Дорогі учні, за цим посиланням ви знайдете багато корисної інформації для підготовки до ЗНО / НМТ. Пам'ятайте, що потрібно систематично та дуже серйозно готуватись!

24.02.2023

Запрошую на 5 онлайн урок

Тема. Інтонаційні особливості українського мовлення. Складні випадки наголошення слів. Мовні недоліки у вимові й наголосі та шляхи їх усунення

Інтонація — це фонетичне оформлення в певну цілісність будь-якого висловлювання або речення. Вона визначається сукупністю таких фонетичних компонентів, як фразовий наголос, паузи, ритміка, мелодика, темп мовлення. За допомогою інтонації ми членуємо мовленнєвий потік на інтонаційно-смислові відрізки (фрази, синтагми), оформлюємо різноманітні типи синтаксичних конструкцій і речень за метою висловлювання. Інтонаційні засоби служать для вираження модальних значень і висловлювання набуває певного емоційного забарвлення (з посібника).

В усному мовленні важливу роль відводять наголосові. Правильне наголошування важливе для збереження не тільки внормованості, а й характерного для українця мелодійного, пісенно-плинного ладу мовлення (О. Гетьман).

Однією й тією ж мовою можна і полову віяти, й святий вогонь викрешувати. Усе залежить від того, як хто вміє володіти цим чарівним інструментом, що ним є мова

Б. Антоненко-Давидович

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою

Б. Антоненко-Давидович

► Поміркуйте:

•        Що таке інтонація?
•        Які функції виконує інтонація в мові?
•        Які компоненти включає в себе інтонація?
•        Чому в усному мовленні важливу роль відводять наголосові?
•        Які типи наголосу вам відомі?
•        Для чого люди інколи прагнуть виділити важливі слова в реченні?
•        Як називається такий тип наголосу?
•        Назвіть ознаки наголосу в українській мові.
•        Охарактеризуйте функції, які виконує наголос в українській мові (ідентифікаційну, диференційну).
•        Одним із компонентів інтонації є пауза. Для чого потрібні паузи?
•        Що таке мелодика? Яка її комунікативна функція?

Довідка. Інтонація (лат. Intono — голосно вимовляю) — ритмомелодійний лад мовлення, який формується наголосом, паузами, а також динамікою мелодики, тривалістю мовлення, сили голосу й тембру.

Найголовніші з-поміж типів наголосу в українській мові:

ü словесний, який полягає у виділенні одного складу в слові з допомогою артикуляційних засобів, властивих мові,— м’язової напруженості мовного апарату, збільшення сили видиху, зміни висоти тону або подовження голосного звука;

ü логічний наголос є важливим засобом змістовної виразності; з його допомогою різними засобами (посиленням голосу, зміною висоти голосу, підвищенням або зниженням, паузою, переважно перед словом) виділяють важливі щодо змісту слова. Речення «Брат приїде завтра» можна інтонувати по-різному: логічно виділити слово брат (а не сестра), приїде (а не прийде чи прилетить), завтра (а не сьогодні чи в понеділок);

ü фразовий; з його допомогою виділяють найважливіше щодо змісту слово у фразі;

ü емфатичний наголос; це виділення групи слів, слова чи навіть його частини для відтворення емоційного стану мовця. Він найчастіше передається своєрідною мелодикою, подовженням голосного звука (розу-у-умний же ти! Рятуй-те-е!), іноді приголосного (ех ти, гер-рой! Роз-з-зійдись!) (О. Гетьман)

Істотною ознакою наголосу є його місце в слові. Завдяки їй він виконує ідентифікаційну функцію, відділяючи слова від звукових комбінацій.

Український наголос переважно визначають як динамічний, тобто силовий. Це означає, що звукове виділення наголошеного складу може здійснюватися силою звука.

В українській мові наголос є вільним, оскільки може падати на будь-який склад (борода, корова, золото), може диференціювати різні слова: обід — обід. Наголос у словах української мови може бути рухомим, тобто може змінювати місце в межах форм певного слова: нога — ноги, чоло — чола (множина). Рухомість українського наголосу є засобом розмежування граматичних форм одного слова: рука — руки — руки. Це свідчить про те, що наголос в українській мові виконує також диференційну функцію (з посібника).

Пауза — це більш або менш тривала зупинка в мовленнєвому потоці, що служить для смислового або емоційного виділення слова чи синтагми. Між самостійно завершеними реченнями паузи триваліші й позначаються у транскрипції [//]; синтагматичні паузи, якими відділяються одна від одної синтагми, менш тривалі, їх позначають так: [/]. Тривалі паузи на межі речень виконують двояку функцію, відділяючи одну думку від іншої та надаючи мовцеві можливість наповнити легені повітрям для наступного висловлювання. Паузи як розділові знаки усного мовлення не завжди збігаються з розділовими знаками писемної мови. Не всі паузи позначаються розділовими знаками й навпаки: я біг за лопатою / і, принісши, приставляв її до припечі (В. Скуратівський). Паузи бувають і психологічного характеру: як засіб передачі хвилювання, акцентування певної думки, для несподіваного змістового переходу.

Одним із основних компонентів інтонації є мелодика, що виявляється у змінах частоти основного тону за певні часові відрізки. Комунікативна функція мелодики полягає в тому, що вона служить засобом розрізнення й ідентифікації різних синтаксичних структур. За допомогою мелодики речення кваліфікуються за метою висловлювання як розповідні, питальні, спонукальні; мелодика є засобом членування фрази на синтагми; допомагає виділяти в усному мовленні вставні і вставлені конструкції, звертання, відокремлені та уточнювальні члени речення. Мелодика є одним із засобів передачі смислових відношень між частинами складних речень, зокрема безсполучникових.

Інтонаційне оформлення усного мовлення визначається його темпом, що залежить від швидкості вимови елементів мови та її одиниць. На характер вимови впливає сукупність усіх додаткових тонів, їхній характер та взаємозв’язок із основним тоном, що надає мовним звукам певного забарвлення, витворюючи тембр звучання.

Отже, будь-яке висловлювання не існує без інтонаційного оформлення, а основними компонентами інтонації є наголос, ритміка, мелодика, тембр і темп мовлення (з посібника).

► Запишіть основні причини помилок у наголошенні слів.

Багато помилок допускаємо, неправильно наголошуючи слова. Чим це зумовлено?

Можна назвати кілька причин неправильного наголошування.

Літературний наголос утвердився під впливом центрально- південних говорів. У вихідців з інших діалектних груп відхилення від літературної норми особливо відчутне. Наприклад, кажу, пишу, була, несла, везти — норма; кажу, пишу, була, несла, везти — особливість південно-західних говорів.

У наслідок дії інтерференції російського наголосу (нижче подаємо перелік українських слів, у яких нормативно має бути наголошений інший склад, ніж у російських відповідниках).

Через те, що в українській мові наголос вільний, різномісний, він може падати на будь-який склад слова, наприклад: коса, хата, заметений. В інших мовах слова мають постійне місце наголосу. У французькій мові, наприклад, він на останньому складі, у чеській, словацькій — на першому, у польській — на передостанньому (хоч і там є свої винятки). Однак вільний наголос не означає, що наголошувати слова можна довільно. У наголошуванні українських слів є своя системність, яка виявляється в тому, що певні групи слів об’єднуються одним правилом щодо наголошування (О. Гетьман).

► Розгляньте таблицю, визначте основні правила наголошення українських слів

Правило

Приклад

В іменниках із префіксами ви-, при-, по- наголос падає на префікс

Виняток, випадок, виписка (але: вимова, видавництво, вирощування); приятель, приязнь, приказка (але: прислів’я, приїзд, прихід); позначка, посмішка

У двоскладових іменниках наголошується префікс роз-

Розлад, розмах, розпад

Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі

Навчання, завдання, запитання (але: зобов’язання, обладнання, нехтування)

Двоскладові іменника на -ання, -яння наголошуються на останньому складі

Знання, спання

Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к (а) у множині переходить на закінчення

Голка — голки, учителька — учительки, вказівка — вказівки

Абстрактні іменники із суфіксом -ин, утворені від прикметників, наголошуються завжди на останньому складі

Старовина, новина, далина, мілина

Географічні назви на -щина, -чина мають наголос на корені чи суфіксі, залежно від того, де він стояв у слові, від якого назва утворилася

Київщина (бо київ), васильківщина (бо васильків) (але: галичина)

Запозичені слова одного типу утворення однаково наголошуються: -ист, -іст, -їст; -лог

Радист, оптиміст, атеїст, діалог, монолог, каталог

Запозичені слова з -метр наголошуються однаково, але у вимірювальних приладах наголос падає на другий склад

Сантиметр, дециметр, кілометр;

Барометр, тонометр

Однаково наголошуються слова з -кратія

Демократія, аристократія, бюрократія

В іншомовних словах на -нім наголос падає на сполучний голосний о

Псевдонім, антонім, синонім

У більшості трискладових складних іменників наголошується сполучний голосний

Літопис, життєпис, хронограф, феномен

В іншомовних власних назвах наголос ставиться там, де він був у рідній мові: франц.— на останньому складі, англ.— на 1-му складі, польськ.— на другому

Бальзак, Дюма; Байрон, Гамлет; Міцкевич, Словацький (винятки: Шекспір, Ньютон, Рентген)

У багатьох двоскладових прикметниках наголос падає на закінчення

Тяжкий, легкий, страшний, нудний

Прислівники, утворені від прикметників, як правило, перетягають наголос на один склад

Високий — високо, легкий — легко

У двоскладових займенниках на -ого наголошується останній склад, але якщо з’являється прийменник, у багатьох займенників наголос переміщується на основу

Цього, того, мого — до цього, до того

Свою систему наголосу мають іменники, що поєднуються з числівниками два, три, чотири — наголошений такий склад, як у формі родового однини (хоч у формі множини ці іменники мають інший наголос)

Сини— два сини, брати — чотири брати

Числівники другого десятка мають наголос на складі -на

Одинадцять, дванадцять

У дієсловах перший склад закінчень -емо, -имо, -ете,

-ите не наголошується

Несемо, несете (а не несемо, несете), ідемо, ідете

Орфоепічна гра «Прочитай слова»

► Прочитайте, правильно наголошуючи слова. Визначте лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником української мови.

Мережа, ознака, хрещений,* монумент, завірюха, жевріти, бюлетень, глядач, засуха, сільськогосподарський, урочистий, черговий, цемент, колія, квартал, олень, партер, жалоба, відтінок, загадка, прошу, вимова, випадок, уподобання, закладка, типовий, металургія, самота, ненависть, ремінь, дрова, рази, поняття, далебі, навпіл, вигода.

Вибіркова робота

►            Випишіть слова в три колонки: з єдино можливим правильним наголосом, із подвійним наголосом та слова, у яких наголос змінює значення. Перевірте себе за словником наголосів української мови.

Обіцянка, приклад, батьківщина, зокрема, чорнозем, запитання, атлас, весняний, усмішка, сім’я, читання, світанковий, християнин, простий, орган, листопад, розбір, вірші, кілометр, байдуже, навчання, феномен, дорога, вигода, типовий, проклятий, вогняний, захисник, весняний, приклад, зав’язка, завжди, прошу, лапки, бажаний, новина, мережа, вбрання, терен.

Творчий диктант

►            Запишіть слова у три колонки: у формі родового відмінка однини, називного відмінка множини та у поєднанні з числівниками два (три, чотири). Поставте наголос.

Редактор, перо, вірш, розбір, кілометр, шарф, клен, явір, робітник, учитель, рік, син, хліб, подруга, ціна, декан, ряд, раз, зірка, сад, весна, сектор, жито, сокіл, завдання, нога, секретар, товариш, річка, шлях, брат, помилка, мандрівник, усмішка.

Творче моделювання.

►            Доберіть слова, які б відповідали наведеним схемам.

1.             1-й і 2-й склади відкриті ненаголошені; 3-й відкритий наголошений.

2.             1-й склад закритий наголошений; 2-й відкритий ненаголошений.

3.             обидва склади закриті, 2-й склад наголошений.

4.             усі три склади відкриті, 1-й із них наголошений.

5.             обидва склади відкриті, 2-й склад наголошений.

6.             два перші склади відкриті ненаголошені; 3-й закритий наголошений.

7.             1-й склад закритий ненаголошений; 2-й склад закритий наголошений; 3-й відкритий ненаголошений.

Лінгвістичний експеримент

►            У поданих реченнях змініть місце логічного наголосу. Простежте, чи змінюються при цьому смислові акценти.

1. Навіщо ця комедія? 2. Оцю хвилину я найдужче люблю (з творів Гр. Тютюнника). 2. Мова чутливо відгукується на кожне нововведення в житті суспільства (М. Панов). 3. Розвиток — це постійна ознака життя мови (В. Русанівський). 4. Щастя полягає не в тому, щоб багато мати, а в тому, щоб вдовольнятися малим (М. Блессінгтон). 5. Мова — це розквіт всього організму нації (В. Фонгумбольдт). 6. Я вітру спитаю: «Чи любить вона?» (В. Сосюра). 7. Конюшина на вітрі пахтить за селом в трав’янім оксамиті (М. Людкевич).

*Складання діалогів

►            Дайте всі можливі відповіді на запитання. Визначте, чим пояснити різні відповіді. На основі одного із запитань складіть діалог.

1.             Ви знаєте, о котрій годині починається вистава? 2. Ви йдете сьогодні на балет до оперного театру? 3. Ви збираєтеся їхати на конференцію? 4. Влітку бібліотека працюватиме

Домашнє завдання

&52 ст. 211, впр. 551, 555

Проаналізуйте вимову своїх однокласників. Випишіть помилки, які трапляються в наголошенні слів. Спробуйте визначити причину цих помилок.

23.02.2023

Тема 1. РМ №35 Художній стиль. Основні ознаки, функції, мовні засоби, підстилі

Домашнє завдання.

Урок 1 - Тема 23 ст. 162 впр. 414

Тема 2.

РМ №36 Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документи щодо особового складу. Заява.

Епіграф

                  Документація повинна бути обличчям вашим і вашої
                       компанії. Обличчямнастількивиразним і неповторним,
                       щоб навіть не глянувши на підпис адресат знав би, що
                       це написано Вами.
                                                                                  С.П. Бибик

1. ПРИГАДАЙТЕ

● Мовлення – це (основний спосіб спілкування, процес використання мови)

●Основні вимоги до мовлення…( змістовним, правильним, точним, логічним, багатим,виразним, доречним)

● Стиль - .. це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів).

● Виділяють такі стилі: розмовний, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, конфесійний, епістолярний).

●Сфера використання офіційно-ділового стилю…офіційно-ділова( дипломатія, юриспруденція, справочинство, економіка, освіта, торгівля).

● Документом називають…( від лат. « доказ») – засіб закріплення інформації про факти, події, явища дійсності і про діяльність людей).

● Основні вимоги до ділових паперів є : стандартизованість, достовірність та об’єктивність змісту; нейтральність тону; повнота інформації та максимальна стислість.

●У школі були вивчені такі документи :оголошення, розписка, протокол, витяг з протоколу, заява, резюме, автобіографія

●Які зних відносяться до особового складу?

Документи щодо особового складу

№Н/П

Назва документа

Автобіографія

Заява

Накази з особового складу

Резюме

Характеристика

2. Вибіркова робота

Виберіть із наведених характеристик стилів те, що стосується офіційно-ділового стилю і складіть монологічне висловлювання про офіційно-діловий стиль мовлення.

Чітке дотримання усталених у суспільстві форм; використання багатозначності слова; уникнення розмовних, просторічних, емоційно забарвлених слів і висловів; використання засобів стилістичного синтаксису (риторичні питання й оклики, інверсія тощо); широке використання усталених зворотів, термінології та абстрактної лексики;точність, ясність, стислість у викладі думок; вживання слів лише в прямому значенні; вживання слів із переносним значенням; використання всіх мовних засобів.

3. Лексичний практикум (Редагування тексту)

Послухайте розповідь студентки-практикантки, знайдіть лексичні помилки, запишіть на чернетці, виправте їх.

Не забувайтена протязі уроку про правило піднятої руки, давайте вірні відповіді, не бійтеся висказувати свої власні думки. В кінці уроку проведемо виставку кращих зразкових робіт, робота самих активних учнів буде оцінена.

Розкрийте підручник на сторінці 41-ій.

На протязі уроку -протягом уроку,

правило піднятої руки –правило піднесеної руки,

вірні відповіді – правильні відповіді,

висказувати свої власні думки – висловлювати власні думки,

кращих зразкових робіт – кращих робіт, зразкових робіт,

самих активних – найактивніших,

розкрийте підручник – розгорніть підручник.

4.Словникова робота

Реквізити – (лат.необхідне, потрібне) складові частини документа,обов’язкові вихідні дані для оформлення документа.

Формуляр-зразок – це модель побудови однотипних документів.

Адресат - той, кому адресується , надсилається лист чи документ.

Адресант - той, хто посилає кому-небудь листа чи телеграму ( автор).

Біографія – розповідь про життєвий шлях людини.

Автобіографія -це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свогожиття та діяльності в хронологічній послідовності.

3. Техніка зворотного зв’язку.

Пригадайте все, що ви знаєте зі школи про заяву, за потреби скористайтесь додатковим матеріалом.

Опрацювання теоретичного матеріалу

● Що таке заява?

● Які є типи заяв?

● Назвіть реквізити документа

● Як оформляють заяву?

● Як потрібно оформляти додатки?

Формуляр-зразок

Директорові

Херсонської загальноосвітньої

                                                                           школи І–ІІІ ступенів№1
                                                                               Устиновій Н.В.
                                                                               учня 9-А класу
                                                                              Калюжного Олега Сергійовича

ЗАЯВА

Прошу видати мені документи про закінчення дев’ятогокласу у зв’язку зі вступом до академічного ліцею при Херсонському державному університеті.

28.06.23 (підпис)

4. Створення моделі документа

Напишіть заяву (зразок) в зошиті

5.Лінгвістичнедослідження (робота за 2 варіантами). Для того, щоб правильно оформити адресата, ми виконаємо наступне завдання. (письмово в зошиті)

Записати у формі давального відмінка однини сполуки, утворені прізвищем, іменем та по батькові. Навести граматичні варіанти.

Варіант 1

Сеник Костянтин Кирилович, Любоницький Остап Микитович, Товстуха Остап Микитович, Хміль Леон Емільович, Бабич Кузьма Петрович, Сушениця Анатолій Євгенович, Чепінога Лук’ян Петрович, Тихолід Ілля Любомирович, Смілко Гнат Іванович.

Варіант 2

Сеник Ірина Олександрівна, Любоницька Софія Леонтіївна, Товстуха Яна Павлівна, Бабич Ніна Терентіївна, Сушениця Ярослава Антонівна, Чепінога Юлія Сергіївна,Хміль Наталія Олегівна,Тихолід Юлія Прокопівна, Смілко Світлана Вікторівна.

Правильний варіант 1

Сеник-ові (-у) Костянтин-ові (-у) Кирилович-еві (-у),

Любоницьк-ому Остап –ові (-у) Микитович-еві (-у) ,

Товстус-іОстап-ові (-у) Микитович-еві (-у),

Хмел-еві (-ю)Леон-ові (-у)Емільович-еві (-у),

Бабич-еві (-у) Кузьмі Петрович-еві (-у),

Сушениц-іАнатолі-єві (-ю)Євгенович-еві (-у),

Чепіноз-іЛук’ян-ові (-у) Петрович-еві (-у),

Тихольод-ові (-у) Ілл-іЛюбомирович-еві (-у),

Смілк-ові (-у)Гнат-ові (-у)Іванович-еві (-у).

Варіант2 (Слайд 17 )

СеникІрин-іОлександрівн-і,

Любоницьк-ійСофі-їЛеонтіївн-і,

Товстус-іЯн-іПавлівн-і,

Бабич Нін-іТерентіївн-і,

Сушениц-іЯрослав-іАнтонівн-і,

Чепіноз-іЮлі-їСергіївн-і,

Хміль Наталі-їОлегівн-і,

ТихолідЮлі-їПрокопівн-і,

СмілкоСвітлан-іВікторівн-і

- Як змінюються сполуки, утворені прізвищем, іменем та по батькові?

Запам’ятайте і правильно вживайте!!!

7.Навчальнередагування Прочитайте фрагменти заяв. Відредагуйте їх, прокоментуйте допущені помилки.

1. Прошу допустити мене до здачі вступних іспитів на перший курс вокально-хорового факультету.

1.Прошу допустити мене до складання вступних іспитів на перший курс вокально-хорового факультету.

2. Прошу відпустити мене з занять на 3 дні, бо у мене будуть змагання з плавання в місті КривийРіг.

2. Прошу звільнити мене від занять з 10.03.2015 до 12.03.2015у зв’язку з участю у змаганнях із плавання, які відбудуться в місті КривийРіг.

3. Прошу прийнятимене на роботуушколуна посаду вчителя початкових класів з 15серпня по 31 серпня 2015року.

3. Прошу зарахувати мене на посаду вчителя початкових класів з 15серпня 2015року.

4. Прошу надати менівідпустку за власний рахунок з 10 липня до 14липня 2015 року для того, щоб провідати хворого дідуся.

4. Прошу надатименівідпустку за власний рахунок з 10 липнядо 14липня 2015року у зв’язку з сімейними обставинами (хвороба дідуся).

Домашнє завдання.

Урок 1 - Тема 23 ст. 162 впр. 414

Урок 2 - Тема 17, ст.. 129 опрацювати, тема 18 ст. 131

22.02.2023

Тема : Основні історичні чергування голосних при словозміні та словотворенні.

1. Пригадайте:

- Що таке фонетика?

- Які зміни приголосних у потоці мовлення вам відомі? (асиміляція, дисиміція, спрощення, подовження)

- Що таке асиміляція? Наведіть приклади.

- Що таке дисиміляція? Наведіть приклади.

- Що таке спрощення? Наведіть приклади.

- Наведіть приклади слів з приставними приголосними в українській мові.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з поняттям «чергування», розглянемо основні історичні чергування голосних при словозміні та словотворенні, розвиватимемо усне та писемне мовлення.

1. Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте поезію «Краса природи», визначте та ідею. Випишіть слова, у яких відбувається чергування голосних.

Краса природи

Приваблює мене земна краса,

Місця, що не охоплені людьми,

Де все любов природи омива,

Де грають блиском струмені води.

Краса, в якій бринить її життя,

І сонце посміхається на небі,

Усе живе, що дише, і буя,

Немов в колисці раю, у блаженстві.

2. Словникова робота в зошитах.

Чергування – це постійні закономірні зміни в тих самих частинах слів.

Чергування відбуваються:

- у коренях: солі – сіль, ношу – ніс – несу, ломити – ламати, жати – зажим – жму;

- у суфіксах: палець – пальця, ріжок – ріжка, пастушок – пастушка;

- у префіксах: зігнути – зогнути, одійди – відійди;

- у закінченні: на зеленому – на зеленім.

3. Робота з таблицею.

Розгляньте таблицю «Типи чергувань» та схематично запишіть її до зошитів.

Типи чергувань

Живі (позиційні)	Історичні
Залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми: [ве сна´] – [ве´сни]; [ро з°у´мна] – [ро´з°ум].	Зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [вйазати] – [вузол]; [збори] – [зб’ір]; [ве зти] – [в°озити].

Найдавніші

Давні

Виникли ще в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що відбулися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах:

[е] – [о]: брести – бродити;

[і] – [а]: сідати – садити;

[е] – [і]: мести – вимітати;

[о] – [а]: гонити – ганяти;

[и] – [і]: сито – сіяти;

[е] – [и] – Ø: беру – збирати – брати;

[и] – [ов]: рити – рови;

[у] – [ов]: кузня – коваль.

Відбулися лише в українській мові, причини їх пояснює історична фонетика:

[о], [е] з [і] у відкритих/ закритих складах: воля – вільний, село – сіл, року – рік;

[о], [е] з Ø (нулем звука): шов – швачка; швець – шевця;

[о] з [и] у сполученнях ри, ли, ро, ло: глотка – глитати, кров – кривавий;

[е] з [о] – після шиплячих та [й]: вечеря – вечори, копієчка – копійок.

4. Запам’ятай

1. У деяких випадках чергування [о], [е] з [і] не відбувається:

а) у звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: город, перед, шелест;

б) у звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов-: морква, жертва, вовк;

в) у словотворчих частинах: -вод, -воз, -нос, -роб, -ход: водовоз, водонос, землероб;

г) у суфіксах -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель-, -ер-, -ор-: річечка, маленька, Вітренко, учитель, оператор.

2. Після шиплячих та [й] в окремих словах може виступати [о] перед м’яким приголосним, а [е] – перед твердим приголосним: радості, на щоці, безкрайої; жену, чекаю, краєчок, Бугаєнко, щем, черга.

5. Розподільний диктант.

Розподіліть пари слів на групи за особливостями чергування: а) [о], [е] з [і]; б) [о], [е] з Ø (нулем звука); в) [е] з [о] після шиплячих та [й]; г) найдавніші чергування.

День – дня, стіл – стола, чоло – чільний, клонитися – кланятися, гребти – загрібати, сон – сну, молоток – молотка, вітер – вітру, кінь – коня, віз – воза, чотири – четвертий, знаємо – знайомий, гайок – гаєчок, крапля – крапель, піч – печі, слово – слів, лізти – лазити, вінок – вити, трясти – трусити, пшоно – пшениця, мішок – мішечок, вогонь – вогню, квітка – квіток, хід – ходу, поріг – порога, шість – шести, летіти – літати, збирати – брати, допомога – допомогати.

6. Робота в зошиті.

Вправа 1.

I. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування, поясніть причини.

Скочити, мести, дерти, допомогти, пекти, терти, плести, гонити, овес, коні, осені, воля, пагонів, вечори, семи, соколи.

II. Творча робота. Складіть три-чотири скоромовки зі словами на вибір.

Вправа 2.

Уставте пропущені букви и або е. Слова запишіть у дві колонки: 1) з буквою и; 2) з буквою е.

Оз..мина, вст..гати, уд..в’ятьох, с..реда, мороз..во, зб..рати, зчищ..ний, попр..їжджати, тютюнн..к, зв..кати, потр..вожити, жн..ва, понош..ний, оголош..ння, вар..во, жовт..нь, св..круха, мар..во, пр..зирство, звел..чання, ож..вити, неприм..ренний, втомл..ний, тан..ць.

Ключ. З других букв складіть закінчення вислову англійського поета Роберта Броунінга: «Коли людина боретьса сама ... » («Коли людина бореться сама з собою, вона вже дечого варта»).

7. Робота з текстом.

Прочитайте. Знайдіть у тексті: а) шість іменників і три займенники, у яких можливе чергування голосних [о], [е] з [і]; б) два іменники і один займенник, у яких при словозміні відбувається чергування голосних [о], [е] з нулем звука. Доберіть до них споріднені слова чи форми слів, які ілюстрували б чергування.

Ніч була довга, думалось, що й сонце не зійде, а воно зійшло! Таке ж, як і в нас: ясне. Просто із-за куща викотилось, купою червоного вогню-жару росте-росте, верхній край уже блиску набуває... Раніше не помічав, а тут чомусь помітив, відчув, яка це подія — схід сонця, з’ява світла після ночі... Самому захотілося вклонитися світлові, привітати день...

Зоставили ми свій курінь і дотліле вогнище, ведуть мене мої друзі кудись, в обхід озера. Ватаг старий цибає поперед мене, ноги худющі, ребра випирають, шкіра пропечена, аж лущиться, а він йде собі, ще й сітку на ходу плете, і щось мугиче на своєму хінді (О. Гончар).

8. Творча робота.

І. Допишіть твір-мініатюру. Підкресліть у ньому слова, у яких можливе чергування голосних (фонетичне й історичне).

Диво

Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп’янки. Минула година. Сонечко піднялося й пригріло. Золоті промені його перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки, заповнені жовтогарячими медовими тичинками. Розквітла...

Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал, &51 ст. 209, впр. 539, 541, 542 (одну на вибір)

Шановні учні, чекаю ваші зошити!!!

28.12.2022

РМ25. Лінгвістичний аналіз текстів офіційно ділового стилю

Текст – головний інформаційний елемент документа, змістова інформація, яка визначає його соціальну та управлінську функції.

Для передавання управлінської інформації у часі і просторі створюємо письмовий документ (зміст якого зафіксований за допомогою письмових знаків), рукописний (письмовий документ, письмові знаки змісту якого особа написала власноручно чи іншим безпосереднім способом) чи надрукований (письмовий документ, знаки якого зафіксовано друкувальними пристроями). Укладаючи документ, продумуємо організацію його структури, правильне розміщення складників, вибираємо найдоцільніші нормативні мовні засоби, що відповідають офіційно-діловому стилю, номіналу документа, його призначенню.

Орієнтований план лінгвістичного аналізу тексту

І. Сформулюйте тему та основну думку тексту.

I. Визначте його стиль, тип мовлення.

II. Схарактеризуйте будову.

III. Із скількох ССЦ побудовано текст?

IV. Визначте засоби міжфразного зв'язку.

V. Охарактеризуйте розподіл речень на дане і нове в ССЦ.

VI. Які мовні засоби використано для досягнення виразності висловлюваної думки?

Охарактеризуйте мовні особливості стилю тексту:

а) лексичні;

б) морфологічні;

в) синтаксичні.

VII. Виділіть індивідуально-авторські мовні засоби, які створюють характерні особливості тексту.

1. Виконайте лінгвістичний аналіз тексту (оберіть один на вибір)

Текст 1

Іван Огієнко в книзі «Українська література» сказав так: «Наша мова вкраїнська, чарівна наша мова, всім світом вже признана за одну з найзвучніших, наймелодійніших мов. Серед слов'янських мов наша мова найбагатша на лексику, найвиразніша. Синоніміка нашої мови найбагатша, і ми маємо деколи на один вираз десятки слів, от, скажімо, на вираз говорити ми маємо: говорити, казати, балакати, мовити, гомоніти, гутарити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетали, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бормотати — і кожне слово має свій власний відтінок. Наша мова донесла чистою силу старовини і тому без знання нашої мови нема знання мов слов'янських.

Культура кожного народу закодована в його мові. Без знання державної мови неможливо нині стати повноцінним громадянином, патріотом України, високоінтелігентною людиною. Ми навіть не усвідомлюємо, що подальше відродження української мови залежить від того, чи зможемо ми усвідомити свою самоцінність, досягти належного рівня національної свідомості, наскільки Україні вдасться стати європейською державою. В народі кажуть, що саме в молитві закодовано розуміння будь-якого явища.

(Із журналу)

Текст 2

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Любов, і Бог-Надія. Тож стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духу виродження, злого духу скверного, злого духу ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, надавала силу, здоров'я, довгий вік, навіть безсмертя тим, що пили ТЕБЕ. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою Слово.

(К. Мотрин)

Текст 3

Євфросина

Тут гостей чекала Ігорева дружина, Євфросина, гарна донька галицького князя Ярослава. Одягнена була в домашнє вбрання, у вишивану сорочку з широкими рукавами, в довгий киптар без рукавів, підбитий білими горностаями. І в спідницю, перетикану золотими нитками. На ногах мала зелені гостроносі чобітки, на голові золотий діадемок, прибраний жемчугом та ізмарагдами, весільний дарунок від батька, який вона залюбки носила. Була це

єдина оздоба княгині. Бо й на що тих оздоб, коли її великі чорні очі горіли куди краще від найдорожчого каменя-самоцвіта, а цвіла вона — як та пишна рожа.

Текст 4

Лисавета Гулевичівна

І вона, Лисавета, висока, схудла, почорніла, стояла, заломивши попечені руки, з обсмаленим вузлом волосся на голові. Без хустини, яку десь загубила; стояла біля купи врятованих нею книг і невидющим поглядом озирала вогненне коло, дивилась, як могутні язики полум'я злітали високо вгору, немов погрожуючи підпалити саме небо...

На неї посипались вогненні шмаття. Затріщало волосся на голові.

Тепер їй змащували опіки, про неї піклувалися, ледь вгадуючи в цій почорнілій, виснаженій за добу, розтріпаній жінці поважну багатійку Києва Єлизавету Гулевичівну.

Тепер їй усе байдуже. Освічена жінка, вона розуміла, які неоціненні історичні скарби горять на очах.

(За С. Плачиндою)

Домашнє завдання:

Письмово виконати лінгвістичний аналіз 2 текстів на власний вибір в офіційно-діловому стилі

27.12.2022

Тема уроку: Поняття про офіційно-діловий стиль мовлення.

1.Пригадайте:

v Що таке мовний стиль?

v Де вживаємо розмовний, художній, офіційно – діловий, публіцистичний, науковий стилі мовлення?

v До якого стилю належать:

§ Спілкування з другом,

§ Заява батьків,

§ Виступ на зборах,

§ Програма новин,

§ Міфи Давньої Греції,

§ Відповідь на уроці

1) План роботи. Види планів.

План роботи — це документ, який установлює точний перелік намічених для виконання робіт чи заходів, їх послідовність, обсяг. За терміном плани поділяються на перспективні, річні, піврічні, квартальні, місячні, тижневі, щоденні.

2) Структура плану роботи. Реквізити.

За структурою плани бувають простими й складними. Основний зміст плану викладається у формі таблиці. Кожний пункт складається з таких частин: номер за порядком; зміст роботи; термін виконання; відповідальні; відмітка про виконання.

Плани підписуються особами, відповідальними за їх виконання, або керівником установи.

2.Практична робота.

v Відредагуйте сполучення слів.

Виписка з протоколу — ... (витяг із протоколу), згідно інструкції — ... (згідно з інструкцією), особовий підпис — ... (особистий підпис), вступний взнос — ... (вступний внесок), особиста справа — ... (особова справа), приймати участь — ... (брати участь), вільна вакансія — ... (вакансія), об’ява — ... (оголошення).

2.2 Вибірковий диктант.

v Запишіть слова, які належать до офіційно-ділової лексики.

Вправа, світ, образність, динамічність, документальність, стислість, папір, закон, оголошення, резолюція, канцелярія, дата, підпис, поетика, установа, організація, термін, сонце, план.

2.3.Опрацювання зразка плану робіт. (вправа 535)

Ø Ознайомитися зі зразком плану

Ø Які розділи обов’язкові в структурі плану?

Ø Хто може бути відповідальним за виконання плану?

Ø Які примітки можна записати у вільні клітинки таблиці?.

2.4. Складіть план роботи на зимові канікули

№	Дата проведення	Назва заходу	Відповідальний за виконання	Позначка про виконання	Примітки

Домашнє завдання: тема 13, ст. 121, впр. 308, 310

23.12.2022

Тема: Контрольний диктант

Мовні обов'язки громадян

Спочатку прослухайте текст контрольного диктанту

Шановні одинадцятикласники, під час першого прослуховування тексту диктанту сприймайте його зміст, визначте слова й речення, на які треба звернути особливу увагу.

Повторне читання тексту диктанту окремими частинами і його написання учнями

https://www.youtube.com/watch?v=Xs6QF6gOdxI&ab_channel=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F

Домашнє завдання: виконати впр. 395, 396 (на вибір)

22.12.2022

Іменник (Повторення)

Завдання та вправи для самоконтролю

1. Провідміняйте іменники пісня, сім'я, круча, книга.

2. Складіть речення з іменниками лінія, тополя, перемога, гривня у формі орудного відмінка однини.

3. Іменники поділіть на три групи таким чином:

а) ті, що мають форми однини й множини;

б) тільки однини;

в) тільки множини.

Пожежа, двері, блокнот, ножиці, заздрість, рукавиці, крейда, країна, дитинство, шафа, Дніпро, шахи, чагарник, батьківщина, день, зілля, насіння, пироги, ліхтар, крупинка, людство, студентство, тісуо, людина, відлуння, гомін, виделка, погода, сировина, кожух, морква, ножиці, веселощі, рапсодія, звук, порох, консерви, черевики, листя, кисіль, маса, лінощі, гроші.

4. Подані іменники поставте у потрібному відмінку, розкриваючи дужки. Поясніть особливості вживання відмінкових закінчень.

Віддати належне (майстер, робітниця, батько, лікар, жінка, товариш, учитель, керівник). Прийти в гості до (ювіляр, Надія, перекладач, сестра, слюсар, дочка, директор, пісняр, теща). Спеціальний одяг на (школяр, робітниця, перукар, друкарка, маляр, гончар, водій, санітарка). Іти (коридор, пуща, бульвар, дорога, тротуар, площа, пустир, вулиця). Завдати збитків (Віктор, фабрика, Ігор, завод, країна, край, друкарня, село, шахта, родина). Боротися з (ворог, зброя, пожежа, вітер, негода, приятель, друг). Покластися на (брат, господар, доля, лікар, сестра, секретар, дружина, товариш, подруга). За (вежа, земля, календар, огорожа, завдання, ніша, інвентар, звичай, буквар, вантаж, машина).

5. Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини.

Ваучер, ринок, вексель, дебет, фініш, документ, папір, термін, експеримент, формуляр, експорт, заголовок, підпис, індекс, заклад, ксерокс, апарат, процент, адресат, адресант, бланк, банк, комп'ютер, інститут, адрес, курс, колектив, виробіток, спеціаліст, приріст, студент, відмінок, журнал, стиль.

6. Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінку однини. Поясніть їхній правопис.

Домовленість, подорож, цінність, діяльність, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, заборгованість, галузь, промисловість, доповідь, власність, вартість, піч, рентабельність, звітність, верф, продуктивність, прибутковість, розкіш, відповідальність, велич.

Домашнє завдання:

Випишіть з тексту іменники І відміни й поділіть їх на групи.

1. І за вечерею, і після вечері ми довго розмовляли (Ю. Збанацький). 2. Я добрий од свідомості своєї сили. 3. Як тільки де стрельне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. Навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. 4. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього — по той бік межі — пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині... 5. Рушницю взяв Микола. 6. Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано... 7. Каша була готова. 8. Постелили на підлозі. 9. Здійнялись і палати, й мости, мов жаліється хвиля осіння, цілує полянам червлені щити золоте надвечірнє проміння (В.Сосюра).

21.12.2022

Іменник (Повторення)

1. Наведені іменники поставте в родовому відмінку однини. Поясніть їхній правопис.

Голос, колос, пирій, час, місяць, понеділок, спокій, сміх, урок, обрій, роман, вплив, настрій, сум, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, комиш, очерет, зміст, ґрунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, керівник, погляд, луг, трамвай, Урал, Буг, Дніпро, Тетерів, Кавказ, край, шлях, ранок, телефон, гусак, папір, комар, абажур.

2. Випишіть іменники II відміни, поставте їх у родовому й орудному відмінках.

Це перший місяць весни — березень. Наші пращури величали його «соковик» або «березо-зол», тобто злим до беріз. Раніше у цей час спалювали березу на вугілля, брали з неї сік. Відомі й такі назви, як «капіжник», «різно погодник», « протальник», «весновій». У березні день з ніччю рівняються.

3. Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.

1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.

2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.

3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.

4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.

5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.

11. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.

Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій, шановний Олег Ігорович.

4. Знайдіть у кожній із поданих груп слово, що має неправильне відмінкове закінчення. Назвіть ознаки, за якими об'єднано слова у кожному рядку.

1. Книжкою, робітницею, трояндою, перемогою, латиною.

2. Атому, водню, азоту, льоду, меду.

3. Галченяти, гусеняти, курченяти, дитяти, тигреняти.

5. Віталію, місяцю, ясеню, Грицю, орлю.

Домашнє завдання:

Спишіть речення. Іменники, узяті в дужки, поставте в потрібному відмінку. Поясніть їхній правопис.

1. Йду навпростець (сіножать) до (Буг), де (павутиння) вересень пряде (А М'ястківський). 2. Разом з (розповідь) в (душа) вливалось щось хороше, тепле (О. Довженко). 3. Попереду з (весло) у (рука), насвистуючи якусь (пісенька), шкутильгає босоногий парубок, позаду важкувато гупає (чоботи) підполковник (М. Стельмах). 4. Квітни ж і гордись (будівники), щедра (земля), звільнена з (пітьма), у (труд) прославлена (руки), у (бої) відстояна (груди) (В. Юхимович). 5. Того (вовк) ще малим (вовченя) узяв у (лігво) дядько Панас Гайдебура (О.Донченко). 6. У (долина) біля (став) Борисенко зупинив (машина) (А. М'ястківський). 7. Тяжко назвати почуття, що є в нас до кожного (камінь) на (земля) нашого (дитинство) (Ю. Яновський). 8. На нашому (континент) сейсмоактивними є гірські райони Курило-Камчатсь-кої (дуга), (Памір), (Тянь-Шань), (Прибайкалля), (Кавказ), (Крим), (Копетдаг) та деякі інші (В. Мезенцев).

21.12.2022

Іменник (Повторення)

1. Випишіть усі іменники, визначте їх рід, відміну, відмінок.
Український жниварний обряд був позначений особливою поетичністю. Традиційно зажинки починалися на Прокопа, який припадає на 21 липня. Зодягнувшись у білий святковий одяг, господиня клала в кошик серп, буханець хліба та дрібок солі. На окрайці лану зупинялась і, вклонившись ниві, казала: «Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько!». Перші зжаті стебла клали навхрест, і вони мали лежати до закінчення жнив. Жінки виконували мелодійні жниварські пісні, а також плели обрядовий вінок із зібраних колосків. Жниварський вінець стояв на покутті протягом року (За В. Скуратівським).

2. Випишіть усі іменники, виконайте їх морфологічний аналіз.
Ліс — багатство держави, якому немає ціни. Ліс — це здоров'я річки, землі й людини, сьогоднішній і завтрашній день комахи й птаха, зайчати, білченяти, косулі. Без лісу немає води, повітря, чистого неба. Ми повинні більше тривожитись, будити чуття, щоб не згасла в людині пильність і до природи любов. Людина має глибше розуміти, що таке ліс, берегти, цінувати зеленого друга (Л. Дмитерко).
3. Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у два стовпчики: перший — написання разом, другий — через дефіс.
Рука, писати; край,знати;вода, мріяти; листя, падати; красно, писати; середні, віки; святий, вечір; людина, день; п'ять, років; земля, трусити; радіо, комітет; міні, футбол; Національний, банк; художник, пейзажист; вакуум, апарат; Європа, Азія; половина, яблуко; щастя, доля; перекоти, поле; життя, писати; лікар, терапевт; аеро, вокзал; вагон, ресторан; вантаж, потік; слюсар, складальник; половина, Київ.

4. Запишіть іменники, розкривши дужки, поясніть правопис.
Зоре (пад), (пів) Єгипту, (псевдо) наука, (пів) оберт, (худ) пром, (зірви) голова, (пів) Харкова, (гала) концерт, (полу) мисок, мати (й) мачуха, шістдесяти (п'яти) річчя, (пів) юрти, (пів) огірка, (екс) король, (пів) вишні, (крісло) ліжко, (лісо) смуга, (норд) ост.

Домашнє завдання:
Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть творення і правопис складних іменників.
1. Падають у (приворот) зілля сльози тяжкі, старечі (І. Драч). 2. Я накосив лиш нервів добрий сніп і вимолотив радощів (пів) жмені (М. Вінгра-новський). 3. Вмирають в танці золоті (жар) птиці (І. Драч). 4. Потривожене сіно війнуло водночас і літом, і (свят) вечором, нагадало дитинство, і те сіно, і ті страви, що стояли в (батька) матері на (свят) вечір (М. Стельмах). 5. На командному пункті був поранений ще один воїн — командуючий армією (генерал) лейтенант Овчаренко (Гр. Тютюнник). 6. Лілові хмари (Іван) чаю пливуть над прірвами у ніг (Л. Костенко). 7. Правильна форма таких (шести) гранників виходить тоді, коли кристалики льоду утворюються не дуже швидко (В. Мезенцев). 8. Велику, часто вирішальну роль тут відіграє і (світо) сприймання, і (світо) відчуття (В. Мезенцев). 9. У 1912 році весь світ облетіла страшна звістка про загибель величезного (паро) плава «Титанік» (В. Мезенцев). 10. Наш Іванко в (дит) садку, як барвінок у вінку (І. Блажкевич). 11. Тут на дні пшеничнім (пів) Європи — захлинув броні бездонний степ (І. Драч). 12. Було ще рано, (пів) до восьмої (М. Коцюбинський). 13. Одержавши плату, Ніна о (пів) на шосту залишила бібліотеку (С. Добровольський). 14. Надія запнула голову великою сірою хусткою, затуливши нею (пів) обличчя (П. Автономов).

20.12.2022

Тема. Синоніміка складних речень із сполучниками, без сполучників і простих речень.

https://www.youtube.com/watch?v=A7GHRiyBaDA&ab_channel=%D0%A0%D0%9D%D0%9C%D0%A6%D0%9B%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD

Пригадай:

— Чим відрізняються безсполучникові складні речення від сполучникових?

— Назвіть смислові зв’язки між простими реченнями, що входять до складу складного безсполучникового.

— Пригадайте смислові зв’язки у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Назвіть спільні ознаки.

— Які розділові знаки вживаються у безсполучникових складних реченнях?

— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо кому?

— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо кому та крапку з комою?

— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо двокрапку?

— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо тире?

1. Розглянь таблицю

Просте речення

Складносурядне

речення

Складнопідрядне

речення

Безсполучникове

складне речення

Після дощу яскраво зазеленіла озимина.

Пройшов дощ, і яскраво зазеленіла озимина.

Після того як пройшов дощ, яскраво зазеленіла озимина.

Пройшов дощ —

яскраво зазеленіла озимина.

Дослідження-трансформація простих речень у складні.

Трансформувати прості речення у складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень.

Через розмиті дороги будівництво мосту припинено.

Раннього осіннього вечора йшов дощ.

Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися.

Через рік у нашому місті збудували новий залізничний вокзал.

Обговорення:

- Чи змінюється зміст конструкцій у зв’язку з перебудовою їх?

- У яких реченнях смислові відношення виражено яскравіше?

2. Виконання завдань пошуково-аналітичного характеру за планом.

— Трансформувати подані складні речення в безсполучникові.

— Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.

— Визначити смислові відношення.

— Зробити висновок, починаючи словами «Синонімічними є безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями… і … речення…»

Завдання №1

1. Луки були пишні, і ниви багаті, і сади густі (Ю. Смолич).

2. Першими покуштували картоплю іспанські моряки, а потім вона потрапила до Італії (І. Вихованець).

3. Кішки гризуться, а мишам привілля (Нар. творчість).

Висновок. Синонімічними є

— безсполучникові складні речення зі значенням переліку дій, подій, явищ, що відбуваються одночасно або послідовно, і складносурядні речення з повторюваними чи неповторюваними сполучниками і (й), та (у значенні і);

— безсполучникові складні речення зі значенням протиставлення,

Завдання №2

1. Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки (М. Коцюбинський).

2. Юрине серце завмирає, він знає, що це йому снилося вже не раз (Ю. Смолич)

3. Геніальні твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки доводять, що українська мова є мовою великого й гордого народу(Б. Харчук).

Висновок. Синонімічними є

— безсполучникові складні речення, яким характерні смислові відношення причини, пояснення чи доповнення і складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, означальними, причини.

Завдання №3

1. Коли вдарили козаки веслами у воду, одскочив дуб од берега… (А. Кащенко).

2. Якщо на столі лежить паляниця, буде продовження роду (В. Скуратівський).

3. Побачу цю ніжну, тремтливу вербу-красуню, і наринають світлі спогади дитинства (В.Скуратівський).

Висновок.

Синонімічними є безсполучникові складні речення з часовими, умовними, наслідковими відношеннями та складнопідрядні речення з підрядними часу, умови, наслідку або складносурядні речення з єднальними сполучниками.

· Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Виділити граматичні основи в безсполучникових складних реченнях. Накреслити схеми.

Людина все найдорожче увічнює у слові. З давніх-давен використовують слово не просто так воно показує культуру народу уславлює націю. Подумати лише із маленького слова народжується могутня мова. Безперечно вона бере свій початок зі слова мати найголовнішого й найріднішого в житті кожного… (А. Чекаренко).

· Здійснити синтаксичний розбір речення: 1 варіант – друге речення, 2 варіант – третє речення.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

&33 ст. 116-117, впр. 298, 300.

16.12.2022

Тема. Стилістичні особливості складносурядного речення.

Прочитати виразно текст. Визначити стилістичну належність його. Свою думку обґрунтувати. Виписати речення з однорідними членами. З'ясувати, якими частинами мови вони виражені, яку синтаксичну роль виконують. Пояснити пунктуацію при однорідних членах речення. Знайти складносурядне речення, зробити усно синтаксичний розбір.

І місцевість, і колодязь ви впізнаєте ще здаля. Природа довго все тут підбирала, вибирала, думала, зважувала, а вже тоді творила у стані високого натхнення, з ясною головою і молодою силою.

І вийшло отаке: широкий луг з левадами, вербовими й лозовими нетрями, кущами калини та терну.

Первозданно й незаймано дихає луг, і від нього пливе п’янкий букет пахощів: холодної м’яти, звіробою, деревію, материнки, калгану, Валер’янового кореня, диво силу та ще всякого цілющого зілля (К.Мотрич).

- Дайте відповіді на такі запитання (усно)

1. Яку роль у стилістиці відіграють синтаксичні засоби?

2. Що таке синтаксичні синоніми?

3. Які вам відомі засоби створення стилістичного забарвлення?

4. Чому фразеологізми в ролі членів речення більш експресивні?

5. Якими стилістичними особливостями виділяються односкладні й неповні речення?

6. Як впливають на стилістичне забарвлення речень однорідні й відокремлені члени, звертання, вставні слова?

7. Які стилістичні функції виконують різні види складних речень?

8. Якими стилістичними ознаками характеризуються різні форми прямої мови?

9. Стилістичні ознаки абзаців.

- Аналітичне читання. Осмисліть поданий матеріал , роблячи позначки олівцем «+» - знаю, « - « - не знаю, «?» - цікаво

Різні типи складних речень дають широкі можливості для роботи над стилями мовлення та їх ознаками, над синтаксичними синонімами. За допомогою простих речень виражаються лаконічні думки, які в складних об’єднуються в одну складну.

Прості речення створюють динамізм і лаконічність мовлення, виступають як замкнуті, відокремлені одна від одної інтонацією одиниці мови. Коли вони об’єднуються в складне речення, то втрачають свою автономність, між ними виникають більш тісні смислові й граматичні зв’язки. Навіть якщо зв'язок між ними безсполучниковий, між частинами стають більшими паузи, то і тоді ці частини тісніше пов’язані між собою, ніж окремі прості речення.

Прості речення вживаються в усіх стилях мовлення, але найчастіше – у розмовному. Складні речення переважають у книжних стилях – науковому, художньому, публіцистичному і офіційно-діловому. Стилістичні особливості складних речень залежать від:

1) стилістичних якостей простих речень, що входять до складу складного;

2) порядку розміщення частин;

3) ступеня поширеності цих частин;

4) лексичного наповнення речення;

5) мети висловлювання;

6) способу зв’язку частин складного речення.

Уживання складносурядних речень сприяє створенню плавного, дещо уповільненого мовлення. Складносурядні речення служать для створення образної конкретно-чуттєвої картини, виступають емоційно-оцінним засобом. Вони передають явища, що відбуваються одночасно, послідовно або ж чергуються, зіставляються чи протиставляються.

- Зіставити художні описи. Чим вони відрізняються? Коли надають перевагу складносурядним реченням порівняно з простими у художньому стилі?

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом. Його червоний світ слався в лісі по снігу. На опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.

2. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом і його червоний світ слався в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками (Панас Мирний).

- Робота за варіантами. І варіант записує з одночасністю дії, ІІ – з послідовністю. Вказати і пояснити, в яких реченнях більший ступінь емоційно-експресивного забарвлення.

1. Ми збирали з сином жолуді дубові, і про день майбутній я казав синкові, і пливли багрові хмари в вишині, і співала осінь весняні пісні! 2. Та вже горять, як свічі, дерева, і памороззю криється трава уранці-рано. 3. На світі правда лиш одна і тільки там живе вона, де селянин і робітник на пана повернули штик. 4. Була метелиця – і тиша залягла. 5. Гойдає вогку черемшину весни всевладная рука, і серце пісню солов’їну на поєдинок виклика (З тв. М.Рильського).

- Робота в зошитах.

Записати складносурядні речення художнього стилю. Встановити смислові зв’язки між їх складовими частинами. Визначити спільні для складових частин другорядні члени. Пояснити, з якою метою в художньому стилі вдаються до прийому використання спільних другорядних членів у складносурядних реченнях. Дослідити особливості інтонування таких речень (схематично).

1. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. (Л.Українка.) 2. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. (Л.Українка.) 3. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (М.Вовчок.) 4. Десь цвіли сади і дивно пахли трави.(В.Сосюра.) 5. По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місце вітерець і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки. (М.Стельмах.) 6. Ще горять вогнем червоним канни і веселять нас кольори жоржин… (М.Рильський.)

Домашнє завдання. & 27 ст.103, 104, виконати вправу 259 усно , 262 письмово

15.12.2022

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ

1. Які речення називають складнопідрядними?

2. Назвати види підрядних частин за синтаксичним відношенням. Навести приклади.

3. За допомогою чого поєднуються підрядні частини з головними?

4. Які підрядні частини відповідають на питання який?

5. Які сполучні слова служать засобом зв'язку підрядної означальної частини з

головною?

https://www.youtube.com/watch?v=i3svVaWp8sM&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

Підрядні означальні частини виконують функцію розгорнутого означення до якогось члена головної частини, вираженого іменником або іншим словом, ужитим замість іменника. Вони відповідають на питання який? і приєднуються до головної частини за допомогою сполучних слів який, що, де, куди, звідки, коли та сполучників що, наче, неначе, ніби, як, щоб: Я в серці маю те, що не вмирає (Леся Українка).

Близькими до означальних є займенниково-означальні підрядні частини, які пояснюють член головного речення, виражений займенниками той, такий, все, кожний, ужитими в значенні іменника: Щасливий той, хто сни має милі (Леся Українка).

· Прочитати текст.

►Визначити стильову належність його. Пригадати випадок, коли вам доводилося чути про гіпопотама або, можливо, бачити його, наприклад, у зоопарку. Описати вигляд тварини і висловити свої враження, використовуючи подану інформацію. Ужити складнопідрядні речення.

ЧОМУ ГІПОПОТАМА ТАК НАЗВАЛИ?

Багато дивного пов'язано з цією твариною, в тому числі її назва. Слово «гіпопотам» означає «річковий кінь». Тварина отримала свою назву частково тому, що багато часу проводить у воді. А коня вона нагадує своїми розмірами, великими широкими ніздрями й маленькими вухами, що нагадують кінські.

Насправді найближчий родич гіпопотама з нині існуючих тварин — свиня. Гіпопотам набагато більше будь-якого коня. Він може бути 3,5 метри завдовжки й важити до 3,5 тонн.

У цієї тварини найбільший рот з усіх ссавців, за винятком кита. У нього 2 ікла на верхній щелепі й 4 на нижній. Коли гіпопотам нападає, він може вбити маленьку тварину єдиним укусом. Хоч звичайно він швидше ховається, ніж нападає. У більшості випадків гіпопотам ховається у воді.

Це створення бігає так само швидко, як людина. У воді він може «тонути», як камінь, а потім спливати. Коли гіпопотам спливає, над поверхнею показуються величезні ніздрі, очі й маленькі вуха. Він майже не видний, але може дихати, нюхати, бачити й чути.

Коли тварина занурюється у воду, вона закриває ніздрі, щоб не пускати воду. Вона може ходити по дну й збирати соковиті водяні рослини, якими охоче харчується. Гіпопотам легко може знаходитися під водою 8-9 хвилин.

У гіпопотама апетит відповідає розмірам. Тварини, що мешкають у зоопарках, з'їдають 45 кг їжі щодня. Ті, що мешкають у дикій природі, харчуються різними видами річкових рослин і травою.

Гіпопотами звичайно харчуються вночі, а вдень відпочивають

(З кн. «Світ навколо нас»).

► У тексті знайти складнопідрядні речення, визначити в них головну і підрядну частини. Назвати засоби, за допомогою яких з'єднується підрядна частина з головною.

► Накреслити схеми складнопідрядних речень.

· Дослідження-аналіз

► Записати складнопідрядні речення. Дослідити в них засоби зв'язку. Визначити синтаксичну роль їх.

1. Стояла та досвітня пора, коли небо ховає в обіймах гори і ще спить на вершинах, мов у колисці (Я. Гоян). 2. Доля зле жартує з тим, хто сподівається задарма вік прожити (Нар. творчість). 3. Чуєш, ненько, моя вічна пісня та, що з дитинства несу через всі літа (М. Ткач). 4. Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце (М. Міщенко). 5. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей (В. Симоненко). 6. І мовчала струнка дорога, що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко). 7. Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина (Панас Мирний). 8. По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський). 9. Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони (М. Бажан).

► Назвати складнопідрядне речення з підрядним займенниково-означальним. Накреслити схему його.

· Лінгвістичне дослідження

► Прочитати речення, дотримуючись відповідної інтонації. Визначити, де підрядні частини з'єднуються з головною за допомогою сполучників, а де — за допомогою сполучних слів.

1. Люди, яких люблять і шанують, не обов'язково вродливій не завжди винятко-во розумні (І. Томан). 2. Я виростав серед пісень, що їх співала тихо мати (І. Світлич-ний). 3. Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг історії Богдан Хмельницький (О. Субтельний). 4. Із давніх-давен вулиця була громадським місцем, де обговорювались та вирішувались важливі для людей справи (О. Субтельний).

5. І тільки природа знаходить такі розмаїті барви, що їх не відтворити жодною фарбою, жодним пензлем. 6. Раптом доріжка стала така вузька, що зелене гілля вгорі сходилося докупи й закривало небо (І. Нечуй-Левицький). 7. Для сучасного письменника, що звертається до сивої давнини, чимало важать історичні джерела (3 часопису).

Ключ. З перших букв слів складнопідрядних речень, де підрядні з'єднуються з головним за допомогою сполучників, складається слово ЯВІР.

З перших букв слів складнопідрядних речень, де підрядні з'єднуються з головним за допомогою сполучних слів, складається слово ЛІД.

· Розподільне письмо

► Прочитати. Подані речення виписати у два стовпчики: у перший — складнопідрядні з підрядними означальними, у другий — прості речення з поширеним відокремленим означенням.

1. Це був північний нагірний схил, порослий густим лісом (В. Арсеньєв).

2. Війне вітерець, з крила пелюстку струсить, яку із саду перед тим приніс (Н. Тихий). 3. Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п'янить

(Л. Талалай). 4. Перед нами була глибока ущелина, захаращена камінням та вітроломом (В. Арсеньєв). 5. Дзвенить криштальне джерело, що вийшло з глибини земної (М. Терещенко).

► Замінити, де це можливо, складнопідрядні речення з підрядними означальними простими реченнями з дієприкметниковими зворотами, а прості речення з дієприкметниковими зворотами — складнопідрядними з підрядними означальними.

· Дослідження-характеристика

► Прочитати. Схарактеризувати речення і визначити, у якому з них що виступає сполучником.

1. Це та яблунька, що ми посадили удвох (А. Малишко). 2.І голосом життя відлунює каміння на передзвін струмка, що розбудив туман (ТІ. Осадчук). 3. Джерела додають нам чистоти такої, що наміри одразу злі зникають (II. Осадчук).

► Зробити фонетичний розбір виділених слів.

· Творче моделювання

► До поданих головних частин додати підрядні означальні. Записати змодельовані складнопідрядні речення. Накреслити схеми.

1. Я знову задивляюсь у твої очі, що .... 2. Навколо було багато квітів, які ... .

3. Я чекаю на той день, коли ... . 4. Є слова, котрі ... . 5. Я хочу жити в такому світі, де ... . 6. Надумано, негадано забігла в глухомань, де ... . 7. В'яне серце моє од щасливих очей, що ... . 8. Несу любов свою здалека, яку ... . 9. Піснями і танцями вітали наші предки природу, що ....

► Зробити синтаксичний розбір 2-3 речень на вибір.

· Із кожного рядка виписати сполучники та сполучні слова, які з'єднують підрядні частини з головними у складнопідрядних реченнях з підрядними означальними.

І. Щоб, хто, якщо, мов, скільки, який, чий, звідки. 2. Хоч, бо, що, так що, ніби, котрий, де, тому що. З. Наче, як, що, куди, коли, для того щоб.

► Скласти по два складнопідрядні речення з підрядними означальними з виписаними сполучниками і сполучними словами.

Домашнє завдання

&37 ст. 148, 149 впр. 378

15.12.2022

Тема ІІ. Синтаксичний аналіз складного речення

https://www.youtube.com/watch?v=h1nsWLrAC2E&ab_channel=AndreyDuviol

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

https://docs.google.com/presentation/d/1vk-SfqCgxaKYXg4sx97JuWIQnVnfR9qm/edit?usp=share_link&ouid=115451471933925857365&rtpof=true&sd=true

Домашнє завдання

&41 ст. 156, 157 впр. 394 (1,2) виконати повний аналіз одного з текстів за поданим зразком

14.12.2022

Складнопідрядні обставинні речення та дієприслівникові звороти

Перегляньте відеоурок і попрацюйте в зошиті

https://www.youtube.com/watch?v=B1lVz41M1d8&ab_channel=%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0

Домашнє завдання: пар. 36 ст. 146 впр. 370

13.12.2022 (2 уроки)

І урок. Розділові знаки в складному реченні.

Кома і крапка з комою в складному реченні

Опрацюй відеоурок

Домашнє завдання &44 ст. 172 впр 445 (завд. А,Б)

13.12.2022

ТЕМА ІІ. СИНОНІМІКА СКЛАДНОПІДРЯДНИХ І ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ З ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМИ І ДІЄПРИСЛІВНИКОВИМИ ЗВОРОТАМИ

https://www.youtube.com/watch?v=E9TVW6j16AQ&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E

· Самостійна робота з пам’яткою

Прочитайте пам’ятку. Зробіть виписку-конспект основних її положень.

ПАМ’ЯТКА

Синонімічними є:

дієприкметникові звороти й підрядне означальне речення: Усіх зацікавила інформація, яку передали по радіо. — Усіх зацікавила інформація, передана по радіо;

обставини, виражені іменниково-прийменниковими сполучниками, дієприслівниками та обставинні підрядні речення: після повернення з концерту… — повернувшись із концерту… — коли повернувся з концерту…

З метою економності вислову й точності відтворення думки в українській мові часто вживають дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

Рекомендації щодо їх вживання такі:

Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні речення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполучного слова «який».

У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в підрядних означальних бліьше виразно підкреслюється дія, у дієприкметникових зворотах — ознака.

Дієприслівникові звороти коротші і динамічніші, ніж аналогічні їм значеннєві форми обставинних підрядних речень.

Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом.

Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.

Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту.

Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, під час заміни — якщо є можливість вибору — про це слід пам’ятати.

· Лінгвістичне конструювання

Виділені частини складних речень замініть дієприкметниковими зворотами. Перебудовані речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Зразок: Стрічатиме нас деревце, що ми посадили в юності. — Стрічатиме нас деревце, посаджене нами в юності.

1. Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку знищив вогонь.

2. Поет стає корінням лісу, який називають народ.

3. В історії є постаті, про які люди забули.

4. Вірте кожному слову, що ви від мене почули!

· Прочитайте подані прислів’я. Перепишіть, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Доберіть до поданих речень синонімічні конструкції з підрядними умови.

Зразок. Не знаючи броду, не лізь у воду. — Як не знаєш броду, не лізь у воду.

1. Не/знаюч.. броду, не/лізь у воду.

2. Не/ро..бивши краш..нки, не/сп.. чеш яєчні.

3. Не/нах..лившись, з кр..ниці води не/нап’єш..ся.

4. Не/навчивши в п..люшках, не/навчиш.. і в подушках.

5. М..ясом хвал..т..ся, юшки не/ ївши.

6. Не/скуби, не/повивши.

· Мовна трансформація

Знайдіть у поданих реченнях відокремлене означення. Замініть ці означення підрядними частинами. Запишіть перебудовані речення українською мовою, використовуючи під час перекладу слова з довідки.

Зразок: В последний месяц произошли события, очень расстроившие Андрея. — В останній місяць сталися події, що дуже схвилювали Андрія.

1. Автор благодарит практиков-воспитателей, оказавших помощь в проведении исследования (Р. Буре).

2. Они пошли к мостику через ручей, впадавший в реку (К. Паустовский).

3. Окно моей комнаты выходило в сад, заросший смородиной, малиной и крапивой вдоль* забора (Ю. Казаков).

4. Полосы солнечных отблесков от волн, поднятых веслами, мерно** бежали по берегам (К. Паустовский).

5. Язык есть самая живая, самая обильная*** и прочная связь, соединяющая отжившие, живущие и будущие поколения (К. Ушинский).

· Доповніть подані конструкції. Запишіть їх. Який вид підрядних обставинних утворився? Поясніть уживання розділових знаків в утворених реченнях.

1. Щоб досягнути успіху, ….

2. …, аби відшліфувати свій характер.

3. В ім’я того щоб стати корисним своєму народові, ….

4. Треба багато часу приділяти самоосвіті для того, щоб ….

5. Щоб налагодити зв’язки між містамипобратимами, …

До утворених речень доберіть синонімічні прості іменниково-прийменникові конструкції. Запишіть їх.

Домашнє завдання

&36 ст. 146 впр. 371, 372

09.12.2022

Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових та багатокомпонентних складних речень.

1. Вивчити запропонований матеріал.

Складними називаються речення, утворені з двох чи кількох простих, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Прості речення у складному зберігають свою будову, але втрачають смислову та інтонаційну завершеність, не можуть самостійно виступати одиницями спілкування. Складне речення становить єдине смислове та структурне ціле, що виступає однією одиницею спілкування.

Складними багатокомпонентними (ускладненими) вважаються речення, що складаються з трьох і більше предикативних частин. Ними можуть бути складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові та комбіновані (з різними типами зв’язку) конструкції. Речення з різними типами зв’язку в мовознавчій літературі ще називають складними синтаксичними конструкціями.

Багатокомпонентні складні речення мають ряд специфічних ознак: а) наявність трьох і більше предикативних частин; б) наявність у їхньому складі мінімум двох сполучників (для сполучникових речень); в) специфіка порядку розміщення частин для різних типів.

Переглянути відео й скласти 2 тести до нього.

https://www.youtube.com/watch?v=exuijEcQWrU&t=4s&ab_channel=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96

Домашнє завдання.

Вивчити правила, подані вище, підручник с. 142 &35, вправа 364 або 365.

08.12.2022 (2уроки)
Тема І: Ділові папери. Розписка. Довіреність.Оголошення

1.Пригадайте.

— Де використовується офіційно-діловий стиль?

— Які особливості офіційно-ділового стилю ви знаєте ?

— Які ділові папери вам відомі? Де вони використовуються?

2.Опрацювання пам’ятки.

ПАМ’ЯТКА

ВИМОГИ ДО ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ

1. Ділові папери складаються за єдиною формою.

2. Діловим паперам властива ясність, точність, стислість викладу.

3. Дієслівні форми в цих паперах часто замінюються віддієслівними іменниками (замість прошу дозволити - прошу дозволу).

4. Числівники пишуться цифрами, за винятком грошових документів (рахунок, розписка, доручення).

5. Непохідні прийменники нерідко замінюються похідними прийменниками внаслідок, у зв’язку, згідно (замість за наказом - згідно з наказом, замість через недостачу - у зв’язку з недостачею).

6. Особовий займенник ВИ, як форма ввічливого офіційного звертання до однієї особи, пишеться з великої букви.

7. Порядок слів у простих реченнях прямий.

8. Часто вживаються неповні і безособові речення із значенням наказовості (необхідно сприяти, доручити членам гуртка).

9. Підрядні причини і наслідку замість сполучника тому що приєднуються звичайно сполучниками внаслідок того, що; у зв’язку з тим, що; так як.

Таким чином, лише завдяки стандартним словам і виразам документи стають недвозначними й чіткими.

ДОКУМЕНТ - основний вид ділової мови; засіб фіксації певним чином на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини

Опрацювання нового матеріалу

Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання документів, грошей, товарів та ін., завірений підписом одержувача.

Види розписок:

Приватні	Службові
Особа отримує цінності від особи	Особа — представник установи — отримує цінності від цієї або іншої установи

Основні вимоги до оформлення розписки:

1. Має довільну форму.

2. Дата пишеться за таким зразком: 15 квітня 2008 року.

3. Грошові суми зазначаються цифрами, а в дужках — словами. Наприклад: …у сумі 500 (п’ятсот) грн.

Основні реквізити:

1. Назва виду документа (розписка).

2. Посада, прізвище, ім’я та по батькові того, хто дає розписку.

3. Посада, прізвище, ім’я та по батькові того, кому дається розписка.

4. У чому конкретно дано розписку (обов’язково слід указати точне найменування матеріальних цінностей, предметів та ін.).

5. Дата і підпис одержувача цінностей.

Робота з текстами-зразками

Ознайомитись із зразками розписок. Визначити, яка з них належить до приватної, а яка — до службової. Назвати основні реквізити розписок.

РОЗПИСКА

Я, Дмитрієв Андрій Михайлович, одержав від Карпенко Надії Вікторівни 70 (сімдесят) гривень. Зобов’язуюсь цю суму повернути 28 травня 2023 року.

Домашня адреса: 73000, м. Херсон, вул. Соборна, 5.

Паспорт серії МО № 768534, виданий Комсомольським РВХМУУМВС України в Херсонській області 16 листопада 2003 року.

Дата Підпис

Підпис Дмитрієва А. М. засвідчую:

Посада Підпис

РОЗПИСКА

Я, завідувач музеєм історії Херсонської гімназії № 20 Митрошенко Інна Михайлівна, одержала від учителя інформатики Власенко Світлани Володимирівни мультимедійне обладнання (комп’ютер, проектор, екран) 15 квітня 2008 року для проведення на базі музею презентації творчих проектів учнів.

Зобов’язуюсь це обладнання повернути 15 квітня 2008 року з 14.00 до 15.30.

ПІДСТАВА: наказ директора гімназії від 14.04.08 № 124.

Дата Підпис

Самостійна робота над складанням розписки

Ø Уявивши ситуацію, скласти розписку (на вибір):

а) ви одержали спортивне обладнання від учителя фізкультури школи для проведення заняття гуртка;

б) ви взяли ноутбук у комп’ютерному центрі для підготовки проекту з літератури;

в) ви взяли для підготовки позакласного заходу музичний центр у кабінеті музики.

Довіреність — це документ, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь дії.

Група	Призначення
1. Офіційні: а) разові	На виконання одноразової дії (найчастіше — це отримання товарно-матеріальних цінностей)
б) спеціальні	Надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків: на представництво в органах суду, на здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу
в) загальні	Надає право здійснення операцій, пов’язаних з управлінням майном
2. Особисті	Надання повноважень однієї особи іншій (право на одержання заробітної плати, поштового переказу і т. ін.)

Реквізити:

1. Назва підприємства (організації), яка видає довіреність (позначена на бланку або на проставленому штампі зліва вгорі аркуша).

2. Назва виду документа (довіреність).

3. Номер, дата, місце видачі.

4. Посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається довіреність.

5. Назва підприємства (організації), від якої повинні бути одержані товарно-матеріальні цінності.

6. Номер і дата видачі супровідного документа (наряду, рознарядки тощо).

7. Термін дії доручення.

8. Зразок підпису особи, якій видано довіреність.

9. Назва документа, що посвідчує особу, якій видано довіреність одержувача цінностей (паспорт, посвідчення).

10. Підписи службових осіб, які видали довіреність.

11. Печатка підприємства (організації), що видала довіреність.

Для виконання представницьких функцій надаються такі права: отримувати документи, подавати заяви, вести справи в усіх судових, арбітражних та адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві і третім особам; укладати всі дозволені законом угоди, одержувати належне довірителю майно, розписуватися й здійснювати всі інші законні дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності.

Повноваження з цієї довіреності не можуть бути передані іншим особам. Якщо термін повноваження довіреності не зазначається, довіреність діє упродовж року з дня її підписання. Недатована довіреність не має юридичної сили. Особиста довіреність складається окремими особами.

Обов’язкові реквізити:

1.Назва виду документа (довіреність);

2.Прізвище, ім’я, по батькові особи, що видала довіреність;

3.Прізвище, ім’я, по батькові особи, що їй видана довіреність (довіреної особи);

4.Термін дії документа;

5.Дата складання, підпис особи і довірителя;

6.Засвідчення підпису організацією, де працює, навчається тощо довіритель.

Дослідження-аналіз

4 Розгляньте довіреності. Визначте, яка з них є офіційною, а яка — особистою.

Довіреність № 1

ДОВІРЕНІСТЬ

м. Київ, року сьоме лютого дві тисячі четвертого

Я, Онищук Олександр Павлович, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 27, кв. 4, доручаю громадянці Кирилюк Ніні Степанівні, що мешкає в м. Луцьку по вул. Миру, 14, кв. 8, продати будинок, який є моєю власністю, у с. Боровичі Волинської області, по вул. Лісовій під номером 122 за ціну і на умовах, які будуть доцільні на її розсуд, одержати всі необхідні довідки і документи, подавати від мого імені заяви, підписати договір про купівлю-продаж, одержати належні за проданий будинок гроші, розписатися за мене і виконувати всі дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності. 2004 р. ця довіреність засвідчена мною, Павлишиним Г. Т., секретарем виконкому Волинської міської ради народних депутатів.

Довіреність підписано гр. Онищуком Олександром Павловичем у моїй присутності, особа його встановлена, дієздатність перевірена.

Гербова печатка виконкому

Секретар (підпис)

Зареєстровано в реєстрі за № 2718/4

Сплачено державного мита)___________

П. Л. Іваненко

Довіреність № 2

Я, Григоренко Іван Кирилович, доручаю Близнюк Тамарі Степанівні (паспортні дані) одержати в касира управління належну мені зарплату за травень 2004 р.

Довіреність дійсна до 2 жовтня 2004 року.

06.05.2004 р. Григоренко

Підпис інженера Григоренка І. К. засвідчую:

Начальник управління виробничо-технологічної

комплектації (підпис) П. М. Петренко

06.05.2004 р.

Написання довіреності

4 Заповніть формуляр довіреності.

ДОВІРЕНІСТЬ

Місто_____________________________________________________________________________

(дата літерами)

Видана____________________________________________________________________________

(зазначити прізвище, ім’я, по батькові громадянина,

__________________________________________________________________________________

його адресу, посаду)

у тому, що йому доручається представляти інтереси _____________________________________

__________________________________________________________________________________

(назва підприємства, організації)

в державних, кооперативних і громадських установах з усіх питань, пов’язаних з __________________________________________________________________________________

(зазначити питання, з якого здійснюється представництво)

Повноваження і права за цією довіреністю не можуть бути передані іншим юридичним або фізичним особам.

Довіреність видана терміном до «___» __________ 20 __ р.

Зразок підпису __________ _________________ засвідчую.

(підпис)

Керівник __________

Оголошення — це документ, який повідомляє про подію, що має відбутися, або про потребу у певних послугах чи про можливість надання певних послуг. За формою оголошення бувають писані, мальовані, комбіновані, відтворені механічним способом. Сучасний рівень поліграфічного виробництва, копіювальної техніки дає необмежену змогу пошуків різних шрифтів і кольорів.

Окрім традиційних аркушів із текстом, оголошення розміщують на спеціальних щитах (біг-бортах), транспорті, будівлях і спорудах, листівках і проспектах, радіо і телебаченні. За стилем викладу — в офіційно-діловому стилі; у жартівливій формі.

Оголошення

Приватне Офіційне

Реквізити оголошення:

1.Назву виду документа;

2.Текст оголошення, що містить:

• календарну дату й час;
• місце проведення заходу;
• зміст повідомлення;
• умови входу (вільний чи платний);
• організатора (від чийого імені складено оголошення).

Зразок

Оголошення

Шановні читачі!

Повідомляємо вам, що у центральному залі нашої бібліотеки з 02.09.2011 до 02.10.2011 буде діяти виставка, присвячена творчим здобуткам сучасних поетів і письменників.

Адміністрація

Досідження-аналіз.

Прочитайте оголошення. Які помилки допущено в ньому?

Оголошення

Класним керівникам 9—11 класів треба зібратися завтра після 12 години.

Виконання практичної роботи.

Складіть жартівливе оголошення за сюжетами українських народних казок.

Оголошення (зразок)

Продається солом’яний бичок. Він не їсть і не п’є, отже, витрат не потребує. Звертатися до Діда або Баби за адресою : село за долиною, хата під калиною, стріха із соломи, нема нікого вдома. Будьте із бичком обережні, а то втече.

Дід та Баба.

Домашнє завдання:

Тема 14 ст. 123-125, Впр. 317

08.12.2022

Тема ІІ: Складні та багатокомпонентні речення.

1.    Пригадайте:
Ø Двоскладними називаються речення…
Ø Односкладні речення поділяються на…
Ø Прості речення можуть ускладнюватися…
Ø Прості речення є частинами …

Запишіть, будь ласка, в зошити дату та тему сьогоднішнього уроку: «Складні та багатокомпонентні речення.
Сьогодні ми узагальнимо та систематизуємо знання про складні речення, розрізнятимемо їх види, робити синтаксичний аналіз, дізнаємося багато цікавого
Розпочати урок хочу з невеличкої розповіді.
До одного мудреця приходили люди просити поради. Одних цікавило, як виховати дитину, інших – як збудувати дім. На всі свої запитання вони чули одну відповідь: «Усе починайте з любові…»
Любов возвеличує людину, а любов до рідного слова рятує від бездуховності, робить її грамотною, освіченою. Сьогодні на уроці удосконалити свої знання допоможе чарівний світ української поезії.
1.    Інтелектуальна розминка «Так – Ні» - письмово
Ø Частини складного речення завжди є двоскладними
Ø У складносурядному реченні частини нерівноправні
Ø У складнопідрядному реченні питання ставимо від головної частини до підрядної
Ø Підрядне речення завжди стоїть після головної частини
Ø Між частинами складного речення ставимо кому, двокрапку, тире
Ø Багатокомпонентні речення бувають із сурядним, підрядним, безсполучниковим зв’язком

2.    «Я редактор»
Відредагувати речення. Записати, пояснивши суть допущених у них помилок. Визначити види складних речень, охарактеризувати засоби зв’язку.
1.    Від цієї думки Левкові стає неприємно, наче він на цьому щось губив.

2.    Усе життя Д.Яворницький збирав пісні, легенди та предмети побуту з великою любов’ свого народу.

3.    Мені казала мати, що роби добро і чисту совість не віддай на шмати.

3. Поставити розділові знаки. Зробити синтаксичний аналіз речення ( члени речення, частини мови, схема, аналіз)

Білявий день втомився і притих,
І з глибини блакитного спокою
Прямує сонце тихою ходою
До роздоріжжя вечорів смутних.

Роздоріжжя – фонетична транскрипція
4.Установити відповідність

1. Складносурядне речення

2. Складнопідрядне речення

3. Безсполучникове речення

4. Багатокомпонентне речення

А Я тобі галантно не вклонюся,

Тільки в очі ніжно задивлюся. (В.Симоненко)

Б Скільки ніс я для тебе тривог і тепла,

Але ти все одно стороною пройшла. (В.Симоненко)

В Життя ішло, минуло той перон,

гукала тиша рупором вокзальним. (Л.Костенко)

Г У світі злому і холодному,

Де щастя зіткане з прощань,

Чи ми пробачим один одному

Цю несподівану печаль? (Л.Костенко)

Д Пройдуть зливи,замовкнуть грози,

Задрімають на ланах,

І весняного грому погрози

Пронесе стороною луна…(В.Симоненко)

5.Самостійна робота.
Цифровий тест. Завдання. Позначте відповідною цифрою кожне речення
1 – ССР, 2 - СПР, 3 – БСР, 4 – БКР – речення не записуєте, лише віждповідну цифру
1.      А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет. (М.Рильський) 2. Ти до мене прийшла не із казки чи сну,

і здалося мені, що стрічаю весну. (В.Симоненко) 3. Будем iти ми з тобою тодi
в нiжному вiтрi до рання, вип'ю я очi твоï молодi, повнi туману кохання... (В.Сосюра) 4. Десь вітер грає на віолончелі, морозні пальці приклада до скла, і ти одна в зажуреній оселі замріяно схилилась до стола. (В.Симоненко) 5. Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепітні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинах ранньої роси. (В.Симоненко) 6. Довго спали вітри у ярах на припоні, довго тиша гнітюча полями повзла, і стояли дерева німі на усонні, знемагала в безмежжі вечірня імла. (В.Симоненко) 7. Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. (В.Симоненко)

6. Творча робота
Записати правильно слова. З виділеними словами утворити складні речення з різними видами зв’язку, ввести їх у творчу роботу (4-5 речень) «Світ який – мереживо казкове».
Само/від…аний, темно/червоний, екс/віце/прем…єр/міністр, приємно/вражений, без…акон…о, народно/обрядовий, поетично/казковий, марок…анець, гол…андський, золото/гарячий, (С, с)узір…я (В,в)еликий (В,в)із, жуль/вернівський, склян…ий, лимон…о/кислий, церковно/слов…янський, н…ю/йорківець.

1.      Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.    Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Зривалися в небо ластівки... вибрати

А коли вибігав у двір старий кіт.

Б ховалися комахи в невидимі щілини.

В і різко тараном падали вниз.

Г та вимальовували в ньому арфу.

Д і розбивали небо блискавки.

2.       Складне речення з підрядним означальним утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Стали спускатися в темний яр... вибрати

А коли почало сходити золоте сонце.

Б хоч нас умовляли цього не робити.

В що давно обріс цікавими легендами.

Г щоб сховатися від пекучого сонця.

Д аби до вечора повернутися додому.

3.       Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)

А Весна іде красу несе.

Б Я знаю мова мамина свята.

В Боятися вовків у ліс не ходити.

Г Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Д Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

4.       Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком є речення

А Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Б Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину.

В Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

Г Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий.

Д Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать.

1.      Установіть відповідність між реченням та його схемою

1.      [ ] , [ ]:[   ]

2.      [ ] , [ ]

3.      [ ], (коли)

4.      (Скільки) , [ ], (коли )

А Як хороше радіти без причини,

    Коли на місто сутінь опада…(В.Симоненко)

Б Він байдуже потис її руку і не чув її милих докорів,

   І так довго стогнали по бруку перестуки її підборів. (В.Симоненко)

В Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди

   День, коли мене родила мати для життя, для щастя, для біди. (В.Симоненко)

Г Гей, почуйте, добрі люди, заздрить мені треба:

   Грім ударив мені в груди, грім з ясного неба. (В.Симоненко)

Д Назбирала ти їх без ліку на роздоллі полів, дібров,

    Щоб живили тебе довіку людські сльози і людська любов. (В.Симоненко)

2.      Поєднайте головну частину з підрядною

1.    І мовчала струнка дорога…

2.    Не можна любити народів других…

3.    Моя душа цвіте для тебе…

4.    Мій час пливе так тихо-тихо

А … коли ти не любиш Вкраїну (В. Сосюра)

Б …як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка).

В …неначе квітка для бджоли (М. Сіренко)

Г …що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

&35 ст. 142, опрацювати теорію на ст. 142, 144, 145, впр. 370

07.12.2022

Звертання, його роль і місце в реченні, способи вираження. Роль звертання у вираженні етнокультурознавчої специфіки діалогічного спілкування

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має!

С.Воробкевич

- Цими словами я хочу почати наш урок, адже у вірші Сидора Воробкевича –звертання до рідної мови. Він ніби підказує нам тему, яку ми з вами будемо повторювати впродовж уроку. Отже, запишемо її в зошити: « Звертання, його роль і місце в реченні, способи вираження. Роль звертання у вираженні етнокультурознавчої специфіки діалогічного спілкування.» Ця тема є досить важливою для вас – випускників 11 класу, тому що вона введена до матеріалів ЗНО. Бажаю вам успіху й натхнення на уроці.

- Зараз ми спробуємо відновити ті знання, які ви вже здобули у восьмому класі, опрацювавши опорну схему

Робота зі схемою.

ЗВЕРТАННЯ

Не є членом речення Виражається кличним відмінком

Виділяється інтонаційно Звертання називає особу чи предмет, до якого звертаються з мовленням

Непоширене Поширене

(одне слово) (словосполучення з двох і більше слів)

1.Зв,...............(?!.) 2. ......, зв, ............(?!,) 3. ..............., зв (?!.)

- Подивившись на схему, ви, напевно, згадали, які розділові знаки ставляться при звертанні. Справді, розділовий знак (як правило, кома) залежить від позиції звертання в реченні. Це ви знаєте ще з восьмого класу, але ж зараз ми повинні поглибити наші знання про звертання. Для цього ми попрацюємо з підручником.

Робота з підручником

Отже, ви дізналися, що звертання – це важлива частина нашого мовленнєвого етикету, тому й не потрбно про це забувати. Спілкуючись із друзями, ви можете використовувати пестливі форми звертань: подружко, Наталочко, Світланко, Сергійку, друже, Петрику тощо. Звертаючись до ділових партнерів, використовуйте звертання пане, пані, добродію, шановний, колего тощо. Звертаючись до вчителів, не забувайте вживати кличний відмінок в іменах та по батькові: Тетяно Віталіївно, Ірино Іванівно, Світлано Василівно. Дбайте, щоб ваше мовлення було грамотним, адже воно свідчить про рівень вашої культури. А зараз від теорії – до практичних завдань.

Тренувальні вправи.

1. «Антисуржик» . Виправити помилки у вживанні звертань

Наташа, ти сьогодні підеш зі мною в парк? Серьожа, ти поможеш мені зробити завдання по мові? Ганна Петрівна, а в нас буде сьомий урок? Шановна Світлана Василівна! Мій син не був у школі із-за поганого самопочуття. Антолій Семенович, ви прийдете до нас завтра? Шановний депутат Заєць, досить вам уже балакати з місця!

2. Творче завдання Скласти діалог із використанням звертань на тему: «Від чого слід оберігати рідну мову?»

Перевірка діалогу. Оцінювання роботи.

3. Самостійна робота «Перевіряю себе»

У поданих реченнях поставити розділові знаки, перевірити свою роботу за відповідями, спроектованими на екрані.

Не забудь мій сину жнивне поле! Здрастуй сонце і здрастуй вітре! Здрастуй свіжосте нив! До тебе Україно наша бездольная мати, струна моя перша озветься. О слово рідне хто бех тебе я? Як я люблю тебе мій рідний краю! Мої суцвіття биті холодами ви добру зав’язь все-таки дали. Якби я міг, якби зумів я тебе Вкраїно воскресить

Закінчити наш урок мені хотілося б словами К.Мотрич, яка, звертаючись до рідної мови, використала, мабуть, найкращі епітети, що йшли від душі.

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, Бог Віра, Бог Надія!
Мово наша! Передчасно постаріла, на хресті мук розп’ята, на палю посаджена дітьми – покручами. Стражденнице, великомученице Матір Божа наша …

Прости! Воскресни! Повернися! Розродися! Забуяй вічним і віщим Словом. Освіти від мороку і освяти свято – руську землю, Русь – Україну, возвелич, порятуй народ її навіки!

Доля рідної мови – у ваших руках, діти, від вас залежатиме її майбутнє, а вона існуватиме стільки, скільки у вас вистачить поваги й любові до неї. Тож дбайте про свою духовність, не забруднюйте рідну мову словами-покручами, не вживайте лайливих, грубих слів, а плекайте рідне слово, щоб воно жило й дісталося у спадок вашим нащадкам.

Домашнє завдання.

А. Вивчити $ 43, впр. 406

Б. Вивчити $ 46, впр. 456.

06.12.2022

Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних,поширених і непоширених,повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Інтонування різних видів простих речень

              Епіграф уроку:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян...

М. Рильський.

Щасливі ми,що народилися і живемо на такій славній,мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди,діди,тут живуть наші батьки. Та де б ми не були,скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось,почувши рідне слово.

Мова! А що таке мова? Народ говорить,що слово до слова – зложиться мова. Т.Г.Шевченко ось як говорив про неї:

Ну що б здавалося,слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б`ється – ожива,

Як їх почує!

Я переконана,що немає жодного справжнього українця,який би не був зачарований мелодійністю,душевністю нашої української мови. Адже відомо,що українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць у Європі.

Великий Кобзар Т.Г.Шевченко,який став основоположником української літературної мови, сам ніколи не забував родоначальників української літературної мови: І.П.Котляревського, Амросія Метлинського, Маркіяна Шашкевича, Г.Квітку-Основ`яненка. Після їхньої смерті Тарас Григорович продовжував шліфувати нашу мову,дорогоцінний діамант народу:

Не одцурайсь,мій сину,мови –

У тебе іншої нема,

Ти – плоть і дух – одне єдине,

Зі словом батьківським – Людина,

Без нього - просто плоть німа.

Без мови в світі – нас нема.

Мозкова атака:

·       «Згадай,подумай,відповідай» - письмово

1.    Чи може словосполучення складатися з одного слова? ( Ні).

2.    «Жовтіє лист» - це словосполучення чи речення? (Речення).

3.    Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка,знак оклику,знак питання).

4.    Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання).

5.    Чи може речення складатися з одного слова? (Може).

6.    Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок).

7.    Чи правильно,що підмет відповідає на питання що робити? Що зробити? (Неправильно).

8.    Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток,обставина,означення).

9.    Як підкреслюється означення,додаток,обставина? (Хвилястою лінією,риска-риска,риска-крапка-риска).

10. Речення,у яких дві або більше граматичні основи – це … (складні речення).

·       Закінчити речення.- письмово

1.Просте речення – це ...( речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку).

2.Підмет - це ... (головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком.)

3.Присудок - це ... (головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом ).

4.Якщо підмет і присудок виражені іменником у Н. в., ...( то між ними ставиться

тире - Люди – браття, а природа – мати.)

5.Другорядні члени речення поділяють на …(додаток, означення, обставина).

6.Додатком називається …    (другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? (Місяць заливає (чим?) своїм холодним промінням (що?) кімнату).

7.Означенням називається другорядний член речення, який вказує на …

(ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? (лише в непрямих відмінках).

8.Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на …

(місце, час, причину, мету, спосіб дії.) і відповідають на питання… (як?де? куди? звідки? коли?чому?для чого? з якою метою? та ін.)

·       В зошиті запишіть «+» або « - »

1.      + Речення виражає закінчену думку.

2.      - За метою висловлювання речення поділяються на розповідні і окличні.

3.      + За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні і неокличні.

4.      + Речення характеризується смисловою та інтонаційною довершеністю.

5.      - Питальні речення щось повідомляють, розповідають.

6.      + За будовою речення поділяють на прості і складні.

7.      + Складні речення мають дві або кілька граматичних основ.

8.      - Розповідне речення висловлює наказ, пораду, прохання.

9.      + Прості речення можуть бути односкладні та двоскладні.

10. - Односкладні речення поділяються на називні та безособові.

·       Робота з таблицею

Типи простих речень

Принципи розподілу

Групи речень

1.За граматичною будовою

Двоскладні

Земля могутньо і велично оживає.

Односкладні

Уже смеркло.

2.За наявністю другорядних членів

Непоширені

Сонце заходить.

Поширені

Синє небо вкрили зорі.

3.За наявністю необхідних членів речення

Повні

Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось.

Неповні

Все чекає когось.

Не діждеться когось.

4.За наявністю звертань. вставних слів, однорідних членів речень, відокремлених членів

Неускладнені

І снагою життя наливаються вщерть колоски.

Ускладнені

Наливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном.

Повідомлення учнів

-        1.Односкладні особові речення.

Односкладні речення — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члена.

Односкладні речення

З головним членом присудком                         З головним членом підметом

особові                           безособові                                     називні

- означено-особові

- неозначено-особові

- узагальнено-особові

Означено-особові речення й неозначено-особові речення характерні для розмовного, художнього і публіцистичного стилів мовлення.Вони створюють лаконічність,динамічність розповіді. Наприклад: Люблю в`язку ріллю,паруючу і сиву (О.Максименко).

Узагальнено-особові вживають в основному в розмовному мовленні,у народній творчості.Наприклад: Голкою криниці не викопаєш (Нар.творчість). Крім того,такі речення використовують в офіційно-діловому та науковому стилях. З їхньою допомогою дають інструкції,рецепти,позначають закономірності тощо. Наприклад:Для лікування різних захворювань застосовують бжолинний мед.

2.Односкладні безособові речення

Безособові речення характерні для художнього стилю,де вони сприяють змалюванню психологічного стану людини,передають її настрої.Доречні безособові конструкції і в описах природи. Наприклад: Заморосило осінь у сльозу (Л.Костенко). Безособові речення з інфінітивом у ролі головного члена речення використовуються в офіційно-діловому та публіцистичному стилях для відтворення рішучості,категоричності,наказовості. Напрклад: Закон ввести в дію з дня його опублікування (Із закону).

3.Односкладні називні речення

Односкладні називні речення в офіційно-ділових,публіцистичних та наукових текстах вживаються на початку твору або його частин для називання предметів і явищ, про які йтиметься далі.Наприкінці тексту чи його фрагменту ці речення підсумовують виклад. Називні односкладні речення можуть переривати оповідь,щоб уповільнити її, зупинитися на окремих деталях.

Називні речення широко використовуються в описах картин природи, щоб як найвиразніше виділити кожну деталь. Наприклад: Розлогі верби. Затишок і тіні.Під ними тихо плещеться ріка,і дівчина замріяна й струнка стоїть на березі у сонячнім промінні (В.Симоненко).

4.Неповні речення

Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні та в художніх творах. Такі реченнядопомагають уникнути невиправданих повторів слів,стисло й динамічно викласти інформацію,а також за потреби створити психологічне напруження висловлення. Наприклад: Нехай все буде так,як сталось, - не повертайся, не гукай. Зоря скотилась і розтала. На віях…На плечі…В руках… (М.Боровко)

5.Ускладнені речення

Речення можуть ускладнюватися такими синтаксичними конструкціями:

·       однорідними членами речення;

·       порівняльними зворотами;

·       вставними словами ( словосполученнями,реченнчми);

·       звертаннями;

·       відокремленими членами речення (означеннями,обставинами,додатками, уточнювальними).

       Ускладнені речення найчастіше вживають у науковому,офіційно-діловому,публіцистичному стилях для передачі точного,логічного викладу думок,класифікації предметів і явищ,виділення й уточнення їх суттєвих ознак тощо.

6. Інтонування різних видів простих речень                                                 Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення.

Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою. Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь).

Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію. Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо?                                 (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський).

Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику). Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).

Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал за підручником.

2. Виконати вправу 237 стор.95 зробити синтаксичний розбір речень даної вправи

06.12.2022 (ІІ урок)

Домашнє завдання & 35, ст. 142, впр. 364

02.12.2022

УРОК

01.12.2022
Тема . Порівняльний зворот. Розділові знаки у простому реченні при порівняльних зворотах (2 уроки)

І. Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.

Порівняльний зворот образно характеризує предмети, дії, ознаки шляхом порівняння їх з іншими предметами, діями, ознаками.

У реченні порівняльний зворот є одним членом речення і здебільшого виконує синтаксичну роль обставини способу дії.

Порівняльні звороти в усному мовленні виділяються інтонацією, а на письмі - комами. Якщо зворот стоїть у середині речення, то кми ставляться з обох боків: Люблю, мов сонце, материнську мову.

Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою ПОРІВНЯЛЬНИХ СПОЛУЧНИКІВ як, мов, мовби, немовби, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцім тощо.

Комами відокремлюються в будь-якій позиції щодо дієслова-присудка:

1) Порівняльні звороти зі сполучниками наче, неначе, мов, немов, ніби, як ніби, неначебто, ніж, буцім, що (А ніч, мов мати, над тобою долоню на чоло кладе (Б.-І. Антонич)).

2) Звороти з як, якщо вони не мають інших відтінків, крім порівняння (Хмара, як ніч, налетіла, і сонце сховалось (П. Гулак-Артемовський)).

3) Звороти, що починаються словами як і (Олена слухала все те, але в розмову не вступала, мучилася одна і, як і раніше, цуралася людей (Гр. Тютюнник)).

4) Сполучення як правило, як звичайно, як завжди, як зараз, як раніше, як тепер, як навмисне (Мати, як завжди, читає йому Нечуя-Левицького (В. Шевчук)).

Порівняльний зворот не відокремлюється комами в таких випадках:

• Якщо порівняльний зворот є частиною складеного присудка. У цьому випадку можна поставити тире: Дівчина - мов маківка.

• Якщо порівняльним зворотом є прислівники майже, зовсім: Хлопці говорили майже як дорослі.

Якщо порівняльний зворот входить до складу фразеологізмів типу жити як сир у маслі, боятися як вогню тощо: Запахло сіркою, горілим, і дощ линув як з відра.

Перед як, ніби стоять прислівники зовсім, майже, частка не (Ходжу на лижах майже як пінгвін (Л. Костенко)).

ІІ. Практичні завдання:

1. Запишіть речення, знайдіть і підкресліть порівняльні звороти. Поясніть уживання коми при порівняльних зворотах

Весняне сонце вже припікало, як улітку. Ліс гомонить, мов живий. (А. Малишко) І всі ми, як один, підняли вгору руки. (І. Франко) Все він робив не як люди. (Л. Глібов) Хлопець хороший, дарма що гарячий. (Ю. Смолич) Упав як підкошений. Він був неначе сон¬ний. (О. Корнійчук) Усе в нього не як у людей. Олег як син рибалки добре знав морські звичаї. (В. Підмогильний)

2. Дослідження-відновлення .

Уставити потрібні за змістом порівняльні звороти з довідки. Розставити розділові знаки.

Ніколи не минеться мода на хустки. Вони барвисті __________________мерехтливі ________________________. Незбагненне диво – українська хустка. Легенька ___________________ тепла _______________________ вона лягає на жіночі плечі. І _______________________ злітає в руці нареченої в той незабутній радісний день. Хустка ____________________ стелиться на голівку немовляти.

Зринає в пам’яті образ мудро усміхненої бабусі. У білій хустці _______________________вона підходить до скрині й виймає розцвічені всіма барвами літа святкові хустки.

Довідка. Як сад навесні, мов весняний вітерець, як світання над річкою, мамині руки, як пташка, як пелюстка, як білий цвіт.

3.Пунктуаційний практикум.

Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати на слова, яких стосуються порівняльні звороти. Визначити їх синтаксичну роль.

1. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку (С. Скляренко).

2. Хмари піднялися вище мов пасма диму (О. Васильківський).

4. Лінгвістичний експеримент. «Народ скаже як зав’яже».

Замість виділених слів у словосполученнях вставити фразеологізми з довідки. Довести, чи потрібна кома перед сполучником як. Запис у зошит

Глянув неприязно; рости надзвичайно швидко; підлога дуже чиста; повзти повільно; надувся дуже; працювати самовіддано; знати досконало.

Довідка: як вилизана; як п’ятака дав; як свої п’ять пальців; як проклятий; як слимак; як з води; як сич.

Дослідити, чи всі фразеологізми виконуватимуть роль обставини.

5.Творча робота.

Утворити речення з порівняльними зворотами.

1.Український народ створив багату й співучу мову. Така ще багата наша земля. Такий ще співучий соловейко. 2.Кожне слово виблискує в ній всіма гранями лагідності й доброти. Так виблискує діамант.

Домашнє завдання

1) Опрацювати теоретичний матеріал &34

2) впр. 301, 303

30.11.2022 11 кл

Написання прикладок

1. Переглянь теоретичний матеріал

https://www.youtube.com/watch?v=Ch1WPV3jyIM&ab_channel=BeSmart%2F%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%8C%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC

2. Виконати завдання в зошиті

Вибіркова робота

Прочитати вголос уривки хроніки літературно-мистецького життя Волині. Виписати прикладки з означуваними словами. Указати на значення прикладок, підкреслити їх.

Уривок 1

Волиняни взяли участь у XII Національному форумі книговидавців України, що традиційно відбувається у місті Львові. Цього разу форум зібрав 577 підприємців та книговидавничих організацій. Було організовано виставку-продаж книг видавництв «Терен», «Твердиня», «Вежа».

Уривок 2

«Лесина казка» — таку назву має виставка творчих робіт родини Бойків, на якій представлено 30 художніх композицій — фігурки ляльок-персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», виконаних матір’ю Ганною Бойко-Дергай; світлини волинських краєвидів виконані її чоловіком Сергієм Бойком, а малюнки — їх восьмирічним сином Андрієм. Виставка присвячена 135річчю з дня народження Лесі Українки (З альманаху «Світязь»)

Дослідження-відновлення деформованого висловлювання

Дослідити, чи становлять подані речення зв’язне висловлювання. Розташувати їх так, щоб утворився текст. Записати його, правильно оформлюючи прикладки. Пояснити їх правопис.

1. Воно було присвячене черговій річниці створення Лесею Українкою безсмертної драми/феєрії.
2. У святі взяли участь письменники з Києва, Рівного, Острога, Тернополя, Вінниці.
3. На Ковельщині вже вшосте відбулося поетичне свято Лісова пісня.
4. Наступного дня свято перемістилося в урочище Нечімне, де під зелене склепіння лісу зійшлися дорослі і малі мешканці з навколишніх сіл, представники товариства Просвіта, члени Союзу українок, учителі/словесники, працівники культури, учні та випускники шкіл.
5. Вони відвідали музей/садибу Лесі Українки в Колодяжному, виступили на вечорі/зустрічі з творчою інтелігенцією, яка відбулась у центральній районній бібліотеці у Ковелі (За Н. Горик).

Назвати прикладки з тексту, які в лапки не беруться. Пояснити чому.

Пояснити вживання великої літери в іменниках.

Вибірково-розподільний диктант

Згрупувати сполучення слів відповідно до правил правопису. Заповнити таблицю.

Прикладки, що пишуться через дефіс	Прикладки, що пишуться окремо

Брати/слов’яни, трава/звіробій, грип/убивця, людина/змієборець, поет/романтик, місто/Берислав, очі/волошки, конструктор/Корольов, дослідники/археологи, знак/символ, споруда/символ, книга/реліквія, фізик/Пулюй, замок/фортеця, генерал/губернатор, інтелігент/земляк, пісні/балади, українець/учений, професіонал/музикант, Острів/Мурашиний, Франко/школяр, хатинка/маяк, річка/Сквира, будинок/мурашник.

По одному прикладу з кожної колонки таблиці ввести в самостійно складені речення. Підкреслити прикладки.

Творче моделювання

До поданих означуваних слів дібрати прикладки, які б: а) писалися через дефіс; б) уживалися в лапках або окремо.

Зразок. Художник-декоратор, художник Михайло Врубель; картина-вітраж, картина «Демон».

Світлина, довідник, твір, симфонія, вірш, салон, конкурс, фестиваль.

Навести власні приклади означуваних слів, з якими прикладки можуть писатися через дефіс і в лапках.

Домашнє завдання: ст. 116-117 вивчити, впр. 299, 300

29.11.2022
Складні випадки класифікації другорядних членів речення. ( 2 уроки)
Урок 1, 2

25.11.2022

Підготовка до усного контрольного діалогу
►  Прочитайте афоризми. Поясніть їх зміст. Сформулюйте за ними тему й мету уроку.
1. Єдина відома мені розкіш — це розкіш людського спілкування (Анпгуан де Сент-Екзюпері). 2. Дефіцит спілкування привів до того, що воно з розкоші перетворилося на предмет першої необхідності (С. Лузан). 3. Більшість людей шукають суспільства не стільки з метою слухати, скільки говорити {Олександр Поп), 4. Без багато чого може обходитися людина, але тільки не без людини (Людвіг Берне). 5. Для одних форма спілкування — діалог, для інших — монолог (Ілля Шевелев).
Пригадайте
►Дайте визначення діалогу. (Діалог (від гр. йіаіоцоз — розмова,
бесіда) — розмова двох осіб.)
►Як називаються речення, якими оперують учасники розмови?
(Репліка)

►Які розділові знаки вживаються при записуванні діалогів?
Запишіть графічну модель діалогу на дощці.
А: «П» (?!)» — «П. (?!)» — «П (?!)» -а.— «П (?!)»
-          П. (?!)
-          П. (?!)
-          П, (?!) - а.

►Які різновиди діалогу вам відомі залежно від стилю мовлення?
(Побутові діалоги; офіційні; художні.)
►Охарактеризуйте репліки в розмовно-побутовому стилі.
►  Сформулюйте правила ведення діалогу.
Орієнтовні правила
(для контролю і доповнення сформульованих)
•      Будьте завжди ввічливі, привітні і доброзичливі в спілкуванні,
з повагою ставтеся до співрозмовника. Будьте уважні до його
стану й настрою, до того, що і як він говорить, як реагує на ті

чи інші слова.
•      Умійте слухати і не перебивати інших.
•      Умійте почати діалог, уживаючи відповідну ініціативну ре
пліку (повідомлення, спонукання, запитання), та швидко реа

гувати на репліку співрозмовника, підтримувати розмову,

додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку, стиму

лювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою

зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру.
•      Не завдавайте людям прикрощів словом. Умійте ввічливо
попросити про щось і ввічливо відмовити у чомусь, не обра

зивши людину своєю відмовою. Намагайтеся чемно пояснити

причину прохання чи відмови.
•      Використовуйте в спілкуванні етикетні слова. Стежте за культурою мовлення.
►  Користуючись наведеними правилами, проведіть у парах (ролі директора школи і учня-одинадцятикласника) офіційний діалог-обмін думками за темою «Мій життєвий вибір». Розмову про свої плани й наміри щодо підготовки до майбутньої професії запишіть.
Творче завдання
►   Складіть діалог-обговорення за самостійно  обраною темою.
Творче списування
►  Доповніть визначення.
Діалогічне спілкування здійснюється в... (усній) формі під час безпосереднього контакту... (співрозмовників), висловлювання яких чергуються. Таким чином, кожен, хто бере участь у діалогічному спілкуванні, і... (говорить), і... (слухає). Висловлювання співрозмовника, що бере участь у... (діалозі), називається... (реплікою).
За стилем розрізняють...
За комунікативною функцією діалоги поділяють на...
Аукціон
►  Назвіть якнайбільше пісень-діалогів.
Складання сенкану
►  Сенкан «Діалог».

Іменник

діалог

Прикметники (2)

побутовий, художній

Дієслова (3)

розпитую, домовляюся, обговорюю

Речення з 3—4 слів

використовую в діалозі неповні речення (прості синтаксичні конструкції, різні речення за метою висловлювання)

Слово-синонім

розмова (бесіда)

Домашнє завдання (на вибір)
►Виписати з художніх творів три діалоги різних видів, обґрун
тувати свій вибір.

►Підготувати лінгвістичне повідомлення «Діалог».

24.11.2022 (2уроки)

РМ №21. Діалог складений відповідно до запропонованої ситуації, діалог – обмін думками і враженнями (офіційна і неофіційна розмова): обговорення самостійно обраної теми.
УРОК

23.11.2022
Порядок слів як стильова ознака мовлення

1.    Конструювання тексту. Складіть текст із окремих тематично споріднених речень.

Із плином часу виникло й світське мистецтво, набули розвитку нові стилі.

У більшості ранніх пам’яток мистецтва відображено релігійні вірування людей, які сповідували різні язичницькі культи.

Першими творами мистецтва були наскельні розписи та фігури, висічені з каменю.

Мистецтво — це художня творчість: література, музика, живопис, танок, театр, які відтворюють світ в образній формі.

Найдавніші з них створені близько 40 тис. років тому.

Поміркуйте.

·                На вашу думку, до якого стилю належить текст, який ви сконструювали, виконуючи попередню вправу? Відповідь обґрунтуйте.

·                Які слова в поданому реченні порушують стиль?

2. Вправа «Я редактор». Поясніть, чи доречними є у реченнях виділені слова. Доведіть свою думку. Замініть їх іншими словами, що найбільше підходять за змістом. Запишіть відредаговані речення.

1. У магазині покупцеві забули вручити решту.

2. Учителька прорекламувала батьківські збори.

3. На листі зелених насаджень діамантами сяяла роса.

4. Моя люба тварина – це мій кіт Кєша.

5. Чорногузи бігають на мілкому і ловлять жаб.

6. У маминих оченятах не було ні фальші, ні лукавості.

7. Якось восени дядя Сергій знайшов маленьке зайченя, яке сиділо під кущем смородини.

8. Поснідавши, я дивлюсь телебачення.

9. Він вдарився об стіл і розпанахав собі ногу.

3.Введіть у речення вставні конструкції, які характерні для розмовного стилю.

1.    О, вже, ( мабуть, певно, напевно, може, можливо), натворила щось. 2. Знаю, і (виявляється, як бачиш, бач, як ви знаєте) більше, як ти. 3. Дай мнені, (будь ласка, прошу) спокій. 4. (Очевидно, мабуть, очевидячки, напевно), туман ішов із плавнів. 5. Добрий почин, (кажуть, говорять, як кажуть, мовляв), половина діла.

Домашнє завдання &30 ст. 109-110, впр. 277. Уважно опрацювати теоретичний матеріал

22.11.2022

Пунктуаційні норми. Пунктограми вкінці речень

Переглянь відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=W031sFYB9hc&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E

Завдання 1. Перепишіть речення, підкресліть у них граматичні основи й розставте розділові знаки.
1. У поганого майстра й пилка крива. 2. Життя безумовно добрий учитель який дуже дорого бере за свої уроки (Нар. тв.). 3. Доброта це найбільше досягнення людини найбільш прекрасне та святе (І. Цюпа). 4. Кохати нові землі відкривати (І. Драч). 5. Ми джини в закоркованих пляшках. 6. Марудна справа жити без баталій. 7. Час не наша власність (Л. Костенко). 8. Геній явище ірраціональне і є силою стихійного духу (Є. Маланюк). 9. Творчість завжди мрійна і тривожна (В. Симоненко). 10. Письменник не американська машинка а твори його не полтавські галушки! (М. Хвильовий). 11. Боятися означає визнати над собою владу (З. Ігіна)

Завдання 2. Перепишіть речення й визначте, за яким правилом поставлено (або не поставлено) тире між підметом і присудком.
1. Боротьба за демократичне суспільство — ось сенс життя (І. Франко). 2. Зрадити душу — найнижче рабство (М. Луків). 3. Удосконалюватися — значить мінятися, бути досконалим — означає змінюватися часто (В. Черчілль). 4. Любов — то широке море, що має свій приплив і відплив, свої вири й підводне каміння, свої розбурхані хвилі та свою рівну й чисту поверхню (О. Кобилянська). 5. Пересопницьке Євангеліє — визначна пам’ятка не тільки письма, а й староукраїнської мови (П. Утевська). 6. Серце не дитина, його галушкою не нагодуєш (Т. Шевченко). 7. Україно! Ти моя молитва, ти моя розпука вікова (В. Симоненко). 8. Ми — нація, сузір’я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили (Ю. Липа). 9. З усіх втрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода). 10. Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

Завдання 3. Поставте потрібні розділові знаки між групою підмета і групою присудка.
1. Сміле слово то наші гармати. (П.Грабовський.) 2. Ідеал наш гармонійно розвинена, високоосвічена, культурна, щаслива людина. (І. Цюпа.) 3. Історія це святая святих народу. (О. Довженко.) 4. Хтось давно ще сказав, що спів то мова душі, то голос серця. (Панас Мирний.) 5. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна. (І. Муратов.) 6. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна. (М. Коцюбинський.) 7. Кожному мила своя сторона. (Нар. творчість.) 8. Найбільше добро в кожного народу це його мова. (Панас Мирний.)

Завдання 4. Пригадавши правило написання дієслівних коренів, випишіть слова з пропущеною літерою и.
-бир-, -пир-, -тир- і под. — перед -а-: вибирати
-ри-, -ли- — між приголосними: глитати
Ст..раю, вид..рти, зм..ртвіти, об..рати, заст..лив, пож..раєш, обп..ратися, прокл..ну, тр..вожитися, б..р..жеш.

Домашнє завдання &44 ст. 172, впр. 437 або 440

Предикативна (граматична) основа речення.

Переглянь відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=yneaxDu9PfU&ab_channel=AndreyDuviol

◊ Робота в зошиті

1.    Переписати текст, членуючи його на речення та розставляючи розділові знаки. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Дати визначення головним членам речення.

          Нехай ніхто не половинить твоїх замель не розтина бо ти єдина Україно бо ти всіх у нас одна і козаки й стрільці січові за тебе гинули в полях у небесах сузір’я Лева нам світить на Чумацький Шлях стражденна чаєчко-небого єдині два твої крила виходим нене у дорогу аби ти вільною була.

(Д. Чередниченко)

2.    Записати речення. У кожному визначити граматичні основи, вказати другорядні члени речення.

          …Вільна Вкраїна з могили встає. Вона – моє щастя, безсмертя моє (Д.Павличко). Хочеться думати не про царство запічне. Хочеться думати про високе і вічне. Про незнищенність, наприклад, матерії, а не про звіти річні бухгалтерії (В. Баранов).

3.    Записати речення. Визначити в кожному граматичні основи. Пояснити, у чому полягає відмінність між реченням простими і складними, навести приклади. Вказати речення поширені й непоширені, двоскладні й односкладні. Вказати неповне речення.

          Ніч прийшла. Зітхнули двері. Хата спить… (П. Харченко). Сонце. Осінь. І літа метелик. Може, це і є та благодать… (П. Вольвач). Зникли тіні, все поблідло. Промінь обрію сягнув (Б. Дегтярьов). Дерев столітніх видовжені душі кощаві руки в небо підняли (Л. Костенко). Останній вагон. Опустілий перон. У вікні – твій профіль холодний. Густішає дощ. Треба жити (П. Малєєв).

Домашнє завдання &29-31, впр. 268, 272, 283

18.11.2022

Риторичне питання, його стилістичні функції.

1. У завданні визначте види питальних речень - усно

То хто ж ти така? Як твоє ім’я? Чи варта такої плати?(Ліна Костенко) Хіба ти чув, як пахнуть чебреці? Що ж Ви, мамо, щастя так мало вишили? Ви бачили, як журиться сосна? Невже залишим після себе втрати, розвіє вітер душі на золу? Який то курган, коли квітів немає? Могила яка без хреста? Давай одружимось? Скажи мені, якщо це не кохання, то як назвать цю «Пісню із пісень»? ( Н.Баклай).

2. Спостереження над інтонуванням речень різного типу

Прочитайте, правильно інтонуючи речення. Перепишіть, визначте слова, які виділяються логічним наголосом. Які настрої переважають у поезії?

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: – Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь, щоб була красива.

(Ліна Костенко)

3. Творче завдання. «Фразеологічне олів’є»

Поясніть значення фразеологізмів. Складіть речення так, щоб вони виступали то в ролі підмета, то в ролі присудка.

Берега пуститися, бити по кишені, бісики пускати.

4. Граматична трансформація

До поданих синтаксичних конструкцій доберіть синонімічні.

Зразок: Дівчинка п’яти років – п’ятирічна дівчинка.

Я записався у вокальний гурток(гурток по вокалу). Пахне свіжий хліб(свіжим хлібом). Водою розірвало греблю(гребля розірвана). Я був веселий(мені було весело). У коридорі не дозволяють(не дозволено) бігати. Повіває(повіяло) легенький(им) вітерець(ем). Лікар зробив огляд хворих(оглянув).

5. Спостереження за стилістичними функціями риторичних питань

Прочитайте текст, визначте роль риторичних питань у ньому.

Україні

Зморена, згорьована, знесилена,

Розіп’ята , з болем на устах…

А було ж – зухвала і красива –

В запорозьких тішилась степах.

Вільною козачкою ходила…

І хіба твоя у тім вина,

Що ти тільки волю полюбила,

Тут же знов запродана була?

Зболену, уярмлену, закуту

Серед шляху кинули в біді

І гадали – бути чи не бути?

Виживеш чи погибать тобі?

І не раз тебе невдахи-діти

Намагались підвести з колін,

Накидали поверх лахів свиту,

Щоб прикрити латаний поділ.

А ти знову падала додолу –

У багно, в неславу, у сміття,

І сини твої тікали з дому,

Проклинали долю і життя.

Та невже ж ти справді та гордячка,

Що сідлала тільки вороні?

Гей, козачко, підведись, козачко,

Ухопись за гриву на коні!

Наталя Баклай

– Чому авторка називає Україну козачкою?

– Чи тільки сумні сторінки має історія нашої держави?

– Що ви знаєте про славне минуле України?

Домашнє завдання

Опрацювати п.28, ст. 105-107, вик. вправу 264, 266

17.11.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок

Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця

1. Перегляньте відео

1. Охарактеризуйте речення за метою висловлювання та інтонацією. Зробіть висновки щодо розділових знаків у кінці речень. Поясніть значення виділених слів.

Пада сніг у долоні зими,

Пада сніг, як лелече пір’я,

І летять з давнини-далини

Ваші думи на Ваше подвір’я.

Пригадайте: село, спориш,

Білу хату, розкішну сливу.

Як Василь це любив колись –

Промінь сонця і вітру гриву!

(Наталя Баклай, «Матері Василя Симоненка»)

Будь, моя світлице, щедра на гостинці,

Будь, моя світлице, світла на людей!

(Наталя Баклай, «Світлиця»)

Невже залишим після себе втрати,

Розвіє вітер душі на золу?

(Наталя Баклай, «Спадщина»)

2. Визначте види речень за будовою граматичної основи. Поясніть значення виділених слів.

Читаю вірші, а у залі тихо,

Сидять військові довгими рядами.

Читаю вірші і боюся дихать,

Бо як чуття сприйматимуть словами?

(Наталя Баклай, «На вечорі ветеранів»)

Тримаю вишиті старенькі рушники.

Давно забуті, горнуться до мене.

Заполонили світ нейлони та шовки…

Кому потрібні вишиті ромени?(у народі так називали ромашки)

(Наталя Баклай, «Рушники»)

Білявий день. І хата диха комином (Н.Баклай).

3. Визначте види речень за кількістю граматичних основ та зв’язками між їх частинами. Поясніть значення виділеного слова.

Ви вже, мамо, зовсім стали сиві.

Залишилась осінь біля Вас.

Закружляли птахи в небі синім,

Батько Вас запрошує на вальс.

І пливуть-летять роки у колі,

І шумить-співа осінній шал…

…Батьку! Ви таки не помиливсь!

Серед всіх жінок, які стрічались,

Вибирали маму Ви колись…

(Наталя Баклай, «Моїм батькам»)

Домашнє завдання: & 26 ст. 100-102, впр. 253, 254, 251

Стилістичні функції модальних різновидів речень.

1. Перегляньте відео

2. Прочитавши речення, поясніть, що таке модальність як ознака речення

Іде дощ. Пішов би вже дощ.

Пройшов дощ. Якби пішов дощ!

Ітиме дощ. Піди, піди, дощику!

3. Дослідження-відновлення. Робота з текстом

Спишіть текст, поділивши його на речення. Поставте розділові знаки. Уставте пропущені букви. Виконайте звуковий запис виділених слів. Прочитайте утворений текст, правильно інтонуючи речення.

Екзам..ни річ сер..озна кому хоче..ся дістати п..р..екзаменовку на осін.., – ціле ж літо тоді нанівець піде а як іще крий доле на другий рік залишишся а футбол хіба річ не сер..озна кому хоче..ся діставати 3:0 на користь супротивника от і крутись от і страждай (Остап Вишня).

4. Вибіркове письмо

Випишіть речення, які передають ірреальну дію.

Вечірнє сонце, дякую за день! (Ліна Костенко). Як пощастило дівчинці в сімнадцять! (Ліна Костенко). Все може здійснитись, дитино, усе (Н.Баклай). А мені б забути про нестатки (Н.Баклай). Дощ полив, і день такий полив’яний (Ліна Костенко). Збіднів би світ цей без твоїх очей, без них він був би просто вечоровий (Н.Баклай). Ще назва є, а річки вже немає (Ліна Костенко). І треба було б мені лісом-пралісом іти – мене б захистили в негоду дерева і хащі…(Н.Баклай).

Домашнє завдання: & 27 ст. 103-105, впр. 259, 260

16.11.2022
Використання синонімічних дієслівних словосполучень у різних стилях

Перегляньте відеоурок і виконуйте завдання з учителем

Домашнє завдання: & 25 ст. 76-79, впр. 239, 234

15.11.2022

Запрошую вас на 4,6 онлайн урок (посилання вище)
Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
(2 уроки)

11.11.2022

Словосполучення як основна одиниця синтаксису

1.    «Ти – редактор»

     Бачити власними очима, повинні були бути, вартує говорити, вести себе ввічливо, вибачати сина, визивати лікаря, висвітити в газеті, добитися мети, запобігати втрат, захворіти кором, знімати квартиру, зумовлено причинами, навчати правилам, одержувати перемогу, підведе підсумки, повинні були бути, потерпіти фіаско, приводити приклад, розмовляти на українській мові, турбуватися за дітей, ухилятися суперечок, проявляв ініціативу.

2.    Вибіркове письмо

Прочитайте текст. Випишіть словосполучення, згрупувавши їх за типом підрядного зв’язку. Поясніть орфограми у виділених словах. Розберіть за будовою слова: найпоширеніший, машинним, родинних, обов’язково, перев’язувала, Україні.

                                   Українська вишивка

        Вишивка – це найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва, у якому візерунок та зображення виконуються ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням.

     Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків. У вишивках добре видно залежність орнаменту та кольору від місцевості. Не можна не згадати, що рушники в Україні здавна мали особливе значення в родинних обрядах. Зокрема, на сватанні дівчина обов’язково перев’язувала сватів рушниками.

3.    «Чия черга чергуватися?»

Знайти в попередньому тексті слова, у яких можливе чи наявне чергування звуків; підібрати усно форми слів чи спільнокореневі лексеми, щоб довести можливість чергування звуків.

4.    Конструювання словосполучень

Утворіть дієслівні словосполучення, щоб запропоновані іменники виступали залежними словами.

     Угода, участь, ініціатива, позиція, рішення, обов’язок, подяка, заходи, довідка, висновки, питання, посада, значення, замовлення, зразок, адреса, думка, закон.

5.    «Знайди пару»

Утворіть словосполучення, обравши із дужок правильний варіант.

     (Вірно, правильно, слушно) пояснив, театральний (квиток, білет), (подальша, наступна) зупинка, горизонтальний (-е) (положення, становище, стан), (становище, стан) економіки, (відмінити, скасувати) рішення суду, (спиратися, опиратися) на досвід, (виборче, виборне) право, садова (дільниця, ділянка), економічний (покажчик, показник), усунути (дефекти , недоліки) в роботі, (недолік, дефект) мовлення.

6.    Розподільне письмо

      Запишіть словосполучення в три колонки залежно від того, яким способом підрядного зв’язку вони поєднані (узгодження, керування, прилягання).

      Святковий настрій, Одарчин зошит, сказати доньці, хрумтить яблуком, сумно посміхаючись, особливо весело, хороший лікар, намалювати коло, мало спілкуватися, освітлена кімната, осяяна красою, змовчав знову, м’ятна цукерка, огрядна жінка, книжкова полиця, вид спорту, оглядати хворого, зовсім близько, світить яскраво, безмежні поля, зневажена земля, знекровлене личко, захист країни, мріємо про щастя, умита росою, поїхати з мамою, писати каліграфічно, працюючи швидко, часто вагаючись, оживають зранку, військовий загін, мерехтять уночі, вносити обережно, книга з бібліотеки, знайшов неподалік, дійшли до лісу, вірно служити, з’їхалися до мами.

     Ключ. Підкресліть другу від початку літеру в першому слові кожного словосполучення і прочитаєте продовження вислову С. Реріха : «Сенс людського життя – …». ( «… в досягненні краси, гармонії, у самовираженні»)

     Графічний диктант

     Накресліть схеми поданих словосполучень.

     Високо над головою, квіти у моєму саду, допомогти порадою, осінній парк, наловити карасів і щук, мамина усмішка, гуляти зранку й увечері, дитяча спортивна школа, лагідний шепіт трав, кожен із нас, широкий у плечах.

7.    Вибірковий диктант - письмово

     Випишіть словосполучення, виконайте їх синтаксичний розбір.

Приходити рано, біля річки, метелики і квіти, солона сіль, світить сонце, буду навчатися, брати участь, бити байдики, будувати міст, особливо старанно, купатися з морем, у лісі, починаємо співати, надзвичайно зручно, декламувати й співати, написати олівцем, ліс дрімає, заплющив очі, схожий на батька, у службових справах, оцінка з мови, думати вголос, дерев’яне дерево, світить сонце, незабутні враження.

8.    «Правописне лото» - усно

Дякувати водія, в одинадцять годин, у ліс за грибами, вибачити товариша, хворіти грипом, по законах природи, приймати участь, по власному бажанню, підручник по літературі, розмовляти на українській мові, на протязі року, у більшості випадків, будування незалежної держави, взаємовідношення між людьми, випустили з виду, виписка із листа, жильці будинку, хронічна нежить, підписатися на газети, не виявили рвіння, розглядання питання, викликати супротив, виключні здібності, вірний шлях, кінцевий вибір, бачити власними очима, вести себе ввічливо, вийшла на багатьох мовах,подати для затвердження, придатне до лікування, досягати мету, додержувати чистоту, допікали на словах, запевняти про свою повагу, запобігати втрат, звернутися за адресою, зрадити Батьківщині, ігнорувати законами, оволодівати знання, опанувати технікою, оплачувати проїзд, підвищувати кількість, більша половина студентів, працював завідувачем відділу, двадцять двоє окулярів, трьохрічна перерва, у подальшому висвітлювати, всякий раз, категорично не можу, говорити шепотом, біля вісімдесяти відсотків, підвищити в посаді, обирати в академіки виступили в захист.

Завдання додому

1.     Розподіліть словосполучення на три групи: вільні (синтаксичні) словосполучення, лексичні, фразеологічні. Із фразеологізмами складіть міні-текст на вільну тему.

     Чорне золото, зібрав урожай, Біла церква, дати відкоша, неозначена форма дієслова, чорна смородина, лікті кусати, п’ятами накивати, впала в око, дружня розмова, вищий за брата, морочити голову,щось невідоме, зроблено запис, п’яте колесо до воза, сніданок нашвидку.

2. «Знайди пару»

     Із поданих прислів’їв випишіть словосполучення, що відповідають схемам:

Х → кому?   → О

     О ← від чого? ← Х

О ← що?       ← Х

О ←    як?     ← Х

О ←      чий?   ← Х

     Від щастя не тікають – щастя наздоганяють. Найбільше щастя в житті – здоров’я. Хто багато бажає, той ніколи щасливим не буває. Хто хоче щастя зазнати, той повинен свій край шанувати. Добре танцювати тому, кому щастя на дудку грає (Народна творчість).

10.11.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок

Контрольна робота №2

09.11.2022

Запрошую вас о 11 годині на Всеукраїнський диктант єдності.

Посилання скине класний керівник

08.11.2022

РМ № 22. Ділові папери: автобіографія, заява, резюме.

Слово — це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Уміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим різцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса.

(В. Сухомлинський)

Поміркуймо над словами епіграфа. Наш лексичний матеріал, з яким ми будемо працювати, пов'язаний із діловим мовленням, словом у житті людини, культурою мовлення. Уміння висловлювати свою думку, переконувати інших цінилося в усі часи. У будь-якому віці спілкування необхідне , а для молодої людини – особливо, бо слово – це спосіб самовираження, оповідання про себе. Людина з багатим мовленням має більше шансів на успіх, аніж та, у котрої "ліміт" на комунікацію. Великого значення у сучасному світі набуває вміння зав’язувати ділові стосунки та підтримувати їх. Головне, чим повинна керуватися ділова людина, – це професіоналізм. Стати професіоналом важко, але можливо. Розпочати потрібно із ділових паперів.

Урок ми проведемо у формі наукової конференції на обговорення виносяться такі питання:

1. Сфера використання офіційно-ділового стилю, його основні ознаки і призначення.

2. Ділові папери. Документ як основний вид ділової мови.

3. Заява. Мовні особливості, розташування реквізитів.

4. Автобіографія і резюме як документи ділового мовлення.

Лінгвістика – наука про мову, мовознавство. Лінгвіст-фахівець з мовознавства. Аналітик – фахівець, який займається аналізом даних в конкретній галузі або дослідженнями та узагальненнями в певній сфері діяльності. Він мусить досконало володіти специфічними методами аналізу, притаманними даній галузі. Оскільки суть роботи такого фахівця повністю залежить від специфіки галузі, то аналітик не є конкретним фахом. За спеціалізацією розрізняють, наприклад: військовий аналітик, фінансовий аналітик, маркетолог-аналітик, системний аналітик, лінгвіст-аналітик тощо

1. Літературна мова становить систему стилів. Структура, кількість, характер і співвідношення їх змінюються з розвитком суспільства. Під стилями літературної мови розуміють їі різновиди, які обслуговують різноманітні сфери суспільного життя. Усна форма літературної мови має лише один стиль – розмовний. У писемній мові виділяються науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній стилі.

Офіці́йно-ділови́й стиль – функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

В офіційно-діловому стилі до точності мовлення ставляться найвищі вимоги. Вони виявляються у використанні спеціальних термінів, дат, цифрових даних, у точній назві установ.

Офіційно-діловий стиль має підстилі:

´ інформаційний, дипломатичний, законодавчий, адміністративно-канцелярський.

´ Ним написані найважливіші документи, в яких відбивається історія народу.

´ Це стиль Конституції країни, законів, постанов, статутів, програм, наказів, звітів та інших ділових паперів.

Для офіційно-ділового стилю характерні усталені мовні звороти, стандартні початки і закінчення документів, поділ на частини. Цей стиль позбавлений образності й емоційності. Побудова речень відзначається лаконізмом.

Коріння слова «документ» йдуть з індоєвропейської прамови, де воно означало жест витягнутих рук, пов'язаний з передачею, прийомом або отриманням чогось. За іншою версією слово " dek " походить від числа «десять» і пов'язане з тим, що на розкритих долонях витягнутих рук налічувалося десять пальців. Поступово корінь " dek " був замінений на " doc " в слові « doceo»- Вчу, навчаю, від якого були утворені слова " doctor "- вчений, " doctrina " — вчення, " documentum " – те, що вчить, повчальний приклад.

Одним із найпоширеніших інформаційних документів у діловому спілкуванні є заява.

Заява – це офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому

викладається певне прохання.

За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні й зовнішні, які бувають від організацій, установ (службові) та особисті. У зовнішній особистій заяві обов'язково зазначається повна домашня адреса, а в службовій – повна поштова та юридична адреса установи, підприємства.

Заява пишеться власноручно в одному примірнику.

Складна (мотивована) заява відрізняється від простої тим, що в ній не лише викладається прохання, а й дається його обґрунтування, вказується на

причини, мотиви.

У складній заяві може бути зазначено, які саме документи до неї додаються. Перелік документів подається після основного тексту заяви перед підписом.

Стандарт передбачає для заяви такі реквізити:

Пояснення лінгвіста-практика: реквізит – багатозначний термін: у документознавстві — обов'язкові дані, які мають бути в кожному документі певного виду (наприклад, договорі, чеку) для визнання його дійсним (наприклад, назва документа, дата складання, сума, яка підлягає сплаті, назва платника, адреса тощо). Реквізити заяви рекомендується розташовувати в такій послідовності:

1. Праворуч вказується назва організації чи

установи, куди подається заява (адресат).

2. Нижче у стовпчик – назва професії, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові, адреса того, хто подає заяву (якщо заява адресується до тієї організації, де працює автор, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду й місце роботи чи структурний підрозділ).

3. Ще нижче посередині рядка пишеться слово Заява з великої літери й не ставиться крапка.

4. З великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обгрунтуванням.

5. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч – підпис особи, яка писала заяву.

У складній заяві також подаються відомості про те, які саме документи додані до заяви на підтвердження правомірності висловленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом).

Автобіографія – життєпис особи, складений нею самою. Цей документ відображає найголовніші моменти її життя і трудової діяльності.

Головні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

Автобіографію складають у довільній формі, однак деякі складові частини та реквізити в ній обов'язкові.

Оформляють автобіографію від руки на чистому аркуші паперу,

на лінованому або трафаретному бланку, коли влаштовуються

на роботу чи вступають до навчального закладу. Усі відомості про

себе викладають у розповідній формі від першої особи в хронологічній

послідовності (із зазначенням місяця й року) і таким чином, щоб можна було скласти уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та громадську діяльність автора.

Розрізняють такі види автобіографій:

– автобіографія-розповідь, яку складають в описовій формі;

– автобіографія-документ, у якій точно викладають факти.

В автобіографії обов'язково зазначають:

´ Прізвище, ім’я, по батькові автора

´ Дату народження

´ Місце народження

´ Відомості про навчання

´ Відомості про трудову діяльність

´ Хто батьки, де і ким працюють

´ Короткі відомості про склад сім’ї

Заголовок (Автобіографія) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора – праворуч.

Резюмé перекладається з латині як «життєвий шлях»

Резюме — документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність, професійні успіхи й досягнення особи, яка його складала.

Як правило, резюме складається для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади.

Обсяг резюме не повинен перебільшувати 1 сторінки. Основні вимоги — вичерпність необхідних відомостей і лаконізм викладу.

Оскільки резюме належить до документів з низьким рівнем стандартизації, то суворої вимоги щодо розміщення реквізитів не встановлено. Відомості можна подавати у зворотному порядку, а також вміщувати й інші, важливі на думку укладача, відомості.

Реквізити: ● назва виду документа;

· текст, що містить: прізвище, ім'я по батькові, домашню адресу, номер телефону, особисті дані (дата народження, сімейний стан — якщо потрібно), мету, з якою написано документ, відомості про освіту — повне найменування навчальних закладів, ступінь володіння іноземними мовами, відомості про професійний досвід — яку посаду обіймає зараз, відомості про публікації, інша інформація на вимогу роботодавця; ● дата (у разі потреби); ● підпис (у разі потреби).

Кожне нове повідомлення записується з абзацу.

Зразок:

РЕЗЮМЕ

Макар Лідія Іванівна

вул. Мішина 15/17, кв. 701, м. Київ, 02151, тел. /044/ 243-64-51

Освіта: 1995—2000 Київський державний лінгвістичний університет.

Кваліфікація: філолог, викладач німецької та англійської мов, а також зарубіжної літератури.

Знання мов: українська — рідна,

російська — досконало, німецька -— професійно, англійська — розмовно.

Володіння ПК — користувач Wіndows

Особисті інтереси: удосконалення знань ПК, поглиблення знань з англійської мови, вивчення психоаналізу.

Особисті якості: комунікабельність, пунктуальність, працелюбність, організаторські здібності.

Досвід роботи: 1.06.98-30.08.99 — позаштатний перекладач СП "Тотиз". 17.02.00-25.06.01 — офіс-менеджер компанії "Євроімідж".

Освіта	1995–2000 Київський державний лінгвістичний університет
Кваліфікація	філолог, викладач німецької та англійської мов, а також зарубіжної літератури.
Знання мов	українська – рідна, російська – досконало, німецька -– професійно, англійська – розмовно.
Володіння ПК	користувач Wіndows
Особисті інтереси	удосконалення знань ПК, поглиблення знань з англійської мови, вивчення психоаналізу
Особисті якості	комунікабельність, пунктуальність, працелюбність, організаторські здібності
Досвід роботи	1.06.98-30.08.99 — позаштатний перекладач СП "Тотиз". 17.02.00-25.06.01 — офіс-менеджер компанії "Євроімідж".

Основні принципи оформлення ділових документів

´ Текст містить певну офіційно-ділову інформацію.

´ Виклад змісту чіткий, характеризується конкретністю і точністю формулювань, офіційністю стилю.

´ Відповідність мовних засобів їх стильовому призначенню.

´ Логічність формування думки, чіткість і послідовність викладу, членування тексту відповідно до будови ділового паперу.

Оформлення державною українською літературною мовою

Нам трапилася нагода використати щойно отримані теоретичні знання на практиці. На мою думку, ділова людина повинна мати великий словниковий запас, а найголовніше – досконало володіти культурою ділового мовлення.

· Пропоную вашій увазі таке завдання:

До поданих іншомовних слів доберіть з довідки українські

відповідники. Можете використати довідку

Автобіографія, шеф, резюме, форс-мажор, брокер, формат, тайм-

аут, прерогатива, уїк-енд, симптом, дотація, інновація, пріоритет,

досьє, бартер, дефект, менеджер, де-факто.

ДОВІДКА. Життєпис, посередник, розмір, перерва, перевага, вихідний,

ознака, доплата, нововведення, першість, сукупність документів з певного питання, керівник, висновок, непоборна перешкода, обмін товарами на рівну суму, недолік, адміністратор, насправді.

· На основі поданого матеріалу, укладіть пам’ятку (письмово) «Правила складання резюме» (4 - 5 пунктів).

Як скласти резюме

1.Формулюйте свою мету зрозуміло, чітко й дохідливо.

2.Уживайте якомога більше фахових слів, що відповідають посаді, яку ви хочете обійняти.

3.Намагайтеся не вживати слів «я», «ми». Замість них починайте речення дієсловами «організував», «створив», «керував», «вивчав», «обізнаний з».

4.Не надсилайте своєї фотокартки, якщо це спеціально не передбачено.

5.Не вказуйте розмір заробітної платні й особисті дані.

6.Для кожного конкретного конкурсу складайте окреме резюме.

7.Якщо ви обіймаєте невисоку посаду, то краще зосередитися на великому досвіді роботи й набутих навичках.

Пам’ятайте: із тексту резюме має вимальовуватися образ автора – досвідченого, надійного, сумлінного працівника. (Запис у зошити)

· Порівняти невідредаговані і відредаговані фрагменти автобіографій. З’ясувати недоліки, які було усунено. - усно

1. Батько — Іванець Дмитрій Яковлевич, працює в малому підприємстві «Ладога» на посаді замісника директора по виробництву.— Батько — Іванець Дмитро Якович, працює на малому підприємстві «Ладога» заступником директора з питань виробництва.

2. Маю призові місця по змаганнях з авіамодельного спорта.— Посідав призові місця на змаганнях з авіамодельного спорту.

3. З 2006 року вчуся в секції по футболу. Отримала чорний пояс карате.— З 2006 року навчаюся в секції карате. Здобула чорний пояс карате.

4. Я, Румянцев Андрій Григорійович, народився 10.06.95 в Одесі.— Я, Румянцев Андрій Григорович, народився 10 червня 1995 року в м. Одесі.

· Запишіть прийменникові сполучення українською мовою: - письмово

прийти по делу; по собственной воле; при любой погоде; в рассрочку; не по силам; по закону; приняться за работу; поставить в пример; по указанию; по всем правилам; речь по вопросу; пришлось по вкусу; по последней моде; принять во внимание; принять к сведению; работать по схеме; на следующий день;

по моим сведениям; идти по улице; в двух шагах; послать по почте; в адрес; по прибытии; поступать в университет; читать на украинском языке; войти в аудиторию; в лесу; в столе; у дома; у моря; по широкой реке; по мосту;

по заказу; в пять часов; по причине; в течение; журнал по медицине; благодаря случайности; выйти из отдела; врач по призванию; охота на крупного зверя; с марта по июнь; добрый по природе; по истечении времени; папка для бумаг; войти в контакт; вопреки желанию.

· Записати у формі давального відмінка однини сполуки, утворені прізвищем, іменем та по батькові. Навести граматичні варіанти.

Варіант 1

Петрів Костянтин Кирилович, Товстуха Остап Микитович, Хміль Леон Емільович, Худаш Юхим Львович, Федів Андрій Корнійович, Кавич Лев Денисович, Тихолід Ілля Любомирович, Смілко Лук’ян Петрович.

Варіант 2

Любоницька Софія Леонтіївна, Дейнека Яна Миколаївна, Василиха Майя Терентіївна, Сушениця Ярослава Антонівна, Чепіга Юлія Сергіївна, Довгошия Надія Мар’янівна

Звичайно, якщо навіть комусь із вас не вдається виконати той чи інший пункт, ви однаково зможете досягти успіху. Але жодна ділова людина не здатна плідно працювати, не знаючи рідної мови, а також мови ділової людини. Без знання рідної мови неможливо підтримувати контакти, вести облік виконуваної роботи, тож давайте повсякчас поглиблювати й удосконалювати знання рідної мови.

Домашнє завдання:

· Складіть автобіографію від імені когось із своїх батьків (на вибір)

або

· Скласти резюме на основі зразка автобіографії. Мета — дістати посаду юрисконсульта в юридичній фірмі.

04.11.2022

ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПРОМОВИ:
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИСТУПУ, ІНФОРМАЦІЙНА НОВИЗНА, ЛОГІЧНІСТЬ РОЗВИТКУ ТЕМИ, АРГУМЕНТАЦІЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ, НАОЧНІСТЬ

І. Доповніть подані твердження.

1. Промова має ієрархічну будову й складається з … 2. Завдання виступу полягає … 3. Завдання основної частини … 4. Завдання висновків … 5. Дедуктивний виклад використовують …, а індуктивний … 6. Тропи порівнюються з дорогоцінним камінням, а риторичні фігури — з їхньою оправою. Це порівняння засноване на … 7. Головними завданнями репетиції, окрім засвоєння тексту, є … 8. Жести й міміка оратора перш за все повинні бути … 9. Наочність важлива, бо … 10. Аргументація буває … 11. Логічність викладу полягає в … 12. Логічна будова виступу передбачає …

ІІ. Робота з пам’яткою

Опрацюйте пам’ятку.
Пам’ятка «Основні правила виступу»

1. Якщо хочете, щоб вам вірили, говоріть упевнено й переконливо.

2. Не повторюйте кілька разів одне й те саме.

3. Використовуйте різні риторичні прийоми.

4. Зважайте на мовленнєве оформлення.

5. Якщо потрібно заглянути в записи виступу, опустіть очі, але голови не нахиляйте.

6. Стежте за реакцією слухачів. Якщо вас перестали слухати, змініть тон, наведіть цікавий факт, але не намагайтеся перекричати аудиторію.

7. Не говоріть надто довго, бо це стомлює аудиторію.

8. Уникайте слів‑паразитів, не заповнюйте паузи різними звуками («е‑е‑е», «ну» тощо).

9. Будьте тактовними: дякуйте за кожне зауваження та питання.
Робота з таблицею
Розгляньте таблицю.
Критерії оцінки промови

10. Розуміння теми виступу.

11. Виділення основної думки.

12. Урахування адресата мовлення.

13. Досягнення поставленої мети.

14. Логічність розвитку теми.

15. Інформаційна новизна.

16. Аргументація основних положень.

17. Використання порівнянь, аналогій, протиставлень, прикладів із життя.

18. Вдалий початок.

19. Драматизм у викладі.

20. Переконливість виступу.

21. Упевненість оратора в собі та в тому, що він говорить.

22. Вдале завершення.

23. Мовна культура (правильність, багатство, емоційність, стислість, ясність, точність, виразність, чіткість).

24. Контакт із аудиторією.

25. Уміння володіти інтонацією, тоном, паузами.

26. Зовнішній вигляд оратора: постава, міміка, жести.

27. Використання наочних матеріалів.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Складіть письмовий відгук на виступ, який найбільше припав ДО ДУШІ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ , опрацюйте відео

03.11.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок (посилання вище)

Тема 1: Тональність виступу, культура ведення дискусій

Тема 2:Промова, її види: мітингова, інформаційна, агітаційна

02.11.2022

Запрошую вас на 4 онлайн урок (посилання вище)
РМ №11. Спілкування з аудиторією, як творчий процес. Прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією. Техніка мовлення.

Тема 1. З історії становлення і розвитку української графіки й орфографії.
Тема 2.Основні принципи української орфографії.
1.    Пригадайте:

·     Що є предметом вивчення графіки як розділу мовознавства? (сукупність усіх рукописних та друкованих знаків певної писемності (букви, розділові знаки, надрядкові знаки, шрифтові різновиди)

·     Звідки бере початок українська графіка? (від старослов’янського письма)?

·     Сучасний український алфавіт — це видозмінена давня слов'янська азбука. Яку назву вона мала? Чому її так називають? (кирилиця, каку назву вона дістала від імені Кирила, грецького місіонера, що разом зі своїм братом Мефодієм склав цю азбуку (IX ст.).

·     Скільки літер в українському алфавіті?

·     Що таке орфографія? (система загальноприйнятих правил про способи передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі).

·     Чи є абсолютними синонімами слова «орфографія» і «правопис»? (термін грецького походження «орфографія» має ширше значення, оскільки включає ще й пунктуацію).

2. Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Доберіть заголовок. Запишіть зміст тексту у вигляді тез.

У 1798 році вийшла «Енеїда» Івана Котляревського — твір, який став піонером нової української літератури й поштовхом до пошуків сучасних способів відтворення української мови в писемному вигляді. Виникла потреба в зміні традиційного письма. Письменники, які прагнули писати живою українською мовою, мусили шукати засобів для передавання справжнього звучання слова, а не керуватися давнім написанням. У 1818 р. до алфавіту додано букву і, у 1837 — є та буквосполучення йо, ьо, у 1873 р. — ї. Натомість дедалі рідше можна було зустріти літери ъ, ы та э. Швидка й постійна зміна елементів алфавіту та їх різномаїтне вживання породило значну кількість експериментів з українською мовою та створення великої кількості (від 1798 до 1905 р. можна нарахувати близько 50 більш-менш поширених, інколи взагалі індивідуальних) правописних систем.

Найвідоміші серед цих спроб:

·      правописна система Олексія Павловського;

·      варіант «Русалки Дністрової» (1837);

·      кулішівка – правописна система П. Куліша в «Записках о Южной Русі» (1856) та в «Граматиці» (1857);

·      драгоманівка (вироблена в 70-х рр. XIX ст. в Києві гуртом укр. діячів культури під керівництвом мовознавця П. Житецького, куди входив і
М. Драгоманов);

·      желехівка – створена українським ученим Євгеном Желехівським під час праці над власним «Малорусько-німецьким словарем» (Львів, 1886). Цей правопис закріплено в «Руській граматиці» Степана Смаль-Стоцького та Теодора Ґартнера, що вийшла 1893 р. у Львові. З певними корективами желехівку вжив Борис Грінченко у фундаментальному чотиритомному «Словарі української мови» (1907–1909). Більшість правописних правил (практично оперті на фонетиці – «пиши як чуєш»), застосованих у словнику Грінченка, діють і досі.

Праця Грінченка стала неформальним правописом і зразком для українських письменників та видань від 1907 р. аж до створення першого офіційного українського правопису в 1918 р.

17 січня 1918 р. Центральна Рада видає «Головні правила українського правопису», які, проте, не охоплювали всього обширу мови. 17 травня 1919 р. Українська академія наук схвалила «Головніші правила українського правопису», які й стали основою для усіх пізніших доопрацювань та поправок.

23 липня 1925 року Рада Народніх Комісарів УСРР постановила організувати Державну Комісію для впорядкування українського правопису (Державна Правописна Комісія). До неї увійшло понад 20 науковців з УСРР, які висловили бажання запросити також представників Західної України: Степана Смаль-Стоцького, Володимира Гнатюка та Василя Сімовича.

Після майже річної праці у квітні 1926 р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проекту на Всеукраїнській Правописній конференції (26.V – 6. VI 1927 р., Харків), правопис ухвалили згідно з постановою РНК із 6 вересня 1928 р. Він увійшов до історії як «харківський» або «скрипниківський правопис» – від місця створення чи прізвища тодішнього народнього комісара освіти Миколи Скрипника.

1929 року Григорій Голоскевич видав «Правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений із повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія й затвердив Народній Комісар Освіти (6.IX.1928 р.)^[7]

У 1933 р. правописна комісія на чолі зі заступником народного комісара освіти УРСР А. Хвилею затаврувала харківський правопис як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників і без жодного обговорення в дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, що як ніколи до того уніфіковував українську та російську мови. З абетки вилучено букву ґ, а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано в 1930 році. Цю редакцію правопису схвалено постановою Наркома освіти УСРР від 5 вересня 1933.

Ще деякі незначні зміни прийнято в редакції правопису 1946 року й у 1959 (вийшла друком наступного року). Вона була пов'язана з документом «Правила русской орфографии и пунктуации», який вийшов у 1956 р. Від 1960 аж до 1990 р. офіційною була саме редакція 1960 року.

Після початку «перебудови» питання удосконалення українського правопису знову стало актуальним – редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проект обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада 1989, а опубліковано в 1990 році. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма).

Під час I Міжнародного конгресу україністів (27.VIII –3.IX 1991) було прийнято постанову про потребу вироблення єдиного сучасного правопису для українців, що проживають в Україні, так і в діаспорі, котрий мав би опиратися на весь історичний досвід української мови.

15 червня 1994 року уряд України затвердив склад Української національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів. Початковою метою було підготування нової редакції правопису за 2 з половиною роки (до кінця 1996 року), але робота з підготовки оновлених правил значно затягнулася. Остаточно всі напрацьовані пропозиції було передано до Інституту української мови в середині січня 1999 року. Цей проект відомий під назвою «Проект правопису 1999 року» (оскільки серед іншого пропонує відновити йотування перед голосними, як було до 1933 р.).

Деякі сучасні українські видавництва дещо відхилялися від тодішніх правил у написанні, наприклад, запозичених неологізмів та іноземних власних назв. Так, у багатьох географічних, історичних та художніх книгах вони використовують способи транслітерації (з мов, що використовують латинський алфавіт), без огляду на правопис: «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» (Київ) – у серії книг про Гаррі Поттера; «Астролябія» (Львів) – у серії творів Толкіна («Володар перстенів», «Гобіт», «Діти Гуріна» і «Сильмариліон»); «Літопис» (Львів); «Мапа» (Київ) та енциклопедія УСЕ видавництва «Ірина» (Київ), а також видавництво «Критика». Ці видання передають германські H і G у власних назвах як Г й Ґ . За правописом 1993 року «G і h звичайно передаються літерою г» (§ 87).

22 травня 2019 року Кабінет міністрів на своєму засіданні схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису (З Вікіпедії).

3. Розподільна робота

Запишіть слова в 4 колонки залежно від того, за яким принципом написано виділену частину слова (або все слово): 1) за морфологічним; 2) за фонетичним; 3) за традиційним; 4) за смисловим

Спалах, гуркіт, невістчин, просьба, тижневий, птаство, туристський, Земля, піч, рушник, перекіс, сказати. кишеня, левада, допомагає, бряжчав, сфотографувати, зсипати, розсіл, калач, молотьба, шістнадцять, тітчин, багач, роман, виднокіл, Квітка, напам’ять, сердешна, роздивляєшся, складі, нігті, їжджу, рябий, міщанин, розкіш, солдат, проте, розжувати, виїзна, по-перше, спад, покіс, студентський, козацтво, розчесав, одесит, у ранці, братство, біб, солдатський, товариство, роз'їжджаю, угорі, сміється, дзеркало, Зозуля, щастя, кожух, весна, Кривий Ріг.

·       Зробіть фонетичний розбір слова роз'їжджаю

4. Творче конструювання

Уведіть подані слова (словосполучення) в речення.

Біла Церква – біла церква, назустріч - на зустріч, Орел – орел, кобзар – Кобзар – «Кобзар», за те – зате, по-літньому – по літньому, невільник – Невільник, недруг – не друг, Лев – лев, греби – гриби, клинок – кленок, сонце - сонце.

·       За яким принципом пишуться ці слова? Наведіть власні приклади.

·    Чи згодні ви, що за смисловим принципом уживаються на письмі й префікси пре- та при-, в яких голосні зазвичай ненаголошені? Обґрунтуйте свою думку.

5. Термінологічна робота - усно

Поясніть значення термінів «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічна грамотність», «орфографічний словник».

6. Поетична хвилинка

Прочитайте вірш М.Рильського. Сформулюйте тему та головну думку. Поясніть написання слів, згрупувавши їх відповідно до відомих вам орфограм. Визначити буквені та небуквені орфограми.

Наприклад: не бійтесь, не майте, не лінуйтесь – написання частки не з дієсловами (небуквена орфограма) - усно

МОВА

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

·       Запишіть останню строфу фонетичною транскрипцією.

·       Зробіть синтаксичний розбір виділеного речення.

7. Письмо з коментуванням

Запишіть, вставляючи літери з або с. Поясніть правопис слів

Ро..пис, ..жувати, вро..сип, ..кат, ..цементувати, ..шити, ро..чин, ..формувати, ..тискач, ..чепити, ро..кис, ..прожогу, ..пад, ..хитрувати, бе..сердечний, бе..крилість, не..терпно, ..сох, ро..зиратися, ро..чепірити, ро..сунув, ..чавити, ..хов, ро..сіл, ..шити, не..проста, ро..тин, бе..платно, ро…цвічений, ро…шарування, ро…щедритися, бе…перечно, небе…корисний, небе…плідний, бе…сумнівно, …початку, …чорнілий, …краєчку, Бе…арабія, чере…плічник.

·       Подані слова пишуть за одним принципом чи різними?

8.    Словникова робота

Запишіть слова в алфавітному порядку. З’ясуйте значення незрозумілих слів за «Тлумачним словником» або «Словником іншомовних слів».

Інтенція, нуртувати, алюзія, пантувати, пантрувати, юнь, крила, крити, крилатий, цвісти, контамінація, альтернатива, вдача, альтанка, трельяж, апанаж, бальнеологія, індульгенція, чавун, фотон, фотожурналіст, хедер, вдавати, хедлайн, котурни, інфографіка, медіатор, медонос.

9. Вправа «Знайди помилку»

Знайдіть слова, у яких допущено орфографічні помилки. Запишіть відредаговані слова, поясніть орфограми

Багацтво, бесхарактерний, студентський, зроблений, шіснадцять, секретар, чімало, обличчя, нехворощщю, двічи, дистанція, деректор, венігрет, по-українськи, перво-цвіт, ліжко-диван, Грібоєдов, Горкий, шоссе, манна, мідью, духм’яний, моркв’яний, черв’як, тьм’я’ний, півогірка, пів’Ялти, пів-мішка, начеб-то.

10. Вправа «Упіймай помилку» - усно

Прочитайте текст. Знайдіть слова з орфограмою «Правопис префіксів пре-, при-, прі-». Відшукайте слово, у якому допущена помилка в уживанні цих префіксів

Хоча й зветься цей місяць лютим, а сонечко часом і пригріває. Уже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни. Пригріє ясне сонечко, на дахах сніг підтане, і капає вода. Капає, капає... Але й підмерзає потроху. Отак підмерзає, і створюються гострі, кришталеві бурульки. Вони схожі на прозорі списи. Бурульки ростуть під вечір, а вранці чи вдень сонце препече – ці списи падають на землю

11. Тест – (підготовка до ЗНО, виконати усно/в чернетці)

1. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати разом

а) дизель/мотор, лісо/сплав, жовто/гарячий;

б) пів/яблука, полу/мисок, пів/острова;

в) напів/прозорий, стоп/кран, пройди/світ;

г) водо/гін, гори/цвіт, чар/зілля;

ґ) босо/ногий, пів/Одеси, пів/ялинки.

2. Виберіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс

а) по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;

б) будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;

в) казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;

г) по/латині, по/тихеньку, тишком/нишком;

ґ) по/людськи, ледь/ледь, десь/інде.

3. Виберіть рядок, у якому всі префікси пишуться однаково

а) з-, с-: …кликати, …худнути, …тиха;

б) пре-, при-: …їхати, …хороший, …чепити;

в) з-, с-: …творити, …шити, …чистити;

г) пре-, при-: …пекти, …красний …крашати;

ґ) пре-, при-: …погано, …тримати, …ховати.

4. У якому рядку всі слова потрібно писати з великої літери?

а) (В,в)елика (В,в)едмедиця, (М,м)атір (Б,б)ожа, (С,с)ірко;

б) (Ш,ш)евченківські місця, (А,а)нгел, (В,в)ерховна (Р,р)ада;

в) (П,п)рокрустове (Л,л)оже, (Л,л)ітописець, (А,а)фіна;

г) (Ф,ф)ея, (П,п)івденне (П,п)олісся, (Д,д)емократична (П,п)артія (У, у)країни;

ґ) (М,м)міністерство (О,о)хорони (З.з)доров’я (У,у)країни; (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях, (М,м)іжнародний (Ж,ж)іночий (Д,д)ень.

5. Слова якого рядка мають більше букв, ніж звуків?

а) ячмінь, кукурудза, площа, маяк;

б) людина, яблуко, мрія, дощ;

в) дзвоник, льон, джміль, мільйон;

г) явір, джерело, м’ята, лекція;

ґ) джерельце, соняшник, льотчик, пюпітр.

6. У яких словах спрощення в групах приголосних відбувається тільки у вимові?

а) щас..ливий, корис...ний, тис..нути;

б) студен..ський, аген..ство, турис..ський;

в) чес..ний, аспіран..ський, тиж..невий;

г) журналіс..ський, ус..ний, хвас..ливий.

ґ) шіс..сот, кіс..лявий, буревіс..ник, пес..ливий.

7.У якому рядку в усіх словах можливе чергування /о/, /е/ з /і/?

а) збоку, воля, село, сон;

б) папери, ходити, домашній, восени;

в) шепотіти, весна, коло, весло;

г) колесо, вінок, берег, збори;

ґ) село, коліно, череда, береза.

8. У якому рядку у всіх словах букви Я, Ю, Є позначають два звуки?

а) яблуко, мрія, юнак, земля, любов;

б) кольє, явір, пам’ять, мільярд, в’юн;

в) щастя, кар’єра, єдність, насіння, п’ять;

г) юність, реакція, бюро, поєдинок, лінія;

ґ) тополя, весілля, Юпітер, конферансьє, Японія.

9. У якому рядку під час словотворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) в усіх словах відбувається зміна кінцевих приголосних основи?

а) козак, Прага, студент, Одеса;

б) Запоріжжя, чех, ткач, Рига;

в) узбек, латиш, інтелігент, Воронеж;

г) Лейпциг, Таганрог, казах, Прилуки;

ґ) нацист, Кривий Ріг, Золотоноша, Овруч.

10. У якому рядку допущено орфографічні помилки в написанні слів?

а) пам'ять, пів'яблука, Лук'яненко, солов'їний, розв'язати;

б) з'явитися, об'єднати, черв'як, довір'я, святкувати;

в) воззєднання, верб'я, вестиб'юль, торф'яний, підгір'я;

г) прив'ялити, зв'язок, морквяний, бюро;

ґ) комп'ютер, бюст, бюрократ, бур'ян, рядно.

11. У якому рядку всі слова пишуться з префіксом с-?

а) …клеїти, …твердити, …питати, …формувати;

б) …хвалити, …копати, …цілити, …сипати;

в) …жити, …фотографувати, …долати, …творити;

г) ...хопити, …шити, …жерти, …клепати;

ґ)…тиснути, …хвилювати, …пиляти, …цідити.

12. У якому рядку вживання м’якого знака в усіх словах відповідає нормам українського правопису?

а) Грильяж, попадья, рибальчин, розмазьня, прокинься;

б) редьці, близькість, в’язькість, Федьчишин, тарільці;

в) голівоньці, Гальці, ковальський, рибальство, квінтільйон;

г) Гриньчишин, Михальчук, сосоньці, женьшень, женчики

ґ) реальність, любовью, доньчин, малосольний, тоньший.

Домашнє завдання
§25 ст 74-76, вправа 182

01.11.2022
Запрошую вас на 4 онлайн урок (посилання вище)
РМ№17. Полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента.

28.10
Запрошую на 1 урок
Дебати. Публічний полілог.

Готуємось до ЗНО

Домашнє завдання -

27.10. запрошую вас на 2 онлайн урок

27.10.2011 (1 урок)
Розвиток мовлення. Композиція ораторського виступу. Особливості побудови вступу, основної частини, закінчення

1. Бліцопитування.
1. Продовжте визначення: «Риторика — це наука...»
2. Доберіть до слова «риторика» синоніми.
3. Яку державу по праву називають батьківщиною риторики?
4. Який приблизний вік цієї науки?
5. Що значить «бути оратором»?

2. Робота з підручником & 18.

3. Робота з таблицею.
• Розгляньте таблицю, визначте зміст роботи на кожному етапі підготовки промови.

Докомунікативний
Комунікативний
Посткомунікативний
1. Визначення теми і мети виступу
Проголошення промови
Аналіз промови
2. Оцінювання аудиторії (віковий склад, освітній рівень, соціальний статус) й обстановки
Відповіді на запитання, ведення полеміки

3. Добір матеріалу (виписки, цитати)

4. Систематизація матеріалу (план, тези, тематичні слова), створення тексту (вибір мовних засобів)

5. Репетиція (обмірковування стилю поведінки та зовнішнього вигляду)

4. Робота з текстом.
• Прочитайте. Підготуйте тези статті.
Готуючись до виступу, необхідно точно визначити тему і мету його, дібрати відповідний цікавий заголовок, дізнатися про склад, кількість, вік, фах слухачів, рівень їхньої обізнаності з темою. Тема має відповідати таким вимогам;
• бути цікавою для промовця і добре йому знайомою;
• відповідати віковим та професійним особливостям аудиторії, враховувати рівень освіченості слухачів;
• бути актуальною і корисною (матеріал має бути доступним для розуміння);
• містити проблемні, дискусійні питання.
У процесі вибору теми і визначення мети відомий ритор П. Сопер радить ораторам для контролю ставити перед собою такі запитання:
• Чи дійсно ця тема цікавить мене і може викликати у мене інтерес?
• Чи достатньо я знаю з цієї теми і чи можу заручитися достатніми даними?
• Чи зможу я укластися у відведений час?
• Якщо я хочу переконати, то чи впевнений щиро сам?
• Чи будуть відповідати моя тема і мета рівневі знань, інтересам і планам слухачів?
Мета, якої промовець хоче досягти, має бути чітко визначена: поінформувати, переконати, надихнути, закликати до дії; розважити аудиторію, розширити світогляд слухачів, зацікавити проблемою, захистити певну ідею, виховувати, спрямовуючи до життя за загальнолюдськими моральними принципами.
Добираючи заголовок виступу, слід подбати про те, щоб він був чітким, ясним, стислим, бажано без незнайомих або малознайомих іншомовних слів.
Після цього найголовніше — дібрати матеріал, що стосується обраної теми, осмислити його, вилучити зайве, впорядкувати, логічно вибудувати, виділивши композиційні частини, відшліфувати стиль, запам'ятати текст виступу і на завершення спочатку подумки, а потім і вголос проговорити, узгоджуючи з відведеним на виступ часом (За І. Томаном).

5. Риторичний практикум.
• Серед поданих назв промов оберіть 2—3, які найбільше вас зацікавили і які ви неодмінно хотіли б послухати. Обґрунтуйте свій вибір.
1. Океан. 2. Що сталося в Нью-Йорку? 3. Спорт в англійському коледжі. 4. Як слід вивчати мову? 5. Наскільки чесною має бути реклама? 6. Кращий фільм року. 7. Сучасне обладнання ферм. 8. Життя серед ескімосів. 9. Найвидатніший із моїх учителів. 10. Мер нашого міста.

6. Прочитайте подані назви виступів. Які з них відповідають вимогам, а які — ні?
1. Українська культура. 2. Чудеса квітів. 3. Необхідні реформи в освіті. 4. Пташині гнізда. 5. Як слід вивчати історію? 6. На захист народної пісні. 7. Поезія Івана Франка. 8. Що таке світовий банк? 9. Остап Вишня — людина та митець.

7. Вправа 118 (складіть привітання).

Домашнє завдання (на вибір).
1. Скласти пам’ятку «Як підготувати промову».
2. Користуючись сучасними інформаційними джерелами (словниками, довідниками, енциклопедіями, інтернет), підготувати реферат або мультимедійну презентацію про види ораторського мистецтва за метою висловлювання.
3. Дібрати із науково-популярної та художньої літератури зразки текстів різних видів промов за метою висловлювання (мітингової, інформаційної, агітаційної, ділової). Провести конкурс на кращого оратора.
4. Дібрати із різних джерел цитати, прислів’я, приказки, вислови відомих учених, письменників до виступу за одною з тем: «Маємо бути європейцями на ґрунті українському» (П. Грабовський); «Віра в себе — таїна життєвих успіхів» (Л. Силенко).

26.10.2022
РМ№5. Вимоги до оратора. Постава, виразність, міміка і жести

1. Не кожна розумна, освічена людина, яка вміє вести розмову у вузькому колі, може бути оратором для широкої публіки. Оратору мають бути властиві особливі риси: чарівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об’єктивність і доброзичливість.

Риси хорошого співрозмовника

Хороший співрозмовник повинен уміти слухати, виявляти інтерес до того, з ким спілкується, звертатися на ім’я, а до широкої аудиторії використовувати етикетні формули Дорогі друзі! Шановні колеги! та ін., у жодному разі не ставити себе вище за слухачів, спілкуватися з ними їхньою мовою, зважаючи на вікові особливості, соціальний статус, рівень освіти тощо.

Вимоги до мовлення оратора

1. Точність формулювань. Використання слів відповідно до їхніх мовних значень. Ця якість виробляє в людини звичку називати речі своїми іменами.

2. Стислість і небагатослівність. Ця риса формує вміння говорити по суті, сконцентровано.

3. Доцільність. Треба враховувати як мету мовлення, так і умови спілкування: час, місце, склад слухачів, тему розмови та ін. Ця комунікативна якість шліфує мовне чуття суб’єкта, допомагає ефективно керувати поведінкою аудиторії.

А. Доступність і зрозумілість. Якщо виклад оратора не доступний аудиторії, то він — неприйнятний.

5. Виразність. Важливий не тільки зміст, а й емоційність мовлення, укладені в слова переживання мовця.

6. Своєрідність та оригінальність. Кожен оратор має свою манеру викладу, через що його й цікаво слухати.

7. Краса мовлення. Бездоганне мовлення викликає в слухачів естетичне задоволення. Краса мовлення створюється за допомогою лексики, синтаксису, вимови, ритму.

Комунікативний стан мовця

Залежно від теми й мети виступу, оратор формує відповідний комплект якостей, за допомогою яких можна якнайкраще донести інформацію до аудиторії. Якщо це наукова доповідь, то яскраві емоції, надмірні рухи — не доречні. Якщо ж тема виступу, скажімо, «Подорож автостопом Європою», то емоційний градус вашої поведінки буде значно вищим, адже навряд чи вдасться цікаво розповісти про нестандартні ситуації, які можуть виникати в країнах з різним менталітетом, пов’язані з побутом під час подорожі, якщо робити це беземоційно. Але якою б не була тема вашого виступу, завжди треба контролювати свій емоційний стан, «фільтрувати» мовлення, не переходити «червоних ліній» у спілкуванні з аудиторією — від зухвалості до панібратства. Добре те, що в міру.

Успішність виголошення публічного виступу залежить від структури доповіді, її змістового наповнення, вдало дібраних прикладів, наочних засобів, що передбачає ретельну підготовку оратора до виступу перед аудиторією, про що йтиметься в наступних параграфах.

2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.

• Лі-лі-лі — відлетіли журавлі.

• Ли-ли-ли — дні осінні прийшли.

• Ло-ло-ло — вже все снігом замело.

• Ни-ни-ни — будем жити до весни.

• Жа-жа-жа — ми побачили вужа.

• Жу-жу-жу — на галявині ходжу.

• Жі-жі-жі — гострі ножі.

• Жи-жи-жи — мені допоможи.

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Актор Джозеф Джеферсон сказав: «Одна річ — виголосити яскраву промову, і зовсім інша — виголосити її яскраво».

Передусім важлива чітка артикуляція, адже навряд чи вас будуть уважно слухати, якщо ви нечітко вимовляєте слова, гундосите, ковтаєте закінчення.

Другий важливий момент, який увиразнить вашу промову, — це логічний наголос, тобто виділення голосом потрібного слова чи фрази. Без логічних наголосів виступ стає монотонним, унаслідок чого слухачі почнуть утрачати до вас інтерес. Отже, щоб аудиторія не заснула під час вашої промови, розвивайте мелодику свого мовлення, роблячи логічні наголоси й не допускаючи монотонності.

Не менш важливими для справжнього оратора є паузи, а точніше — уміння робити їх вчасно. Вони допомагають наголосити на важливій думці, дають можливість слухачам зосередитися на вашій промові. Але не зловживайте ними, інакше мовлення сповільниться. У романі С. Моема «Театр» відомий режисер навчав актрису, яка починала шлях на сцені: «Не роби пауз, якщо в них немає особливої потреби. Але якщо вже зробила паузу, то тримай її, скільки зможеш. І тоді публіка буде біля твоїх ніг».

4. Прочитайте той самий текст перший раз без пауз, а другий — з паузами в позначених місцях (тривалість пауз указано у квадратних дужках). Порівняйте сприйняття цих текстів на слух. Зробіть відповідні висновки.

Продаж товарів — це битва, і тільки бійці можуть виграти її. Нам може не подобатися ця обставина, але не ми її створили й ми не можемо її змінити. Будьте мужніми, коли вступаєте в гру, що називається торгівлею. Якщо ви цього не зробите, то будете щоразу промахуватися. Ще ніколи той, хто боїться подавати м’яч, не забивав гол. Пам’ятайте це. Той, хто майстерно вводить м’яч у гру або подає його для остаточного удару, — це завжди хлопець, який іде до перемоги… з непорушною рішучістю в серці.

Продаж товарів — це битва, [3 с] і тільки бійці можуть виграти її. [2 с] Нам може не подобатися ця обставина, але не ми її створили й ми не можемо її змінити. [2 с] Будьте мужніми, коли вступаєте в гру, що називається торгівлею. [2 с] Якщо ви цього не зробите, [3 с] то будете щоразу промахуватися. [2 с] Ще ніколи той, хто боїться подавати м’яч, не забивав гол. [2 с] Пам’ятайте це. Той, хто майстерно вводить м’яч у гру або подає його для остаточного удару, — це завжди хлопець, який іде до перемоги… [З с] з непорушною рішучістю в серці.

Кілька секретів, які варто знати.

1. Коли говорите своїм слухачам «подумайте», руку тримайте біля голови.

2. Відкрита долоня символізує відкритість, а рука, стиснута в кулак, — ворожість.

3. Простягнуті вперед руки приваблюють аудиторію, а схрещені на грудях — відштовхують її.

4. Найкращі жести — на рівні грудей: вони створюють відчуття сили, спокою та впевненості, а дотики до свого волосся, обличчя й тіла, навпаки, — враження стурбованості й невпевненості.

5. Позбудьтеся дратівливих і непотрібних жестів, пам’ятаючи, що ці звички можуть лише посилитися під час публічних виступів. Наприклад, не потрібно стукати пальцями по столу, розчісувати бороду, перебирати волосся, терти лоб. Це може відволікати й дратувати аудиторію.

Важливу роль під час виступу відіграє поза. Завжди контролюйте свою поставу: коли ходите аудиторією та коли стоїте. Спина має бути випрямлена, голову треба підняти. Коли виходите на сцену, ідіть упевнено. Випрямте шию, тримайте голову високо, щоб лінія підборіддя була горизонтальною, упирайтеся стопами в підлогу. Дихайте глибоко, щоб не відчувати браку кисню. Хай ваші пози будуть спокійними та гармонійними. Стежте за руками. Усе має працювати, але спокійно й природно.

Виступаючи перед аудиторією, пам’ятайте про рухи. Не стійте як укопані на одному місці, але й швидко рухатися аудиторією теж не варто. Ваші рухи мають допомагати слухачам зрозуміти й сприйняти ваш виступ. Визначитися зі швидкістю ваших рухів допоможе спостереження за рухами відомих успішних політиків, артистів, науковців. Перегляньте відео з їхніми виступами й зробіть для себе відповідні висновки. Візьміть на озброєння ті рухи й темп, що вас не дратують, а, навпаки, — наповнюють енергією (За К. Голобурдіною).

5. Підготуйте розповідь притчі (для виступу перед класом), урахувавши вимоги до мовця, викладені в теоретичній частині.

У Японії учень, перед тим як отримати дозвіл на навчання в монастирі, має особисто зустрітися з учителем. За традицією учитель повинен приготувати чай.

Якось обдарований та гідний уваги учень прийшов до вчителя для такої співбесіди. Коли вони сіли за стіл, юнак з натхненням почав розповідати про свої таланти й знання.

Майстер запропонував йому випити чаю. Учень погодився й… без будь-якої паузи продовжив розповідь.

Раптом учень злякано підскочив, тому що чай розлився на підлогу та йому на ноги. «Учителю, чашка така наповнена, що чай ллється через край!» — закричав він.

Учитель тим часом продовжував лити чай, і гаряча рідина розтікалася по столу й підлозі. «Ти робиш так само, — відповів учитель. — Будь ласка, іди й повертайся тоді, коли відчуєш більшу потребу в моєму навчанні» (Притча).

6. Напишіть вільне есе (до однієї сторінки) на тему «Прекрасна мить життя».

Домашнє завдання: &13. 14 ст. 40-43, впр. 90 (за підручником профільного рівня)

25.10.2022
Тема уроку. Види ораторського мистецтва за метою висловлювання: інформувальні, переконувальні, розважальні виступи
І. Опрацюйте матеріал п. 20 підручника на с. 61.
ІІ. Актуалізація знань. Дайте відповіді на запитання (усно):
1.     Про які види повідомлень за метою висловлювання ви дізналися із п. 20?
2.     Яка їхня мета?
3.     Які ви узнали види промов інформувальних повідомлень?
4.     Які види промов переконувальних промов?
5.     Які види розважальних промов?
ІІІ. Творче конструювання.
1.     Завдання. Підготуйте стисле оголошення про знайдену шапку, загубленого собаку (кота), продаж мобільного телефону (письмово одне на вибір).
2.     Завдання. Вправа 139. Підготуйте текст переконувального виступу «Телевізор дивитися корисно» або «Телевізор дивитися шкідливо». Доберіть не менше 5 аргументів. Зробіть висновок  (письмово).
3.     Завдання. Напишіть ваш улюблений анекдот або кумедний випадок із вашого життя.

25.10.2022
Мовні засоби оформлення тексту ораторського виступу

Правила мовного оформлення тексту
Рекомендації
Розмовність стилю
Книжну й офіційну лексику доцільно замінити на стилістично нейтральну й розмовну задля кращого сприймання слухачами. Зокрема, замість «у пресі» можна сказати «в газетах», замість «пресинг» — «сильний тиск» тощо
Простота викладу
Доцільно мінімізувати кількість наукової й абстрактної лексики. Якщо ж такі слова наявні в тексті виступу, їх необхідно пояснити — дати загальнодоступне визначення, навести синоніми, пояснити походження, повторити.
З довгих речень доцільно зробити кілька коротких. Краще сприймаються речення, у яких не більше 13–15 слів
Конкретність лексики
Необхідно уникати в мовленні узагальнень, замінюючи їх конкретними назвами. Замість того щоб сказати «підвищення зарплати працівникам бюджетної сфери» краще сказати «учителям і лікарям, вихователям і бібліотекарям, акторам і працівникам музеїв» тощо.
Замість віддієслівних іменників забезпечення, розкриття, відновлення краще вжити дієслова забезпечити, розкрити, відновити.
Наведення подробиць, що стосуються появи ідеї в автора. Замість «нещодавно я зустрів колишнього однокласника…» можна сказати так «минулого тижня, коли я їхав на футбол, на тролейбусній зупинці побачив колишнього однокласника, який тепер живе в Закарпатті. Я не бачив його п’ять років. Звісно, стали запитувати один одного, як справи. Уявляєте, він розказав мені…»
Наведення цифрових даних
Цифри краще округляти, статистичні відомості подавати в порівнянні або у пропорції, одиниці вимірювання краще давати в наочному порівнянні.
Різноманіття номінативних засобів
Ідея виступу має повторюватися, однак повтор має відбуватися в різній словесній формі: «ми повинні викласти народу всі факти»; «наш обов’язок — розказати народу правду»; «народ повинен усе знати»
Виразність мовлення
Відсутність монотонності, емоційність, різноманіття інтонаційного оформлення, правильне застосування пауз

Правила мовного оформлення тексту	Рекомендації
Розмовність стилю	Книжну й офіційну лексику доцільно замінити на стилістично нейтральну й розмовну задля кращого сприймання слухачами. Зокрема, замість «у пресі» можна сказати «в газетах», замість «пресинг» — «сильний тиск» тощо
Простота викладу	Доцільно мінімізувати кількість наукової й абстрактної лексики. Якщо ж такі слова наявні в тексті виступу, їх необхідно пояснити — дати загальнодоступне визначення, навести синоніми, пояснити походження, повторити. З довгих речень доцільно зробити кілька коротких. Краще сприймаються речення, у яких не більше 13–15 слів
Конкретність лексики	Необхідно уникати в мовленні узагальнень, замінюючи їх конкретними назвами. Замість того щоб сказати «підвищення зарплати працівникам бюджетної сфери» краще сказати «учителям і лікарям, вихователям і бібліотекарям, акторам і працівникам музеїв» тощо. Замість віддієслівних іменників забезпечення, розкриття, відновлення краще вжити дієслова забезпечити, розкрити, відновити. Наведення подробиць, що стосуються появи ідеї в автора. Замість «нещодавно я зустрів колишнього однокласника…» можна сказати так «минулого тижня, коли я їхав на футбол, на тролейбусній зупинці побачив колишнього однокласника, який тепер живе в Закарпатті. Я не бачив його п’ять років. Звісно, стали запитувати один одного, як справи. Уявляєте, він розказав мені…»
Наведення цифрових даних	Цифри краще округляти, статистичні відомості подавати в порівнянні або у пропорції, одиниці вимірювання краще давати в наочному порівнянні.
Різноманіття номінативних засобів	Ідея виступу має повторюватися, однак повтор має відбуватися в різній словесній формі: «ми повинні викласти народу всі факти»; «наш обов’язок — розказати народу правду»; «народ повинен усе знати»
Виразність мовлення	Відсутність монотонності, емоційність, різноманіття інтонаційного оформлення, правильне застосування пауз

Домашнє завдання

Дібрати із науково-популярної та художньої літератури зразки текстів різних видів промов за метою висловлювання (мітингової, інформаційної, агітаційної, ділової).

21.10.2022

Театральна (сценічна) риторика. Педагогічна риторика.

Опрацюйте презентацію

Презентація

20.10.2022

РМ № 13. ДОБІР АРГУМЕНТІВ І СПОСОБІВ АКТИВІЗАЦІЇ МИСЛЕННЯ ТА ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АУДИТОРІЇ. ВИДИ АРГУМЕНТАЦІЇ. СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ ЗІ СЛУХАЧАМИ

Оратор під час публічного виступу аргументує певну точку зору.

Аргументація — процес наведення доказів, пояснень, прикладів для обумовлення певної думки перед слухачами або співрозмовниками.

Аргументи — це докази, що їх наводять на підтримку тези (головної думки тексту чи виступу, вираженої словами): факти, приклади, пояснення — усе те, що може підтвердити тезу.

Від тези до аргументів можна поставити питання «Чому?», а аргументи відповідають: «Тому, що».
Наприклад: Телевізор дивитися корисно — теза нашого виступу. Чому?
Аргументи — тому, що:
а) по телевізору ми дізнаємося новини;
б) по телевізору передають прогноз погоди;
в) по телевізору ми дивимося навчальні передачі;
г) по телевізору показують цікаві фільми тощо.

Аргументи, які наводить оратор, бувають двох видів: аргументи «за» (свою тезу) та аргументи «проти» (чужої тези).

Аргументи «за» повинні бути: правдивими, спиратися на авторитетні джерела, доступними, простими і зрозумілими, максимально близькими до поглядів аудиторії, такими, що відображають об’єктивну реальність, відповідають здоровому глузду.

Аргументи «проти» повинні: переконати аудиторію в тому, що аргументи, наведені на підтримку тези, яка вами критикується, слабкі, не витримують критики. Важливе правило аргументації: аргументи слід наводити в системі. Це означає, що слід продумати, з яких аргументів розпочати, а якими завершити.

Аргументи повинні бути переконливими, тобто сильними, такими, з якими всі погоджуються. Коли ми висуваємо ту чи іншу тезу, а потім наводимо аргументи на її підтримку, наші співрозмовники аналізують наші аргументи і, якщо бачать їхню переконливість, погоджуються з ними, а якщо не бачать — не погоджуються та не визнають нашу тезу.

Сила, переконливість аргументу — поняття відносне, оскільки багато що залежить від ситуації, емоційно-психологічного стану слухачів та інших чинників — статі слухачів, віку, професії тощо. Однак можна виокремити низку типових аргументів, які вважаються сильними в більшості випадків. До них належать: наукові аксіоми, положення законів та офіційних документів, закони природи, висновки експертів, посилання на визнаний авторитет, цитати з авторитетних джерел, показання очевидців, статистичні дані.
Необхідно також мати на увазі те, що «слабкі» аргументи можуть доповнювати «сильні», від чого ступінь «слабкості» знижується.
Оптимальна кількість аргументів — три: один аргумент — це просто факт, на два аргументи можна заперечити, а на три аргументи це зробити складніше; третій аргумент — це третій удар, починаючи з четвертого аудиторія часто сприймає аргументи вже не як певну систему (перше, друге і, нарешті, третє), а як «багато» аргументів. При цьому нерідко виникає враження, що на аудиторію оратор намагається тиснути або умовляє.

Правила ефективної аргументації: бути емоціональним, не зловживайте логічним тиском, звертайтесь до життєвоважливих фактів для слухачів, персоніфікуйте свої ідеї (перетворюйте обговорення ідей на обговорення вчинків людей), відволікайтесь під час викладу матеріалу, використовуйте парадоксальні ідеї, щоб здивувати, демонструйте певну перевагу над аудиторією, будьте лаконічним, посилайтесь на авторитети, використовуйте наочність, використовуйте цифри, звертайтесь до гумору (За Й. Стерніним).

Способи аргументації
Висхідна аргументація полягає в тому, що почуття та аргументи посилюються наприкінці виступу
Низхідна аргументація полягає в тому, що на початку оратор наводить найбільш сильні аргументи, далі менш сильні, а завершує виступ емоційним проханням, закликом чи висновком
Одностороння аргументація передбачає, що або викладаються тільки аргументи «за», або тільки «проти»
Двостороння аргументація передбачає виклад протилежних точок зору, що дозволяє порівняти, обрати одну з них
Підтверджуюча аргументація передбачає висування тільки позитивних аргументів, а контраргументи ігноруються
Спростовна — оратор руйнує реальні або можливі контраргументи реального або вигаданого опонента. При цьому позитивні аргументи або не наводять зовсім, або надають їм дуже мало уваги під час виступу
Дедуктивна — спочатку подається висновок, а потім пояснюють його за допомогою аргументів. Спочатку наводять тезу, яка потім підтверджується аргументами
Індуктивна — спочатку наводять аргументи, а потім подають висновок

Завдання 1. «Так» чи «Ні» Визначте правильні і неправильні твердження.

1. Теза — це думка, яку висловив оратор. 2. Теза — це думка, яку оратор намагається довести. 3. Аргументи — це твердження, що підтверджують тезу. 4. Аргументи — це публічні ствердження оратора. 5. Аргументи слід наводити в системі. 6. Порядок наведення аргументів може бути довільним, головне, щоб вони стосувалися тези. 7. Чим більше аргументів, тим виступ є переконливішим. 8. Оптимальна кількість аргументів — три. 9. Одностороння аргументація —це аргументація лише «за» або лише «проти». 10. Одностороння аргументація — це аргументація лише «за». 11. Індуктивна аргументація передбачає рух від висновків до тези. 12. Індуктивна аргументація передбачає рух від тези до виснов-
ків. 13. У сучасному виступі логіка має домінувати й витісняти
емоції.

Завдання 2. Творче моделювання
Доповніть речення власними думками. Визначте різновид аргументу, який ви дібрали.

1. За що я люблю котів, так це за те, що… 2. Понад усе на світі я не люблю…, оскільки… 3. Вибачте, будь ласка, за затримку — справа в тому, що… 4. Я люблю…, оскільки… 5. Понад усе на світі я люблю… 6. Бути дівчинкою (хлопчиком) краще, адже… 7. Я хочу стати…, оскільки… 8. Коли мені виповниться п’ятдесят, я хочу бути…, адже… 9. Я люблю читати, тому що…

Пам’ятка «Прийоми підтримання уваги»

1. Питання до аудиторії пробуджують її від сплячки. Питання мають бути простими для відповіді, але не так чи ні.

2. Організація дискусії. Висловіть щось суперечливе — активізація уваги буде забезпечена.

3. Звернення до окремих слухачів. Наприклад, до когось конкретно поставте питання: «Ви згодні?». Такі питання привертають увагу всієї аудиторії.

4. Авансування. Це спеціальне затягування повідомлення важливої або цікавої думки, ідеї, подробиць. У такому випадку оратор лише каже про той чи інший факт: «Але про це детальніше я розкажу трохи згодом».

5. Несподіваний короткий відхід від теми.

6. Демонстрація предмета.

7. Наближення до слухачів.

8. Розважальні елементи в промові.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуйте виступ за темою «Читати — це модно»

20.10.2022

Тема: Соціально-побутове красномовство.

Його види (ювілейна промова, привітання, тост тощо)

Соціально-побутове красномовство – вид красномовства, пов’язаний зі звичаями, з народними традиціями, які складалися впродовж багатьох століть. До соціально-побутового красномовства належать: ювілейна промова, застільна промова (тост), поминальна промова.

Соціально-побутове красномовство — це влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній ситуації. Соціально-побутове красномовство має яскраво виражені національні традиції, виступає частиною національної духовної культури народу.

(Запис ключових слів до теми: метод «ПРЕС»)

l суспільно-побутове красномовство,

l епідектичне (урочисте) красномовство,

l ювілейна промова, привітальне слово,

l застільне слово (тост),

l надгробне (поминальне) слово

2. За античною класифікацією урочисте красномовство було на першому місці. Його потрібно розглядати як частину побуту повсякденного життя разом зі святами, ювілеями, іменинами, похованнями тощо.

Так, у греків красномовство зародилося в архаїчний період, коли вдала промова могла змінити розклад політичних сил і забезпечити важливі переваги. В "Іліаді", де оспівано похід греків на Трою, перевагу віддано, насамперед, урочистому красномовству, що межує з політичним (воєнним), але більше стосується внутрішніх відносин між членами грецької громади. Царі-вожді повинні були вміти публічно виступати на зібранні, як Одіссей, що виголошує своє слово, жваво жестикулюючи. Старець Нестор названий у Гомера "громомовним вітією", водночас йому належать слова "солодкі, мов мед". Греки вбачали у здібності до красномовства "дар богів", але з давніх-давен вказували на потребу виховання у вождя мовних здібностей.

Як особливий жанр в античності набуло сили надгробне слово, яке існувало в усній формі (пригадаймо промову Перікла, присвячену безсмертній пам’яті афінських синів, які полягли в бою). Письмова форма — віршова — утворила в цій сфері особливий жанр лірики — епітафію (наприклад, "У цій бо могилі лежить рятівник Симоніда з Кеосу. Мертвий живому добром відплатив за добро").

Теоретики Греції та Риму розрізняли красномовство залежно від сфери його застосування. Пишні церемонії, що грали велику роль у житті античного суспільства, не мислилися без риторики. Урочисте (епідектичне) красномовство за античними класифікаціями стояло на першому місці. Цей вид красномовства часто поєднують з політичним, але це характерно більше для епох, коли життя невеликого колективу не диференціювалося на сфери політичнy та приватну. Епідектичне красномовство слід розглядати як частину побуту повсякденного життя з його святами, ювілеями, іменинами, похованнями тощо. Епідектичне красномовство з часом почало заміняти собою поезію, що прикрашала урочисті моменти життя громади, й перейняло низку поетичних прийомів. Свої промови епідектичні оратори виголошували речитативом, ніби співаючи, змінюючи тон залежно від змісту, ще й супроводжували все це гармонійними танцювальними рухами, що створювало особливий "гіпнотизуючий" ритм. Ці прийоми вводилися в риторику поступово, але вже починаючи з найдавнішого риторичного посібника Фрасімаха всі вчителі риторики підкреслювали необхідність такого "акторського" моменту.

Епідектичне красномовство від початку включало в себе жартівливість, іронію. Так, Горгій виголосив промову на "захист" міфологічної героїні Єлени, яка зрадила свого чоловіка, Менелая, що й спричинило Троянську війну: виявляється, Єлена, що втікла від чоловіка з Парисом, не заслуговує на засудження... Захист грунтується на софістичній тезі, що істина — річ "відносна"...

У пізній античності виділяється вже й суто побутове красномовство ("Нікомахова етика"), яке називали тоді гомілетикою ( грецький письменник римської пори Плутарх називає в "Застольних бесідах" гомілетикою вміння не пережартувати й не пересваритися під час бенкету).

Таким чином, соціально-побутове красномовство виникало не тільки з виру подій сьогодення, а й живилося з дідин епідектичного та політичного красномовства: це природно, оскільки політика й побут, скажімо, інколи невловимо переходять одне в одне.

Свого часу (в епоху класицизму) сформувався особливий жанр двірського красномовства з його власними законами. Ці промови за своїм духом панегіричні. Характерною рисою подібного красномовства є стабільність, навіть ритуальність (ситуація хрестин, весілля, похорону тощо), що накладає певний відбиток на стиль промови.

Сьогодні жанрами суспільно-побутового красномовства є: ювілейні промови, вітальне слово, застільне слово (тости), надгробне (поминальне) слово. Тут найчастіше йдеться про величання, похвалу тої чи іншої особистості, групи чи явища.

Найчастіше такі виступи бувають імпровізаціями, які не готуються заздалегідь. За своїм обсягом це невеликі, лаконічні тексти, що не вимагають обов'язкової, звичайної для інших галузей риторики твердої схеми побудови (вступ, основна частина, висновки). Логічний витік тут може бути послаблений; панує емоційна стихія. Ораторові не обов'язково демонструвати академічну ерудицію, знання законів або пропагувати істини релігії (хоча окремі елементи такого роду тільки прикрашають подібне слово). Проте оратор щедро черпає приклади з життєвого матеріалу, фольклору (наприклад, стихія анекдота). Стиль тут може бути найрізноманітніший — від урочисто-величального (наприклад, на похороні) до "зниженого", навіть часом вульгарного (в застіллі). Слід зауважити, що ораторові за цієї ситуації необхідно дотримуватися норм культури, бо інакше він ризикує образити чиюсь гідність, наразитися на дискусію чи навіть й більш гостре "вияснення стосунків".

Важко класифікувати численні приклади гострого та переконливого слова в побуті: це може бути "дискусія" щодо ціни краму на базарі, сварка двох сусідів або залицяння хлопця до дівчини. Але очевидно, що сфера застосування красного слова тут справді безмежна.

Ювілейна промова (похвальна) може виголошуватися на честь знаменної дати, ювілею підприємства чи організації або на честь окремої особи, що має заслуги перед громадськістю. І та й інша до певної міри мають характер підсумковий. Ювілейні промови, як правило, короткі; вони виражають повагу й шану ювіляру, зичать найбажанішого. У таких промовах дуже цінується жарт, гумор, дотепна характеристика рис ювіляра, спогади про найприкметніші факти з його життя. Дуже добре сприймаються експромти,

імпровізовані промови, віршовані посвяти. Ювілейні промови часто супроводжуються врученням “адреса” чи дружнього листа колективу.

Застільна промова (тост) також ділиться на два підвиди. Перший з них – це промова на офіційних, і особливо дипломатичних, прийомах. Вона носить діловий і політичний характер та мало чим відрізняється від політичного красномовства. Другий – власне тост – цілковито народний витвір, частина

фольклору. Він має бути веселим, пронизаним гумором, максимально

індивідуалізованим. Не припускає ніякої критики. Атрибутами цієї промови є сердечність, побажання здоров’я, добра, успіхів.

Надгробна, чи поминальна, промова присвячена тому, хто пішов з життя, є не просто вираженням суму, але й стисло характеризує померлого, його діяння, а нерідко містить заклик до живих: продовжувати справу того, хто пішов з життя.

Приклади поминальних промов на честь письменників, поетів.

(Орієнтовані відповіді: «На вічну пам'ять Котляревському» Т.Шевченка)

Недавно, недавно у нас в Україні

Старий Котляревський отак щебетав;

Замовк, неборака, сиротами кинув

І гори, і море, де перше витав,

Де ватагу пройдисвіта

Водив за собою, —

Все осталось, все сумує,

Як руїни Трої.

Все сумує — тільки слава

Сонцем засіяла,

Не вмре кобзар, бо навіки

Його привітала.

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

7. Весільний обряд

Недарма кажуть: "грати весілля", адже шлюбний ритуал - це своєрідна народна драма з відповідними піснями, приспівками й примовками.

Сватати дівчину молодий ішов зі сватами: батьком і близькими родичами - шанованими одруженими чоловіками. Взявши хліб і палиці, приходили вони до хати дівчини. За старшого старосту, як правило, вибирали гострого на язик і дотепного чоловіка, який умів артистично виголосити традиційну промову про мисливців.

Діалоги сватів в обряді сватання

Якщо ви не знаєте, що казати у такій ситуації, хочете, щоб ваша промова відповідала звичаям на всі практично 100% або вам просто цікаво почути зразок розмови, то будь ласка, слухайте:

— Найясніший господарю, полювали ми зі стрільцем-молодцем (Микитою) і зайшли аж сюди. Заманила нас олениця — красна-дівиця. Довго йшли і сюди дійшли. Просимо тебе, віддай свою оленицю — красну дівицю — та нашому стрільцю-молодцю.

Виголосивши промову, старший староста низько кланяється, спирається на палицю і чекає відповіді. Господар відповідає :

-- Не знаю, про яку оленицю ви говорите, добрі люди. Не прибігала ніяка олениця в мою господу, може, помилився ваш стрілець-молодець. Може, до іншої господи прибилася олениця?

Старости:

— Ні, господарю, олениця в твоїй господі, ми йшли її слідом.

Тоді господар дає знак і хтось з родини вводить до хати стару жінку:

— Ось вам і олениця, панове стрільці, за нею гнались?

— Ні, дорогий господарю, то була золоторога, золотошерста, очі в неї — як зорі, зуби — як перли, вуста вишневі. Як гляне вона, то наче сонечко засяє.

Батько дівчини відповідає:

— Ніколи такої олениці не бачили. Помилились ваші очі, стрільці-молодці, не тим слідом ви пішли.

— Добре, коли очі помилились, то не помилиться наша зброя. Будемо вбивати оленицю.

Після цих слів господареві вклоняються і кажуть:

— Є, правда, у нас ще одна олениця, але вона дуже боязка і сором'язлива.

Практичні завдання:

Пам’ятки:

І Пам’ятайте, що тости:

1) мають бути оригінальними;

2) повинні відповідати приводу застілля;

3) можуть бути метафоричними (тост-притча, тост-байка);

4) обов’язково приємними для того, кому присвячується;

5) бажано веселими;

6) можна сентиментальними;

7) прозовими або римованими.

ІІ Пам’ятайте, що поминальні промови:

1) мають бути оригінальними;

2) повинні бути індивідуальними;

3) підсумовують та узагальнюють життя померлого;

4) нагадують про його особливі риси характеру;

5) можуть містити гумористичні спогади про небіжчика, які

викликають сентиментальні почуття;

6) можуть містити цитати з літератури, Біблії, улюблені афоризми

покійного;

7) б увають прозовими або римованими.

Практичні вправи

Практичні завдання:

Вправа 1.

Продумайте та запишіть тости, присвячені:

1) найкращому другові;

2) найулюбленішому ворогові;

3) незнайомій людині, до якої ви випадково потрапили на ювілей.

Вправа 2

Продумайте та виголосіть поминальні промови або епітафії, присвячені:

1) Письменникові, артистові або іншій відомій людині, актрисі, історичному

персонажеві тощо;

2) літу.

Порада: будьте сміливішими, уникайте штампів і кліше, шукайте

оригінальні рішення. Що більше ви складете власних промов, тостів та епітафій, то більшу кількість балів маєте змогу отримати. До речі, що таке епітафія?

Вправа 3

Замініть слова іншомовного походження питомою українською лексикою: інтенція, рецепція, фан, бренд, промоушн, памперс, трансформер,

андеґраунд, маркетинг, кастинг, пресинг, прайс-лист, дилер, трейдер, провайдер, спічрайтер, дайджест, плейєр, скейтборд, котон, степлер, ґенереція, шейпінг.

Домашнє завдання.

Додайте кінцівки (чи початки) до наведених приказок.

Краще з мудрим загубити, ніж…

… – слово його тепле.

Не говори про себе добре, бо не повірять, не говори й погане, бо…

…часом чоловік йде в гору, а часом в долину.

Яка хата – такий тин, який…

Те твоє, що…

…, ніж дурного поміч.

Якби люди не вмирали, то б…

…, а рук прикладай.

Небита жінка, як…

… , поки не перескочиш.

На те щупак у річці, щоб…

…, але за все мусиш платити.

Живи так, ніби ти маєш завтра вмерти, а працюй так, ніби…

…, вона б небо зрила.

19.10.2022

Запрошую вас на 4 онлайн урок згідно розкладу (посилання вище)

РМ №12. Аналіз контрольного твору. Композиція ораторського виступу. Особливості побудови вступу, основної частини, закінчення .

18.10.2022

Контрольний твір-портретний нарис у публіцистичному стилі

Зверніть увагу на урок за 14.10 - все детально розписано

Урок

18.10.2022

Запршую вас на 4 онлайн урок

14.10.2022

Тема: Контрольний твір-портретний нарис у публіцистичному стилі

Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми сьогодні пригадаємо, як складати портретний нарис у публіцистичному стилі

Отже, портретний нарис – це художній аналіз особистості, побудований на дослідженні різних її сторін: моральної, інтелектуальної, творчої і т. ін. У процесі виявлення рис вдачі героя нарису увагу нарисовця привертають передовсім біографічні факти та випадки з життя, які ці риси увиразнюють.

У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі типи мовлення. В основу має бути покладено розповідь про людину: її долю, обставини колишнього й сьогоднішнього життя.

Обов’язковим є її словесний портрет (або його елементи). Зазвичай у нарисі поєднано ознаки художнього та публіцистичного стилів, отже, портрет цілком може бути складений у художньому стилі.

Портрет у нарисі – лише засіб розкриття внутрішнього світу людини.

Мета нарису - виявити цінності героя, показати смисл його життя. На конкретних життєвих прикладах потрібно показати ті особливості характеру, які допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу, стрижневу рису вдачі героя нарису, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.

Робота з текстом

· Прочитайте текст.

· Визначте тему та основну думку.

· З’ясуйте, чи належить текст до публіцистичного стилю, до жанру портретного нарису.

· Відповідь аргументуйте.

НАТАЛІЯ МОСЕЙЧУК

Її горду, подібну до натягнутої струни поставу ми щодня бачимо на екранах наших телевізорів. Європейська жінка із суперсучасним іміджем, елегантно вбрана, з вишуканою зачіскою та бездоганним мейк-апом. Упевнено й рвучко крокує вона назустріч глядачеві. Це ведуча «Телевізійної служби новин» на каналі «1+1» Наталія Мосейчук.

Людина публічна й авторитетна, така собі «залізна леді» телебачення, Наталія ні з ким не спілкується на «ти» - не «тикає» нікому: ні колегам, ні приятелям, ні давнім знайомим. Це засвідчують і колеги-телевізійники, і ті, хто її близько знає.

Звернення на «ви» – з одного боку, знак поваги до співрозмовника, з другого, - «захист від дурнів». Навіть вкрай невихованого співбесідника воно змусить бути чемним.

Спілкування на «ви» дозволяє тримати дистанцію. Така собі система самозбереження в сучасному жорстокому мегаполісі.

Своє приватне життя Наталія не афішує. «В ефірі я — публічна людина, все, що відбувається поза ефіром, — без коментарів. Моя робота — у кадрі», - пояснює вона.

Ходять чутки, що Наталія гарно співає, проте тільки для найближчих – для тих, кого любить.

Міцний внутрішній стрижень сформували в Наталії батьки. Тато – військовий, звично підтягнутий на службі й лагідний удома. Мати – вчителька, яка навчала й свою дочку, ось тільки в класі ніхто про їхні родинні зв’язки не знав. На уроках мама її просто не помічала, ретельно навчаючи інших. «Не уявляю, як ти навчилася читати й писати?» – дивується мама сьогодні. Саме вона привчила Наталію всього досягати власною працею, і дочка їй за це вдячна.

Наталія Мосейчук має двох синів. Як кожна мати, мріє про щасливу для них долю, хоч розуміє, що колись вони обов’язково наступлять на свої граблі. Де зможе, там підстелить їм соломки. Де не зможе, сподівається на Бога. Синів привчає сподіватися лише на себе і всього досягати власною працею.

Щодо цього вони мають чудовий приклад. Європейська селф-мейд вумен¹Наталія Мосейчук – типова українська жінка, яка віддано любить свою сім’ю, усього досягає працею і одержує від цього насолоду.

Робота за змістом тексту

Про які сфери життя героїні розказано в нарисі?

Чому саме ці сфери висвітлює автор?

Що становить стрижень характеру героїні? Хто такий стрижень виплекав?

Чи можна вважати героїню нарису успішною людиною? У чому вбачає її успіх автор?

Як ви розумієте вираз тримати дистанцію? Чи згодні ви з автором нарису, що це важливо в сучасному мегаполісі?

Які позитивні риси вдачі героїні увиразнено в нарисі? Чого можна в неї повчитися? Яка головна думка нарису?

Яке ставлення до героїні нарису формує в читача текст?

Які типи мовлення поєднано в тексті? Яка роль портрета в нарисі?

Визначте стиль тексту, свою думку доведіть.

Опрацювання схеми «Портретний нарис у публіцистичному стилі».

– Діти, а тепер перейдемо до практичної частини.

ЯК НАПИСАТИ НАРИС

· Підготовча робота.

o Якнайбільше дізнатися про героя майбутнього нарису: його долю, життєві цінності, риси вдачі, досягнення, плани на майбутнє.

o Обміркувати головну думку нарису.

o Визначити в житті героя період, епізод або вчинок, який яскраво виявив його риси характеру, цінності, ідеали.

o Обміркувати послідовність викладу інформації. Наприклад: 1.Перше враження. 2.Портрет героя. 3.Що я про нього дізнався (від знайомих, з газет, з телепередач…). 4.Що він розповів про себе. 5. Як такі люди змінюють наше життя).

· Робота на чернетці.

o Скласти й записати на чернетці орієнтовний план нарису.

o Скласти й записати опис зовнішності героя. Через портрет увиразнити важливі риси характеру.

o Розповісти про епізод (вчинок), у якому характер героя нарису виявився найвиразніше.

o Скласти оцінку героєві нарису, його вчинкам, досягненням (можливо, помилкам).

o Підвести читача до висновку: у чому цю людину можна й треба наслідувати, чого слід берегтися й уникати.

· Редагування нарису.

o Виправити помилки. За потреби скористатися таблицею «Види помилок».

o Переконатися, що дотримано вимог публіцистичного стилю. За потреби скористатися таблицею «Публіцистичний стиль».

Домашнє завдання

· Доопрацювати зміст портретного нарису свого кумира у публіцистичному стилі на чернетці.

13.10.2022

Запршую вас на 1,2 онлайн урок

РМ №9. Добір матеріалу, його систематизація.Складання бібліографії

12.10.2022

РМ №8 Практична риторика. Тема і мета публічних виступів

Урок тут

11.10.2022

Види красномовства

Академічне красномовство, його характерні ознаки, різновиди (наукове, науково-популярне, навчальна)

УРОК ТУТ

Домашнє завдання:

Виконати завдання до Тексту 1

07.10.2022

ВІТЧИЗНЯНА РИТОРИКА. Мовотворчість І.Вишенського, Г.Сковороди, Ф.Прокоповича. Риторика в Києво-Могилянській академії

презентація до уроку

І. Перегляньте презентацію.

ІІ. Виконайте наступні завдання:

Домашнє завдання: Проаналізувати промову політичного діяча (на ваш вибір);

Підготувати конспект на тему: “Риторика в Україні: традиції та сучасність”

06.10.2022

Запрошую вас на 1, 2 онлайн урок

Т1. Видатні оратори Стародавньої Греції: Сократ, Платон, Демосфен. Риторика Арістотеля.

Т2. Риторика Стародавнього Риму. Цицерон, як теоретик з красномовства

05.10.2022

Міфологія красномовства. Риторика Стародавньої Греції

1. Красномовство софістів

У період розквіту рабовласницької демократії в 5 ст. до н.е. з’явився новий тип філософа-софіста, який навчав за плату інших мистецтву мислити, говорити, робити. Саме софісти заклали основи риторики як науки ораторського мистецтва, розвинули всі форми ораторської мови.

Софісти вважали, що істина не є щось єдине для всіх. Якщо всі думають по-різному, то й істина в кожного своя, і уявлення про прекрасне й потворне в кожного своє, і взагалі всі поняття як філософії, так і моральності відносні. Факт відносності всього - головна засада всього світогляду софізму.

Софісти Давньої Греції

· Перікл

· Клеон

· Корак

· Емпедокл

· Лісій

· Горгій

За грецьким вченням риторика складається з п'яти розділів

· Наука про добір матеріалу для промов

· його розташування

· словесне вираження

· запам'ятовування

· виголошення

2. Перегляньте презентацію https://www.slideserve.com/mahlah/3239144

ЗАВДАННЯ 3. Опрацювавши матеріал на 5 картках складіть тези до виступу (складіть 5 запитань за темою)

КАРТКИ

Домашнє завдання:

Підготуйте конспект про видатного оратора античності та його погляди на мистецтво красномовства

04.10.2022

З історії риторики і ораторського мистецтва

(працюємо дистанційно)

ОСНОВИ РИТОРИКИ. РИТОРИКА ЯК НАУКА Й МИСТЕЦТВО. РИТОРИЧНІ ВИМОГИ ДО МОВЦЯ. ІМІДЖ ОРАТОРА. ПРОФЕСІЙНИЙ ІМІДЖ

1. Пригадайте:

✵ Що вам відомо про риторику?

✵ Яких ораторів минулого й сучасності ви знаєте?

✵ Чи потрібна сьогодні риторика?

2. Міні-лекція

✵ Прочитайте текст, роблячи необхідні позначення і записи.

Усе життя сучасної людини пов’язане зі спілкуванням, бо без нього неможливо вести ділові бесіди, переговори, презентації тощо. Щоб бути успішною людиною сьогодні, потрібно володіти мистецтвом спілкування. Той, хто добре володіє словом, здатен навіть своїх супротивників перетворити на друзів. Красномовство — сила, за допомогою якої вдається впливати на світ, змінювати його, реалізуючи власну волю. Тому не випадково сучасна риторика посідає особливе місце серед гуманітарних наук у CШ A. Утім, для американців це не просто наука, а предмет державної ідеології. Саме тому риторика — центральний предмет підготовки з рідної мов. Американці енергійно намагаються перетворити знання на практичне вміння.

Саме давня цікавість людей до можливостей слова спричинила виникнення спеціальної науки красномовства — риторики.

Термін риторика походить від грецького («говорю», «ллю», «течу») і означає науку про ораторське мистецтво. Наука про красномовство як спроба осмислити закономірності гарного мовлення прозою виникла ще в античному світі. Отже, риторика — це наука і мистецтво про способи переконання, ефективні форми впливу (переважно мовного) на аудиторію з урахуванням її особливостей.

Риторика як наука на сьогодні складається з трьох частин: історія риторики, теорія риторики, практична риторика. Історія риторики описує, як розвивалася ця наука в Давній Греції та Римі, Давньому Єгипті, Індії, Китаї та інших країнах у різні часи. Як наука риторика була розроблена Аристотелем, Цицероном, Квінтиліаном, Сократом, Демосфеном та іншими античними мислителями й ораторами. У Давній Греції основним призначенням риторики було розроблення прийомів переконання. Уже в IV столітті до нашої ери риторика досягла значного ступеня розвитку.

Риторика, за грецьким вченням, складалася з п’яти розділів:

✵ наука про добір матеріалу для промов;

✵ його розташування;

✵ словесне вираження;

✵ запам’ятовування;

✵ виголошення.

Достеменно відомо, що більше двох з половиною тисяч років тому, у часи народження і швидкого розвитку риторики, перші теоретики красномовства — давньогрецькі філософи- софісти — проводили час у бесідах. Сучасна людина проводить в усному спілкуванні 65 % свого робочого часу. За даними американських учених, витрата чистого часу на бесіди у пересічного мешканця Землі складає 2,5 роки. Це означає, що кожний упродовж свого життя встигає «наговорити» близько 400 томів обсягом по 1000 сторінок. Отже, люди багато розмовляють, але часто роблять це неефективно. Приблизно 50% інформації втрачається під час передавання. Причина цих втрат — невміння донести до співрозмовника повідомлення, схильність говорити самому, небажання слухати.

Теоретики риторичної педагогіки вказували на ту суть, яка робить мовлення ефективним: «Говори, аби я міг пізнати тебе» (Сократ); «Якщо хочеш стати добрим оратором, стань спочатку доброю людиною» (Квінтиліан).

Узагальнюючи різні спостереження і рекомендації, можна вказати на властивості, що надають мовленню особливої енергетики:

✵ артистизм;

✵ упевненість;

✵ дружелюбність;

✵ щирість;

✵ об’єктивність;

✵ зацікавленість.

У діловому спілкуванні цінується також експресія і тональна варіативність мовлення.

3. ✵ Опрацюйте текст. Поясніть, чим відрізняється ритор від оратора. Випишіть із тексту і запам’ятайте павички і вміння, якими повинен володіти оратор. Доповніть цей перелік, керуючись правилами красномовства Цицерона

. В античному світі поняття ритор і оратор не вважалися тотожними. Ритор був не тільки оратором, промовцем, а й викладачем риторики. В українських братських школах так називали вчителів риторики. Оратор (від латинської назви) — особа, яка виголошує промову.

Щоб виступати публічно, оратор повинен володіти спеціальними навичками і вміннями. За визначенням психологів, навички — це здібності виконувати ту чи іншу роботу якнайкраще.

Успіх публічного виступу залежить від того, наскільки оратор володіє предметом мовлення. Тільки тоді, коли промовець компетентний у темі свого виступу, має необхідну суму знань, ерудований, якщо він уміє розповісти аудиторії багато цікавого, навести нові невідомі факти, зуміє відповісти на поставлені запитання, він може розраховувати на успіх у слухачів.

Оратор повинен зважати на тс, чого від нього очікує конкретна аудиторія, а не просто виходити до трибуни, аби «самовиразитися». Він мусить думати не лише про те, як він «сприймається», чи матиме успіх; важливим є те, що відбувається у свідомості слухача. Мета промови — досягти бажаної реакції аудиторії. Оратор пе повинен відчувати себе зверхньою істотою. Він мусить мати слухача «у власній голові», бути співрозмовником, а не «бити аудиторію високими словами». Тому промова оратора в основному має бути подібна до звичайної бесіди.

У Давній Греції вважали, що оратору необхідні природні здібності до красномовства, дар слова. Пізніше стали розмежовувати красномовство й уміння говорити публічно. Так, Анатолій Коні писав: «Якщо красномовство — це дарунок природи, то вміння говорити формується в процесі повсякденної праці, системних тренувань і вправ. Отже, «золотим оратором» публічних виступів може бути тільки той, хто має бажання ним стати, хто прагне до цього, хто багато над собою працює». На це звертав увагу й американський дослідник Дейл Карнегі та чеський учений Іржі Томан: «Для того щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати освіту, тобто всебічно розвивати свою особистість». Отже, оратор має оволодіти такими основними навичками:

✵ добирати літературу;

✵ вивчати дібрані джерела;

✵ складати план;

✵ володіти собою;

✵ орієнтуватися в часі.

З набутих навичок формуються вміння оратора:

✵ самостійно готувати виступ;

✵ зрозуміло й переконливо викладати матеріал;

✵ відповідати на запитання слухачів;

✵ установлювати й підтримувати контакт із аудиторією;

✵ використовувати різні засоби навчання.

Якщо немає таких навичок та вмінь, спілкування оратора зі слухачами не матиме успіху (За С. Абрамович, Л. Нечволод).

Довідка «Дев’ять правил красномовства Цицерона»

1. Говори зрозуміло.

2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити.

3. Не перебивай.

4. Будь ввічливим.

5. Прагни говорити вишукано.

6. Ніколи не критикуй інших, коли їх немає поруч.

7. Не відволікайся па другорядні справи.

8. Не говори про себе.

9. Завжди будь витриманим, не втрачай самовладання.

Творче конструювання

4. Відновіть вислови відомих ораторів і запишіть їх, обґрунтуйте розстановку розділових знаків.

1. Оратор, на, й, на, не, лише, слова, а, багатий, думки (Цицерон). 2. Оратор, людиною, у, і, справах, бути, повинен, справедливою, справедливості, тямущою (Платон). 3. Саме, становить, пишна, надбання, яка, і, почуттям, відповідає, солідна, слухачів, невід’ємне, думкам, промова, і, оратора (Цицерон). 4. Оратор, і, усіх, тією, розгромлює, самою, зброєю, і, ранить, тим, одночасно, самим, ударом... (Ф. Прокопович). 5. Оратором, користь, предмета, вишукано, з, до, й, і, є, для, той, в, говорити, важливості, кожного, гарно, відповідно, на, змозі, питання, часові, лише, хто, задоволення, переконливо, слухачів (Тацит). 6. Риторика, думки, княгиня, цариця, і, мистецтв (Ф. Прокопович).

5. Самостійна робота з текстом - усно

✵ Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Яка інформація була вам уже відомою? Яка інформація виявилася новою? Що цікавого ви можете додати, обговорюючи запропоновану тему?

ПРОФЕСІЙНИЙ ІМІДЖ

За останні десятиліття поняття іміджу досить надійно увійшло в суспільне життя. Про імідж розмірковують політики, бізнесмени, журналісти, суспільні діячі тощо. Цей термін часто використовують у періодичних виданнях, телепрограмах, рекламі. При цьому у свідомості сучасної людини все більше закріплюється уявлення про імідж як про певного роду цінність, від наявності та якості якої залежить життєвий та професійний успіх.

Імідж (англ. image, від лат. imago, imitari — «імітувати») — емоційно забарвлений образ когось чи чогось, що склався в масовій свідомості.

Імідж людини — це думка про цю людину в групі людей у результаті сформованого в їхній психіці образу цієї людини, яка виникла унаслідок прямого їхнього контакту з цією людиною або унаслідок отриманої про цю людину інформації від інших людей. Імідж — це сприйняття нас іншими людьми, наше публічне «Я». Про вдалий імідж можна сказати, що це найкращий варіант представлення себе.

Людина, прагнучи скласти враження про себе, використовує всі канали сприйняття і посилає сигнали через одяг, мову, переконання тощо. Тому імідж складається із зовнішнього образу (одягу і речей, міміки, поз і жестів) та внутрішнього образу, який неможливо побачити, але який відчувається і дуже впливає на сприйняття людини оточуючими (вміння правильно будувати спілкування, позитивні якості особистості, вміння розуміти людей і вміння справляти враження). Отже, уявлення про пас складається з:

✵ зовнішнього вигляду — стилю одягу, зачіски, а також міміки, жестів, постави;

✵ культури спілкування — комунікативних здібностей, голосу, мови, виступів із доповідями, телефонних розмов;

✵ моральної оцінки вчинків, дій, діяльності загалом. Професійний імідж відповідає тій меті, яку ставить перед собою людина, що прагне досягти успіху (3 інтернет-джерел).

6. Риторичний практикум «Зовнішня культура промовця»

✵ Проведіть репетицію виходу до аудиторії.

(заціплений, скутість жестів, незграбну поставу, кам’яне обличчя, переляканий погляд, невпевнену або занадто швидку ходу тощо). Намагайтеся позбутися цих недоліків; тренуйтеся наодинці перед великим дзеркалом.

✵ Спробуйте сконцентрувати свій погляд на якомусь об’єкті. Вирахуйте, скільки часу ви можете тримати погляд зафіксованим. Якщо це не вдається, сконцентруйте погляд па полум’ї свічки в темному приміщенні. Якщо вам вдається фіксувати погляд протягом 5-10 хвилин, вважайте, що ви цією вправою оволоділи.

✵ Спробуйте «намалювати очима» величезну пласку цифру 8 (яка ніби лежить ребром до вас) на рівні очей аудиторії, коли ви виступаєте. У вас має створитися враження, що ви зустрілися очима з кожним із присутніх. Повторюйте час від часу цей прийом під час промови.

7. Складання пам’ятки

✵ Прочитайте уривок із твору Цицерона «Про ораторське мистецтво». Складіть перелік вимог, які він висував до оратора.

Складність красномовства пояснюється тим, що красномовство... народжується з багатьох знань і старань... Тут необхідно засвоїти найрізноманітніші знання, без яких швидкість у слонах є безглуздою і смішною; необхідно надати краси самому мовленню, і не лише добором, а й розташуванням слів; й усі порухи душі, якими природа наділила рід людський, необхідно вивчити до тонкощів, тому що вся міць і мистецтво красномовства полягають у тому, щоб або заспокоювати, або збуджувати душі слухачів. До всього цього мають приєднатися дотепність і гумор, освіта, гідна вільної людини, швидкість і стислість як у відбитті нападу, так і в нападі, сповненому тонкої вишуканості і ґречності. Крім того, необхідно знати всю історію давнього світу, щоб черпати з неї приклади; пе можна також не враховувати знайомства із законами й цивільним правом... Промовець мусить стежити і за жестикуляцією, і за виразом обличчя, і за звуками та відтінками голосу...

Усі сили і здібності оратор мусить спрямувати па виконання таких п’яти завдань: по-перше, він повинен відшукати зміст для своєї промови; по-друге, розташувати знайдене по порядку, зваживши й оцінивши кожен доказ; по-третє, осягти й прикрасити усе це словами; по-четверте, зміцнити промову в пам’яті; по-п’яте, виголосити її достойно і приємно. ...Оратор має пам’ятати: неможливо викликати в слухача ні жалю, ні ненависті, ні ворожості, ні страху, ні слів співчуття, якщо усі ці почуття... не будуть виражені на його обличчі. ...Наука тільки вказує, де шукати і де знаходити те, що ти прагнеш знайти, решта досягається старанністю, увагою, обдумуванням, пильністю, наполегливістю, працею...

Домашнє завдання (на вибір)

1. Укласти тлумачний словник зі слів риторика, ритор, оратор, красномовство, ораторське мистецтво, промова, неориторика.

2. Дібрати інформацію про видатних красномовців стародавнього світу та сучасності і представити її у вигляді мультимедійної презентації.

3. Підготувати риторичні цікавинки, користуючись довідковою літературою та інтернет-джерелами.

4. Скласти поради однокласникам «Як знайти шлях до серця аудиторії».

03.10.2022

Контрольна робота "Лінгвістична риторика"

Дорогі учні, перейдіть за посиланнями і виконайте тестування до теми (2 тести по 12 питань)

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2381240

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1520526

УВАГА! Взавтра 04.10.2022 на 4 уроці укр. літератури буде здача віршів

1. П.Тичина "Арфами, арфами..." або "О, панно Інно" або "Ви знаєте як липа шелестить";

2. Є.Плужник "Вчись у природи творчого спокою.." або "Ніч...а човен мов срібний птах!..";

3. М.Рильський "Солодкий світ" або "У теплі дні збирання винограду")

30.09.2022

Запрошую вас на 1 онлайн урок

«Еристика як мистецтво суперечки»

презентація (слайд 10 і 11 виконати письмово)

Епіграф: Треба говорити голосно, щоб тебе почули.

Треба говорити тихо, щоб тебе послухали

Поль Клодель

Сьогодні ми з вами відкриємо новий світ у риториці – еристику, дізнаємось визначення запропонованого поняття, основні його ознаки, а також будемо намагатися навчитися правильно вступати в суперечку та вдало аргументувати та відстоювати власну точку зору. А в цьому нам зможе допомогти матеріал, який ми проходили на попередніх заняттях з української мови. Тому давайте разом пригадаємо матеріал, який ми вже вивчили на минулих уроках.

Термін «еристика» - грецького походження, в перекладі означає «той, що сперечається». Як предмет риторики, еристика – це мистецтво суперечки.

Будь-яка суперечка передбачає зіткнення думок або позицій. Кожна сторона має активно відстоювати свою точку зору і намагається розкритикувати точку зору супротивника.

Отже, суперечка - це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення до позиції співрозмовника, що виражається в її критичній оцінці.

Суперечка — це зіткнення думок, позицій, у ході якого кожна сторона аргументовано відстоює своє розуміння обговорюваних проблем і прагне спростувати аргументи іншої сторони.

Суперечка с важливим засобом з'ясування і розв'язання питань, стосовно яких виникають розбіжності, кращого розуміння того, що не є значною мірою зрозумілим і ще не дістало переконливого обгрунтування. Якщо навіть учасники суперечки не доходять згоди, у ході її вони краще з'ясовують як позиції іншої сторони, так і особисті.

Щоб суперечка відбулася, нам необхідні пропонент, опонент і аудиторія.

Пропонент - це той, хто висуває, обстоює деяку тезу. Без пропонента не може бути ані спору, ані аргументативного процесу..

Опонент - другий обов'язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент.

Аудиторія - третій, колективний суб'єкт суперечки. Вона є основним об'єктом аргументативного впливу в спорі.

Мистецтво ведення суперечки називається еристикою. Еристику поділяють на діалектику і софістику. Першу розвивав Сократ, який уперше застосував слово «діалектика» на позначення мистецтва вести ефективну суперечку — діалог, у якому шляхом обговорення проблеми і протиборства думок досягають істини.

Софістика ж, що ставить за мету перемогу в спорі, а не досягнення істини, істотно скомпрометувала власне ідею мистецтва суперечки.

Еристика не є окремою наукою або розділом якоїсь науки. Вона є різновидом «практичного мистецтва», подібного до навчання ходьби або музики.

Можна виділити декілька класифікацій суперечок. По-перше, суперечка за формою може бути диспутом або дебатами, дискусією або полемікою.

Диспут- (від лат. досліджую, сперечаюсь)- це заздалегідь підготовлена й проведена у певний час на обрану тему(наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами.

Дебати – (від фр. сперечатися)- це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні(учаснику) дебатів.

Дискусія –(від лат. –розгляд, дослідження)- це обговорення певної проблеми чи важливого питання з метою досягнення істини.

Полеміка ( від грецької – військовий, ворожий) –це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання.

Основні рекомендації еристики щодо поведінки в суперечці

1. Не слід сперечатися без особливої необхідності. Якщо є можливість досягти згоди без суперечки, необхідно її використовувати.

2. Будь яка суперечка повинна мати свою тему і свій предмет.

3. Тему не можна змінювати або підмінювати іншою впродовж усієї суперечки.

4. Суперечка може виникнути лише за наявності суперечливих уявлень про один і той самий об'єкт, явище та ін.

5. Суперечка передбачає певну спільність вихідних позицій сторін, деякий спільний для них базис.

6. Успішне ведення суперечки потребує певного знання логіки.

7. Суперечка потребує певного знання тих речей, про які йдеться.

8. У суперечці слід виявляти гнучкість.

9. Не слід припускатися значних помилок у стратегії і тактиці суперечки.

10. Не слід боятися визнавати в ході суперечки свої помилки.

Домашнє завдання

1. Кросворд «Я пам’ятаю про розділ «риторика» – це…» - письмово в зошиті (кросворд не креслити)

⁴

⁷

⁶

⁵

Відповіді:

1.Засоби увиразнення мови творів, які реалізуються в словах чи словосполученнях.

2. З давніх часів склалося стійке уявлення про те, яка особистість здатна викликати інтерес публіки. В класичній риториці Греції й Риму поняття „образ оратора” стало визначальним.

3. людина, яка публічно виголошує певну промову

4. Інформація, яку проголошує диктор для письмового нотування

5. той, хто виголошує промову, а також людина, що володіє даром красномовства або володіє ораторським мистецтвом.

6. система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення

7. Видатний оратор Стародавньої Греції

29.09.2022 - 2 уроки дистанційно

29.09

АКЦІЯ. РИТОРИЧНА ТЕХНІКА.

АНАЛІЗ ВЛАСНОЇ ПРОМОВИ, РЕЛАКСАЦІЯ

Кращою похвалою ораторові буде, якщо кожний, хто чув його промову, скаже собі: «Але я сам так думав, він лише висловив так, що я відчув»

Віолле де Дюк

► Навчальна лекція (Запишіть основні положення тексту)

Акція (від лат. actio — дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії — виголошенням промови. Як правило, промовці не надто замислюються над цим завершальним актом; здається, що коли вже все на попередніх етапах продумано, підготовлено й підібрано, то з озвученням змісту проблем не буде. А даремно. Якраз невдале виголошення промови може звести попередню роботу нанівець, ніби ілюструючи суть українського прислів’я: «Вміла готувати, та не вміла подавати». Тому п’ятий розділ риторики присвячений саме цьому завершальному акту риторичної дії — публічному виголошенню промови. Основу цього розділу складають з’ясування умов спілкування, характеристика оратора й аудиторії, інтонування тексту, паралінгвістичний супровід, психологічний тренінг, техніка дихання й техніка мовлення, у тому числі й дикція, тобто все для того, щоб, як радив Цицерон, «достойно» виголосити промову.

Яким би гарним не був голос, але якщо це один і той самий, то він досить швидко втомлює слухачів. Тому не слід безперервно говорити більше 40 хв., а краще — до 20-30 хв.

Якщо вже підготовлено все, що треба сказати, то тепер промовець мусить застерегти себе від того, чого не треба казати, бо майстерним вважають оратора, який не тільки скаже, що треба, але й не скаже того, чого не треба говорити. На жаль, іноді трапляється так, що промовець захоплюється живим мовленням, заговорюється, виходить за межі запланованого, у результаті збільшується ймовірність мовних помилок, прикрих обмовок і просто зайвини.

Перед початком виступу промовця охоплює хвилювання, збентеження або навіть страх, тому бажано знати напам’ять перші вислови, рухи й жести, щоб не розгубитися перед ситуацією. Якщо вони будуть вдалими, то наснажать промовця впевненістю до кінця промови. Помилки на початку виступу особливо небезпечні, бо не тільки зіпсують настрій оратору, а й можуть відхилити його від теми.

Готуючись до виступу, слід наперед уявити його звучання. Можна потренуватися перед дзеркалом, щоб побачити свій вигляд. Це треба робити ще й тому, що навіть майстерно написаний текст не завжди добре «лягає» на звучання, окремі слова можуть виявитися зайвими, а синтаксичні конструкції — одноманітними. Багато мовотворчих порад пропонував акторам К. Станіславський. Наприклад: «Нехай паузи поділять думку, що викладається, на її складові частини, але щоб кожна з цих частин не втрачала своєї належності й безперервності». К. Станіславський помітив і таку ваду неуважного мовлення, як пустослів’я, і описав її: «Від часу та від звички зафіксовані слова починають вимовлятися механічно. Такі слова вимовляються, обминаючи свідомість». Особливого значення надавав К. Станіславський психологічній паузі: «Психологічна пауза дає життя думці, фразі й такту. Психологічна пауза говорить без слів».

Готуючись до останнього етапу — виголошення промови (акції), слід продумати, якими можуть бути рухи і жести промовця. Якщо рухів буде багато і недоладних, то в слухачів складеться враження, що промовець розгублений, метушливий. Якщо, навпаки, їх буде дуже мало й знову ж недоладних, то промовець здаватиметься переляканим, невпевненим у собі. Отже, краще буде, якщо промовець наперед продумає кілька рухів, позу, додатковий предмет (ручку, аркуш, указку, папку тощо), який можна буде взяти, щоб знайти місце рукам.

Кожному промовцеві треба звернути увагу на те, як він дихає і як виголошує промову, як вимовляє звуки, звукосполучення, слова й вирази (За Л. Мацько та О. Мацько).

2. Виконання системи практичних завдань Розвиток усного мовлення

Ознайомтеся зі словами І. Франка про Т. Шевченка. Виконайте такі завдання.
Позначте паузи (коротку — символом |; довгу — ||).
Для вироблення енергійності видиху й напруження артикуляції прочитайте наведений текст шепотом, але таким чином, щоб було чутно всім присутнім у класі. Не ковтайте останніх складів слова, зупиняйтесь у кінці абзаців. Дотримуйтесь пауз.
Прочитайте текст уголос.

ПРИСВЯТА

Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа.

Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко).

3. Практикум оратора

Читаючи вірші, дотримуйтесь чіткої артикуляції африкат, шиплячих, [ґ] та [у].

ЗИМОВИЙ РАНОК

Я люблю зимовий ранок ХОЛОДНЮЧОЇ зими, як на двір, на стіни, ґанок і на шлях за ворітьми упаде із неба промінь, дим пов’ється з димарів, на току підніме гомін зграя галок і граків.

Сніг ясним кришталем блище, лютий холод допіка; сонце вгору плине вище, та не гріє здалека.

Я. Щоголів

ЛЕБЕДИНА КАЗКА

Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синові гойдати, припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги, за тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть, тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину, вибирать не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата Та не можна рідну матір вибирати.

В. Симоненко

БУДУ Я НАВЧАТИСЯ МОВИ ЗОЛОТОЇ

Буду я навчатися мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці В клекоті гарячім кованої криці,

В кореневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової;

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати;

Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою, В гніві бився блисками, а в любові — рутою.

А. Малишко

4. Практикум із редагування

Відредагуйте речення. Укажіть характер помилок.

Не дивлячись на поразку Німеччини у війні, Франція розглядала її як потенціального супротивника. 2. У нашій школі викладання всіх предметів ведеться на англійській мові. 3. Не діждусь кінця канікул: скучаю по заняттях. 4. Ми домовилися побачитися через пару днів. 5. Він слухав лекції з виключною увагою. 6. Це свій автопортрет художника. 7. Завдяки помилкам директора, підприємство зазнало краху.

Робота з пам’яткою

Історія риторики показує, що основними методами досягнення ораторської майстерності є спостереження за живим звучанням майстерних промов, вивчення досвіду великих ораторів минулого, критичний аналіз зразків писаних текстів промов, побудова власних текстів виступів за зразками класичних промов. Для того щоб промовці-початківці, керуючись загальними правилами й схемами складання промов, могли побудувати не штучні, а природні, щирі й глибоко змістовні виступи, можна запропонувати їм риторичний композиційний аналіз реальної промови.

Риторичний аналіз промов можна уявити як розкодування усного чи писемного тексту, тобто рух від результату, вираження, від досягнення мети до вихідних основ. У процесі риторичного аналізу ми ніби «проходимо» текст поетапно, відповідно до процесу його творення, до результатів виголошення, використовуючи при цьому більшою чи меншою мірою знання, здобуті в кожному з п’яти розділів риторики: інвенції, диспозиції, елокуції, меморії, акції (Л. Мацько, О. Мацько).

► Розгляньте пам’ятку.

АНАЛІЗ ПРОМОВИ

Досягнення поставленої мети.
Логічність розвитку теми.
Аргументація основних положень.
Яскраві чи неяскраві приклади.
Вдалий початок.
Драматизм у викладі.
Цікавий виклад теми.
Переконливість виступу.
Вдале завершення.
Контакт із аудиторією.
Адекватність стилю.
Мовна культура (правильність, багатство, емоційність, стислість, ясність, точність, виразність, чіткість).
Впевненість оратора.
Зовнішній вигляд оратора: постава, міміка, жести.

Аналіз промови

► Прочитайте промову. Спробуйте її проаналізувати згідно з пам’яткою.

Вона нічого не коштує, але створює багато. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи тих, хто її віддає. Вона триває лише мить, але згадка про неї часто залишається назавжди. Немає настільки багатих, які змогли б проіснувати без неї, і немає настільки бідних, які не стали би багатшими завдяки їй.

Вона приносить щастя в оселю, створює атмосферу доброзичливості у справах і є паролем для друзів.

Вона — відпочинок для втомленого, промінь надії для того, хто зневірився, світло сонця для того, хто сумує, й найкращий природний засіб від горя.

Її не можна ані купити, ані виблагати, ані взяти в борг, ані вкрасти, бо це така цінність, що не принесе жодної користі, якщо не віддається від щирого серця.

І коли раптом в останні хвилини Різдва трапиться таке, що, купуючи якийсь подарунок у продавців, ви побачите, що вони втомилися й не в змозі подарувати вам усмішку, можна вас попрохати про те, щоб ви залишили їм одну зі своїх?

Тому що ніхто настільки не потребує усмішки, як той, кому вже нема чого більше віддати (За Д. Карнегї).

Домашнє завдання

Напишіть промову на гостру соціальну тему та проаналізуйте її (письмово)

Урок 2

ЕРИСТИКА ЯК МИСТЕЦТВО СУПЕРЕЧКИ.

Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали

П. Клодель

1. Навчальна лекція. Стисло запишіть основні її положення.

Еристика (від гр. eristikos — той, що сперечається) — це риторика діалогічного мовлення. Вона виявляється в таких жанрах, як дискусія, полеміка, диспут, дебати, суперечка.

Дискусія (від лат. discussion — розгляд, дослідження) — це обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істини. Мовно-жанрові ознаки дискусії добре простежуються в зіставленні її з полемікою.

Полеміка (від гр. polemikos — військовий, ворожий) — це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання. Проте якщо для дискусії головним є пошук істини шляхом вдалої постановки й зіставлення аргументів і контраргументів, то для полеміки головним є досягнення перемоги шляхом зіткнення різних поглядів, утвердження власного погляду, хоч і на шкоду істині. У дискусії протилежні сторони називаються опонентами, у полеміці — супротивниками, суперниками, конкурентами. У дискусії опоненти шукають істину, компроміс, консенсус, угоду, злагоду; у полеміці — утвердження власного погляду, перемогу своєї позиції. Дискусія ведеться за певними правилами й за згодою її учасників. Тема дискусії формулюється заздалегідь або до початку дискусії. Учасники її почергово висловлюють свої положення, думки, спростування, у результаті чого дискусія набуває логічного, зв’язного характеру. Мовні засоби дискутування мають бути прийнятними для всіх учасників дискусії, толерантними. Використання непередбачуваних засобів осуджується й може зупинити дискусію без висновків і завершення її. Натомість полеміка не дотримується таких правил. У ній перемагає ініціатива суперників, ситуативність спілкування, непе- редбачувані засоби не завжди переконливої, але наполегливої і напористої аргументації.

Диспут (від лат. disputo — досліджую, сперечаюсь) — це заздалегідь підготовлена й проведена у певний час на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами. Тема обирається така, яка містить у собі складну проблему, різні тлумачення або різновер- торні шляхи її розв’язання. Саме тому не менше двох промовців повинні опонувати один одному, щоб усебічно висвітлити проблему й знайти шляхи її вирішення.

Дебати (фр. debattre — сперечатися) — це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні (учаснику) дебатів (Л. Мацько та О. Мацько).

2. Поміркуйте

1. Якими якостями має володіти учасник суперечки?

Як ви розумієте епіграф до уроку? Чи погоджуєтесь ви з думкою П. Клоделя?
Чи завжди слід планувати перебіг суперечки?
Як ви гадаєте, чому слід бути толерантними?

3. Складання пам’ятки

► Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Користуючись матеріалом тексту, зробіть висновок, яких правил слід дотримуватися під час дискусії. Запишіть ці правила у формі пам’ятки.

Ніколи не треба дискутувати чи сперечатися з приводу тем, понять, що є аксіомами й не потребують доведення. Такі теми не дають простору, перспективи для розгортання думки, дискусія «захлинеться», опоненти не зможуть себе показати. Слід обирати теми, що «потребують роботи думки». Пам’ятайте, що основною метою всіх без винятку суперечок є змусити супротивника думати так, як ви, прийняти вашу позицію. Ніколи не викладайте відразу всі положення, тези чи аргументи. Тут монологи не потрібні. Ніби намацуючи дорогу, виберіть одне, але добре сформульоване положення. Послідовно додавайте по одному тези й аргументи, але завжди майте про запас що сказати. Вгамуйте хвилювання, страх, бо інакше вони пригальмують вашу думку. Пам’ятайте: тут, як у монолозі, чим більше хвилюватиметесь, тим гірше думатиме й говоритимете. Переляканого пожаліють, але не пошанують. Потім, коли повернеться спокій і твереза думка, відчуєте незадоволення собою й помітите свої помилки та упущення. Будьте уважними до опонента, суперника, конкурента, запам’ятовуйте не тільки те, що він каже, а й те, що казав раніше. Помітивши суперечність у його висловлюваннях, повертайтеся до сказаного ним та вже забутого й методом сократівської іронії заженіть у кут: ставте запитання, поки він не стане сам собі заперечувати. Не підмінюйте тему суперечки й не дозволяйте опонентові це робити, якщо сперечаєтеся чесно. Перескакуючи з однієї теми на іншу, жодної не розглянете вичерпно, і не буде з чого робити висновок. Впорядкуйте спочатку всі питання теми й послідовно обговорюйте кожне, виділяючи результат одним реченням, а потім із цих речень сформулюєте висновки. Не намагайтеся все заперечувати. Використайте прийом умовного схвалення, при якому можна погодитися з певними положеннями опонента. Станьте ніби на його позицію, але потім заперечте йому в найсуттєвішому. Так ви пом’якшите йому біль за втраченою позицією. Будьте завжди готовими не тільки до кроку вперед, але й до кроку назад, не соромтеся вибачитися, перепросити. Якщо дискусія чи полеміка публічна, не забувайте про аудиторію, залучайте її до паритету (колеги знають.., слухачі підтвердять..., студенти пам’ятають...), але дуже шанобливо й не висловлюйте негативних оцінок. Намагайтеся основні положення, поняття, дефініції, ознаки повторити, підкреслити в різних контекстах кілька разів із тим, щоб ваша позиція запам’яталася й закріпилася. Завжди починайте розмову якомога приємнішим, спокійнішим і тихішим тоном, щоб був простір для наростання суперечки. У розпалі суперечки, коли можуть злетіти з уст недобрі, злі, останні слова, негайно зупиніться. Пам’ятайте, що після будь- якого конфлікту із суперником доведеться миритися й щось прощати, тоді самому буде незручно за різні слова. Продумайте тактику відступу на випадок неуспіху чи поразки (Сьогодні справді ще не час, але...; Ми до цього ще повернемося пізніше, а зараз..; Ви самі з часом переконаєтеся...). У разі поразки ведіть себе чемно й гідно. Придумайте варіанти: вчуся дискутувати; і все ж аргументи не вичерпані тощо). В усіх випадках, навіть образливих для вас, пам’ятайте про мовний етикет. Мило привітавшись, зробіть опоненту комплімент, запевніть його у своїй повазі, почніть розмову з нейтральних коротких тем, непомітно й м’яко підходьте до основної теми. У процесі дискусії також не забувайте кілька разів звернутися до опонента (на ім’я, ім’я і по батькові, шановний, друже, мій опоненте тощо). Пам’ятайте про ввічливість і пошанні мовні формули навіть тоді, коли програєте суперечку. Програвайте красиво — це також одна з ваших перемог (За Л. Мацько та О. Мацько).

4. Робота з таблицею «Полемічні прийоми»

► Розгляньте таблицю та охарактеризуйте полемічні прийоми. Які з них ви вважаєте за найбільш ефективні?

Назва прийомів	Коротка характеристика
Гумор та іронія	Посилюють емоційний вплив на слухачів, допомагають «розрядити» напружену атмосферу
Прийом бумеранга	«Бий ворога його ж зброєю»: полягає в тому, що теза чи аргумент обертається проти того, хто їх висловив
Спростування помилкового твердження	Демонструється хибність тези, оскільки наслідки, що випливають із неї, суперечать дійсності
Атака запитаннями	Мета цього прийому — перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента
Критика доказів опонента	Доводиться, що докази, які наводить опонент, не підтверджують тезу

Домашнє завдання

Напишіть промову на гостру соціальну тему та проаналізуйте її (письмово)

28.09.2022 - працюємо дистанційно

Меморія як система усного запам'ятовування промов

Меморія (від лат. "memoria" - "пам'ять") - це розділ риторики, який вивчає особливості запам'ятовування ораторської промови.

У класичній риториці меморія виділялась як окремий етап ораторської діяльності, на якому людина повинна була запам'ятати вже підготовлену промову.

Акція (від лат. "actio" - "дія") - це розділ риторики, який розглядає виголошення оратором промови.

На етапі акції оратор повинен грамотно представити аудиторії результат своєї роботи, виконаної на попередніх етапах.

Способи запам'ятовування промови

На сьогоднішній день пам'ять є предметом вивчення психології. Хоча меморія складала окрему частину ще класичної риторики. В сучасній психології існує багато теорій пам'яті, які по-різному пояснюють цю дивовижну здатність людини. Пам'ять не є одиничною функцією, вона являє собою складну сукупність процесів, що забезпечують фіксацію попереднього досвіду людини. Серед цього розмаїття функцій риторику цікавлять насамперед процеси "закарбування" в пам'яті певного матеріалу. Виділяють три способи запам'ятовування:

механічний;
логічний;
мнемотехнічний.

Механічний спосіб запам'ятовування - це такий спосіб, основу якого складає багатократне повторення того, що треба запам'ятати.

По суті, цей спосіб являє собою зубріння. Він самий неефективний, але інколи необхідний. Як правило, подібне запам'ятовування відбувається без усвідомлення зв'язку між окремими елементами матеріалу.

Логічний спосіб запам'ятовування - це такий спосіб, основу якого складає усвідомлення смислового зв'язку між елементами матеріалу.

Користуючись таким способом, людина часто порушує послідовність у часі, перебудовує матеріал відповідно до смислових відношень. Осмислене запам'ятовування ґрунтується на розумінні цих відношень, на усвідомленні внутрішнього зв'язку між частинами того, що запам'ятовується.

Логічне запам'ятовування передбачає виконання двох умов:

1) усвідомлення того, для чого потрібно запам'ятати матеріал;
2) розуміння змісту того, що треба запам'ятати.

Мнемотехнічний спосіб запам'ятовування - це такий спосіб, який Ґрунтується на тому, що матеріал переводиться в іншу знакову систему, в інші образи, які людині легше зберегти в пам'яті.

Одним із провідних видів мнемотехніки є асоціативний спосіб запам'ятовування. Завдання тут полягає в тому, щоб створити асоціації. Широка сітка асоціацій - це ключ до гарної пам'яті. Цей спосіб був відомий ще в епоху Античності. Засновником мнемотехніки вважається давньогрецький поет Симонід. Йому належить думка про те, що для пам'яті найважливішим є розташування. Для цього в розумі потрібно тримати картину певних місць, які й будуть займати образи предметів, що треба запам'ятати.

Відомий оратор Цицерон з приводу мнемотехніки писав:

".пам'ять на предмети - необхідна властивість оратора; і саме її ми й можемо укріпити за допомогою вміло розташованих образів, схоплюючи думки за цими образами, а зв'язок думок за розташуванням цих образів"¹.

Сам Цицерон успішно користувався цим методом. Зокрема, перед виступом у сенаті він тренувався у себе вдома, проголошуючи промову і переходячи при цьому з однієї кімнати в іншу. Щоразу, коли він переходив до наступної думки, робив невеличку паузу й мисленно поєднував відповідний розділ промови з певним кутком своєї оселі. А при виступі у сенаті він мисленно повторював свій шлях по домівці і міг виголосити всю промову, не користуючись записами.

Інколи в літературі спосіб, яким успішно користувався Цицерон, називають "римська кімната". Таку кімнату або приміщення можна вигадати і розташувати там які завгодно предмети. Головне - чітко зафіксувати порядок цих предметів. Спочатку виберіть місце для невеликої кількості речей, наприклад 20. Потім можна розширювати вашу кімнату, будинок, місто та ін. Кожний предмет вашої кімнати повинен мати яскравий образ (зоровий, слуховий чи такий, що пов'язаний з відчуттями), який розташовано в чітко визначеному місці "раз і назавжди".

Після створення "римської кімнати", коли її образи добре запам'ятались, її можна використовувати при підготовці до публічного виступу. Для цього ключові думки промови пов'язуються з певними образами кімнати в тому порядку, в якому оратор рухається в своєму приміщенні.

Ефективність "римської кімнати" визначається функціями лівої та правої півкуль головного мозку й принципами запам'ятовування. Цей спосіб вимагає чіткої структури й порядку, а також уваги й здатності відчувати.

Слід підкреслити, що особливості пам'яті людини досить індивідуальні. Тому кожний оратор, як правило, самостійно розробляє для себе оптимальну методику запам'ятовування, щоб його спілкування з аудиторією було успішним, а не стало суцільним читанням промови. В будь-якому випадку однією із запорук вдалого публічного виступу є постійне тренування пам'яті.

Пам'ять тісно пов'язана з увагою. Для того, щоб аудиторія найкраще могла зосередитись на промові, оратору варто зважити на своєрідні періоди уваги, які дорівнюють приблизно 15 хвилинам. Це означає, що увага слухачів значно понижується до 15, 30 та 45-ї хвилини. Тому у випадках тривалих промов у ці моменти оратор має надати можливість аудиторії "відпочити" (зробити паузу, завершити розгляд певного питання тощо).

Оратор при виголошенні промови повинен також враховувати загальні особливості людського сприйняття. До них належать:

o "ефект рамки";
o "магічне число".

"Ефект рамки", або "закон межі", - це такий ефект, суть якого полягає в тому, що найкраще запам'ятовується початок і кінець промови.

На вступ і завершення промови відводиться разом, як правило, від 10% до 30% загальної тривалості виступу. Тим не менш приблизно 80% загального враження від самого оратора та його промови визначається саме цими частинами, при цьому від вступу залежить більше. Тому перші та останні фрази мають бути ретельно продумані оратором. Крім того, "ефект рамки" стосується також і порядку розташування аргументів, про який йшлося в розділі "Диспозиція". Вже згадуваний Цицерон писав, що майстерний оратор:

"...поставить найбільш важливі доводи частиною на початок, частиною в кінець, а між ними всуне слабкі".

"Магічне число", або число Міллера (7 ± 2) характеризує обсяг оперативної пам'яті людини.

Саме таку кількість різних структурних одиниць інформації ефективніше за все здатна схопити й зберегти оперативна пам'ять. На рівні промови "магічне число" означає оптимальну кількість різних (значимих, а не допоміжних) слів у реченні.

Навіть у письмових текстах на сьогоднішній день перевага віддається "телеграфному стилю", оскільки встановлено, що найкраще сприймаються фрази з 10-13 слів, а фрази, що складаються більше ніж з 30 слів, практично не сприймаються.

Таким чином, чіткість структури, ясність та стислість викладу, образність мовних конструкцій сприяють кращому запам'ятовуванню промови самим оратором на етапі підготовки. А на етапі виголошення ці компоненти сприяють кращому засвоєнню промови аудиторією.

Домашнє завдання: зробити конспект і вивчити його, впр. 2, ст. 7, впр. 7, ст. 9

27.09.2022

Запрошую вас на 4, 6 онлайн-урок

23.09.2022

Тема: Інвенція. Диспозиція. Методи викладу матеріалу. Теза та аргументація. Різні види аргументації.

На минулих заняттях з української мови ви почали вивчення нової цікавої і в той же час непростої теми - вивчення риторики, риторичних текстів та їх використання у сучасному мовному дискурсі. Пригадайте:

· Дайте визначення поняттю «риторичний текст»?

· Які основні ознаки риторичного тексту?

· Назвіть основні етапи становлення та розвитку науки «риторика».

· Наведіть приклади основних ораторів Стародавнього світу.

· Поясніть різницю між ритором та оратором?

1. Міні-лекція

Найважливішим та найпоширенішим аспектом організації та здійснення мовної взаємодії між співрозмовниками виступає використовуваний ними зразок мислення й мови. Він є вихідним структурним елементом формулювання думок, їх вербалізації та передачі в формі якихось сигналів від одного співрозмовника до іншого. Це своєрідна культура духовного розуміння співрозмовниками один одного. Побудована і передана за таким зразком думка може бути зрозуміла, інтерпретована і пояснена іншою людиною, який володіє таким зразком. У риториці цей зразок називається риторичним каноном і являє собою випробувану тисячоліттями і відповідає загальним законам людського мислення і мовлення парадигму (зразок) розумової і мовної діяльності.

Виходить, для здійснення ефективного мовного взаємодії нам слід зрозуміти і усвідомити, як виникає і як організовується сам зміст промови. Іншими словами, нам треба ясно і чітко уявляти, як зароджується в голові людини ідеальний образ, ідея перетворюється в добротну, риторично грамотну мову. Таку промову, яка пробуджує у співрозмовника певні почуття, відповідну думку, його власне живе слово. Чи можна зробити так, щоб думок стало більше, щоб вони були цікавіше, щоб доступно і чітко передавали співрозмовнику те, що бажає передати йому говорить? Звертаючись до риторичного канону, ми думаємо про те, щоб наші думки не вислизали і не заважали один одному, а отримали стрункий порядок і, нарешті, ожили в звучить слові, щоб кожна думка знайшла для себе краще словесне вираження, а все разом склали б єдине , гармонійне ціле - чудову промову.

За своїм змістом риторичний канон включає п'ять етапів-елементів , які розкривають шлях розвитку думки до мови: - запишіть і запам’ятайте

1) інвенція (лат. Inventio ), тобто знаходження, винахід (invenire quid dicere - букв, "винайти що сказати");

2) диспозиція (лат. Dispositio ), тобто розташування ( inventa disponere - "розташувати винайдене");

3) елокуція (лат. Elocutio ), тобто словесне оформлення думки, власне красномовство ( ornare verbis - "прикрасити словами");

4) запам'ятовування (лат. Memorio). В Античності мови вчили напам'ять, репетирували. Часто автор мови (логограф) писав її для замовника, який тільки вчив і потім виголошував промову;

5) проголошення (лат. Actio hypocrisis ), тобто акторське, театральне виконання мови. Етап, на якому мова не тільки вимовляється, але і розігрується (грец. Hypocrites - актор) з відповідним використанням жесту, міміки, голосових даних оратора.

2. Риторичний практикум – письмово в зошит

Серед поданих назв промов оберіть 2—3, які найбільше вас зацікавили і які ви неодмінно хотіли б послухати. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Океан.

2. Що сталося в Нью-Йорку?

3. Спорт в англійському коледжі.

4. Як слід вивчати мову?

5. Наскільки чесною має бути реклама?

6. Кращий фільм року.

7. Сучасне обладнання ферм.

8. Життя серед ескімосів.

9. Найвидатніший із моїх учителів.

10. Мер нашого міста.

3. Тези— короткий виклад основних думок автора, який передає не зміст, а лише головні положення доповіді, лекції; статті тощо. Щоб скласти тези, необхідно прочитати (прослухати) текст, продумати, його зміст, знайти основну ідею та викласти основні положення. Тези мають дещо спільне з планом (розгорнуті пункти, плану нумеруються) та а конспектом (тези також передають зміст тексту, але в більш сконцентрованому вигляді). Однак якщо план допомагає нам представити структуру тексту та назвати його основні теми, то тези! розкривають суть всієї текстової інформації.

Тези — стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту. Тези розкривають суть усієї текстової інформації.

Тези поділяються на такі види:

· цитатні (відбір і запис авторських тез),

· вільні (формулювання основних положень власними словами);

· змішані.

Тези бувають:

· простими (записуються тільки твердження автора);

· складними (відображена аргументація тверджень).

У риториці все підпорядковане мистецтву переконання. На етапі інвенції—це підбір матеріалу, в диспозиції—його розташування, в елокуції—добір мовних засобів і способів їх подачі, в мнеморії — запам'ятовування найважливішого, в акції—характер мовної поведінки і паралінгвістичних прийомів (виголошення, міміка, кінеси-ка, жести). Це підтвердження (confirmatio) і спростування (refutatio) певних положень.

Проте основним етапом і змістом переконання є аргументація як логічна частина диспозиції.

Аргументація в широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів і як результат—мистецтво дискусії. В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є ланцюжком або комбінацією суджень як елементів доказу: теза (гр. thesis), аргумент (лат. argumentum), демонстрація (лат. demonstratio).

4. Існує багато класифікацій аргументації. Зупинимось на тих, що є важливими для ораторської діяльності. - запишіть

Залежно від способу обґрунтування розрізняють:

§ емпіричну аргументацію;

§ теоретичну аргументацію.

Залежно від форми (схеми) розрізняють:

· симптоматичну аргументацію;

· причинну аргументацію;

· аналогійну аргументацію.

Залежно від процедури обґрунтування розрізняють:

· пряму аргументацію;

· непряму аргументацію.

5. Прочитайте промову відомого античного оратора Горгія. Визначте, який тип мовлення обрав промовець. Доведіть, що мовне оформлення промови логічне, доцільне.

Славою служить місту сміливість, тілу — краса, духу — розумність, мовленню — правильність; усе протилежне цьому — лише безславність. Слово — найвеличніший володар: видом мале й непомітне, а справи творить чудові — може страх припинити і печаль відвернути, викликати радість, поселити жалість.

Однакову могутність мають і сила слова для стану душі, і склад ліків для відчуттів тіла. Подібно до того, як із ліків різні по-різному виводять соки з тіла й одні припиняють хвороби, інші ж — життя — так само й промови: одні засмучують, інші захоплюють, цих лякають, а іншим, хто слухає їх, вони хоробрість навіюють. Буває, недобрим своїм переконанням душу вони зачаровують і заворожують.

6. Уважно прочитайте текст. Допишіть відповідне закінчення промови.

Шановні старшокласники!

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — одне з найважливіших умов відчуття повноти життя.

Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все подальше життя молодої людини. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне якнайсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей...

Домашнє завдання: Запишіть промову на одну з обраних тем у 2завданні.

22.09.2022

РМ №5,6 Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням (висловлення власного ставлення до подій, героїв та їхніх вчинків)

За підручником ст. 106-107 впр. 250 (І,ІІ завдання)

Робота по складанню плану, словничка та чернетки

Домашнє завдання: переписати роботу в зошит

21.09.2022

Тема: Ритор і оратор. Риторичні ідеали у різні історичні епохи.

1. Текстове повідомлення.

Слов'янський, давньоукраїнський риторичний ідеал формувався на античних грецьких традиціях та християнських морально-етичних цінностях. Характерними ознаками для нього є честь, благородство, смиренність, милосердя, шляхетність, слухняність, побожність, духовність. Ці засади сформували риторичний ідеал любові, або ідеал гуманістичної риторики, спрямованої на досягнення гармонії стосунків за допомогою засобів мовного спілкування.

У системі слов'яно-українського риторичного ідеалу, що розвинувся на ґрунті античної риторики в епохи (барокову, романтичну, неоромантичну) українського національного відродження, були необхідними такі риси: системність, чіткість, міра, порядок, рівновага, витримка, терпіння, самодисципліна, витривалість, подвижництво.

У такому риторичному ідеалі переважала гармонійна триєдність:

• ідея, думка, задуми, істинність;

• моральна спрямованість на добро, етичність, благо, справедливість, гуманність;

• краса як гармонія змісту і форми, доцільність і мовна довершеність.

Цей ідеал започаткувався на ґрунті візантійсько-слов'янської християнської філософії, потім підтримувався ідеями ренесансної західноєвропейської духовної культури та реформаційними впливами. Можна вважати, що у XVI ст. в основних рисах визначився український риторичний ідеал (Лаврентій Зизаній, Памво Беринда, Іов Борецький, Іоаникій Галятовський, Герасим Смо-трицький, Мелетій Смотрицький та ін.). У XVII ct. український риторичний ідеал набув рис полемічності, значно зміцнився підтримкою українського козацтва, що збройною силою виступало на захист українських вольностей, земель, християнської віри і рідної мови. Це доба українського бароко, наснажена західноєвропейськими ідеями гуманізму, раннього Просвітництва у синтезі з української ментальністю і суспільно-історичними та культурними процесами на вже роз'єднаних українських землях. Найбільшого розквіту український риторичний ідеал досяг у педагогічній, науково-навчальній і суспільно-культурній діяльності визначних риторів, проповідників, педагогів Київської колегії, а потім Києво-Могилянської академії (IL Могила, І. Гізель, C. Яворський, Ф. Прокопович, Г. Кониський, M. Козачинський). Усі вони викладали риторику в Києво-Могилянській академії та колегіумах і семінаріях міст і містечок України (наприклад, Чернігові, Переяславі та ін.), писали підручники з риторики.

У XVII-XVIII cт. сформувався український бароковий риторичний ідеал із перевагою кордоцентризму, ліроепічності, естетичності, вільнодумства (його риси помітні в українській літературі з часів Київської Русі, епохи І. Вишенського і Г. Сковороди та аж до кінця XX ст.). Наступні часи додали до риторичного ідеалу свої риси.

Лінгвоцид української мови, постійні заборони й утиски всіх культурних форм суспільного життя у багатьох українців гасили національну свідомість, а в інших її пробуджували, спонукали до опору, гартували волю, змушували до винахідливості у художній мовотворчості. Український риторичний ідеал стає пристрасним, вольовим, образним, багатожанровим, бо шукає шляхи свого вираження в умовах заборон. Його формують мовотворчість Івана Котляревського, супліки й оповіді Григорія Квітки-Основ'яненка, поеми й особливо послання Тараса Шевченка, записки Пантелеймона Куліша, публіцистика Михайла Драгоманова, історичні праці й політичні промови Михайла Грушевського, присвяти й промови та поеми Івана Франка, поетична «огненна мова» Лесі Українки, мовні дискусії Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, епістолярій Панаса Мирного, журналістика Олени Пчілки і ще творчість багатьох визначних українських мовних особистостей.

Тоталітарна самодержавна і радянська епохи породили «мову влади», авторитарне, директивне мовлення, за античною риторикою — «агональне» мовлення. На жаль, в українському суспільстві нині поширюється сучасний американський риторичний ідеал, чужий слов'янській культурі, зокрема українській, яка завжди мала міцні традиції успадкування еллінської античної культури. Американський ідеал перемагає наші ідеали в засобах масової інформації і масової культури. Українське суспільство ще не звільнилося й від тоталітарного риторичного ідеалу. Нагальні, закличні, категоричні, безапеляційні промови багатьох наших політиків сприймаються як рудименти радянської епохи: авторитарне мислення, нетерпиме монологічне мовлення, мовна агресія, телефонне право, влада на слово, підкорення співрозмовника тощо. Усе це можна назвати політизованою псевдориторикою. Сучасне українське суспільство прагне позбавитися цих тоталітарних нашарувань, оновити свої духовну і культурну сферу, тому надає перевагу конструктивному діалогу, мовному порозумінню, ідеям гуманістичної риторики (За Л. Мацько та O. Мацько).

Наукове конструювання (записати визначення «оратор», «ритор»).

….. може виголошувати навчальні, політичні, юридичні промови. ….. не просто говорить, а робить це взірцево. У давньому світі ….. навчали своїх учнів під час бесід, прогулянок, де молодші переймали у старших усі ті правила й прийоми, усі ті знання, уміння та навички, які були створені до них і якими старші покоління володіли досконало. ….. — це той ….. , якого можна називати ….. із великої літери. Одночасно …… називають і викладача красномовства.

Тематична лексика (продовжити рядок новими термінами)

Красномовство — слов'янське слово, ариторика, якіритор,— слова грецького походження, …..

Робота з текстом. Мовне спостереження.

В античній риториці послідовно виробилися два риторичні ідеали. Для ораторів — носіїв першого ідеалу — головним у риторичній діяльності є переконливість, далі істинність переконливого мовлення, моральність на користь суспільству, чіткість і впорядкованість. Цей ідеал називають сократівським.

Другий риторичний ідеал вважають софістичним. Для носіїв і прихильників цього ідеалу характерною є формальна переконливість, надмірна словесна краса, пишність, вибагливість мовлення, самовираженість і корисливість оратора.

Сучасні ритори вважають, що зараз діють три риторичні ідеали.

· Перший із них можна назвати близьким до софістичного, але нині він дуже американізований, саморекламний, нав'язливий, такий, що повсюдно заполонив собою засоби масової інформації 1 спрямований на маніпуляцію свідомістю мас.

· Другий риторичний ідеал несе в собі морально-етичні цінності східнослов'янського, давньоукраїнського ідеалу. Він близький до першого античного ідеалу — ідеалу переконаності й істинності, ідеалу Платона і Сократа.

· Третій риторичний ідеал сформувався в імперський і радянський часи. Цей риторичний ідеал називають тоталітарним, пропагандистським.

Усі ці ідеали у видозмінених формах живуть і нині в мовосфері сучасного українського суспільства. І це закономірно. Шкода, що вони разом не становлять єдиної виваженої риторично-ідеальної системи, у якій мали б відповідати певним соціальним моделям життя і поведінки мовців (Л. Мацько, O. Мацько).

«Крилате дослідження».

Які висновки про характер українського народного мовного ідеалу можна зробити на основі прислів'їв? Наведіть приклади з життя чи літератури, що ілюструють їх.

1.Держи язик на прив'язі. 2. Говорити й робити — різні речі. 3. Воду лий на землю, яка її вбере; слово кажи людині, яка його оцінить. 4. Вмієш казати, вмій і мовчати. 5. Від красних слів язик не відсохне. 6. Добре слово — квітка, погане — колючка. 7. Із приказки, як і з пісні, слова не викинеш. 8. Язик поранить дужче за шаблю. 9. Щире слово, добре діло душу й тіло обігріло. 10. Язик до Києва доведе, а в Києві заблукає. 11. Де багато слів, там мало мудрості (Народна творчість).

Диктант із коментуванням.

Кінцева мета красномовства – переконувати людей. (Ф. Честерфілд.) Обов’язок оратора – говорити правду. (Платон.) Красномовство належить до тих мистецтв, які все здійснюють і всього досягають словом. (Платон.) Красномовство – дар, який дозволяє нам оволодіти розумом і серцем співрозмовника, здатність тлумачити чи навіювати йому все, що нам потрібно. (Ж. Лабрюйєр.) Ораторське мистецтво користується усіма вигодами поезії й усіма її правами. (Й. Гете.)

Платон, поєднуючи мудрість із красномовством, майстерно схиляв до себе серця слухачів не хитрощами, а силою істини. (К. Віланд.) Риторика – цариця душ і княгиня мистецтв. (Ф. Прокопович.) Оратор, достойний уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини і доброчесності. (Ф. Фенелон.) Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивістю мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою божевільного (Ф. Ларошфуко.) Є галузі, у яких посередність нестерпна: поезія, музика, ораторське мистецтво. (Ж. Лабрюйєр.)

Домашнє завдання.

Вивчити матеріал з підручника&2,3,4, виконати вправу 23.

20.09.2022

Запрошую вас на 4 і 6 онлайн урок

15.09.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок (посилання вгорі)

14.09.2022

Запрошую вас на 4 онлайн урок (посилання вгорі)

13.09.2022

Запрошую вас на 4 онлайн урок (посилання вгорі)

На 6 уроці працюємо дистанційно!

Риторика як наука й мистецтво слова. Роль риторики у професійній діяльності. Основні поняття риторики: логос, етос, пафос, топос.

Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити на землі.

Л. Костенко

Термін «риторика» походить від давньогрецького слова «оратор» і означає теорію ораторського мистецтва, науку красномовства. Близьким за значенням до нього є латинське слово "oratoria". Ці терміни пов'язують з публічними виступами, живим словом. Ще в давнину люди, які майстерно володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали значну роль у суспільному житті.

Упродовж історичного розвитку значення терміну "риторика" дещо розширилось. На сьогоднішній день серед науковців не існує одностайності щодо витлумачення цього терміну, навіть у визначенні риторики як науки. Більше того, у деяких фахівців викликає сумнів навіть те, чи можна риторику взагалі вважати наукою. У Стародавній Греції, де остаточно сформувалась ця сфера діяльності, риторика вважалась скоріше мистецтвом.

Серед розмаїття визначень риторики можна виділити дві головні традиції, що мають дуже давню історію.

№1. Перша традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості давньогрецького філософа Аристотеля (IV ст. до н. е.). У її межах риторика визначається як "мистецтво переконання". Відповідно до цієї традиції головне завдання оратора - переконання аудиторії.

№2. Друга традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості давньоримського ритора Квінтіліана (I ст. н. е.). У її межах риторика визначається як "мистецтво говорити витончено". Відповідно до цієї традиції завдання оратора - краса, вишуканість, витонченість виразу думки. Переконання ж виступає як можлива, але далеко не головна мета оратора.

Кожна з цих традицій, без сумніву, містить у собі раціональне зерно. Разом з тим, наголос лише на одному аспекті ораторської діяльності призводить до втрати цілісності у розумінні предмета й завдань риторики.

*На сьогоднішній день очевидно, що сферою інтересу риторики є спілкування, комунікація.
*Інколи її навіть визначають як теорію та майстерність ефективного (цілеспрямованого, впливового, гармонійного) мовлення.
*Однак слід зазначити, що спілкування - це надзвичайно складний і багатогранний феномен, який вивчає багато наук, зокрема лінгвістика, психологія, філософія тощо. Тому в такий спосіб специфіка риторики не прояснюється.

Поміркуй і займи позицію

1. Предмет риторики - це публічний виступ у процесі комунікації.
2. Багато людей можуть навести приклади не тільки успішних промов, але й таких виступів, що завершувалися повним провалом.
3. Виникають закономірні запитання: чи можливо передбачити результат публічного виступу?
4. Чи подібне вміння - це виключно природне обдарування?

Збагачуємо філологічний глосарій.

Отже, риторика - це наука про способи підготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію.
Оратор - це людина, яка впливає на інших людей таким чином, щоб вони прийняли певні твердження або виконали певні дії.
Аудиторія - це група людей, у думках чи поведінці яких мають відбутися зміни, до яких прагне оратор.

Промова - це мовленнєве повідомлення, з яким оратор звертається до аудиторії.

Робота з термінами.
Для риторики є основними терміни пафос (патос), логос,топос і етос.
Пафос — це намір, задум творця промови, який має на меті розвинути перед адресатом певну цікаву для слухача тему. Зміст пафосу — думка, спрямована на прийняття рішення і дію. Пафос створює мовленнєву емоцію аудиторії, завдяки якій стає можливим рішення і доцільна дія.
Аудиторія, до якої звернений пафос ритора, є не просто певним скупченням людей, а громадою, організованою словом. Підґрунтям організації аудиторії можуть бути духовно-моральні цінності або матеріально-практичні інтереси.
Правила пафосу:
· пафос є основою задуму;
· без пафосу неможливі рішення і дії;
· слід уникати знижувального пафосу;
· ритор не повинен створювати штучний пафос, що не від повідає задуму і предмету промови;
· пафос промови пов'язаний з емоціями, які можуть виникнути в аудиторії, тому ритор має передбачити їх;
· ритор мас контролювати свої мовленнєві емоції;
· надто сильний і недоречний патос компрометує ритора.

Логос — словесні засоби, які використовує ритор для аргументації висунутих пропозицій.
Логос, породжений пафосом, постає як аргументація — система доцільних засобів для вираження задуму промови і його обґрунтування у формі, прийнятній і переконливій для аудиторії.

Побудова аргументації ґрунтується на загальноприйнятих моделях і правилах, які дозволяють подати задум у формі, прийнятній для аудиторії, тобто поєднати думки ритора й аудиторії, досягти згоди аудиторії з доказами та й приєднання до позиції ритора.

За правилами логосу ритор не повинен:
· використовувати софістичну аргументацію: навмисно вводити в оману щодо справжнього задуму чи змісту промови; створювати необґрунтовані судження;
· створювати аргументацію, розуміння й оцінювання якої недоступні для аудиторії;
· використовувати неприйнятні мовленнєві засоби.

Логос доповнює топосом — певні факти життя і думки, які можуть зробити висловлення оратора цілком переконливим, незважаючи на його матеріальну незугарність чи незрозумілість.

Етос — умови проголошення промови, які суспільство створює ритору. Ці умови передбачають можливість обговорення значущих для суспільства проблем, коли учасники обговорення не лише мають різні думки, але й обстоюють різні світоглядні позиції.

Таким чином, етос створює умови для промови, пафос — джерело створення змісту промови, а логос — словесне втілення пафосу на умовах етосу і за підтримки топосу.
Ці основні категорії риторики взаємопов'язані одна з одною і ніби переходять одна в одну.

Виконання вправ (з підручника).

Впр. 15-17 усно

Домашнє завдання.
Вивчити матеріал з підручника ст. 12-14, виконати вправу 18 ст. 13.
· Підібрати словесний медіатор до вивченої теми (поезія, текст з літератури, періодичні видання).

09.09.2022

Дистанційний урок

Тема. Стилі мовлення, їх особливості. Стилістична норма і стилістична помилка.

Епіграф: Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання століть...

Олесь Гончар

1. Визначити стиль тексту за поданим закінченням.

.…Кожен повинен усвідомити необхідність бережливого ставлення до природи. Тоді її можна буде зберегти для майбутніх поколінь.

…Отже,об’єктом лінгвістики є мова у всій складності її компонентів і функціонування: як знаряддя формування, як структурна цілісність, як засіб створення естетичних цінностей.

… Любіть і вивчайте велике мистецтво музики. Воно відкриє нам цілий світ високих почуттів, емоцій. Зробить нас духовно багатими, досконалішими, чистішими.

… – Та чого ж не поїдете? Та нічого страшного нема, то він свистить, щоб ото на путі не стояли, щоб ні на кого не наїхати.

2. Конструювання тексту. Складіть текст із окремих тематично споріднених речень.

Із плином часу виникло й світське мистецтво, набули розвитку нові стилі.

У більшості ранніх пам’яток мистецтва відображено релігійні вірування людей, які сповідували різні язичницькі культи.

Першими творами мистецтва були наскельні розписи та фігури, висічені з каменю.

Мистецтво — це художня творчість: література, музика, живопис, танок, театр, які відтворюють світ в образній формі.

Найдавніші з них створені близько 40 тис. років тому.

3. «Пригадайте»

· Які ви знаєте стилі мовлення?

· Від чого залежить стиль наших висловлювань?

· Які мовні засоби характерні для кожного стилю?

4. Теоретичний матеріал

Мовні норми – загальноприйняті правила щодо вживання різних мовних засобів, які регулярно повторюються в мові людей і визнані правильними на даному етапі розвитку літературної форми мови. Як правило, норми закріплені в різних навчальних посібниках і словниках.

Стилістичні норми регулюють правильний відбір певних слів і їх форм, а також пропозицій – залежно від конкретної ситуації комунікації.

Стилістична помилка – помилка в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів (словосполучень, речень), що не відповідають стилеві всього тексту.

Наприклад: Нам було дуже весело під час візиту до лісу.

Проте слід пам’ятати, що інколи письменники навмисно, для досягнення комічного ефекту вживають слова й вирази, що не відповідають вимогам художнього стилю.

Наприклад: Раз я біг завертати свині, що взяли маршрут на буряк, і тоді із прозорої сині скинув бомбу на вигін літак (В.Симоненко)

Існує кілька груп помилок. Перша – лексико-стилістичні помилки . Вони пов’язані з невиправданим вживанням жаргонізмів, діалектизмів, архаїзмів та інших маркованих слів.

Наступна група помилок пов’язана з недостатнім володінням ресурсами мови .До таких помилок належать:

1. Недоречне повторення слова або однокореневих слів у вузькому контексті.

2. Вживання плеоназмів – словосполучень із зайвими смисловими компонентами.

3. Тавтологія – повторення однокореневих слів або сказаного іншими словами.

4. Багатослівність через використання універсальних слів.

5. Вживання мовних штампів.

6. Вживання слів-паразитів.

7. Недоречне вживання нелітературних слів.

8. Одноманітне побудова речень.

9. Відсутність образних засобів у тексті там, де вони необхідні.

Існує також група помилок, які пов’язані з недостатньо розвиненим стилістичним чуттям. До таких помилок відносимо такі:

1. Недоречне використання епітетів, метафор, порівнянь та інших стилістичних прийомів.

2. Змішування лексики, що відноситься до різних стилів.

3. Неблагозвучність, викликана надмірним скупченням голосних або приголосних.

4. Порушення загальної цілісності тексту.

5. Неправильний порядок слів.

Дотримання стилістичних норм є дуже важливою складовою, тому що саме правильне вживання слів і побудова речень показує рівень освіченості людини, а також рівень її володіння рідною мовою. Саме стилістичні помилки або їх відсутність вказують на те, чи достатньо володіє людина ресурсами мови і чи розвинене у нього стилістичне чуття.

Сьогодні такі помилки зустрічаються дуже часто: як в офіційній промові, так і в неофіційному дискурсі. Деякі помилки стали настільки частими, що люди майже не помічають їх. Проте дуже важливо ретельно стежити за своєю мовою і робити все можливе для того, щоб вона була грамотною і мотивованою.

5. Робота з підручником. Самостійне опрацювання вправи 22, 26

6. Вправа «Я редактор». Поясніть, чи доречними є у реченнях виділені слова. Доведіть свою думку. Замініть їх іншими словами, що найбільше підходять за змістом. Запишіть відредаговані речення.

1. У магазині покупцеві забули вручити решту.

2. Учителька прорекламувала батьківські збори.

3. На листі зелених насаджень діамантами сяяла роса.

4. Моя люба тварина – це мій кіт Кєша.

5. Чорногузи бігають на мілкому і ловлять жаб.

6. У маминих оченятах не було ні фальші, ні лукавості.

7. Якось восени дядя Сергій знайшов маленьке зайченя, яке сиділо під кущем смородини.

8. Поснідавши, я дивлюсь телебачення.

9. Він вдарився об стіл і розпанахав собі ногу.

7. Введіть у речення вставні конструкції, які характерні для розмовного стилю.

1. О, вже, ( мабуть, певно, напевно, може, можливо), натворила щось. 2. Знаю, і (виявляється, як бачиш, бач, як ви знаєте) більше, як ти. 3. Дай мнені, (будь ласка, прошу) спокій. 4. (Очевидно, мабуть, очевидячки, напевно), туман ішов із плавнів. 5. Добрий почин, (кажуть, говорять, як кажуть, мовляв), половина діла.

8. Робота з матеріалом рубрики «Уникайте помилок».

Неправильно Правильно

Виключення із правил Виняток із правил

Не дивлячись на несприятливі умови Незважаючи на несприятливі умови,

але: не дивлячись собі під ноги

Підніміть руку (під час відповіді) Піднесіть руку, але: підніміть руку (під час

гімнастичних вправ).

Відповідь вірна Відповідь правильна

9. «Готуємося до ЗНО».Тести.

1.Редагування потребує сполука в рядку

А згадати між іншим, принагідно згадати

Б упродовж місяця, на протязі місяця

В дотепер не з’ясовано, досі не з’ясовано

Г насамперед знати, передусім знати

Д знайти без зволікань, знайти негайно

2.Помилково вжито слово в рядку

А брати участь

Б здавати іспити

В додати води

Г відповідно до закону

3.Запропонована в дужках конструкція є НЕПРАВИЛЬНОЮ в рядку

А заходи щодо поліпшення (заходи для поліпшення)

Б усупереч постанові (незважаючи на постанову)

В з початку експерименту (від початку експерименту)

Г берегти на всякий випадок (берегти про всякий випадок)

Д за місцем перебування (по місцю перебування)

4.Позначте словосполучення, яке потребує редагування

А опанувати мову

Б навчати математики

В знехтувати наказом

Г дотримати слова

Д оволодіти знаннями

5.Позначте речення, яке потребує редагування

А Хтось кидає жарт, розсмішивши всіх навколо.

Б Прочитавши цікаву книжку, хочеться поділитися враженнями з іншими.

В Сніжинки з інеєм ще більше закрутилися, стовпом здіймаючись угору.

Г Сидячи на березі річки, милуюся її повільною течією.

Д За таких обставин не будемо сидіти склавши руки.

6.Неправильно вжито прийменник у словосполученні

А вишивати по шовку

Б зустрітися по обіді

В зайти по неуважності

Г відповідати по черзі

Домашнє завдання – ст. 17 впр. 24

08.09.2022

Доброго ранку, дорогі діти, чекаю на вас на 1 і 2 уроках згідно розкладу

07.09.2022

Тема. Стилі мовлення, їх підстилі. Зміст і структура текстів кожного зі стилів, їх характерні мовні засоби, основні жанри.

Перегляньте відео і зробіть тестові завдання

1.Тестові завдання.

1.Стилі мовлення вивчає

а)стилістика ;

б)морфологія ;

в)фонетика ;

г)словотвір.

2.В українській мові є

а)4 стилі мовлення ;

б)5 стилів мовлення ;

в)6 стилів мовлення ;

г)7 стилів мовлення.

3.Публіцистичний стиль використовується

а)у науці, техніці, освіті ;

б)у художній літературі ;

в)у суспільному житті;

г) при складанні документів .

4.У релігійному житті використовується

а)розмовний стиль мовлення ;

б)конфесійний стиль мовлення ;

в)офіційно-діловий стиль мовлення ;

г)епістолярний стиль мовлення.

5.Розмова на побутові теми, лист до близької людини – це основні види висловлювань

а)публіцистичного стилю ;

б)розмовного стилю ;

в)наукового стилю ;

г)конфесійного стилю.

6.Промова, звернення, газетна стаття, нарис –це жанри

а)художнього стилю ;

б)публіцистичного стилю ;

в)епістолярного стилю ;

г)розмовно-побутового стилю.

7.Для художнього стилю характерні

а)слова в переносному значенні ;

б)терміни ;

в)суспільно-політична лексика ;

г) побутова лексика.

8.Оповідання, казка, легенда, байка, вірш – жанри, у яких реалізується

а)конфесійний стиль ;

б)розмовно-побутовий стиль ;

в)художній стиль ;

г)публіцистичний стиль.

9. Просторічні слова використовуються

а) у офіційно-діловому стилі ;

б)у конфесійному стилі ;

в)у публіцистичному стилі ;

г)у розмовно-побутовому стилі.

10.Емоційно-забарвлені слова характерні для

а) публіцистичного стилю ;

б)конфесійного стилю ;

в)розмовно-побутового, художнього стилю ;

г)художнього стилю.

11.Заява, оголошення, доручення - слова

а)офіційно-ділового стилю ;

б)публіцистичного стилю ;

в)розмовно-побутового стилю ;

г)конфесійного стилю.

12.Сфера спілкування наукового стилю :

а)офіційно-дфлові стосунки ;

б)наука, техніка, освіта ;

в)художня література ;

г)громадсько – політичне життя.

2.Визначити стиль текстів.

1.Мак дикий –однорічна рослина 20-25 см заввишки, з молочним соком. Листки роздільні. Квіти великі –з, 5 -5 см у діаметрі. Чашолистиків 2, вони зелені, рано опадають. Пелюсток 4, яскраво-червоні. Плід-куляста коробочка. Цвіте в травні –липні. Росте на полях, схилах, уздовж доріг по всій Україні, але найчастіше в західних лісостепових і степових районах та в Криму ( З довідника).

2.На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так. Наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так немов дитячі очі землі дивилися на тебе довірливо ( За Є. Гуцалом ).

3.Стаття 14.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

4.Царю небесний, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас … ( Великий Молитовник ).

5.Люба донечко, я отримав листа… Ти питаєш, що найголовніше у нашій

праці ? З чого все починається і навколо чого все обертається ? Важко відповісти на твоє запитання… Сказати, що найголовніше в нашій… важкій справі нелегко уже тому, що невичерпно складна, безмежно відповідальна людина… Так, думай, донечко , про кожну дитину як про людину _ з листа В. Сухомлинського ).

6.Культура –це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови ( За В. Русанівським ).

7. Ми з Левадихою шусть у коноплі та й присіли. А Палажка присурганилась до криниці, глянула на цямрини, заглянула в криницю та й бубонить сама до себе : « Де ж це ділося моє відро ? » Вона туди круть, туди верть, блиснула маленькими чорними очима по коноплях, по бур’янах (І. Нечуй – Левицький ).

3.Записати цифри, що є порядковими номерами речень , узятих із текстів публіцистичного стилю.

1.Раз тягнеться мій Омелько шляхом попід городами ( І Нечуй – Левицький ).

2.Мовна культура –це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму ( За В. Русанівським ).

3.Наша мати пшениченька золоту сорочку тче ( Д. Павличко ).

4.Мальва мавританська –дворічна трав’яниста розсіяно-волосиста або майже гола рослина мальвових.

5.Прошу зарахувати мене до класу з поглибленим вивченням української мови.

6.Тож ростімо і духовним своїм зростанням, моральним авторитетом нашого народу, здобуваймо престиж і відстоюймо сво місце під сонцем ( З журн ).

7.Перша ознака культурної людини –високий рівень культури її мовлення

( Є . Чак )

8.Отче наш, що єси на небесах ! Нехай святиться Ім’я твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

9.Замкнути в долонях ненависть і гнів жорстокого світу, торкнутись крихіток туману власної свідомості, віднайти острови добра і віри покликані волонтери ( З газети « Буковина » ).

10.Усе, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько бабрався в попелі, вишукуючи поодинокі жаринки

( А. Дімаров ).

11.Гопак – це українське мистецтво бойового гарту, завершена, викінчена система тренування та загартовування тіла ( За І Кравченком ).

12.Направляємо Вам для погодження договір про оренду Вами складських приміщень на території нашого підприємства.

4.Аналіз тексту публіцистичного стилю.

Як відновити національний менталітет

Чи помітили ви, як багато англомовних термінів увійшло до нашої мови протягом останніх кількох років? Модними стали слова « спонсор »,

« консенсус ». Дуже часто вживається й термін «менталітет.» Чи всі розуміють значення цього

слова ?

Виявляється, навіть ті, хто це слово якнайчастіше вживає, не завжди сходяться в тлумаченні його суті. Одні розуміють менталітет як сукупність ознак певної нації. Інші – як особливі риси нації, що виявляються в певні періоди історичного розвитку.

Звичайно, кожній нації притаманні якісь ознаки. Протягом століть вони не змінюються. Хіба в такому разі можна говорити про « відродження менталітету « ? Навіщо відроджувати те, що є постійним і сталим ?

Чи варто все те, що було логічним і доречним у певний історичний період, механічно переносити до іншої епохи ? Ми захоплюємося героїзмом запорожців, проте не можемо не брати до уваги того, що козакам були властиві не лише благородні риси. Адже вони були живими людьми, яким довелося жити в добу кривавих воєн, заплутаних, часом не всім зрозумілих інтриг.

Розуміти менталітет треба насамперед як те, що народжується, змінюється, зникає залежно від рівня духовності суспільства, його культури

( За Н. Черченко ).

Домашнє завдання : впр. 15 – усно, &3 ст. 9-11, впр. 11, 13 письмово

06.09

1 урок

Поняття функціонального стилю. Функціональні стилі сучасної української літературної мови

1. Опрацюйте теоретичний матеріал

Функціональний стиль — це суспільно усвідомлений внутрішньо цілісний спосіб використання мови, принцип вибору і комбінування мовних засобів, який забезпечує реалізацію функції суб'єктивно-духовного впливу. Стиль мови формується мовцями в результаті послідовного добору мовних засобів відповідно до соціально-комунікативної мети, умов, ситуації і змісту спілкування. За В. Виноградовим «Стиль — це суспільно усвідомлена і функціонально зумовлена, внутрішньо об’єднана сукупність прийомів уживання, відбору і поєднання засобів мовного спілкування у сфері тієї чи тієї загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими самими способами вираження, що слугують для інших цілей, виконують інші функції в мовній суспільній практиці певного народу».

Кожна високорозвинена сучасна мова поділяється на стилі, які в свою чергу, мають: сферу поширення і вживання (коло мовців); функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо); характерні ознаки (форма та спосіб викладу); система мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо). Ці складові конкретизують, оберігають, певною мірою обмежують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови.

На сьогодні виділяють п’ять стилів української літературної мови: художній, розмовний, науковий, офіційно-діловий та медійний. Питання щодо виокремлення інших стилів (конфесійний, епістолярний) є дискусійними. Ці стилі — історично сформовані, суспільно усвідомлені різновиди загальнонаціональної літературної мови, які різняться принципами відбору та організації мовних засобів відповідно до сфер спілкування та мають власні норми. Тобто в сучасній мові кожен функціональний стиль є відображенням функціонування мови у відповідній сфері суспільно-виробничої діяльності і життя. Стилі постійно розвиваються і вдосконалюються, підпорядковуючи собі мовні засоби інших.

Офіційно-діловий стиль функціонує у писемній формі як засіб, що задовольняє потреби офіційного спілкування у державному, громадському, економічному, політичному житті. характеризується логізацією викладу, вживанням усталених конструкцій, зокрема безособових та наказових, відсутністю емоційного забарвлення, двозначних слів і висловів. Характерні риси: документальність, стабільність , стислість, чіткість, висока стандартизація, виразна логізація викладу,використання суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології, специфічна термінологія. Обов’язковим є чітко регламентоване розміщення і побудова тексту, обсяг основних частин, наявність обов’язкових стандартних висловів. Це мова законів, указів, розпоряджень, діловодства та листування.

Науковий стиль — функціональний різновид літературної мови, що використовується з пізнавально-інформативною метою в галузі науки, техніки й освіти. Йому властиве широке використання термінів та абстрактних слів, складних речень, зокрема складнопідрядних, за допомогою яких відтворюються причинно-наслідкові зв’язки між частинами тексту. Основними стильовими ознаками є абстрагованість і узагальненість, підкреслена логічність, однозначність і точність, зрозумілість та об’єктивність викладу, унормованість мови, стандартизація, уніфікованість, своєрідна клішованість засобів вираження .

Медійний стиль — це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформаціїї. Найхарактернішою ознакою стилю медіа є поєднання логічності викладу, доказовості й переконливості з образністю та емоційністю, спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформаційність. Завдання медіа полягає не лише в тому, щоб викладати певні факти, явища дійсності, а й давати їм оцінку, формувати громадську думку. Цей стиль пронизує усі сфери діяльності людини, а сьогодні доступний кожному у соціальних мережах.

У художньому стилі найяскравіше виявляється лексичне багатство мови. Для цього стилю характерне вживання слів у прямому й переносному значенні, використання лексичних, синтаксичних фразеологічних засобів виразності (синоніми, антоніми, омоніми, фразеологізми, епітетів, метафор, порівнянь, історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних елементів), широкий вияв авторської індивідуальності. Основне призначення художнього стилю — впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки. ознаками є образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження. у художньому стилі мовні засоби служать побудові художнього образу, що здійснюється через поєднання елементів усіх функціональних стилів мови + загальна образність мови + індивідуальне образне слововживання. Художній стиль використовує матеріал усно- розмовного стилю та вводить у літературні норми побутове мовлення.

Розмовний стиль вдовольняє потреби безпосереднього спілкування людей у повсякденному житті. Крім суто мовних засобів (розмовні, а часом і просторічні варіанти слів, короткі прості, неповні, еліптичні речення й под.), складниками цього стилю є інтонація, міміка, жести, конкретна ситуація. В основному цей стиль представлений усною формою. У письмовому вигляді використовується як діалогічне або полілогічне мовлення в художніх творах.

Кожен зі стилів має свої характерні особливості й реалізується у властивих йому жанрах.

Функціональні стилі розрізняються кількісними показниками вживаних мовно-структурних одиниць, а також функціями, які вони виконують у конкретних текстах. Деякі науковці виділяють також епістолярний (стиль приватного листування) і ораторський стиль, однак диференційні ознаки цих стилів перекриваються ознаками більш узагальнених структурно-функціональних стилів (офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного).Кожний стиль володіє певним ступенем поширення в мові, сферою використання мовцями. Тому для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови — усна й писемна, книжна й розмовна. Усі стилі мають усну й писемну форми, але для одних (розмовного) основною є усна форма, а для інших (наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, художнього) — писемна.

2. Перегляньте відео, зробіть конспект

Домашнє завдання: &1 ст. 4, впр. 2

2 урок 06.09

Тема уроку. Стилі мовлення, їх підстилі. Зміст і структура текстів кожного зі стилів, їх характерні мовні засоби, основні жанри.

1.Стратегія «Незакінчені речення» - усно

Пригадайте, що вам відомо про стилі мовлення, жанри? Доповніть подані визначення.

Стилістика — розділ мовознавства, що вивчає… (сутність і специфіку стилів, їх розвиток і сучасне призначення).

Стиль (від лат. — загострена паличка для письма) — це своєрідна сукупність мовних засобів (лексичних, морфологічних, синтаксичних та ін.), що свідомо використовуються мовцем… (за певних умов спілкування, у тій чи іншій сфері людської діяльності — політика, наука і техніка, художня література, право, діловодство).

Жанри — різновиди текстів певного стилю, що різняться… (метою висловлювання, сферою спілкування та іншими ознаками).

Стилістика мови (описова) вивчає… (стилістичні ресурси всіх мовних рівнів; такі поняття, як синоніми (лексичні, граматичні — морфологічні і синтаксичні), їх стилістичне забарвлення).

Стилістика мовлення (функціональна) вивчає… (стилі мовлення — розмовний і книжні: публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній; їх загальні ознаки)

2. Робота з таблицею- усно

Проаналізувавши матеріал таблиці, пригадайте стилі мовлення. Впишіть назви стилів мовлення у відповідний рядок.

Стилі мовлення	Найхарактерніші мовні засоби
Стилі мовлення	лексичні	граматичні
? (Розмовний)	Розмовні слова і фразеологізми (читалка, брести, вийти із себе); емоційно-оцінювальні слова (розумниця, матінка)	Прості речення, різні за метою висловлювання, неповні речення, окличні речення, звертання, вигуки
? (Науковий)	Слова з узагальнювальним (абстрактним) значенням (опади, властивість), терміни, віддієслівні іменники (значення, докази)	Складні речення із сполучниковим зв’язком, з дієприкметниковими зворотами; розповідні речення, питальні — для звертання уваги; вставні слова (по-перше, таким чином); похідні прийменники (у зв’язку)
? (Офіційно- діловий)	Офіційні слова і вирази (комунальна квартира, міський транспорт), мовленнєві штампи (доводжу до Вашого відома), віддієслівні іменники (доручення, проживання)	Розповідні речення; речення з рядами однорідних членів, дієприкметниковими зворотами; складні з підрядними умовними; похідні прийменники; складені сполучники
? (Публіцистичний)	Суспільно-політична лексика (мітинг, демократія), висока лексика (почин, патріот), слова з різко негативним значенням (запроданець, зрадник)	Спонукальні речення; окличні речення; риторичні запитання; поширені речення
? (Художній)	Слова з конкретним і переносним значенням; емоційно-оцінювальна лексика (жахливий, пречудовий)	Найрізноманітніші синтаксичні конструкції; використання дієслів одного часу чи способу в значенні іншого

3. Аналіз мовного матеріалу - письмово

Прочитайте тексти, з’ясуйте їх тему, основну думку. Визначте стилістичну належність поданих текстів. Які мовні (лексичні, синтаксичні) особливості притаманні текстам?

Текст № 1

Пісня — одна з найдавніших форм народної творчості. Вона зародилася в трудовій діяльності людини і стала виявом почуттів, дум і сподівань найширших народних мас. Тісний зв’язок пісні з трудовою і суспільно-громадською діяльністю людей спричинився до появи багатьох видів і жанрів народних пісень, які відображають історичні періоди в розвитку народу, його боротьбу за соціальне і національне визволення, а також вірування, обряди, побут, родинні відносини тощо (УРЕ. — Т. 11. — С. 219).

Текст № 2

Відомо, що в пісні вилилася вся минула доля, справжній характер України; пісня і дума становлять там народну святиню, краще добро українського життя, у них горить любов до батьківщини, виблискує слава минулих подвигів; у них дихає і чисте, ніжне почуття жіночої любові, особливо любові материнської. …Все коло життєвих насущних інтересів охоплюється в пісні, зливається з нею, і без неї саме життя стає неможливим (М. Добролюбов).

Текст № 3

Чарівна, ніжна й граціозна українська пісня. Скажу більше: у ній є щось, що хапає за серце, щось глибоко задушевне. Як слушно пригодилися тут ці численні пестливі слова, які неможливо перекласти жодною іншою мовою, навіть і російською. Але не лише на пестливих словах створюється чарівливість української пісні. Ця чарівливість розлита в усьому: у словах і порівняннях, а іноді й просто не знаєш у чому: мило та й годі! (М. Берг).

Текст № 4

І раптом… що це? Вутанька вся аж стрепенулася. Десь близько за перегородкою ніжним, ледве чутним струмочком забриніла пісня. Який знайомий, який рідний мотив! Вутанька ще в якомусь гнітючому палаючому запамороченні приклала руку до лоба: що це за пісня така знайома? Де вона її чула? І не встигла додумати це, як щось уже сяйнуло в пам’яті, гарячою хвилею хлюпнуло в саме серце (О. Гончар).

Текст № 5

ОГОЛОШЕННЯ

10 квітня о 14 годині в актовому залі школи відбудеться конкурс на краще виконання української народної пісні. Охочих узяти участь у конкурсі просимо подати заявки до 5 квітня в учнівський комітет школи. Учком

4. Заповнення таблиці

Перед вами таблиця «Епістолярний стиль мовлення». За зразком накресліть таблицю «Конфесійний стиль».

Основна функція	Спілкування: обмін інформацією, думками з близькими людьми
Мета мовлення	Регулювати правові, ділові, виробничі контакти, зв’язки між суб’єктами правових відносин, ділового партнерства та підтримувати стосунки в родинах і товариських колах, групах мовців за інтересами
Сфера використання	Офіційні міжколективні й міжособистісні стосунки та неофіційні особисті зв’язки (ділове листування в установах і приватне листування у родині)
Види листування	Офіційне, службове, приватне
Жанри, у яких стиль реалізується	Листи, щоденники, записники, календарні замітки
Характерні мовні засоби	Багатство емоційно-експресивної лексики: живе мовлення з елементами просторіччя, широкий спектр засобів інтимізації, вільне застосування оціннофамільярної лексики і фразеології, система засобів лаконізму, вживання традиційних форм вітання та прощання, звертання та побажання; за ділового листування мовлення лаконічне, чітке, без засобів інтимізації, відсутня емоційно забарвлена лексика, наявні рамки мовленнєвого етикету; за родинного листування: вільне застосування лексичного спектру мови, ніжні ласкаві форми звертання, поради, настанови, застереження, експресивно-емоційна лексика; за листування між друзями: широке коло використання стилістично забарвленої лексики, фразеології, вільне невимушене спілкування, оригінальні дружні звертання, прощання; висловлена гармонія почуттів, своєрідна семантико-синтаксична структура композиції епістолярію, використання здрібніло-пестливої лексики, жартівливих порівнянь, оригінальні кінцеві форми листів; за інтимного листування: особливий піднесений пафос листів, використання пестливих слів, відсутність лаконізму, рис офіційності, наявне багатство художніх засобів; варіантність форм і особливості їх порушення

Матеріал для таблиці:

Конфесійний стиль (від. лат. confessio — визнання, сподівання) виник як стильове запозичення у зв’язку з прийняттям християнства у Київській Русі. Культові книги почали переклалати з грецької мови старослов’янською і використовували в релігійних обрядах, додаючи окремі українські вимовні і граматичні риси. Науковці вважають, що тексти у XIV ст. вже читали по-українському. Відомо що в XVI ст. у церквах використовували і давню українську мову, про що свідчать численні переклади фрагментів з Біблії, учительних євангелій. Про становлення конфесійного стилю в українській мові свідчить і той факт, що палкий захисник церковнослов’янської мови Іван Вишенський частину своїх послань написав простою українською мовою.

У XVI–XVII ст. в давній українській літературній мові склався і функціонував конфесійний стиль, що задовольняв релігійні потреби українського суспільства. З 1686 р. Росія підпорядкувала українську православну церкву російській, а служба Божа і церковні книги українською мовою були заборонені.

1690-го року Собор російської православної церкви наклав прокляття й анафеми на київські книги видатних українських проповідників і талановитих письменників Симеона Полоцького, Петра Могили, Кирила Ставровецького, Іоаникія Галятовського, Лазаря Барановича та інших і вилучив їх з ужитку.

Складалися суцільні заборони на все українське. 1753-го року було заборонено викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії, яка готувала проповідників вищого духовенства, і далі на цілі століття конфесійний стиль був вилучений з контексту української мови. З того часу з невеликою перервою (1918–1928) і аж до проголошення України незалежною соборною державою конфесійний стиль з відомих причин не мав можливостей для вільного розвитку на етнічних українських територіях.

Однак розвиток нової української мови, зокрема її художнього стилю, на початку ХІХ ст. стимулює і розвиток конфесійного стилю. У 40-х роках ХІХ ст. з’являється український переклад Євангелія Маркіяна Шашкевича, поширюються українською мовою псалми, Псалтир. Філософсько-поетично трансформує біблійні сюжети й образи Тарас Шевченко. У 60-х роках ХІХ ст. переклад Євангелія зробив П. Мурачевський. Разом з Іваном Пулюєм Біблію перекладав Пантелеймон Куліш, а після його смерті працю завершував Іван Нечуй-Левицький. 1821-го року І. Левицький переклав Новий Завіт і частину Старого Завіту. Інтенсивніше став розвиватися конфесійний стиль у зв’язку з діяльністю Української автокефальної православної церкви під орудою Василя Липківського (1920–1928).

У Західній Україні греко-католицька церква використовувала спочатку для окремих жанрів, а потім і для всіх інших українську мову. У 30-х — на початку 40-х років українська мова широко використовувалася як культова. Після ліквідації в Україні комуністичним режимом греко-католицької церкви конфесійний стиль української мови функціонував тільки за кордоном, де були українські релігійні громади. Там видавалися катехізиси, молитовники, проповіді і послання, а 1962 року вийшла українською мовою Біблія у перекладі Івана Огієнка. Сфера поширення конфесійного стилю — культові установи: церкви, монастирі, скити, теологічні навчальні заклади, молитовні будинки, релігійні громади, віруючі родини.

Головне призначення конфесійного стилю — допомагати віруючим у спілкуванні їхніх душ із Богом, зберігати і продовжувати культові ритуали, об’єднувати віруючих одним почуттям щиросердної віри в Бога.

Головні ознаки конфесійного стилю: урочистість і піднесеність як стилістичні домінанти, благозвуччя, символізм та стійкість (стандартність) стильової норми.

До основних мовних стильових засобів конфесійного стилю належить маркована лексика, яку в національній літературній мові називають конфесійною. Це стилістеми Ісус, Різдво, Великдень, Паска, Трійця, піст, архангел, катехізис, хрещення, чернець, гріх, амвон, херувими тощо.

Отже, конфесійний стиль сучасної української літературної мови (усупереч колишнім заборонам і нинішнім конфесійним незгодам церков) зберігає основні риси класичної сакральної мови: урочистість, канонічність словоформи конструкцій, сталість жанрів (Біблія, Євангеліє, проповідь, молитва, псалом) тощо.

5. Стилістичний аналіз мовного матеріалу - письмово

У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди — підстилі — для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та розв’язання конкретних завдань.

Виконайте мовностилістичний аналіз тексту за наведеною схемою.

Схема мовностилістичного аналізу текста

1. Тема й основна думка висловлювання.

2. Стиль, підстиль тексту, його основні ознаки:

— мета мовлення (обмін інформацією, думками, враженнями; повідомлення; регулювання офіційно-ділових відносин; обговорення; різнобічний вплив);

— сфера спілкування (побутові відносини, наука, освіта, офіційно-ділові відносини, громадсько-політична сфера, мистецтво слова);

— форма мовлення (писемна, усна);

— форма реалізації стилю (монолог, діалог);

— мовні особливості стилю (лексичні, морфологічні, синтаксичні).

Текст

25 грудня 1934 р.

Дорога старенька!

Живий і здоровий. Одержав від тебе «передачу»: сіру сорочку, кальсони, три пари панчіх, рушник, хустки, масло, сало й цукерки. І грошей 20 карбованців. Сердечне спасибі. Тільки ти не турбуйся передачами, бо я ж знаю, яке в тебе скрутне матеріальне становище. То «передача» тільки завдаватиме мені невеселого думання. Я тут не голодую й не мерзну. Не одривай у дітей. А що буде потрібно, то я напишу. Привіт. Цілую тебе, дітей і бабушку.

Ваш чоловік-батько. М. Куліш

Черкни про здоров’я твоє й дітей. Адреса: Київ, НКВД УРСР (Інститутська 5), Спецкорпус, Кулішу.

Домашнє завдання &2 ст. 6, впр. 7

05.09

11 клас, чекаю на вас на 6 уроці

Посилання вище. До зустрічі)

02.09.2022

3 урок онлайн о 10.30 (посилання вище)

4 урок

УКРАЇНСЬКА МОВА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. ВІДОБРАЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ КУЛЬТУРИ ІНШИХ НАРОДІВ. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА

Комунікативний практикум Поміркуйте над висловлюванням. А що ти думаєш про мову? Запиши 3-4 речення

1. Мова — це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова — це форма нашого життя,., форма національного організування. Мова — душа кожної національності, її святощі і найміцніший скарб... І поки живе мова — житиме й народ, як національність (І. Огієнко). 2. Межі моєї мови означають межі мого світу (Л. Вітгенштайн). 3. Відмінності між мовами становлять щось більше, ніж звичайні знакові відмінності. Різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання та почуття є в дійсності різними світобаченнями (В. фон Гумбольдт).

Мова є вмістилищем усього сутнісного, вона безпараметрісна, кордони її ніколи не збігаються з географією (П. Моечан).

Навчальна лекція

► Прочитайте текст лекції.

У сучасному динамічному світі звичним явищем стали контакти носіїв різних культур і мов. Незнання або неадекватне відтворення норм мовленнєвої та немовленнєвої поведінки створює труднощі в спілкуванні представників різних лінгвокультурних спільнот.

Вагомим є вплив національно-культурних чинників на семантику окремих слів. Наприклад, японське слово сакана може бути перекладене українським риба (чи російським рыба).Але для росіян рыба— це луска, плавники і велика кількість кісток. Для японців сакана — це будь-яка живність, наявна в морі чи океані. Чи, наприклад, вираз японської мови, який «моделює» у свідомості японського підлітка чотири найстрашніших лиха, що йому загрожують: дзісін, камінарі, кадзі, сядзи, тобто ‘землетруси, блискавки, пожежі, батьки’. «Набір» цих «лих» національно обумовлений специфікою життя японців.

У різних народів стандартні за своїм складом комунікативні акти — чоловік — дружина, батько — син, брат — сестра, гість — господар тощо — регулюються нетотожними соціальними правилами. Так, в абхазців на поведінку гостя накладені обмеження, яких немає, наприклад, в українців: гість в абхазькому домі не може освідчитися дівчині цього дому в коханні.

Історичні, національні, культурні та інші чинники впливають і на невербальні складові спілкування. Наприклад, ескімоси ріки Копер вітають чужоземців ударом кулака по голові або по плечах. Полінезійці обнімаються й труть один одному спину (За Ф. Бацевичем).

Складним є питання впливу мови на культуру. Е. Сепір зазначав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають. Зрозуміло, що зміст мови нерозривно пов’язаний із культурою. Мова у своїй лексиці більш-менш точно відображає культуру, якої не обслуговує; цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно. Отже, впевнено можна стверджувати лише те, що культура визначає план змісту знакової системи мови. У семантиці мови відображаються загальні, універсальні компоненти загальнолюдської культури і своєрідність культури конкретного народу.

У кожній мові наявна безеквівалентна лексика, до якої належать слова, що позначають специфічні явища культури і не мають однослівного перекладу на іншу мову. При перекладі вони передаються описово або запозичуються. Запозичені безеквівалентні слова називають екзотизмами. Так, слова стерлінг, біг-бен, шилінг, крикет пов’язані з англійською матеріальною і духовною культурою; конклав, сентимо, спагеті, тарантела — з італійською; песо, конквістадор, тореадор, корида, болеро — з іспанською; ковбой, рейнджерси, авеню, барбі — з американською; сарафан, щі, боярин, балалайка, ямщик — із російською; кишлак, арик, дехканин, кобуз, домбра — із середньоазіатською; сакура, гейша, ікебана, саке, кімоно — з японською і т. д. До української безеквівалентної лексики відносять такі слова, як чумак, гривня, рушник, галушки, вареники, борщ, бандура, кобзар, коломийка, гопак, вечорниці, тризуб. Як правило, безеквівалентна лексика в кожній мові становить не більше 6-7% від загальної кількості активно вживаних слів.

Слова з тотожним денотативним значенням можуть мати різні емоційні й оцінні відтінки, а також різні асоціативні зв’язки. Зрідка ці відмінності зумовлені відмінностями і в самих реаліях, як, наприклад, укр. хата і рос. изба(різна форма, оздоблення тощо), укр. призьба і рос. завалинка,укр. личаки і рос. лапти. Часто спостерігається розбіжність у символічних значеннях. Так, зокрема, укр. лебідь і рос. лебедьсимволізують дівчину, однак укр. лебідь символізує ще жінку, молодицю, а інколи й батька; укр. зозуля і рос. кукушка— це вісниця, провидиця, однак укр. зозуля — ще символ безпритульності, самітності, а також дружини, сестри, матері; укр. калина — символ краси, здоров’я, дівчини, дівоцтва, любові, України, рос. калина символізує розлуку й невдале заміжжя.

Найбільші розбіжності слова-відповідники в різних мовах мають у семантичних асоціаціях. Як показав проведений психолінгвістичний експеримент із трьома групами реципієнтів — українцями, росіянами, туркменами, такі слова, як хозяин, отец, мать, бабушка, дедушка, свадьба, молокодали різні асоціації. Так, слово хозяин у росіян викликало асоціації человек, мужчина, владелец, сад, деревня, город; в українців — муж, владелец, предприниматель, хозяйство, дом, слуга, пьеса Карпенко- Карого; у туркменів — огромный человек с бородой, большой человек с бородой и усами, солидный мужчина в халате, официант. Слово свадьба у студентів-туркменів асоціюється, на відміну від українців і росіян, не тільки з веселістю, а й з утратою, із змаганнями. Слово молоко викликає в них більш захопливі асоціації (белое счастье); у словах отец, мать, бабушка, дедушкаяскраво відчутний «компонент поваги» (бабушка— голова, серебро, уважение; отец— золото, гора, главарь, уважение).

Наведені факти свідчать про те, що ґрунтовне оволодіння мовою неможливе без засвоєння культури народу — носія мови.

Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. Йдеться про правила мовного спілкування дітей із батьками, чоловіка з дружиною, господаря і гостя тощо. Так, англійським і американським мовними етикетами передбачається, що в магазині чи будь-якій іншій установі першим вітається господар, а в нас — навпаки. Навіть у таких близь- коспоріднених мовах, як українська і російська, є відмінності в мовному етикеті. Здавна, скажімо, в Україні діти звертались до батьків тільки на Ви.

Отже, вплив культури позначається на своєрідності лексико- фразеологічних засобів, на особливостях нормативно-стилістичної системи та мовленнєвого етикету (За М. Кочерганом).

► Поміркуйте над питаннями.

· Чим пояснюється зв’язок мови та культури?

· На що слід звертати увагу при вивченні іноземної мови?

· У чому виявляється національно-мовна специфіка лексичних одиниць?

· Чим ви можете пояснити специфіку сприйняття реалій навколишнього світу представниками різних народів?

· Проаналізуйте взаємозв’язки народів, що проживають на території України.

· Чи мають символічне значення слова вітер, верба, шлях, соняшник, рута, мавка в інших мовах? Поясніть подібність і відмінність цих символів у різних культурах.

· Ознайомтеся з даними таблиці (дані таблиці взято з книги В. Ф. Дрозд «Українська мова в діалозі культур»). Порівняйте лексичне значення слова колиска у трьох мовах та зверніть увагу на позамовний ореол ознак.

Українська мова	Російська мова	Болгарська мова
Колиска	Колыбель	Люлка
1. Підвішене на мотузках до сволока.	1. Стоячий предмет.	1. Носиться за плечима матері.
2. Луб’яний кошик із дерев’яним дном.	2. Переважно зроблене з дерева.	2. Велика торба з шерстяної тканини.
3. Дерев’яна рама з підвішеним до неї полотняним мішком.	3. Дерев’яний предмет на округлих ніжках.	3. Велика домоткана торба із зав’язками на краях.
4. Оберіг немовляти від злих сил, оскільки його майстрували із священних порід дерев.	4. Майстрували з липи, берези, сподіваючись на цілющі властивості.	4. Одночасно така «люлка» слугувала й для перенесення дитини на відстань.

Дослідження-аналіз

► Знайдіть у наведених ілюстраціях відображення культури інших народів. Доведіть свою думку.

1. Бо ж блискучі теляги, незрівнянні стилети й шпади, шаблі, що кращі були лише в султана, арбалети, аркебузи й гармати, рівних яким не існувало на світі,— все те було виробами їхніх розлогих майстерень, виробами, про які мріяв кожен, хто пізнав венеційців(Л. Мосендз). 2. Другий присягався аллахом, що кит- кашалот проковтнув корабель-дхоа (Ю. Логвин). 3. Особливо цікавили мовознавця слова, яким важко, а то й неможливо знайти відповідники в інших мовах. Серед таких цікавих знахідок він наводить німецькі слова «куммершпек» («горе-бекон»), що ним називають ожирілих осіб, «драхенфуттер» («їжа для дракона»), що позначає дарунки чоловіка своїй дружині, коли він перед нею чимось завинив, англійську ідіому «кауч потейто», що буквально означає «диванна картопля» та образливо називає людину, яка постійно вилежується на дивані, японське словосполучення «бак- кушан», яким називають «дівчину, яка є симпатичнішою ззаду, ніж спереду» (3 посібника).

Пошукова робота - письмово

► Розкрийте дужки, вибравши правильний варіант.

1. Чоловіча зачіска у вигляді довгого чуба, який зазвичай за- кручували за вухо — ... (коса, чуб, оселедець). 2. Великоднє яйце з орнаментом — ... (дряпанка, крашанка, писанка, крапанка).

Український півсферичний посуд із досить широким отвором — ... (макітра, чепіга, одвірок). 4. Взуття, зроблене з товстої, але м’якої шкіри, схоже на сандалі — ... (личаки, постоли, чоботи). 5. Нижній поясний одяг чоловіків — ... (гачі, свита, жупан).

Комунікативний практикум - письмово 3-5 речень

► Доведіть, що мак є символічною рослиною для українців, пригадавши фразеологізми, фольклорні епітети та порівняння з цією лексемою.

Коментований диктант

► Запишіть текст, пояснюючи правопис складних слів.

Україна — одна з найбільш густонаселених земель. Найгустіше населені індустріально-аграрні райони. Поряд з історичним і соціально-економічним факторами певний вплив на розміщення населення мали природно-географічні умови.

Населення України різноманітне за своїм етнічним складом. Крім українців (три чверті населення) значний відсоток становлять інші східнослов’янські народи, а також євреї, західні та південні слов’яни. З інших етнічних груп найбільш чисельні романомовні народи (молдавани, румуни), греки, представники фінно-угорської та алтайської мовних сімей.

На динаміку чисельності та географічне розміщення українського народу помітно вплинули міграційні процеси, етнокультурні взаємини.

Значною була українська еміграція із західноукраїнських земель, які були в Австро-Угорській державі, у країни Американського континенту. Тільки в США за чотири десятиліття кінця дев’ятнадцятого й початку двадцятого століть із цих областей прибуло понад сімсот тисяч осіб (За В. Наулком).

Навчальне аудіювання

► Прочитайте. Які почуття викликають у вас рядки віршів? Чим, на вашу думку, викликане написання наведених поезій?

ВУЗЛИК

Україною осінь Загелгоче душа

Іде золота, До своєї землі,

Долітають до Києва І заниє стара

Звуки трембіти. Зарубцьована рана.

Знову листя Через море

З канадського клена У пісні летять журавлі,

Зліта, А насправді

Ніби хоче в Канаду свою Долали вони Долетіти.Океани.

А в Канаді кленовій То чорнів, то білів,

Моїм землякам То кривавився світ...

Про Карпати далекі Та під небом чужим

Нагадує осінь, Вечорами щоразу

Бо хоч як не живи, Про Телесика внукам

Не вкорінюйся там, Розказував дід,

А думки в Україну Ніби вузлик біленький

Як вітром 3 землею

Відносить. Розв’язував.

JI. Талалай

В вигнанні дні течуть, як сльози,

Думки в вигнанні сплять, як мертві,

Солодкі спогади сичать, як змії,

Душа ридає, як дитина.

Душа розірвана, як рана...

Бальзам далеко так, як сонце,

А сонце, сонце, як і щастя,

Там, там, лише в краю коханім.

О. Олесь

Домашнє завдання

Прочитайте текст про українську діаспору. Складіть план у формі питальних речень.

Українська мова є державною мовою України, національною мовою мільйонів українців і однією з робочих мов ООН.

Поза межами України українська мова побутує серед українського за походженням населення західної (понад 2 млн чоловік) та східної (6,8 млн чоловік) діаспор.

У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн.

Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі. Окрім того, українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури — бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 12 університетах Канади. Україномовні загальноосвітні ніколи діють у Канаді, Австралії, Польщі, Молдові, Литві. Докладаються зусилля щодо відновлення шкіл з українською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах.

Східна українська діаспора чисельніша, але в Росії, а потім у колишньому СРСР, де майже завжди проводилась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задоволення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х роках XX століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. україномовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститути, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Внаслідок асиміляційних процесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоротилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі.

Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали поштовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. В Москві, Алма-Аті, Єревані, Таллінні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо.

Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків із нашими краянами за кордоном, що сприятиме відродженню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами (3 підручника).

Правило	Приклад
В іменниках із префіксами ви-, при-, по- наголос падає на префікс	Виняток, випадок, виписка (але: вимова, видавництво, вирощування); приятель, приязнь, приказка (але: прислів’я, приїзд, прихід); позначка, посмішка
У двоскладових іменниках наголошується префікс роз-	Розлад, розмах, розпад
Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі	Навчання, завдання, запитання (але: зобов’язання, обладнання, нехтування)
Двоскладові іменника на -ання, -яння наголошуються на останньому складі	Знання, спання
Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к (а) у множині переходить на закінчення	Голка — голки, учителька — учительки, вказівка — вказівки
Абстрактні іменники із суфіксом -ин, утворені від прикметників, наголошуються завжди на останньому складі	Старовина, новина, далина, мілина
Географічні назви на -щина, -чина мають наголос на корені чи суфіксі, залежно від того, де він стояв у слові, від якого назва утворилася	Київщина (бо київ), васильківщина (бо васильків) (але: галичина)
Запозичені слова одного типу утворення однаково наголошуються: -ист, -іст, -їст; -лог	Радист, оптиміст, атеїст, діалог, монолог, каталог
Запозичені слова з -метр наголошуються однаково, але у вимірювальних приладах наголос падає на другий склад	Сантиметр, дециметр, кілометр; Барометр, тонометр
Однаково наголошуються слова з -кратія	Демократія, аристократія, бюрократія
В іншомовних словах на -нім наголос падає на сполучний голосний о	Псевдонім, антонім, синонім
У більшості трискладових складних іменників наголошується сполучний голосний	Літопис, життєпис, хронограф, феномен
В іншомовних власних назвах наголос ставиться там, де він був у рідній мові: франц.— на останньому складі, англ.— на 1-му складі, польськ.— на другому	Бальзак, Дюма; Байрон, Гамлет; Міцкевич, Словацький (винятки: Шекспір, Ньютон, Рентген)
У багатьох двоскладових прикметниках наголос падає на закінчення	Тяжкий, легкий, страшний, нудний
Прислівники, утворені від прикметників, як правило, перетягають наголос на один склад	Високий — високо, легкий — легко
У двоскладових займенниках на -ого наголошується останній склад, але якщо з’являється прийменник, у багатьох займенників наголос переміщується на основу	Цього, того, мого — до цього, до того
Свою систему наголосу мають іменники, що поєднуються з числівниками два, три, чотири — наголошений такий склад, як у формі родового однини (хоч у формі множини ці іменники мають інший наголос)	Сини— два сини, брати — чотири брати
Числівники другого десятка мають наголос на складі -на	Одинадцять, дванадцять
У дієсловах перший склад закінчень -емо, -имо, -ете, -ите не наголошується	Несемо, несете (а не несемо, несете), ідемо, ідете

Блог учителя української мови та літератури Лавренюк Людмили Іллівни

11 українська мова

Дорогі учні, за цим посиланням ви знайдете багато корисної інформації для підготовки до ЗНО / НМТ. Пам'ятайте, що потрібно систематично та дуже серйозно готуватись!

23.02.2023

Тема 1. РМ №35 Художній стиль. Основні ознаки, функції, мовні засоби, підстилі

РМ №36 Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документи щодо особового складу. Заява.

13.12.2022 (2 уроки)

І урок. Розділові знаки в складному реченні.

Кома і крапка з комою в складному реченні

08.12.2022 (2уроки)
Тема І: Ділові папери. Розписка. Довіреність.Оголошення

06.12.2022 (ІІ урок)

02.12.2022

01.12.2022
Тема . Порівняльний зворот. Розділові знаки у простому реченні при порівняльних зворотах (2 уроки)

Домашнє завдання &30 ст. 109-110, впр. 277. Уважно опрацювати теоретичний матеріал

17.11.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок

Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця

1. Перегляньте відео

Домашнє завдання: & 26 ст. 100-102, впр. 253, 254, 251

Домашнє завдання: & 27 ст. 103-105, впр. 259, 260

16.11.2022
Використання синонімічних дієслівних словосполучень у різних стилях

Перегляньте відеоурок і виконуйте завдання з учителем

15.11.2022

Запрошую вас на 4,6 онлайн урок (посилання вище)
Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
(2 уроки)

11.11.2022

10.11.2022

09.11.2022

08.11.2022

03.11.2022

02.11.2022

26.10.2022
РМ№5. Вимоги до оратора. Постава, виразність, міміка і жести

Театральна (сценічна) риторика. Педагогічна риторика.

Іменник	діалог
Прикметники (2)	побутовий, художній
Дієслова (3)	розпитую, домовляюся, обговорюю
Речення з 3—4 слів	використовую в діалозі неповні речення (прості синтаксичні конструкції, різні речення за метою висловлювання)
Слово-синонім	розмова (бесіда)

Докомунікативний	Комунікативний	Посткомунікативний
1. Визначення теми і мети виступу	Проголошення промови	Аналіз промови
2. Оцінювання аудиторії (віковий склад, освітній рівень, соціальний статус) й обстановки	Відповіді на запитання, ведення полеміки
3. Добір матеріалу (виписки, цитати)
4. Систематизація матеріалу (план, тези, тематичні слова), створення тексту (вибір мовних засобів)
5. Репетиція (обмірковування стилю поведінки та зовнішнього вигляду)

11 українська мова

Дорогі учні, за цим посиланням ви знайдете багато корисної інформації для підготовки до ЗНО / НМТ. Пам'ятайте, що потрібно систематично та дуже серйозно готуватись!

23.02.2023

Тема 1. РМ №35 Художній стиль. Основні ознаки, функції, мовні засоби, підстилі

РМ №36 Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документи щодо особового складу. Заява.

13.12.2022 (2 уроки)

І урок. Розділові знаки в складному реченні.

Кома і крапка з комою в складному реченні

08.12.2022 (2уроки)Тема І: Ділові папери. Розписка. Довіреність.Оголошення

06.12.2022 (ІІ урок)

02.12.2022

01.12.2022Тема . Порівняльний зворот. Розділові знаки у простому реченні при порівняльних зворотах (2 уроки)

Домашнє завдання &30 ст. 109-110, впр. 277. Уважно опрацювати теоретичний матеріал

17.11.2022

Запрошую вас на 1,2 онлайн урок

Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця

1. Перегляньте відео

Домашнє завдання: & 26 ст. 100-102, впр. 253, 254, 251

Домашнє завдання: & 27 ст. 103-105, впр. 259, 260

16.11.2022Використання синонімічних дієслівних словосполучень у різних стилях

Перегляньте відеоурок і виконуйте завдання з учителем

15.11.2022

Запрошую вас на 4,6 онлайн урок (посилання вище)Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова (2 уроки)

11.11.2022

10.11.2022

09.11.2022

08.11.2022

03.11.2022

02.11.2022

26.10.2022РМ№5. Вимоги до оратора. Постава, виразність, міміка і жести

Театральна (сценічна) риторика. Педагогічна риторика.

08.12.2022 (2уроки)
Тема І: Ділові папери. Розписка. Довіреність.Оголошення

01.12.2022
Тема . Порівняльний зворот. Розділові знаки у простому реченні при порівняльних зворотах (2 уроки)

16.11.2022
Використання синонімічних дієслівних словосполучень у різних стилях

Запрошую вас на 4,6 онлайн урок (посилання вище)
Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
(2 уроки)

26.10.2022
РМ№5. Вимоги до оратора. Постава, виразність, міміка і жести