перстенів», «Гобіт», «Діти Гуріна» і «Сильмариліон»); «Літопис» (Львів); «Мапа» (Київ) та енциклопедія УСЕ видавництва «Ірина» (Київ), а також видавництво «Критика». Ці видання передають германські H і G у власних назвах як Г й Ґ . За правописом 1993 року «G і h звичайно передаються літерою г» (§ 87).

22 травня 2019 року Кабінет міністрів на своєму засіданні схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису (З Вікіпедії).

3. Розподільна робота

Запишіть слова в 4 колонки залежно від того, за яким принципом написано виділену частину слова (або все слово): 1) за морфологічним; 2) за фонетичним; 3) за традиційним; 4) за смисловим

Спалах, гуркіт, невістчин, просьба, тижневий, птаство, туристський, Земля, піч, рушник, перекіс, сказати. кишеня, левада, допомагає, бряжчав, сфотографувати, зсипати, розсіл, калач, молотьба, шістнадцять, тітчин, багач, роман, виднокіл, Квітка, напам’ять, сердешна, роздивляєшся, складі, нігті, їжджу, рябий, міщанин, розкіш, солдат, проте, розжувати, виїзна, по-перше, спад, покіс, студентський, козацтво, розчесав, одесит, у ранці, братство, біб, солдатський, товариство, роз'їжджаю, угорі, сміється, дзеркало, Зозуля, щастя, кожух, весна, Кривий Ріг.

·       Зробіть фонетичний розбір слова роз'їжджаю

4. Творче конструювання

Уведіть подані слова (словосполучення) в речення.

Біла Церква – біла церква, назустріч - на зустріч, Орел – орел, кобзар – Кобзар – «Кобзар», за те – зате, по-літньому – по літньому, невільник – Невільник, недруг – не друг, Лев – лев, греби – гриби, клинок – кленок, сонце - сонце.

·       За яким принципом пишуться ці слова? Наведіть власні приклади.

·    Чи згодні ви, що за смисловим принципом уживаються на письмі й префікси пре- та при-, в яких голосні зазвичай ненаголошені? Обґрунтуйте свою думку.

5. Термінологічна робота - усно

Поясніть значення термінів «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічна грамотність», «орфографічний словник».

6. Поетична хвилинка

Прочитайте вірш М.Рильського. Сформулюйте тему та головну думку. Поясніть написання слів, згрупувавши їх відповідно до відомих вам орфограм. Визначити буквені та небуквені орфограми.

Наприклад: не бійтесь, не майте, не лінуйтесь – написання частки не з дієсловами (небуквена орфограма) - усно

МОВА

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

·       Запишіть останню строфу фонетичною транскрипцією.

·       Зробіть синтаксичний розбір виділеного речення.

7. Письмо з коментуванням

Запишіть, вставляючи літери з або с. Поясніть правопис слів

Ро..пис, ..жувати, вро..сип, ..кат, ..цементувати, ..шити, ро..чин, ..формувати, ..тискач, ..чепити, ро..кис, ..прожогу, ..пад, ..хитрувати, бе..сердечний, бе..крилість, не..терпно, ..сох, ро..зиратися, ро..чепірити, ро..сунув, ..чавити, ..хов, ро..сіл, ..шити, не..проста, ро..тин, бе..платно, ро…цвічений, ро…шарування, ро…щедритися, бе…перечно, небе…корисний, небе…плідний, бе…сумнівно, …початку, …чорнілий, …краєчку, Бе…арабія, чере…плічник.

·       Подані слова пишуть за одним принципом чи різними?

8.    Словникова робота

Запишіть слова в алфавітному порядку. З’ясуйте значення незрозумілих слів за «Тлумачним словником» або «Словником іншомовних слів».

Інтенція, нуртувати, алюзія, пантувати, пантрувати, юнь, крила, крити, крилатий, цвісти, контамінація, альтернатива, вдача, альтанка, трельяж, апанаж, бальнеологія, індульгенція, чавун, фотон, фотожурналіст, хедер, вдавати, хедлайн, котурни, інфографіка, медіатор, медонос.

9. Вправа «Знайди помилку»

Знайдіть слова, у яких допущено орфографічні помилки. Запишіть відредаговані слова, поясніть орфограми

Багацтво, бесхарактерний, студентський, зроблений, шіснадцять, секретар, чімало, обличчя, нехворощщю, двічи, дистанція, деректор, венігрет, по-українськи, перво-цвіт, ліжко-диван, Грібоєдов, Горкий, шоссе, манна, мідью, духм’яний, моркв’яний, черв’як, тьм’я’ний, півогірка, пів’Ялти, пів-мішка, начеб-то.

10. Вправа «Упіймай помилку» - усно

Прочитайте текст. Знайдіть слова з орфограмою «Правопис префіксів пре-, при-, прі-». Відшукайте слово, у якому допущена помилка в уживанні цих префіксів

Хоча й зветься цей місяць лютим, а сонечко часом і пригріває. Уже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни. Пригріє ясне сонечко, на дахах сніг підтане, і капає вода. Капає, капає... Але й підмерзає потроху. Отак підмерзає, і створюються гострі, кришталеві бурульки. Вони схожі на прозорі списи. Бурульки ростуть під вечір, а вранці чи вдень сонце препече – ці списи падають на землю

11. Тест – (підготовка до ЗНО, виконати усно/в чернетці)

1. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати разом

а) дизель/мотор, лісо/сплав, жовто/гарячий;

б) пів/яблука, полу/мисок, пів/острова;

в) напів/прозорий, стоп/кран, пройди/світ;

г) водо/гін, гори/цвіт, чар/зілля;

ґ) босо/ногий, пів/Одеси, пів/ялинки.

2. Виберіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс

а) по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;

б) будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;

в) казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;

г) по/латині, по/тихеньку, тишком/нишком;

ґ) по/людськи, ледь/ледь, десь/інде.

3. Виберіть рядок, у якому всі префікси пишуться однаково

а) з-, с-: …кликати, …худнути, …тиха;

б) пре-, при-: …їхати, …хороший, …чепити;

в) з-, с-: …творити, …шити, …чистити;

г) пре-, при-: …пекти, …красний …крашати;

ґ) пре-, при-: …погано, …тримати, …ховати.

4. У якому рядку всі слова потрібно писати з великої літери?

а) (В,в)елика (В,в)едмедиця, (М,м)атір (Б,б)ожа, (С,с)ірко;

б) (Ш,ш)евченківські місця, (А,а)нгел, (В,в)ерховна (Р,р)ада;

в) (П,п)рокрустове (Л,л)оже, (Л,л)ітописець, (А,а)фіна;

г) (Ф,ф)ея, (П,п)івденне (П,п)олісся, (Д,д)емократична (П,п)артія (У, у)країни;

ґ) (М,м)міністерство (О,о)хорони (З.з)доров’я (У,у)країни; (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях, (М,м)іжнародний (Ж,ж)іночий (Д,д)ень.

5. Слова якого рядка мають більше букв, ніж звуків?

а) ячмінь, кукурудза, площа, маяк;

б) людина, яблуко, мрія, дощ;

в) дзвоник, льон, джміль, мільйон;

г) явір, джерело, м’ята, лекція;

ґ) джерельце, соняшник, льотчик, пюпітр.

6. У яких словах спрощення в групах приголосних відбувається тільки у вимові?

а) щас..ливий, корис...ний, тис..нути;

б) студен..ський, аген..ство, турис..ський;

в) чес..ний, аспіран..ський, тиж..невий;

г) журналіс..ський, ус..ний, хвас..ливий.

ґ) шіс..сот, кіс..лявий, буревіс..ник, пес..ливий.

7.У якому рядку в усіх словах можливе чергування /о/, /е/ з /і/?

а) збоку, воля, село, сон;

б) папери, ходити, домашній, восени;

в) шепотіти, весна, коло, весло;

г) колесо, вінок, берег, збори;

ґ) село, коліно, череда, береза.

8. У якому рядку у всіх словах букви Я, Ю, Є позначають два звуки?

а) яблуко, мрія, юнак, земля, любов;

б) кольє, явір, пам’ять, мільярд, в’юн;

в) щастя, кар’єра, єдність, насіння, п’ять;

г) юність, реакція, бюро, поєдинок, лінія;

ґ) тополя, весілля, Юпітер, конферансьє, Японія.

9. У якому рядку під час словотворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) в усіх словах відбувається зміна кінцевих приголосних основи?

а) козак, Прага, студент, Одеса;

б) Запоріжжя, чех, ткач, Рига;

в) узбек, латиш, інтелігент, Воронеж;

г) Лейпциг, Таганрог, казах, Прилуки;

ґ) нацист, Кривий Ріг, Золотоноша, Овруч.

10. У якому рядку допущено орфографічні помилки в написанні слів?

а) пам'ять, пів'яблука, Лук'яненко, солов'їний, розв'язати;

б) з'явитися, об'єднати, черв'як, довір'я, святкувати;

в) воззєднання, верб'я, вестиб'юль, торф'яний, підгір'я;

г) прив'ялити, зв'язок, морквяний, бюро;

ґ) комп'ютер, бюст, бюрократ, бур'ян, рядно.

11. У якому рядку всі слова пишуться з префіксом с-?

а) …клеїти, …твердити, …питати, …формувати;

б) …хвалити, …копати, …цілити, …сипати;

в) …жити, …фотографувати, …долати, …творити;

г) ...хопити, …шити, …жерти, …клепати;

ґ)…тиснути, …хвилювати, …пиляти, …цідити.

12. У якому рядку вживання м’якого знака в усіх словах відповідає нормам українського правопису?

а) Грильяж, попадья, рибальчин, розмазьня, прокинься;

б) редьці, близькість, в’язькість, Федьчишин, тарільці;

в) голівоньці, Гальці, ковальський, рибальство, квінтільйон;

г) Гриньчишин, Михальчук, сосоньці, женьшень, женчики

ґ) реальність, любовью, доньчин, малосольний, тоньший.

Домашнє завдання

§25 ст 74-76, вправа 182

28.10.2022
Запрошую вас на 2, 3 онлайн урок
Тема 1. Українська графіка

Пригадайте
·     Яка наука вивчає звуки мови? Правила вимови?
·     Поясніть лексичне значення слова «графіка». Доведіть, що воно багатозначне. З якої мови походить це слово? Назвіть слова з таким же коренем, поясніть етимологію.
·     Дайте визначення слова «літера». Назвіть синонім до цього слова. Доберіть спільнокореневі слова.
·     Що таке алфавіт? Назвіть синоніми до цього слова. Поясніть їх походження
·     Скільки букв в українському алфавіті? Скільки в українській мові звуків?
·     Як за допомогою 33 літер позначаємо 38 звуків?
(за потреби використовують матеріал на с. 72 підручника, словники)

1. Самодиктант із завданням
Пригадайте й запишіть міста – обласні центри України, розташувавши їх за алфавітом
(Одеса, Вінниця, Харків, Дніпро, Донецьк, , Запоріжжя, , Київ, Кропивницький, Луганськ, Луцьк, Миколаїв, Полтава, Чернівці Рівне, Одеса, Івано-Франківськ Полтава, Житомир Тернопіль, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Львів,)
·     Як називаються області, центрами яких є Луцьк та Ужгород? (Волинська, Закарпатська)

2. Поетична хвилинка - усно
Прочитайте спочатку про себе, а потім уголос поезію Ліни Костенко.
ЩОСЬ НА ЗРАЗОК БАЛАДИ ,—
ЯК ВИЙШЛИ БУКВИ З-ПІД МОЄЇ ВЛАДИ
Було таке. Я мусила збрехать.
Не те, щоб як, — всього на півсторінки.
А букви раптом почали зітхать,
то та, то та тікать навперемінки.
Приміром, так. Беру я те перо.
І той папір. Писати хочу слово.
А буква «П», печальна, як П'єро,
— Пробачте, — каже,— я тут випадково.
Примхливе «Р», перлина парижан,
зробило враз акробатичний номер.
Кружляло «Ж», жахливе, мов кажан,
а «Ц» і «Ч» присіли, наче гноми.
Сичало «С», мов кобра на хвості.
Шкварчало «Ш», і «Ф» взялося в боки.
І вірне «К» уперше у житті
Зробило вбік категоричні кроки.
Стогнало «Н», пручалась буква «Ю»,
кусалось «Є», і «Т» кричало: Тату! —
Сказало «Л»: «На цьому я стою!» —
ну, тобто прямо з Лютера цитату.
Слухняне «А» було вже на мазі,
приготувалось заспівати соло,
перекрутилось на одній нозі,
неначе циркуль,— і замкнулось в коло.
Котився перстень літерою «О»,
його згубив мізинний палець змісту.
Тоді взяла я знову те перо.
Як і належить доброму стилісту,—
так-сяк стулила букви у строфу,
з тих, що були, по кілька варіацій.
І вийшло : м-м-м...н-н-н...брр...ффу!
Це швидше так, набір алітерацій.
Та це ж не все. А що було за тим?
Поки таку звела я огорожу,
то буква «Я» чкурнула через тин,
і досі ще знайти її не можу.
·     Скільки літер згадано у творі?
·     Який прийом використала поетеса, щоб описати букви, наповнити їх змістом?
·     Пригадайте поетичний твір, у якому автор теж описує літери українського алфавіту (І. Малкович. «Свічечка букви «ї»)
·     Спробуйте описати одну з літер алфавіту, використавши відомі вам засоби фоностилістики

3. Вибірково-розподільна робота
Випишіть у три колонки слова, у яких:
1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв.
Марсельєза, ілюмінатор, дзеленчати, Яготин, Удмуртія, йод, силует, Інна, куп’я, оберіг, навіювання, милість, Раїса, якість, цінність, електродзвоник, алюмінієвий, їжачок, чесний, наївність, ирій, над’яр’я, авіатроща, мерехтіння, обсаджувати, йорж.
Ключ. 3 перших букв повинен скластися останній рядок вірша
Сонячний дім
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
"____________________________!"
(А. Німенко)
(Мій сонячний дім – це моя Україна)
·       Поясніть правопис виділених слів

4. Орфографічно-орфоепічна робота
Прочитайте текст. Визначте стиль, тип мовлення. Запишіть, вставляючи, де треба, пропущені букви. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцію.
Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха і навіть для вуха чужин..ців бр..нить ціла музика смутку і жалю… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і наймен..ше мають її, країна г..рячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової героїчної боро..ьби за волю, в результаті якої – в..л..тенське кл..довище: високі в степу могили, руїна та пр...красна на весь світ, без..менна, невідомо коли і ким складена пісня…
            …Україна – ро..кішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі… Поема жалю і смутку… краси і недолі.
О..же, одна з найсумніших сторінок у цій поемі належить невиданому у всі часи по вс..ому світі її огнен.ому поетові. Л..г..ндарному поетові казкового краю… (С. Васильченко)
·       Чи є в уривку випадки порушення милозвучності?
5. Вибіркова робота
Випишіть з вірша слова, у яких є невідповідність між кількістю букв і звуків. Запишіть їх фонетичною транскрипцією
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося - її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.
Тепер ще нелегко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Микола Верещака
·       Знайдіть у вірші епіфору. Яке смислове навантаження цього художнього засобу?
·        Які епітети використав поет до слова «Україна». Доберіть свої епітети до цього слова.
6. Пунктуаційно-орфоепічний практикум
Прочитайте вголос, поясніть розділові знаки. Дайте характеристику складній синтаксичній конструкції.
БАТЬКІВЩИНА
«Що це є Батьківщина?» - раз питалась Оля,
а батько радо відповів на це дитині:
«Знай, Батьківщина - це ріка, що серед поля,
поза селом, ген, попід лісом, тихо плине,
це в саді нашому дерева, зілля, квіти,
це на ланах пшениця золотокоса,
це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер,
це на левадах скошена трава в покосах,
це наші всі пісні і молитви щоденні,
це рідна мова - скарб, якого ти не згубиш,
це небо, синє вдень, а серед ночі темне,
це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш».
Богдан-Ігор Антонич
·       Накресліть схему речення з прямою мовою.
·       Зробіть фонетичний розбір слова «Батьківщина».

Чи знаєш ти, що…
Алфавіт, яким користуються Українці називають кирилицею. Цим алфавітом користуюцця також Росіяни, Білоруси, Болгарини, Сербини, Чуваші, Марійці, Мордовці.
Латинським алфавітом користуюцця: Французи, Німці, Іспанці, Португалці, Італьянці, Румунці , Англічани, Естонці, Датчани, Поляки, Шведи , Литвійці, Норвежці, Фінляндці, Венгерці, Латвійці, Чехи, Словаки, Хорватійці, Турки ( з 1929 року).
З ліва на право пише більшість народів. А у стародавній греції вчили писати перший рядок с права на ліво, а другий - на впаки. У наш час с права на ліво пишуть Араби
В Китаї і у наші дні пишуть ієроглифами. Кожен ієроглиф передає слово або частину слова. Оскільки слів в кожній мові багато, то багато і ієроглифів які позначають слова. Так наприклад , щоб навчитися писати Китайському школяреві не обхідно засвоїти 6,5 тисяч ієроглифів.
Найдавнійшим важається письмо, яке дістало назву «піктография» у перекладі з латиньської мови – «намальйованний фарбами». Піктограми (малюнки) видряповали каміням, кістками, або малювали фарбами на стінах пичер, на скелях.
У японії і австралії з давніх часів дітей вчать писати правою та лівою рукою. У іспанії з давніх часів утвердилося правило ставляти знаки оклику та знаки питаня на початку реченя (у перевернутому вигляді) і у йього кінті.
7. Мовні загадки - усно
1. Які алфавіти складаються з 6 літер?
2.В якому слові є сім йотованих?
3.Яке слово складається з семи однакових букв?
4.Яке жіноче ім’я складається з тридцяти букв «Я»?
5.Який займенник складається з однієї букви?
6.Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче.
7.Гора й долина. Що між ними?
8.Чим відрізняється кафе від кофе?
9.Чим закінчується і зима, і весна?
10.У якому вигуку є 100 однакових звуків?
11.Чого немає в дині, а є в гарбузах і огірках?
12.Що треба зробити, щоб майка злетіла?
13.Як написати слово «робота» п’ятьма літерами? А чотирма?
14.Чим закінчується вечір і починається ранок?
15.Назва якої птиці складається з 40 «а» ?
16.Яке слово із 11 букв усі люди пишуть неправильно?
17. Який сполучник треба поставити між двома п’ятими буквами алфавіту, щоб утворити назву людини похилого віку?
Відповіді:
1.Азбука і абетка .
2.Сім’я
3.Сім’я .
4.30 Я.
5.Я.
6.Пе – че.
7.Й .
8.Буквою А.
9.Буквою А.
10.Сто – п.
11.Букви Р.
12.Змінити М на Ч (чайка )
13.Праця і труд .
14.Буквою Р.
15.Сорока .
16.Слово» неправильно» всі так і пишуть: неправильно .
17.Д – і – д.
Домашня робота

Параграф 24. Вправа 174

Тема1. Інтонаційні особливості українського мовлення. Наголос в українській мові, його види, роль у розрізненні слів та їхніх форм. Паралельне наголошування. Семантико-граматична диференціація лексем за допомогою наголосу.

1.  Робота з підручником (– поняття «інтонація», «логічна інтонація», «граматична інтонація», «емоційно-експресивна інтонація», «ритм»
2.      Вправа «Добери інтонацію» (вірш О.Блока «Про доблесті, про подвиги, про славу»)
Спочатку прочитайте вірш мовчки, а потім – уголос по строфі, намагаючись правильно обрати інтонацію відповідно до змісту (емоції, темп, динаміка голосу, паузи, логічні наголоси)
Про доблесті, про подвиги, про славу
Я забував на страдницькій землі,
Коли твоє лице  в простій оправі
Світилося  у мене на столі.
спокійно,
розмірено
Та час настав, і ти пішла із дому.
У ніч жбурнув я перстень пам’ятний.
Ти віддала своє життя чужому,
І я забув прекрасний образ твій.
Емоційніше
Летіли дні, кружляли клятим роєм...
Вино й любов були мої кати...
Згадав тебе я перед аналоєм
І кликав, ніби молодість, прийти...

Швидше

Я кликав – тільки ти не озирнулась,
Я сльози лив – ти ж очі відвела.
Ти в синій плащ журливо загорнулась,
У вогку ніч із дому геть пішла...
кульмінація,

драматично

Не знаю, мила, де своїй гордині
Ти в цьому світі захисток знайшла...
Я міцно сплю, і сниться плащ твій синій,
В якому ти  у вогку ніч пішла...
Не мрію вже про ніжність  і про славу,
Минуло все, і молодість пройшла
Спокійніше
Твоє лице  в його простій оправі
Я сам прийняв з письмового стола.
Байдуже

·       Чи можна, читаючи вірш, хоч в одному слові змінити наголос?
3.      Робота з текстом
Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення.
В усному мовленні важливу роль відводять наголосові. Правильне наголошування важливе для збереження не тільки внормованості, а й характерного для українця мелодійного, пісенно-плинного ладу мовлення
Виділяють такі типи наголосу в українській мові:
- словесний, який полягає у виділенні одного складу в слові з допомогою артикуляційних засобів, властивих мові,— м’язової напруженості мовного апарату, збільшення сили видиху, зміни висоти тону або подовження голосного звука;
- логічний наголос є важливим засобом змістовної виразності; з його допомогою різними засобами (посиленням голосу, зміною висоти голосу, підвищенням або зниженням, паузою, переважно перед словом) виділяють важливі щодо змісту слова. Речення «Брат приїде завтра» можна інтонувати по-різному: логічно виділити слово брат (а не сестра), приїде (а не прийде чи прилетить), завтра (а не сьогодні чи в понеділок);
- фразовий; з його допомогою виділяють найважливіше щодо змісту слово у фразі;
- емфатичний наголос; це виділення групи слів, слова чи навіть його частини для відтворення емоційного стану мовця. Він найчастіше передається своєрідною мелодикою, подовженням голосного звука (розу-у-умний же ти! Рятуй-те-е!), іноді приголосного (ех ти, гер-рой! Роз-з-зійдись!) (О. Гетьман)

Український наголос (словесний) переважно визначають як динамічний, тобто силовий. Це означає, що один зі складів вимовляють завжди з більшою силою голосу, він є наголошений.
Вимова складу з більшою силою голосу називається наголосом.
В українській мові наголос є вільним, тобто не закріпленим за певним складом (як у французькій чи польській). У різних словах він може падати на перший, на другий, на третій склади тощо: мА-ти, о-сЕ-ля, ав-то-мо-бІль .
Також слід пам’ятатати, що в українській мові наголос рухомий, тобто може змінюватися в межах одного слова. За допомогою цього розрізняють різні форми слова, наприклад: рікА – рІки
Є слова з подвійним наголосом, які необхідно пам’ятати:бАйдуже – байдУже, зАвжди – завждИ, мАбуть – мабУть, кОрисний – корИсний та ін..
Зі зміною наголосу може змінитися лексичне (Атлас – атлАс) і граматичне (сЕстри – сестрИ) значення слова.
·         Яка роль наголосу в усному мовленні?
·         Які типи наголосу є в українській мові?
·         Поясніть значення терміну «динамічний наголос»
·         Наведіть власні приклади слів з подвійним наголосом
·         Запишіть пари слів, у яких від наголосу залежить лексичне значення. Як називаються такі слова (омографи)
4.  Спостереження над мовою
Поясніть значення слів з відповідним наголосом.
Образи – обрАзи – образИ, схОдили – сходИли, вАрений – варЕний, пЕчений – печЕний, нездійснЕнний – нездІйснений, гАряче — гарЯче, кОса – косА, п'Ята – п'ятА, Атлас – атлАс, дорогА – дорОга, Орган – оргАн.
·       Складіть з виділеними словами речення
5.  Робота за таблицею
Розгляньте таблицю. Випишіть слова, у яких ви зробили б помилку при наголошування. Складіть з деякими з них речення-підказку для запам’ятовування (Наприклад: Шановне зібрання, до вас серйозне запитання: хто завтра зрання вирушить на навчання?
Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі
НавчАння, запитАння, зібрАння, зрАння
Але: уподОбання, облАднання, нЕхтування, бІгання
Двоскладові іменники на -ання, -яння наголошуються на останньому складі
ЗнаннЯ, спаннЯ
Відприкметникові іменники із суфіксом -ин(а) в однині зі значенням місця, простору, території та абстрактних понять мають наголос на закінченні:
величинА, височинА, глибинА, низинА, новинА, старовинА
Але: горОдина
Запозичені слова з -метр наголошуються однаково, але у вимірювальних приладах наголос падає на другий склад
СантимЕтр, децимЕтр, кіломЕтр;
Але: барОметр, тонОметр, динамОметр
У більшості складних іменників наголошується сполучний голосний
ЛітОпис, чорнОзем, чорнООслив, життЄпис, хронОграф, фенОмен
Але: блАговіст, листопАд, шляхопровІд
Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к (а) у множині переходить на закінчення
КнИжка – книжкИ, рІчка – річкИ

У двоскладових іменниках наголошується префікс роз-
РОздум, рОзбрат, рОзпад
В іменниках із префіксами ви-, при-, по-, пере- наголос падає на префікс
ВИняток, вИпадок
Але: вимОва, видавнИцтво ПрИятель, прИязнь, прИчіп. прИморозок
Але: приЇзд, прихІд
ПОзначка, пОсмішка
ПерЕкис, перЕпад, перЕпис
Але: перелЯк

Запозичені слова одного типу утворення однаково наголошуються:
-ист, -іст, -їст; -лог
РадИст, дозиметрИст, оптимІст, атеЇст, діалОг, монолОг, каталОг, некролОг
Числівники другого десятка мають наголос на складі -на
ОдинАдцять, чотирнАдцять
Числівники с другою частиною -десят, мають наголос на складі -сят
ШістдесЯт, вісімдесЯт
Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні:
гіркИй, тонкИй, новИй, тіснИй, вузькИй, старИй, швидкИй, низькИй, вузькИй, близькИй, легкИй
Але: тИхий, гаАрний, дОбрий, зрУчний
У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім основного, побічний наголос:
АвтолюбИтель, багАтостраждАльний, сільськогосподАрський, АгротЕхніка, тЕрмоЯдерний, трАвосУміш.
Завжди наголошеним є зменшувально-пестливий суфікс -еньк-
гарнЕнький, добрЕнький, легЕнький, малЕнький, тонЕнький, чорнЕнький.
Значна кількість прикметників має подвійний наголос
веснЯний і веснянИй, світАнковий і світанкОвий, повІтряний і повітрЯний,Я і яснИй, увІгнутий і увігнУтий, кремЕзний і кремезнИй, малИновий і малинОвий (колір).
Багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного походження, переважно мають наголос на тому складі, що й твірні іменники
Атомний, гІпсовий, машИнний
Але: фантастИчний, цукрОвий, цеге́льний).
Більшість займенників мають наголос на закінченні
менЕ, тебЕ, себЕ, менІ, тобІ, собІ, цьогО, тоО, цьомУ, томУ
Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад
до тОго, до цьОго, при тОму, при цьОму, біля мЕне, біля теЕбе, біля сеЕбе, біля ньОго, за мЕне, за тЕбе, за сЕбе, за ньОго.
У першій особі однини теперішнього й майбутнього часу в дієсловах наголошують переважно закінчення
роблЮ — зроблЮ, люблЮ — полюблЮ, кажУ — скажУ, пишУ — напишУ, несУ — віднесУ, бережУ— збережУ, ведУ — приведУ
Винятків та́ко́ж досить багато: рАджу — порАджу, співАю — заспівАю, читАю — прочитАю, мОжу — змОжу.
У другій і третій особах однини теперішнього й майбутнього часу наголос у дієсловах падає переважно на основу
рОбиш — зрОбиш; лЮбиш — полЮбиш; кАжеш — скАжеш, кАже — скАже; пИшеш — напИшеш, пИше — напИше; рАдиш — порАдиш; співАєш — заспівАєш, співАє — заспівАє.
Але: бережЕш — збережЕш, бережЕ — збережЕ; ведЕш — приведЕш, ведЕ — приведЕ
Двоскладові дієслова в інфінітиві (і всі похідні від них) мають наголос на останньому складі:
нестИ — принестИ, віднестИ, занестИ, пронестИ, внестИ, піднестИ, вестИ — відвестИ, довестИ, везтИ
Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні:
взялА, знайшлА, велА— завелА— підвелА, далА — віддалА — продалА,
Але: співАла — заспівАла, малювАла — намалювАла, робИла — зробИла.
У другій особі множини наказового способу наголос переважно падає на закінчення (закінчуються переважно на
-іть):
говорІть, ідІть, робІть, зробІть, кажІть, скажІть, пишІть, напишІть, творІть, створІть,
Але: малю́йте, буду́йте, читАйте, вставАйте, спіймАйте (закінчуються переважно на -те).
У дієсловах доконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на префікс
вИйти, Ипити, вИписати, вИкликати, вИскочити, вИховати, вИнайти, вИзнати.
У дієсловах недоконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на основу
вихОдити, випивАти, випИсувати, викликАти, вискАкувати, вихОвувати, винахОдити, визнавАти.
У дієслівних закінченнях -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад
несемО, несетЕ , ідемО, ідетЕ
Але: пІдемо, пІдете, бУдемо, гуркОчемо, залИшите.
Запозичені слова зберігають наголос мови-джерела
мЕнеджер, мАркетинг;
бюлетЕнь, жалюзІ, партЕр, лУпа;
фОльга, фОрзац;
лАте, піцЕрія, травестІя;
де-Юре, експЕрт, індУстрія, квартАл;
симетрІя, асиметрІя, діалОг, єретИк, псевдонІм, фенОмен;
піалА.
·         Пам’ятайте, що пересвідчитись про правильну вимову можна в довіднику правильної вимови – орфоепічному словникові. Там можна більше дізнатися про правильні наголоси у словах.
6.      Конструювання-дослідження
Доберіть до поданих слів ті, від яких вони утворені, запишіть парами, поставте наголос.
Зразок: АгронОмія – агронОм
Агрономія, кулінарія, пекарський, підлітковий, догмат, аркушик, курятина, зубожіння, український, Васильківщина, Хмельниччина, довідник, витрати, добуток, обіцянка ненавидіти, корисний, текстовий, черговий, ярмарковий, крицевий
·         Зробіть висновок про наголошування таких слів. Чи можна сказати, що закономірність простежується в усіх словах?

7. Зорово-слуховий словниковий диктант

Подивіться фрагмент відео «Як запам’ятати наголоси 😱 Я згрупувала всі слова, які треба вивчити для ЗНО» (від 04хв 11с до 05хв 51 с). https://www.youtube.com/watch?v=CYHFtuRWRQo&ab_channel=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96
· Запишіть слова іншомовного походження, які запам’ятали з відео, поставте в них наголос.
8. Практична робота
Запишіть слова. Користуючись орфоепічним словником (якщо треба), поставте в них наголоси.
Абиколи, адже, аналог, безпристрасний, біржовий, благовіст, босоніж, бурштиновий, весняний, визнання, використання, вилучення, виправдання, висіти, вичерпний, гальмо, гальма, гуртожиток, данина, експерт, житловий, завдання, завершити, загальнокорисний, заняття, збутовий, зізнання, зубожіння, індустрія, корисний, кишка, листопад, надбання, ненависний, ознака, олень, перепис, перепустка, підлітковий, привезти, псевдонім, ринковий, розпірка, симетрія, стовідсотковий, тризуб, тулуб, урочистий, фаховий, цінник, черговий, читання, шофер,ярмарковий
Домашнє завдання -
впр. 162, 165 ст. 69, &23

25.10.2022
Тема. Основні джерела нормативного мовлення. Мова масмедіа. Сценічна мова. Орфоепічна норма. Особливості використання орфоепічного словника.

1. Робота з текстом

Прочитайте текст, визначте стиль і тип мовлення

Мовне виховання особистості – явище насамперед соціальне, оскільки мовець формується оточенням: сім'єю, колом знайомих, навчальними закладами, засобами масової інформації тощо. Поміркуйте самі: коли дитина вчиться говорити, вона наслідує найближче оточення – членів родини, перебираючи особливості їх вимови з усіма вадами та огріхами. Згодом коло спілкування особи збільшується, але, як правило, до нього входять представники певного регіону. Відтак мовлення людини набуває територіальних особливостей вимови, що подекуди відхиляються від норми. Так, наприклад, для східноукраїнських областей властива вимова ненормативного [а] замість [о] (к[а]мп'ютер, директ[а]р) та недотримання правил чергування приголосних (си[д']ю, но[с']ю); на Черкащині наголошений [е] подекуди вимовляють як [и] (м[и]ду, гр[и]чка); у говорах північного наріччя спостерігається постійно тверда вимова [р] (бу[р]ак, т[р]ох) тощо. З одного боку, територіальні розбіжності засвідчують самобутність діалектів мови, та з іншого – знижують загальний рівень мовної культури мовців. Основними джерелами нормативного мовлення є навчальні заклади та засоби масової інформації.

Навчальні заклади різних рівнів покликані, в першу чергу, сприяти формуванню повноцінної особистості, яку на сьогодні неможливо уявити без навичок спілкування. Мовна освіта – завдання не лише викладачів-філологів на уроках мови та літератури. Важливо, аби учень (студент) повсякчас чув правильне нормативне мовлення, набував навичок культури мовлення. Тому до викладачів ставляться підвищені вимоги щодо мовної підготовки.

Мова радіо та телебачення відбиває сучасний стан української літературної мови, впливає на поширення мовних норм. Радіо- й телеефір зберігають живе слово носіїв літературної мови та покликані демонструвати правильну вимову, оскільки мова усного спілкування виконує через ці канали не лише інформативну, пізнавальну та виховну, а й естетичну функції. Мова ЗМІ повинна орієнтуватися на загальнолітературні норми, іноді відбиваючи процес їх розвитку. Диктори радіо та телебачення зобов'язані бути добре освіченими, мати мовне чуття, оскільки вони відповідають за чистоту літературної мови, дотримання орфоепічних, лексичних, граматичних, стилістичних норм. Якщо ж вони часто припускаються помилок (цьому, наприклад, сприяє й українсько-російська двомовність), то це впливає на чистоту і правильність мови пересічних громадян, знижує загальний рівень культури мови.

· Назвіть фактори, що впливають на вимову людини.

· Як впливають територіальні особливості вимови на загальний рівень мовної культури мовців?

· Яка роль закладів освіти у формуванні мовної культури?

· Як впливають засоби масової інформації на поширення мовних норм?

2. Відновлення таблиці «Норми української літературної мови» (письмово, використовуйте довідку)

Заповніть таблицю

Назва норм	Що регулюють
Орфоепічні
Орфографічні
Лексичні
Граматичні
Пунктуаційні
Стилістичні

Для довідок:

1) Розстановка розділових знаків у реченнях

2) Правильний запис слів

3) Правильне вживання слів та їхніх форм іп оєднання їх у словосполучення та речення

4) Уживання слів відповідно до змісту, емоційного забарвлення й експресивності та стилю мови

5) Правильну вимову звуків, звукосполучень і наголос у словах

6) Уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні

3. Перегляд відео «Мовні помилки героїв у серіалі '#ШКОЛА'»

https://www.youtube.com/watch?v=4Y9jdxBS08U&ab_channel=ZNOUA

· На порушення яких норм літературної мови звернули увагу автори ролика»? Чи були порушені орфоепічні норми?

· Чи помітили ви якісь помилки в мовленні героїв молодіжних серіалів, телепередач?

· Чи завжди актори, телеведучі, гості телепередач дотримуються орфоепічних норм?

· Чи кожен може досконало оволодіти літературною мовою?

Теоретична довідка

Орфоепічна норма – це мовна норма у сфері вимови й наголосу: ходжу (не хожу), Інцидент (не інциНдент), одинАдцять (не одИнадцять); чимало пам’ятОк (не пАм’яток). Орфоепічні норми складаються історично разом із формуванням національної мови, коли в життя суспільства збільшується питома вага усного мовлення. Володіння орфоепічними нормами сприяє швидшому порозумінню людей.

У широкому розумінні орфоепічні — це норми:

— власне орфоепічні (літературна вимова окремого звука, найрізноманітніших поєднань звуків);

— акцентуаційні, наголошувальні;

— інтонаційні.

Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. На вимову людини часто впливають соціолінгвістичні чинники: діалектне оточення, мовлення соціальних груп, мовлення вчителів, дикторів радіо й телебачення, акторів театрів та артистів естради.

Особливу увагу привертає мовлення телеведучих. Адже з допомогою засобів мови вони не лише інформують, а й впливають на мову, мовні норми (вимову, мелодику), словниковий запас глядачів. Така наука телеефіру часто результативніша, ніж мова школи, підручників і т. д.

4. Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте його тему та головну думку.

Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості - один з основних професійних принципів тележурналістів. Досвідчений диктор сказав: "Прислухайтесь, і ви зауважите, що майже половину слів ми не чуємо, а вловлюємо за змістом. Слухач же повинен чути, а не прислуховуватись".

Телевізійне мовлення має свою специфіку: не можна вживати слово незрозуміле або малозрозуміле. Адже телеглядач не має змоги зупинити потік мовлення, подумати чи заглянути у словник, як, наприклад, читач газети.

Оскільки більшість населення свій вільний час проводить біля телеекранів, важливо, щоб з уст працівників телебачення звучала правильна українська мова. На жаль, ще не всі диктори українського ТБ досконало володіють державною мовою.

Ні для кого не таємниця, що досить часто, навіть без особливих знань української мови, можна вловити суттєві помилки в мовленні працівників українського телебачення, особливо дикторів.

Однією з вимог української орфоепії є збереження дзвінкості приголосних у кінці слова та складу, тобто в нас немає асиміляції за глухістю. Проте в засобах масової інформації досить часто чуємо: літ, ніш, сніх, хліп, грятка, душка, каска, лошка, ниска, нішка, блиський, ожелеть, навіть бес опадів замість нормативних лід, ніж, сніг, хліб, грядка, дужка, казка, ложка, низка, ніжка, близький, ожеледь, без опадів.

Окрім оглушення дзвінких, не менш загрозливою в мовленні ведучих молодіжних телепрограм є тенденція до вимови м'яких шиплячих. Згідно з літературними нормами української орфоепії, шиплячі приголосні завжди вимовляються твердо, за винятком окремих позицій. Однак для деяких телевізійників вимова м'яких шиплячих, мабуть, вважається нормою. Підтвердженням цьому можуть бути такі приклади: «У вас є якісь докази того, [ш'ч'о] я маю вам віддати приз»; «Зараз поба[ч'і]мо».

З іншого боку, у мовленні окремих ведучих ми помітили зовсім протилежну тенденцію. Йдеться про "надуживання" твердих шиплячих, коли ведучі, намагаючись дотримуватись вимовних норм, іноді, образно кажучи, перегинають палицю. Проілюструємо це твердження прикладами: «До ре[чи]» (замість «до ре[ч'і]»); «У нашій переда[чи]» (замість «... переда[ч'і]»); «Варто частіше дивитися співрозмовнику в очи» (замість «в очі»).

Раз по раз телеведучі порушують акцентуаційні норми, подаючи слова з такими наголосами: алфавІт, випАдок, грАблі, жИвопис, залозА, коромИсло, кропИва, листОпад, лІтопис, нЕнависть, пЕрепис, феномЕн, шАвлія, щАвель, КвАша, КОваль, ЛОпух (прізвища), вАловий, нОвий, фАховий, цЕховий, чарІвний, нЕсти, сіктИ, привЕзти, одИнадцять, чотИрнадцять. Правильні наголоси такі: алфАвіт, вИпадок, граблІ, зАлоза, живОпис, корОмисло, кропивА, листопАд, літОпис, ненАвисть, перЕпис, фенОмен, шавлІя, щавЕль, КвАша, КовАль, ЛопУх, валовИй, новИй, фаховИй, цеховИй, чарівнИй, нестИ, сІкти, привезтИ, одинАдцять, чотирнАдцять.

Український приголосний л буває твердий (лад, лоно, лука), м’який (лід, льон, ляда, сіль) і середній перед е та и: зелений, легіт, липа. Так само маємо вимовляти його й у словах іншомовного походження: лекція, проблема, телеграма, а не лЄкція, проблЄма, телЄграма…

Ведучим і журналістам молодіжних телевізійних програм варто дбайливіше ставитися до власної мови, працювати над артикуляцією та засвоєнням орфоепічних норм. Якщо ж говорити про ситуацію в цілому, то не зайвим було б порадити відповідним органам, зокрема керівництву того чи іншого телеканалу запровадити обов'язкове складання іспиту з української мови для тих журналістів і ведучих, котрі хочуть працювати на телебаченні.

· А які методи боротьби за чистоту мовлення працівників українських ЗМІ порадили б ви?

(Щоб вдосконалити техніку ефірного мовлення, журналістам потрібно більше працювати над собою, вдосконалювати свою артикуляційну базу (довести до автоматизму механізм вимови як окремих звуків, так і цілих їх комплексів відповідно до особливостей мови), працювати над дикцією, щоб чітко та виразно вимовляти звуки, склади, слова. Особливо старанно треба тренуватися розмовляти перед мікрофоном, адже апаратура посилює голос. Ведучий повинен чітко виробити інтонацію (ритмічно-мелодійно особливість мовлення, різні співвідношення кількісної зміни тону, тембру, інтенсивності, довготи висловлювання. Потрібно дотримуватись норм української мови, працювати над граматичними, лексичними, фразеологічними, фонетичними, стилістичними, орфографічними помилками. Тобто, журналістам в телеефірі завжди треба працювати над собою.

Запобігти потраплянню мовних покручів на екрани можна різноманітними шляхами. Наприклад, якщо гість програми вкотре повторює в прямому ефірі ненормативне словосполучення в любий час, приймати участь, то журналіст може в процесі розмови тактовно вклинювати нормативні конструкції: гаразд, будь-коли; приємно, що Ви брали участь. Ще один спосіб - створити теле- і радіопередачі, у яких аналізувати помилки, що потрапили в ефір)

5. Робота зі словником

Перевірте правильність наголошення слів за словником. Які норми літературного мовлення порушено?

БерЕмо, бовтАти, вЕзти, вЕрба, нЕсти, випАдок, гОстей, грОблі, дошкА, дОчка, дровА, ідЕмо, косИй, кроЇти, лЕгкий, ненавИдіти, нОвий, Ознака, олЕнь, отамАн, ПокровА, приЯтель, ринкОвий, середИна, тОнкий, часОм, шляхОм, одИнадцять.

Домашнє завдання:

Виконайте тестові завдання

З’ясуйте, у якому рядку вимова всіх слів збігається з їх написанням:
а) студент; чужина, ніч, вітчизна, травестія;
б) гуцул, говорити, яма, підвищити, сміх;
в) хвороба, Полтава, коробка, дошка, лава;
г) синій, пом’якшений, ручці, зима, голубка.
2. Виберіть рядок, у якому всі слова вимовляються зі звуком [г]:
а) ..ава, ..азда, ..раблі, ..уцулка, ..урт;
б) ..уркіт, ..удзик, ..ерли..а, ..уру, ..арем;
в) ..уляш, .руша, ..рузія, ..ротеск, ..речка;
г) ..анок, ..рунт, ..ер..отіти, дзи..а, ..атунок.
3. Укажіть, у якому рядку в усіх словах дж і дз позначають один звук:
а) підземний, віджити, відзоріти, дзвонар, джунглі;
б) джем, дзьоб, дзвоник, джинси, джаз;
в) дзюркіт, дзеркало, джигіт, джемпер, відзвучали;
г) джоуль, дзвонар, підзорний, підживлення, джерело.
4. З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах відбувається асиміляція приголосних:
а) рости, безбережний, анекдот, вокзал, рости;
б) молотьба, якби, березняк, житловий, роздавати;
в) легко, дочці, пісня, розширити, честь;
г) грядка, днями, дзвін, розчесати, бездарний.
5. Виберіть рядок, де в обох словосполученнях не порушено правила милозвучності:
а) справа йде на лад, слова і музика;
б) рятуватись втечею, прочитати у книзі;
в) мірялись силою, поля й ліси;
г) раніше й тепер, зустрітися зі мною.
6. Позначте слово, фонетична транскрипція якого не відповідає орфоепічній нормі:

а) здобув — [здо^у бу́в];

б)стежка — [сте́шка];

в) боротьба — [бород′ба́];

г) лелека — [ле^иле́ка].

7. Виберіть правильний фонетичний запис слова зжувати:
а) [ж:увати^е];
б) [сжувати^е];
в) [зжувати^е];
г) [шжувати^е].
8. Визначте рядок слів, у якому немає помилки в чергуванні голосних звуків:

а)юність – юності, вісь – осі, слово – слів, виріс – виросла;

б) піст – постувати, промінь — проміня, папір — папіру, Василів — Василевого;

в) шести — шість, смуток – смутку, рій – рою, оберіг – оберігу;

г) коло – кіл, любов – любві, село – сіл, дорога – доріг.

9. Визначте рядок слів, у якому немає помилки в чергуванні приголосних звуків: а) крутити – кручу, молотити – молочу, їздити – їзджу, лагодити – лагоджу;

б) радити – раджу, хотіти – хочу, колихати – колишу, товкти – товчу;

в) зв’язати – зв’яжу, сказати – скажу, водити – вожу, носити – носю;

г) просити – прошу, виростити – вирощувати, колихати – колишу, водити – провожати.

10. Укажіть, у якому рядку порушено правило спрощення в групах приголосних:

а) лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, честь – чесний;

б) якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати, вість – вісник;

в) перстень – перстня, брязк – брязкнути, плюск – плюскнути, проїзд – проїздний;

г) пристрасть – пристрасний, область – обласний, кількість – кількісний, заздрість – заздрісний.

11. Укажіть, у якому рядку всі слова мають ненаголошений звук [о^у ]:

а) зозуля, кожух, голубка, собі;

б) сторож, дорога, шофер, похмурий;

в) почарувати, котити, куховарити, копирсатися;

г)політ, скоро, скорбота, морозиво.

12. Укажіть рядок, у якому неправильно вжито літеру ґ:

а) ґатунок, ґніт, ґазда, ґанджі;

б) ґоґель-моґель, ґлей, ґедзь, ґелґотіти;

в) ґанок, ґрунт, ґуля, ґрати;

г) ґамма, ґривня, ґротеск, ґранат.

25.10.2022 (другий урок)

Тема. Інтонаційні особливості українського мовлення. Наголос в українській мові, його види, роль у розрізненні слів та їхніх форм. Паралельне наголошування. Семантико-граматична диференціація лексем за допомогою наголосу.

1. Робота з підручником (– поняття «інтонація», «логічна інтонація», «граматична інтонація», «емоційно-експресивна інтонація», «ритм»

2. Вправа «Добери інтонацію» (вірш О.Блока «Про доблесті, про подвиги, про славу»)

Спочатку прочитайте вірш мовчки, а потім – уголос по строфі, намагаючись правильно обрати інтонацію відповідно до змісту (емоції, темп, динаміка голосу, паузи, логічні наголоси)

Про доблесті, про подвиги, про славу

Я забував на страдницькій землі,

Коли твоє лице в простій оправі

Світилося у мене на столі.

спокійно,

розмірено

Та час настав, і ти пішла із дому.

У ніч жбурнув я перстень пам’ятний.

Ти віддала своє життя чужому,

І я забув прекрасний образ твій.

Емоційніше

Летіли дні, кружляли клятим роєм...

Вино й любов були мої кати...

Згадав тебе я перед аналоєм

І кликав, ніби молодість, прийти...

Швидше

Я кликав – тільки ти не озирнулась,

Я сльози лив – ти ж очі відвела.

Ти в синій плащ журливо загорнулась,

У вогку ніч із дому геть пішла...

кульмінація,

драматично

Не знаю, мила, де своїй гордині

Ти в цьому світі захисток знайшла...

Я міцно сплю, і сниться плащ твій синій,

В якому ти у вогку ніч пішла...

Не мрію вже про ніжність і про славу,

Минуло все, і молодість пройшла

Спокійніше

Твоє лице в його простій оправі

Я сам прийняв з письмового стола.

Байдуже

· Чи можна, читаючи вірш, хоч в одному слові змінити наголос?

3. Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення.

В усному мовленні важливу роль відводять наголосові. Правильне наголошування важливе для збереження не тільки внормованості, а й характерного для українця мелодійного, пісенно-плинного ладу мовлення

Виділяють такі типи наголосу в українській мові:

- словесний, який полягає у виділенні одного складу в слові з допомогою артикуляційних засобів, властивих мові,— м’язової напруженості мовного апарату, збільшення сили видиху, зміни висоти тону або подовження голосного звука;

- логічний наголос є важливим засобом змістовної виразності; з його допомогою різними засобами (посиленням голосу, зміною висоти голосу, підвищенням або зниженням, паузою, переважно перед словом) виділяють важливі щодо змісту слова. Речення «Брат приїде завтра» можна інтонувати по-різному: логічно виділити слово брат (а не сестра), приїде (а не прийде чи прилетить), завтра (а не сьогодні чи в понеділок);

- фразовий; з його допомогою виділяють найважливіше щодо змісту слово у фразі;

- емфатичний наголос; це виділення групи слів, слова чи навіть його частини для відтворення емоційного стану мовця. Він найчастіше передається своєрідною мелодикою, подовженням голосного звука (розу-у-умний же ти! Рятуй-те-е!), іноді приголосного (ех ти, гер-рой! Роз-з-зійдись!) (О. Гетьман)

Український наголос (словесний) переважно визначають як динамічний, тобто силовий. Це означає, що один зі складів вимовляють завжди з більшою силою голосу, він є наголошений.

Вимова складу з більшою силою голосу називається наголосом.

В українській мові наголос є вільним, тобто не закріпленим за певним складом (як у французькій чи польській). У різних словах він може падати на перший, на другий, на третій склади тощо: мА-ти, о-сЕ-ля, ав-то-мо-бІль .

Також слід пам’ятатати, що в українській мові наголос рухомий, тобто може змінюватися в межах одного слова. За допомогою цього розрізняють різні форми слова, наприклад: рікА – рІки

Є слова з подвійним наголосом, які необхідно пам’ятати:бАйдуже – байдУже, зАвжди – завждИ, мАбуть – мабУть, кОрисний – корИсний та ін..

Зі зміною наголосу може змінитися лексичне (Атлас – атлАс) і граматичне (сЕстри – сестрИ) значення слова.

· Яка роль наголосу в усному мовленні?

· Які типи наголосу є в українській мові?

· Поясніть значення терміну «динамічний наголос»

· Наведіть власні приклади слів з подвійним наголосом

· Запишіть пари слів, у яких від наголосу залежить лексичне значення. Як називаються такі слова (омографи)

4. Спостереження над мовою

Поясніть значення слів з відповідним наголосом.

Образи – обрАзи – образИ, схОдили – сходИли, вАрений – варЕний, пЕчений – печЕний, нездійснЕнний – нездІйснений, гАряче — гарЯче, кОса – косА, п'Ята – п'ятА, Атлас – атлАс, дорогА – дорОга, Орган – оргАн.

· Складіть з виділеними словами речення

5. Робота за таблицею

Розгляньте таблицю. Випишіть слова, у яких ви зробили б помилку при наголошування. Складіть з деякими з них речення-підказку для запам’ятовування (Наприклад: Шановне зібрання, до вас серйозне запитання: хто завтра зрання вирушить на навчання?

Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі	НавчАння, запитАння, зібрАння, зрАння Але: уподОбання, облАднання, нЕхтування, бІгання
Двоскладові іменники на -ання, -яння наголошуються на останньому складі	ЗнаннЯ, спаннЯ
Відприкметникові іменники із суфіксом -ин(а) в однині зі значенням місця, простору, території та абстрактних понять мають наголос на закінченні:	величинА, височинА, глибинА, низинА, новинА, старовинА Але: горОдина
Запозичені слова з -метр наголошуються однаково, але у вимірювальних приладах наголос падає на другий склад	СантимЕтр, децимЕтр, кіломЕтр; Але: барОметр, тонОметр, динамОметр
У більшості складних іменників наголошується сполучний голосний	ЛітОпис, чорнОзем, чорнООслив, життЄпис, хронОграф, фенОмен Але: блАговіст, листопАд, шляхопровІд
Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к (а) у множині переходить на закінчення	КнИжка – книжкИ, рІчка – річкИ
У двоскладових іменниках наголошується префікс роз-	РОздум, рОзбрат, рОзпад
В іменниках із префіксами ви-, при-, по-, пере- наголос падає на префікс	ВИняток, вИпадок Але: вимОва, видавнИцтво ПрИятель, прИязнь, прИчіп. прИморозок Але: приЇзд, прихІд ПОзначка, пОсмішка ПерЕкис, перЕпад, перЕпис Але: перелЯк

Запозичені слова одного типу утворення однаково наголошуються: -ист, -іст, -їст; -лог	РадИст, дозиметрИст, оптимІст, атеЇст, діалОг, монолОг, каталОг, некролОг
Числівники другого десятка мають наголос на складі -на	ОдинАдцять, чотирнАдцять
Числівники с другою частиною -десят, мають наголос на складі -сят	ШістдесЯт, вісімдесЯт
Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні:	гіркИй, тонкИй, новИй, тіснИй, вузькИй, старИй, швидкИй, низькИй, вузькИй, близькИй, легкИй Але: тИхий, гаАрний, дОбрий, зрУчний
У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім основного, побічний наголос:	АвтолюбИтель, багАтостраждАльний, сільськогосподАрський, АгротЕхніка, тЕрмоЯдерний, трАвосУміш.
Завжди наголошеним є зменшувально-пестливий суфікс -еньк-	гарнЕнький, добрЕнький, легЕнький, малЕнький, тонЕнький, чорнЕнький.
Значна кількість прикметників має подвійний наголос	веснЯний і веснянИй, світАнковий і світанкОвий, повІтряний і повітрЯний,Я і яснИй, увІгнутий і увігнУтий, кремЕзний і кремезнИй, малИновий і малинОвий (колір).
Багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного походження, переважно мають наголос на тому складі, що й твірні іменники	Атомний, гІпсовий, машИнний Але: фантастИчний, цукрОвий, цеге́льний).
Більшість займенників мають наголос на закінченні	менЕ, тебЕ, себЕ, менІ, тобІ, собІ, цьогО, тоО, цьомУ, томУ
Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад	до тОго, до цьОго, при тОму, при цьОму, біля мЕне, біля теЕбе, біля сеЕбе, біля ньОго, за мЕне, за тЕбе, за сЕбе, за ньОго.
У першій особі однини теперішнього й майбутнього часу в дієсловах наголошують переважно закінчення	роблЮ — зроблЮ, люблЮ — полюблЮ, кажУ — скажУ, пишУ — напишУ, несУ — віднесУ, бережУ— збережУ, ведУ — приведУ
	Винятків та́ко́ж досить багато: рАджу — порАджу, співАю — заспівАю, читАю — прочитАю, мОжу — змОжу.
У другій і третій особах однини теперішнього й майбутнього часу наголос у дієсловах падає переважно на основу	рОбиш — зрОбиш; лЮбиш — полЮбиш; кАжеш — скАжеш, кАже — скАже; пИшеш — напИшеш, пИше — напИше; рАдиш — порАдиш; співАєш — заспівАєш, співАє — заспівАє.
	Але: бережЕш — збережЕш, бережЕ — збережЕ; ведЕш — приведЕш, ведЕ — приведЕ
Двоскладові дієслова в інфінітиві (і всі похідні від них) мають наголос на останньому складі:	нестИ — принестИ, віднестИ, занестИ, пронестИ, внестИ, піднестИ, вестИ — відвестИ, довестИ, везтИ
Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні:	взялА, знайшлА, велА— завелА— підвелА, далА — віддалА — продалА, Але: співАла — заспівАла, малювАла — намалювАла, робИла — зробИла.
У другій особі множини наказового способу наголос переважно падає на закінчення (закінчуються переважно на -іть):	говорІть, ідІть, робІть, зробІть, кажІть, скажІть, пишІть, напишІть, творІть, створІть,
	Але: малю́йте, буду́йте, читАйте, вставАйте, спіймАйте (закінчуються переважно на -те).
У дієсловах доконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на префікс	вИйти, Ипити, вИписати, вИкликати, вИскочити, вИховати, вИнайти, вИзнати.
У дієсловах недоконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на основу	вихОдити, випивАти, випИсувати, викликАти, вискАкувати, вихОвувати, винахОдити, визнавАти.
У дієслівних закінченнях -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад	несемО, несетЕ , ідемО, ідетЕ Але: пІдемо, пІдете, бУдемо, гуркОчемо, залИшите.
Запозичені слова зберігають наголос мови-джерела	мЕнеджер, мАркетинг; бюлетЕнь, жалюзІ, партЕр, лУпа; фОльга, фОрзац; лАте, піцЕрія, травестІя; де-Юре, експЕрт, індУстрія, квартАл; симетрІя, асиметрІя, діалОг, єретИк, псевдонІм, фенОмен; піалА.

· Пам’ятайте, що пересвідчитись про правильну вимову можна в довіднику правильної вимови – орфоепічному словникові. Там можна більше дізнатися про правильні наголоси у словах.

6. Конструювання-дослідження

Доберіть до поданих слів ті, від яких вони утворені, запишіть парами, поставте наголос.

Зразок: АгронОмія – агронОм

Агрономія, кулінарія, пекарський, підлітковий, догмат, аркушик, курятина, зубожіння, український, Васильківщина, Хмельниччина, довідник, витрати, добуток, обіцянка ненавидіти, корисний, текстовий, черговий, ярмарковий, крицевий

· Зробіть висновок про наголошування таких слів. Чи можна сказати, що закономірність простежується в усіх словах?

7. Зорово-слуховий словниковий диктант

Подивіться фрагмент відео «Як запам’ятати наголоси 😱 Я згрупувала всі слова, які треба вивчити для ЗНО» (від 04хв 11с до 05хв 51 с). https://www.youtube.com/watch?v=CYHFtuRWRQo&ab_channel=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96

· Запишіть слова іншомовного походження, які запам’ятали з відео, поставте в них наголос.

8. Практична робота

Запишіть слова. Користуючись орфоепічним словником (якщо треба), поставте в них наголоси.

Абиколи, адже, аналог, безпристрасний, біржовий, благовіст, босоніж, бурштиновий, весняний, визнання, використання, вилучення, виправдання, висіти, вичерпний, гальмо, гальма, гуртожиток, данина, експерт, житловий, завдання, завершити, загальнокорисний, заняття, збутовий, зізнання, зубожіння, індустрія, корисний, кишка, листопад, надбання, ненависний, ознака, олень, перепис, перепустка, підлітковий, привезти, псевдонім, ринковий, розпірка, симетрія, стовідсотковий, тризуб, тулуб, урочистий, фаховий, цінник, черговий, читання, шофер,ярмарковий

Домашнє завдання

Випишіть слова в три колонки: з єдино можливим правильним наголосом, із подвійним наголосом та слова, у яких наголос змінює значення. Перевірте себе за словником наголосів української мови.

Алфавіт, Батьківщина, байдуже, безпринципний, боязнь, будемо, бюлетень, веретено, весняний, вільха, вигода, вогняний, мабуть, феномен, дорога, типовий, проклятий, центнер, одинадцять, усмішка, чорнозем, прошу, лапки, приятель, помилка, жалібний, новина, добуток, завжди, захисник, дивлячись, хаос, християнин, обіцянка, приклад, зокрема, запитання, атлас, сім’я, читання, світанковий, простий, орган, розбір, вірші, кілометр, навчання, приклад, зав’язка, бажаний, мережа, вбрання, терен, виразний, обруч, котрий, урочистий, начинка, доповідач, громадянин, камбала, люстро, спина, зручний, новий, іконопис, квартал, також

21.10. Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови.

Слово - одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Кожна людина повинна користуватися словом у будь-якій сфері практичної діяльності. Недарма народна мудрість вчить: говори не так, щоб тебе могли зрозуміти, а говорити так, щоб тебе не могли не зрозуміти. Звичайно, для того щоб ,,порозумітися” у будь-якій сфері діяльності, людині вистачить 3,5 – 5 тис. слів. Але ж мова має близько 200 тис. слів (у сучасних словниках зафіксовано понад 130 тис.). Отже, багатство загальнонародної мови повинно виховувати прагнення до багатства індивідуального мовлення.

І ніби продовжуючи цю розмову, О.Гончар наголошує: ,,Віками народ витворював собі цю мову, витворив її одну з найбагатших мов серед слов`янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шани і визнання серед народів близьких і далеких”. Як можна всім цим знехтувати, до цього не прислухатись? І мимоволі замислимось - чи вміємо ми відібрати найточніше, найдоречніше слово, чи зуміємо ввести його у фразу так, щоб нас зрозуміли, щоб почали діяти відповідно до сприйнятого?!

Отже, нам слід підвищувати рівень мовленнєвої культури.

А зараз послухаємо інсценізацію уривка з твору і з`ясуємо, чи дотримуються персонажі твору норм літературної мови.

2. Прочитайте уивок з п’єси.

Степан. Я вже зібрався , папінька, в дорогу.

Мартин. От зараз коні запряжуть, та й з богом! (У двері) Омелько! Запрягай коней та натачанку підмазать не забудь! Я хотів з тобою ще побалакать про того ... як його? От що був у нас з тобою на масниці...А, дай бог пам”ять ... чиновник. На гітарі добре грає.

Степан. Націєвський.

Мартин. Еге – ге! Націєвський! Ти, здається, казав, що йому Марися уподобалась?

Степан. Він питав мене, чи багато за неї приданого дасте, то, певно, уподобалась.

Мартин. А він же сам має який чин чи так ще – канцелярист?

Степан. Ні, він уже губернський секретар.

Мартин. О, чин має немалий !

Степан. Давно веде ісходящу.

Мартин. Ісходящу ? А що то за штука та ісходяща?

Степан. Така книга. Через його руки всі бумаги ісходять: він їх і в розносі записує, і печата пакети. Без нього ні одна бумага не вийде з ратуші.

Мартин. Виходить, важна птиця.

Степан. Скоро і вступающі йому поручать.

Мартин. Вступающі ?

Степан. Тоді вже всі бумаги і в ратушу , і з ратуші будуть іти через його руки.

Мартин. Яка ж це должность ?

Степан. Регістратор .

Мартин. Губернський секретар, ще й регістратор !.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується. Скажи, щоб приїздив. Коли хоче, то нехай на наших же конях і приїде, я його і звідціля одвезу в город на своїх. Побалакай з ним ... так, знаєш, політично, і коли тепер приїде, то напиши мені, що скаже.

Марися. Тату, Степане, ідіть : мати кличуть!

Мартин. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по – мужичи: мамо, тато. А ти все по – своєму .. Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш..

Марися. Ну, а як же ? Я забуваю.

Мартин. Он як Степан каже: папінька, мамінька...

Степан. Або: папаша, мамаша .

Мартин. Чула: папаша, мамаша...треба так казать, як дворянські діти кажуть.

Марися. Я так і не вимовлю.

Мартин. Привчайся, ти на такій лінії. (До Степана). Ходім !(Обніма його за стан). Канцелярист!

3. Дайте відповіді на питання (усно).

- Назвіть твір та героїв прочитаного уривка ?

- Що ви можете сказати про спілкування персонажів твору?

- Які основні вимоги культурного мовлення?

- Як ви розумієте вислів: ,,Мовлення людини – це своєрідна візитна картка”?

- Що означає ,,говорити й писати правильно”?

- Як ви розумієте поняття ,,літературна мова”?

- Яка найголовніша ознака літературної мови?

- Що таке норма літературної мови?

4. Опрацюйте таблицю «Норми літературної мови».

МОВНІ НОРМИ	РЕГУЛЮЮТЬ ПРАВИЛЬНІСТЬ	ПРИКЛАДИ
ОРФОЕПІЧНІ Й АКЦЕНТИЧНІ	належної вимови звуків і звукосполучень, наголошування та інтонації	леу, а не л`еф шіздес`ат, а не шестдесат
ГРАФІЧНІ	передавання звуків на письмі	сторіччя, а не сторічча чотирма, а не чотирьма
ОРФОГРАФІЧНІ	Написання слів згідно з чинним правописом	грати в шахи-грати на вікнах бароко,а не барокко конвеєр,а не конвейєр на-гора,а не нагора
ЛЕКСИЧНІ	слововживання у властивих їм значеннях на сучасному етапі	ідеться про, а не мова йде будь- який,а не любий протягом,а не на протязі протягом дня надійшов,а не прийшов лист настала , а не наступила зима
МОРФОЛОГІЧНІ	уживання морфем		найкращий,а не самий кращий брати,а не приймати участь навчальний,а не учбовий рік
СИНТАКСИЧНІ	керування, узгодження, поєднання та розміщення слів, речень		Повідомлення надіслано за призначенням,а не За призначенням повідомлення надіслані кабінет завідувача кафедри,а не кабінет завідуючого кафедрою
СТИЛІСТИЧНІ	відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування		Він кваліфікований працівник, а не Він добрий роботяга
ПУНКТУАЦІЙНІ	уживання розділових знаків, коли вони змінюють зміст вислову		ідеться про , а не мова йде Додавати, не можна віднімати Додавати не можна, віднімати

5. Пригадаймо.

- Що таке орфоепія ?

- Які є орфоепічні форми ?

- Що називається фонетикою ?

- Що таке фонетична транскрипція і яке її призначення ?

- Дайте визначення понять ,,алітерація” і ,,асонанс”.

- Що є засобом виразності мовлення?

6. Орфоепічна правильність українського мовлення.

Висока культура усного мовлення грунтується на дотриманні орфоепічних норм. Вони є зразком, яким потрібно користуватись у вимові.

Основою правильної літературної вимови є наявність нормальної артикуляційної бази, уміння правильно вимовляти звуки, інтонувати звуковий потік.

А зараз дізнаємось про основні правила української літературної вимови.

• Розглянемо таблицю 2 ,,Вимова голосних та приголосних звуків”.

Правила вимови	Приклади
Вимова голосних звуків
Усі голосні в наголошеній позиції, а також [а], [у], [і] в ненаголошеній позиції вимовляються чітко	вечір [вѐч’ір]
Звуки [е] та [и] в ненаголошеній позиції вимовляються відповідно як [е^и], [и^е]. Звук [о] перед складом з наголошеним [у] в основі слова наближається до [у]: [о^у]	весна [ве^иснá] зима [зи^емá] зозуля [зо^узўл^/а]

Вимова приголосних звуків
Приголосні перед голосними і в кінці слова вимовляється чітко	дуб [дуб]
Глухі перед дзвінками вимовляються як парні їм дзвінкі	боротьба [бород^/бá]
Дзвінкі перед глухими переважно не оглушуються. Оглушується перед глухими лише [г] у словах нігті, кігті, легко, вогко, дігтяр, а також префікс з-	казка [кáзка] легко [лéхко] зсунув [с:унув]
У префіксах роз-, без- дзвінкий [з] перед наступним глухим вимовляється дзвінко (у повільному темпі мовлення) або глухо (у швидкому темпі)	розписав [розпи^есáв] і [роспи^есáв]
Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н] перед м’якими уподібнюються до парних м’яких; приголосні [з], [с], [ц], [дз] уподібнюються до парних м’яких ще перед напівпом’якшеними	пісня [п’íс^/н^/а] світло [с^/в’íтло]
Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] вимовляются відповідно як [ж], [ч], [ш]	принісши [при^ен^/íш:и^е]
Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з], [ц], [с] вимовля- ються відповідно як [з^/], [ц^/], [с^/]	книжці [книз^/ц^/і]
Звуки [дж], [дз], [дз^/] вимовляються злито	ходжу [ходжу]
Буквосполучення -ться, -шся у дієсловах вимов- ляються відповідно як [ц^/:а],[с^/:а]	пишуться [пишуц^/:а] дивишся [диви^ес^/:а]

7. ,,Наголос - ,,серцебиття” у слові”.

Важливе значення для правильності усного мовлення має наголошування слів, тобто дотримання акцентуаційних норм.

• Розставте наголос у запропонованих словах (письмово).

Вимова, запитання, завдання, загадка, вірші, новий, нести, пишу, везла, листи, заголовок, діалог, випадок, вимога, довести, лапки, корисний, різновид, п`ятдесяти, одинадцять, ненавидіти, привезли, довести, донести, заочі, напровесні, старанний, наспіх, насухо, неабиякий, добридень, подруга, приятелька, новий, помилка, несемо, вела, кілометр, каталог, перука, філірувати, манікюр, клієнт, зачісувати.

8. Уведіть подані слова у речення попарно (письмово).

Нікого (немає кого) – нікого (жодної людини).

Заклад (установа) – заклад (парі).

Вигода (користь) – вигода (зручність).

Замок (на дверях) – замок (споруда).

Орган (частина тіла) – орган (музичний інструмент).

Атлас (зібрання карт) – атлас (блискуча тканина).

9. ,,Розрізняємо значення”.

Багато проблем у мовців виникає, коли вони стикаються з паронімами - словами, що зовнішньою формою близькі до інших слів. Складність уживання їх полягає в тому, що вони інколи різняться лише однією буквою, але значення слова при цьому істотно змінюється.

• Прочитайте значення слів – паронімів.

Афект (нервове збудженн) – ефект (результат, наслідок, сильне враження).

Талан (доля, щастя, удача) – талант (обдаровання).

Адрес (вітальний лист) – адреса (місце проживання).

Група (сукупність осіб) – трупа (колектив артистів театру або цирку).

Кампанія (сукупність заходів для здійснення важливих завдань) – компанія (група осіб, товариство).

Сердечний (щирий) – сердешний (бідолашний).

Вдача (характер) – удача (везіння).

Статус (правове становище) – статут (зведення правил, положень, що визначають завдання організації).

Посмішка (іронія, насмішка) – усмішка (вираження радості, задоволення).

Чудесний (прекрасний) – чудний (дивний, смішний).

Допускати (дозволяти комусь брати участь у чомусь) – припускати (вважати за ймовірне).

Авторитарний (владний) – авторитетний (який користується авторитетом).

10. Гра ,,Заміни кальку”.

Лексичні форми фіксуються Словником української мови в 11 – ти томах (1970 – 1980рр.), Російсько – українським словником у 3-х томах (1983 - 1985рр), Орфографічним словником української мови та іншими. У лексиці офіційно – ділового стилю часто вживаються слова – кальки з російської мови, що є наслідком недостатнього опанування лексичними нормами, невмілого використання синонімів.

• До слова – кальки підберіть слово – норму. Перевірте себе.

Норма Калька

постачальник поставщик

навчальний учбовий

наступний слідуючий

відноситися ставитися

брати участь приймати участь

численний багаточисельний

нечисленний малочисельний

захід міроприємство

збігатися співпадати

зіставляти співставляти

триденний трьохденний

протягом, упродовж тижня на протязі тижня

добре ставлення добре відношення

вживати заходи приймати міри

брати до уваги приймати до уваги

передплачувати підписуватися на газети

витяг із протоколу виписка з протоколу

11. Дослідження – співставлення.

Порушення словотвірної мовної норми маємо внаслідок зросійщення української мови, підсумком чого є суржик - ,,мова для убогих, метафізична модель духовних божків” (Ю.Андрухович). Упорядковану й чітку словотвірну систему нашої мови разюче спотворюють ненормативні афіксальні морфеми, які порушують внутрішню суть української мови.

- Що таке ,,суржик”?

• Підберіть до слова-суржика слово – норму. Перевірте себе.

Суржик Норма

вечоринка вечірка

прачечна пральня

домогосподарка домогосподиня

весною навесні

поставщик постачальник

двохповерховий двоповерховий

манікюрщик манікюрник

парик перука

красити фарбувати

прічоска зачіска

кісточка пензель

розчоска гребінь

мусорник смітник

парикмахерська перукарня

столова їдальня

салфетка серветка

обідитися образитися

послідній останній

слідуючий наступний

Розмовляти сучасною мовою свого народу, мати високий рівень культури власної мови – це не тільки показник інтелектуального розвитку особи, а її обов`язок.

У мовленні сучасної молоді поширені жаргонізми – слова, що вживаються в жаргоні соціальному, діалектної мови, яким користується люди, об`єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією.

- Для чого використовуються жаргони у мовленні?

• Підберіть слово – норму до поданих жаргонів. Перевірте себе.

Жаргони Норма

бабки гроші

тусівка спілкування

на шару даром

наїжджати мати претензії

прикид одяг

прикол щось особливе

шлангувати прикидатись

попускати принижувати

тіпа ніби

гонити обманювати

харити дратувати

нафіга для чого

стопудово стовідсотково

втюритись закохатись

штормити нервуватись

задовбало надоїло

фіг його зна мені це невідомо

забити стрєлу призначити зустріч

Отже, використовуючи у своєму мовленні ненормативну лексику, ми тим самим засмічуємо рідну мову.

Пригадаймо поезію Максима Рильського ,,Мова”.

- До чого закликає автор?

-        Чому ми повинні бути культурними мовцями?
                     Мова
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

12. Гра ,,Я коректор”.

• Знайдіть помилку у виборі слова. Визначіть тип помилки. Перевірте себе.

Терміново подзвонити (терміново зателефонувати)

Завдати удару (нанести удар)

Приймати участь (брати участь )

Дав вірну відповідь (дав правильну відповідь)

Перевертати сторінки (перегортати сторінки)

Давати запитання (ставити запитання )

Піднести квіти ( вручити квіти )

Виключна роль (виняткова роль)

Багато статтів (багато статей)

Відігравати значення (відігравати роль)

Оформляти підписку (оформляти передплату)

Підвищувати кількість (збільшувати кількість)

• У кожному із словосполучень знайдіть і виправте помилку.

Хворіти грипом (хворіти на грип)

Жити по проспекту Перемоги (жити на проспекті Перемоги)

Дні стали більш коротшими (дні стали більш короткими)

Зробити по всіх правилах (зробити за всіма правилами)

По власному бажанню (за власним бажанням)

По всіх правилах (за всіма правилами)

По нашій ініціативі (з нашої ініціативи)

Поставити в приклад (поставити за приклад)

13. Дослідження – моделювання.

• Складіть народні вислови, добираючи їхнє закінчення з другої колонки. Обгрунтуйте написання ненаголошених голосних у коренях виділених слів.

Чого навчився, ... а практика – зол..то

Науки ні вода не затопить, ... того за пл..чима не носити.

Наука – срібло, ... літ не збавить.

Грамота не хв..роба, ... то на старість як знайдеш.

Чого в молодості навчився, ... ні вогонь не спалить.

Не кайся рано вставати ... пізнають із плодів.

Учителя і дер..во ...коли в..ршки лише хапать.

Не на користь книжку читать, ... а зам..лоду вчитись.

14. Гра ,, Скоромовки”. Швидко прочитайте.

1. Хитру сороку спіймати морока.

2. Ворона проворонила вороненя.

3.Гедзик гвалт гукає гаву, кличе гаву на галяву.

4. Гава виглянула з ганку, гука гедзя на галявку.

5. Щедрик, щедрик, щедрівочка, щедрим людям щирі словечка.

6. Бджілка з джмеликом дзижчать, дитинчат дзижчати вчать.

7. Кружляло, дзижчало, петляло, пищало. Летіло, дзвеніло, гуділо, бриніло.

8. Сіло, вмостилось. Трісь! Десь поділось.

Домашнє завдання: підтвердьте або спростуйте думку німецького філософа Л. Фейербаха:,,Мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура”.

21.10.2022

Тема: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИМОВУ ЛЮДИНИ.

- Хай, піпли - моє вітання до вас.

Приземляйтесь. Припиніть базар, урок почався. Зараз перевіримо, як ви в темі шарите, що на хаузі робили. Мені фіолетово, шо ви не пахали вдома. На шару нікому оцінку не поставлю ... (пауза).

- Ви здивовані? Але зрозуміли, про що я сказала, тому що це мова нашої сучасної молоді (сленг), яка далека від літературної.

Тема сьогоднішнього нашого уроку дуже актуальна. Ми розберемося в соціолінгвістичних факторах, що впливають на вимову людини та розберемо мову масмедіа.

Запишіть тему сьогоднішнього уроку.

I. Вивчення нового матеріалу

На вимову людини часто впливають соціолінгвістичні чинники: діалектне оточення, мовлення соціальних груп, мовлення вчителів, дикторів радіо й телебачення, акторів театрів та артистів естради. Та дуже часто нас оточують мовні помилки, які закріплюються в нашому мовленні. Зараз ми з вами попрацюємо з відеозаписом «Мовні помилки»

1. Робота з відеозаписом «Мовні помилки героїв серіалу «Школа»

https://www.youtube.com/watch?v=4Y9jdxBS08U

II. Закріплення вивченого

1. Відредагувати словосполучення, речення

Не сиди на полу -

Самий кращий малюнок -.

Земельний участок -

Хрустальний світильник -

Грошовий перевод -

згідно закону -

здавати іспит -

в любий день -

вибачте мене -

на протязі місяця -

приймати участь -

по крайній мірі –

Мені цей фільм понравився -

1. Тест